ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3113/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Дасюка В.В.,

представника відповідача Костюченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 19 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет технологій та дизайну про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет технологій та дизайну про:

- визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України пов`язані з складанням довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 № 5/4-4 від 25.01.2018;

- визнання протиправною та скасування довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну № 5/4-4 від 25.01.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну № 5/4-4 від 25.01.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що процедура проведення спеціальної перевірки щодо позивача відбулась у суворій відповідності з нормами діючого законодавства.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 10.01.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення.

Крім того, 10.01.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого, в якому він просив апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет технологій та дизайну про зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику, а апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України закрити, як помилково відкрите.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що адресатом поданої апеляційної скарги визначено Київський апеляційний адміністративний суд, який на момент подачі вказаної апеляційної скарги, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в округах» від 29.12.2017 №455/2017, був ліквідований та утворений Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ. В зв`язку з викладеним, позивач зазначив, що відповідно до п.3 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, в суді апеляційної інстанції позивач не наполягав на розгляді зазначеного клопотання.

Однак, на думку суддів, саме статтею 238 та статтею 205 Кодексом адміністративного судочинства України передбачений виключний перелік підстав для закриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження.

Разом з тим, наведених у клопотанні позивача підстав для закриття провадження, вказані норми КАС України не містять.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання представника позивача на п.3 ч.4 ст.298 КАС України, як на підставу для повернення апеляційної скарги та ,у зв`язку з цим, закриття апеляційного провадження, є помилковими, оскільки вказана норма КАС України застосовується лише в тому випадку, якщо скаргу подано не до суду апеляційної інстанції (стаття 292 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судовому засіданні 07 лютого 2019 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Згідно із ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 05.09.2017 № 503-к були оголошені вибори ректора Київського національного університету технологій та дизайну, які відбулися 30.11.2017. За результатами голосування ректором Київського національного університету технологій та дизайну був обраний ОСОБА_1

МОН України 07 грудня 2017 року було організовано проведення спеціальної перевірки відповідно до статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171, Переліком посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 року за № 987/29117.

02 лютого 2018 року позивач отримав копію довідки № 5/4-4 про результати спеціальної перевірки від 25.01.2018, відповідно до якої МОН України дійшло висновку, що виявлено інформацію яка перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком відповідно до пункту 1 частини 4 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

При цьому, 31.01.2018 відповідач листом № 1/11-1061 повідомив про те, що відмовляє позивачу в призначенні на посаду ректора, у зв`язку з виявленням інформації яка зафіксована у вищевказаній довідці.

Не погоджуючись із діями відповідача та прийнятою ним оскаржуваною довідкою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про початок проходження ОСОБА_1 перевірки відповідачем до Міністерства юстиції України не направлялось, а матеріали особової справи не містять жодних доказів проведення такої перевірки, а тому інформація, отримана щодо позивача, є такою, що отримана неналежним чином, а тому не може бути використана в подальшому.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються, зокрема, Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 N 1700-VII, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 56 вказаного Закону стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Спеціальна перевірка не проводиться щодо:

1) кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, старост;

2) громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;

3) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

4) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються;

5) осіб при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.

Відповідно до статей 56 - 58 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171 (далі Порядок), Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням №2 від 17.06.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 р. за №987/29117, затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Відповідно до пункту 4 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків до посад відносяться посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.

Аналогічне роз`яснення містить Лист Міністерства освіти і науки України керівникам вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації директорам державних підприємств, установ, організацій від 29.09.2016 №1/9-513.

З огляду на викладене, на позивача поширюється дія статті 56 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Згідно з частиною третьою вказаної статті Закону спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:

1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;

2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов`язані з корупцією правопорушення;

3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4) наявності в особи корпоративних прав;

5) стану здоров`я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;

6) відношення особи до військового обов`язку;

7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;

8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".

Статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції» визначено порядок проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до вказаної нормиЗакону, спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.

Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 затверджено Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі Порядок №171).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 171 для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу:

1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;

2) автобіографію;

3) копію паспорта громадянина України;

4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я;

6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);

7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до пункту 9 Порядку № 171 перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться:

1) ДСА - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності;

2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення;

3) Мін`юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав;

4) Мін`юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про претендента на посаду;

5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;

6) МОЗ, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров`я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я);

7) МОН, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;

8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов`язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов`язаних СБУ);

9) Міноборони, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов`язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов`язаних СБУ).

Пунктом 10 Порядку №171 встановлено, що не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до п.11 Порядку №171 інформація про результати перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує обов`язки керівника, або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається у семиденний строк з дати надходження запиту до органу, який надіслав відповідний запит.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2017 позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки. При цьому було надано також всі, передбачені законодавством, документи. З огляду на викладене, відповідні запити повинні були бути надіслані до відповідних державних органів не пізніше 07.12.2017.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять жодного запиту в рамках проведення спеціальної перевірки щодо позивача та доказів належного надіслання таких запитів, що свідчить про те, що такі запити відповідним органам ні відповідачем, ні третьою особою, в порушення пункту 10 Порядку №171 не надсилалися.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено 25-денний строк проведення такої перевірки, визначений Законом України «Про запобігання корупції» та Порядком №171. Так, як зазначено відповідачем, перевірку було розпочато 07 грудня 2017 року, проте оскаржувана довідка № 5/4-4 про результати спеціальної перевірки датована 25.01.2018. Вказані обставини представник відповідача не заперечував.

При цьому, правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначено Законом України «Про очищення влади».

Визначення очищення влади (люстрація) міститься у частині першій статті 1 Закону України «Про очищення влади» та означає встановлену цим Законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище.

Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України (ч.1 ст. 5 Закону України "Про очищення влади").

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягає достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону.

Порядок проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №563 (далі Порядок 563), визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до п. 17 Порядку №563, керівник органу не пізніш як на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - органи перевірки), відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 щодо особи, яка підлягає перевірці, до яких додаються засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації, а також документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п.п.21, 22 Порядку №563 керівник органу в день надіслання запитів органам перевірки надсилає в паперовій формі Мін`юсту повідомлення про початок проходження перевірки особою за формою згідно з додатком 4, яке не пізніш як на п`ятий день з дня надходження до Мін`юсту розміщується на період проведення перевірки на його офіційному веб-сайті із зазначенням дня початку проходження перевірки.

День надіслання запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Мін`юсту є днем початку проходження перевірки особою відповідно до Закону.

Пункт 36 Порядку № 563 передбачає, що на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

Відповідно до п. 40 Порядку № 563 усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, додаються до особової справи особи.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять відповіді Міністерства юстиції України № 6012/3509-33-18/13.4 від 19.02.2018 та Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.02.2018 № 2045/12-18 на адвокатські запити представника позивача щодо отримання останніми повідомлення про початок проходження позивачем спеціальної перевірки, відповідно до яких станом на 12 лютого 2018 року повідомлення про початок проходження ОСОБА_1 перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади» до Міністерства юстиції України та до Головного територіального управління юстиції у м. Києві не надходило.

Особова справа позивача також не містить жодних матеріалів, в тому числі довідок, які б вказували на те, що перевірка передбачена Законом «Про очищення влади» стосовно позивача була проведена. Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи зауважив, що особова справа позивача, яка міститься у третьої особи в будь-якому випадку не може містити вказаних матеріалів, проте не обґрунтував вказані пояснення нормами права та не вказав, в якому іншому джерелі такі матеріали стосовно позивача можуть міститись.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порядок обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти, регулюється ст.42 ЗУ «Про вищу освіту».

Так відповідно до вимог вказаної статті Закону не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов`язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади";

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування.

Крім того, відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 р. № 726 засновник проводить перевірку відповідності претендентів вимогам до керівника, встановленим частиною першою статті 42 Закону України Про вищу освіту, і протягом десяти календарних днів з дати завершення строку подання претендентами документів подає перелік кандидатів на посаду керівника, які відповідають зазначеним вимогам, до вищого навчального закладу для голосування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вніс кандидатуру позивача для участі у виборах ректора Київський національний університет технологій та дизайну, тобто підтвердив таким чином відповідність позивача вимогам Закону України Про вищу освіту та Закону України "Про очищення влади".

Щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомостей щодо ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про очищення влади" відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру.

Наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року №1704/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до ч.5 п.2 2 розділу II вказаного Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу є надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену статтею 6 Закону України «Про очищення влади» перевірку, копії висновку про встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Так, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 04.06.2018 №22101/9287-22-18/13.3 (а.с.25, т.2) відомості щодо ОСОБА_1 внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» внесено 21.12.2017.

Внесення вказаних відомостей здійснено на підставі листа Міністерства освіти і науки України від 07.12.2017 №1/12-75552, до якого додавались «Повідомлення про звільнення особи» та копія рішення про звільнення особи (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.12.2017 №751-к).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, інформація яка була використана для застосування до позивача заборон передбачених Законом України «Про очищення влади», подальшого звільнення з посади, внесенні інформації до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" та подальшої видачі довідки, була отримана не у рамках процедури проведення спеціальної перевірки, а в результаті переписки відповідача та Державного архіву Сумської області, що не заперечується відповідачем, а тому вказана інформація отримана щодо позивача є такою, що отримана неналежним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну № 5/4-4 від 25.01.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет технологій та дизайну про зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 12.02.2019.