ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа№ 911/1325/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі

від апелянта: Литвин В.В. (ордер серії КС № 502228 від 28.01.2019);

від відповідача: Мещанінов А.М. (ордер серії КС №372492 від 09.01.2019);

Рудик Е.Г. - директор;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА ОЙЛ"

на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2018

у справі № 911/1325/18 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "Аріан"

про захист права інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2018 у справі № 911/1325/18 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "УЛЬТРА ОЙЛ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 02.11.2018 у справі № 911/1325/18 та прийняти нове рішення про задоволення позову; заборонити ТОВ "Завод технічних масел "Аріан" використовувати словесне позначення "Азмол" окремо чи в комбінації з іншими словами, у тому числі власними іменами, літерами, цифрами, у назві продукції власного виробництва (що належить до класів Міжнародної класифікації товарів: 1 "Хімічні речовини для класифікації в промисловості", 4 "Мастильні матеріали, мастила консистентні, жири технічні, мастильні оливи, технічні оливи", 42 "Реалізація мастильних матеріалів") при пропонуванні її до продажу, при продажі, реалізації, у власній діловій документації чи в рекламі, в тому числі мережі інтернет; здійснити перерозподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УЛЬТРА ОЙЛ" на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2018 у справі №911/1325/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.01.2019.

10.01.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "Аріан" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

23.01.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 розгляд справи було відкладено на 04.02.2019.

31.01.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "УЛЬТРА ОЙЛ" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У своєму клопотанні апелянт обґрунтував неможливість подання нових доказів до суду першої інстанції тим, що лише 29.01.2019 представники апелянта мали можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадженням №12018110310000331, в яких було виявлено наступні документи: договір купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18, укладений між ТОВ "Завод технічних масел "Аріан" та ТОВ «Крос-Транс»; специфікація № 1 до договору купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18; додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18; видаткову накладну від 18.07.2018 № А-00000507.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що вказане клопотання апелянта про долучення додаткових доказів підлягає задоволенню.

04.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "УЛЬТРА ОЙЛ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за для надання відповідачу часу для ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні на запитання суду чи потрібен представникам відповідача час для ознайомлення з поданими позивачем новими доказами у справі, представники відповідача відповіли, що не потрібен. Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.02.2019 представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги позивача, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про заборону ТОВ "Завод технічних масел "Аріан" використовувати словесне позначення "Азмол" окремо чи в комбінації з іншими словами, у тому числі власними іменами, літерами, цифрами, у назві продукції власного виробництва (що належить до класів Міжнародної класифікації товарів: 1 "Хімічні речовини для класифікації в промисловості", 4 "Мастильні матеріали, мастила консистентні, жири технічні, мастильні оливи, технічні оливи", 42 "Реалізація мастильних матеріалів") при пропонуванні її до продажу, при продажі, реалізації, у власній діловій документації чи в рекламі, в тому числі мережі інтернет.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було неправомірно використано знак для товарів та послуг "Азмол", який належить позивачу.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову.

Із вказаним рішенням позивач не погодився та звернувся з апеляційною скаргою.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалами справи, TOB "Ультра Ойл" є власником прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "Азмол" відповідно до Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 14601 від 29.12.1999 та рішення Державної служби інтелектуальної власності України про передачу права власності на знак від 23.11.2016 реєстраційний номер 20827. Згідно із Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 14601 зображенням знака є словесне позначення "АЗМОЛ", перелік товарів представлений класами Міжнародної класифікації товарів: 1 "хімічні речовини для класифікації в промисловості", 4 "мастильні матеріали, мастила консистентні, жири технічні, мастильні оливи, технічні оливи", 42 "реалізація мастильних матеріалів".

В обґрунтування пред'явленого позову ТОВ "Ультра Ойл" посилається на те, що згідно з публікаціями в пресі, зокрема, статей, що опубліковані на інтернет порталах https://bmpd.livejournal.соm, https://topwar.ru, https://golos.ua позивачу стало відомо про виробництво та реалізацію TOB ЗТМ "Aріан" оливи моторної з використанням позначення у вигляді "Олива моторна Азмол Гарант М-4042 ВТ"; а також з інформації, розміщеної: на інформаційному веб-сайті відповідача в розділі "Повний каталог продукції ЗТМ "Аріан"", у діловій документації (зокрема в договорах купівлі-продажу відповідної продукції, актах приймання-передачі, що підтверджують їх виконання, в сертифікатах відповідності (якості), що видавалась на відповідну продукцію з метою її продажу, в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності, діловій документації з контрагентами), в рекламних пропозиціях власних мастильних матеріалів на торгівельних платформах в мережі Інтернет, з протоколу, підписаного представниками Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудівництву ім. А. А. Морозова", Державного підприємства "Завод імені В.А.Малишева" та ТОВ "НВП АГРІНОЛ", на платформі публічних закупівель https://prozorro.gov.ua, всупереч тому, що відповідачу не надавались права на використання знаку для товарів та послуг "АЗМОЛ", що належить на праві власності позивачу, чим порушується право інтелектуальної власності останнього, як власника торгової марки "АЗМОЛ".

Суд першої інстанції правомірно відхилив докази позивача, а саме публікації на інтернет порталах https://bmpd.livejournal.соm, https://topwar.ru, https://golos.ua, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідач є власником вказаних сайтів. В суді апеляційної інстанції апелянт вказаного не спростував.

Крім того позивачем надано висновок судового експерта Дорошенка О.Ф. № 1218 від 25.07.2018, в якому зазначено, що позначення "Азмол Гарант М-4042ВТ", що міститься в документах, наданих на дослідження, та знак для товарів і послуг "АЗМОЛ" за свідоцтвом України № 14601 від 29.12.1999 є схожими настільки, що їх можна сплутати, щодо особи, яка є виробником відповідного товару.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон) знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини 5 статті 5 Закону встановлено, що право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

На підтвердження факту неправомірного використання відповідачем спірного знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі, коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

В матеріалах справи міститься наказ ТОВ ЗТМ "Аріан" від 20.09.2017 №77, відповідно до якого відповідачем прийнято рішення виключити слово "Азмол" з технічної, фінансової, бухгалтерської і рекламної документації підприємства.

Посилання позивача на договір купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18, укладений між ТОВ "Завод технічних масел "Аріан" та ТОВ «Крос-Транс»; специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18; додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18; видаткову накладну від 18.07.2018 № А-00000507, як на докази того, що відповідачем використовується спірне позначення в його господарській діяльності відхиляється судовою колегією за необґрунтованістю, з огляду на наступне.

Так, в додатковій угоді № 1 від 30.03.2018 до договору купівлі-продажу продукції від 28.03.2018 № 011/18 сторонами передбачено: «у зв'язку з виробничою та технічною необхідністю змінити назву оливи моторної Азмол Гарант М-4042 ВТ на оливу моторну Гарант М-4042 ВТ». У видатковій накладній від 18.07.2018 № А-00000507 в назві товару міститься «Олива моторна Гарант М-4042 ВТ (бочка стальна 200л * 10 шт)», тобто позначення «Азмол» виключено.

Згідно з запереченнями відповідача на момент розгляду справи відповідачем не виробляється і не реалізується Олива моторна "Азмол Гарант М-4042ВТ", а виробляється та реалізується олива моторна під власною назвою "Аріан Гарант М-4042 ВТ". Представник апелянта у суді апеляційної інстанції протилежного не довів.

Щодо посилання позивача (апелянта) на сертифікати відповідності №UА1.182.0010158-17 з терміном дії 06.07.2017 до 05.07.2018 та сертифікату відповідності за №UА1.182.0013054-17 з терміном дії 14.08.2017 до 05.07.2018, то відповідачем не заперечується існування даних сертифікатів, проте вказується на те, їх було скасовано відповідно до рішень ТОВ «Харківський незалежний центр сертифікації» від 14.08.2017 № 182/2275 та від 18.08.2017 № 182/2340, тобто до звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції (02.07.2018). В матеріалах справи містяться рішення про скасування дії вказаних сертифікатів відповідності (а.с. 63-64, т.2).

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту використання відповідачем в господарській діяльності торговельної марки "АЗМОЛ", який зареєстрований відповідно до свідоцтва на знак для товарі та послуг №14601 від 29.12.1999 станом на час подання даного позову до суду першої інстанції.

Доводи, викладені апелянтами в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи, що фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; рішення суду першої інстанції від 02.11.2018 у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог слід залишити без змін.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на позивача (апелянта).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА ОЙЛ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 02.11.2018 у справі № 911/1325/18 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1325/18 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 11.02.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець