БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2-о/356/10/19

Справа № 356/757/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2019 року Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Лялик Р. М.

при секретарі Настич Н. А., Мамей Н. І.

за участю заявника ОСОБА_1

заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1, заінтересовані особи - виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 (колишня – вул. Леніна) в м. Березань Київської області на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів на ім’я його батька - ОСОБА_4 та членів його сім'ї. 16.10.2018 року батько заявника помер. Разом з тим, при оформленні вказаного свідоцтва як правовстановлюючого документу було допущено помилки, а саме прізвище заявника записано у давальному відмінку як «Зайнуліну» (з однією буквою «л» замість двох букв «лл»), а по-батькові записано як «Раільовичу» (через букву «ь», хоч ім’я батька закінчується на букву «л» без м’якого знаку). Цей запис не збігається із записом прізвища та по-батькові заявника в паспорті громадянина України, де прізвище, ім’я та по-батькові записані як «Зайнуллін Роман Раілович». У відповідь на звернення до органу приватизації як видавника вказаного документу заявник отримав відповідь, що підстав для внесення зазначених змін немає, так як в архівній реєстраційній справі відсутні документи (копія паспорта чи свідоцтва про народження), на підставі яких видавалося вказане свідоцтво про право власності. Заявник вказує, що допущена помилка обмежує його право вільно розпоряджатися своєю власністю, відтак, просить суд встановити факт належності йому, ОСОБА_1, свідоцтва про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 (колишня – вул. Леніна) в м. Березань Київської області, виданого 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів на ім’я ОСОБА_4 та членів його сім'ї, зокрема, і заявника ОСОБА_1, відповідно до якого останній є власником ј частини цієї квартири.

Заявник в судовому засіданні подану заяву підтримав у повному обсязі з підстав, в ній наведених, просив задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви не заперечували.

Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, 18.01.2019 року через канцелярію суду направив заяву, в якій розгляд справи просив проводити без участі їхнього представника (а.с.30).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів, зареєстрованого Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації та записаним в реєстрову книгу № І, реєстраційний № 181, стр. 181, співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 (а.с.7).

Розпорядженням виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 19.02.2016 року № 13 «Про перейменування вулиць та провулків міста Березань», вулицю Леніна перейменовано на вулицю Шевченків шлях (а.с.11-12).

Разом з тим, згідно наданих суду копій, паспорт серії СМ № 567799 видано Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області 24.09.2003 року на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).

В довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 22.04.1998 року прізвище, ім’я та по-батькові платника податків зазначено як «Зайнуллін Роман Раілович» (а.с.6).

Відповідно до відмітки про реєстрацію місця проживання особи в паспорті заявника, останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня - вул. Леніна)АДРЕСА_3 (а.с.5).

Як вбачається з листа виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 04.12.2018 року № 14-14-607, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо внесення змін до правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1 (колишня – вул. Леніна) в м. Березань Київської області – свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів, підстави для внесення змін у свідоцтво немає, оскільки в архівній реєстраційній справі відсутні документи (копія паспорта чи свідоцтва про народження), на підставі яких видавалось свідоцтво про право власності, а інші наявні у справі документи не дають можливості встановити відповідність/невідповідність прізвища, ім’я та по-батькові заявника (а.с.10).

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У відповідності до роз'яснень, що містяться в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як визначено п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 28 ЦК України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст.ст. 317, 319 ЦК України лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Як визначено ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

При цьому, за ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону (в тому числі право власності – п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону), виникають з моменту такої реєстрації.

Разом з тим, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як встановлено ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним із документів, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав, є свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат.

При цьому, за визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

За змістом ч.ч. 1, 3, 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядку, така приватизація здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, а передача квартир (будинків) у власність громадян

здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації та оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Згідно ч . 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов’язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, свідоцтво про право власності на житло, видане 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів як органом приватизації, є належним правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності заявника на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на приватизований об’єкт нерухомого майна в органах державної реєстрації прав, тому від встановлення факту належності його як правовстановлюючого документу заявнику залежить можливість реалізації останнім права розпорядження належним йому нерухомим майном, гарантоване ст. 41 Конституції України, відтак, встановлення даного юридичного факту має правове значення для заявника.

Аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи документи, які підтверджують особу заявника ОСОБА_1, судом встановлено, що невідповідність в зазначенні його прізвища, імені та по-батькові в свідоцтві про право власності на житло як «Зайнулін Роман Раільович» замість вірного «Зайнуллін Роман Раілович» виникли у зв'язку з допущенням орфографічної помилки при оформленні правовстановлюючого документу, усунення якої є неможливим у позасудовому порядку.

Враховуючи вказане, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що факт належності правовстановлюючого документу заявнику знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, відтак, заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15-16, 182, 316, 319 ЦК України, ст.ст. 4-5, 293, 294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи -виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.1994 року виконавчим комітетом Березанської міської ОСОБА_4 народних депутатів, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня - вул. Леніна)АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик