Номер справи 220/2448/18

Номер провадження № 2/220/86/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря - Сербіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, поданим його представником адвокатом ОСОБА_2, до Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, подана його представником адвокатом ОСОБА_2, до Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно Вимоги позивача мотивовано відмовою державного реєстратора Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області у проведенні реєстраційних дій щодо Ѕ частини домоволодіння №5 по вулиці Шевченка сщ. Розлив Великоновосілківського району Донецької області, на підставі Біржевого контракту № 24 /договір купівлі-продажу Ѕ жилого будинку/ від 10.04.1998 року, в зв’язку з невідповідністю правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства, а саме через те, що договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріусом. Зазначене змушує їх звернутися до суду.

В судове засідання позивач, його представник не з’явилися, до суду надійшли заяви, в яких позов підтримали, просили його задовольнити, вважаючи вимоги законними та обґрунтованими.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, разом з тим, на адресу суду надійшла заява, в якій Відділ реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області із позовними вимогами погодився повністю та клопотав про можливість судового розгляду без участі представника.

При даних обставинах суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Згідно відповіді КП «Великоновосілківське РБТІ» № 336 від 14.09.2018 року, згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року власником Ѕ частини жилого будинку, розташованого за адресою: вулиця Шевченка, 5, с-ще Розлив Великоновосілківського району Донецької області є ОСОБА_1 на підставі біржового контракту №24/договору купівлі-продажу Ѕ жилого будинку/ від 10.04.1998 року, укладеного на Регіональній Товарній Біржі «Время» (реєстраційний № 72). Власником іншої Ѕ частки жилого будинку, розташованого за адресою: вулиця Шевченка, 5, с-ще Розлив Великоновосілківського району Донецької області є ОСОБА_3.

З оглянутого в судовому засіданні витягу з Великоновосілківської суспільно-політичної газети «Сільський край» №66 (11243) від 23.06.2018 року вбачається оголошення про втрату біржевого контракту та технічного паспорта на домоволодіння за адресою: селище Розлив, вулиця Шевченка, 5 Великоновосілківського району Донецької області на ім’я ОСОБА_1.

З оглянутого Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок №5 вул. Шевченка, селище Розлив, Великоновосілківський район, інвентаризаційна справа №001463, реєстровий №72, виготовленого КП «Великоновосілківське РБТІ» домоволодіння, належне ОСОБА_1, складається з Ѕ частини житлового будинку (А-1) площею 66,0 кв.м., з якої житлової – 37,2 кв.м., допоміжної – 28,8 кв.м., 1,0 кв.м. – площа літніх приміщень, погрібу (П-1) – побудованого у 1980 році, коридору (а-1) – побудованого у 1980 році, тераси (а''-1) – у 1993 році, Ѕ частини сараю (Д-1) – У 2014 році, душу (Е-1) – у 1993 році, убиральні (Ж-1) – у 1993 році, огорожі (№3) – у 1993 році, воріт (№4) – 1993 році, огорожі (№5) – у 2008 році.

Згідно Довідки щодо показників на житловий будинок №5, вул. Шевченка, в с. Розлив, виданої 29.08.2018 року КП «Великоновосілківське РБТІ», не належить до самочинного будівництва згідно наказом Міністерства будівництва №404 від 09.08.2012 року та №42 від 08.02.2006 року: а''-1 тераса, Е-1 душ, Ж-1 убиральня, №3 огорожа, №4 ворота, № огорожа. Змінено літерування: А на А-1, а на а-1 П на П-1, Д на Д-1. Знесено: огородження №. Самочинного будівництва не має.

Відповідно до листа Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області №07.-09/1000 від 02.11.2018 року, адресованої на ім’я представника позивача адвоката ОСОБА_2, провести реєстраційні дії щодо Ѕ частини домоволодіння №5 по вулиці Шевченка сщ. Розлив Великоновосілківського району Донецької області, на підставі Біржевого контракту №24 /договір купівлі-продажу Ѕ жилого будинку/ від 10.04.1998 року, не можливо в зв’язку з невідповідністю правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства, а саме через те, що договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріусом.

Відповідно до ст. ст. 57,58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у грудні 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу Українського РСР (в редакції, що була чинна на час укладення Договору), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають в тому числі з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 41 Цивільного кодексу Українського РСР (в редакції, що була чинна на час укладення Договору), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Ст. 224 Цивільного кодексу Українського РСР (в редакції, що була чинна на час укладення Договору), встановлюється, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно (ст. 225 Цивільного кодексу Українського РСР) .

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу Українського РСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст. 47 Цивільного кодексу Українського РСР(в редакції, що була чинна на час укладення Договору), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов'язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

10.12.1991 року набрав чинності Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.91 року. Відповідно до змісту постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.91 року N 1957-XII, законодавчі акти України повинні були бути приведені у відповідність із Законом України "Про товарну біржу".

При цьому, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції, що діяла на час укладання договору купівлі - продажу N 22897 від 22.09.98 року) передбачала, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Частина 1 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції, що діяла на час укладання спірного договору) визначала, що біржовою операцією визнавалася угода, що відповідала сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Позивач посилається на те, що ним було придбано домоволодіння на біржі, однак через необізнаність сторін договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений, а лише зареєстрований на біржі. Позивач вказує, що після укладання договору колишня власниця звільнив будинок від особистих речей та майна, передала ключі від нього, а позивач зареєструвався та продовжує проживати там по теперішній час.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано право власності в Великоновосілківському РБТІ, який на час виникнення правочину мав повноваження реєстраційного органу.

Позивач на теперішній час не має можливості зареєструвати своє право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з колишнім власником, через те, що на час укладання договір не був нотаріально посвідчений, а відповідно його форма не відповідала формі, передбаченій діючим законодавством.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд оцінює докази відповідно до вимог ст. ст. 76-81, 263,264 ЦПК за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність, достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач не має можливості усунути порушення його прав на теперішній час в позасудовому порядку, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованим ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на домоволодіння, яке розташоване по вулиці Шевченка, 5, селище Розлив, Великоновосілківського району Донецької області та складається з наступних споруд та побудов: Ѕ частини житлового будинку (А-1) площею 66,0 кв.м., з якої житлової – 37,2 кв.м., допоміжної – 28,8 кв.м., 1,0 кв.м. – площа літніх приміщень, погрібу (П-1), коридору (а-1), тераси (а''-1), Ѕ частини сараю (Д-1), душу (Е-1), убиральні (Ж-1), огорожі (№3), воріт (№4), огорожі (№5).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Яненко