ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа№ 920/377/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича, Першого заступника прокурора Сумської області, Путивльської міської ради Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 (повний текст підписано 30.10.2018)

у справі № 920/377/18 (суддя Спиридонова Н.О.)

за позовом Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Сумської області

до Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича

про стягнення 144 554,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича стягнення 144 554,46 грн. збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 28.04.2012 по 27.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог, пославшись на ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 122, 125, 126, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, Заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури вказує, що відповідач використовує земельну ділянку без укладання відповідного договору оренди та без правовстановлюючих документів, внаслідок чого завдається шкода у вигляді ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Акулова Вячеслава Васильовича на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області завдані збитки у сумі 40 788 грн. 92 коп.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Акулова Вячеслава Васильовича на користь прокуратури Сумської області судові витрати в сумі 611,47 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 120, 125,126 Земельного кодексу України суд дійшов висновку про наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню збитків територіальній громаді м. Путивль, завданих безоплатним використанням землі.

Також, суд зазначив, що прокурор просив стягнути збитки в сумі 144554,46 грн. за використання земельної ділянки за період з 28.04.2012 по 27.07.2017, проте, позивач звернувся до суду з позовною заявою 23.05.2018. Отже, з огляду на норми ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягають збитки у період з 23.05.2016 по 27.07.2017 в сумі 40788,92 грн., в іншій частині позову слід відмовити з огляду на сплив позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Акулов Вячеслав Васильович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, ФОП Акулов Вячеслав Васильович зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до участі у справі ПП АФ «Злагода-21» та ПП «Злагода-21». Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні докази використання земельної ділянки до оформлення договору оренди земельної ділянки від 28.07.2017, а об'єкт нерухомого майна, який Акулов В.В. отримав у зв'язку із передачею у власність фізичній особі майна у результаті припинення юридичної особи ПП «Злагода-21», було зареєстровано на момент дії договору оренди земельної ділянки.

ФОП Акулов Вячеслав Васильович посилається на те, що договір купівлі - продажу від 01.06.2011 є недійсним, оскільки не відповідає ч. 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України, а у відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК є нікчемним, оскільки нотаріально не завірений та не зареєстрований.

Крім того, на думку апелянта, спір повинен розглядатися у цивільному судочинстві.

ФОП Акулов Вячеслав Васильович вказує, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, а саме: Путивльську міську раду Сумської області.

Більш того, ФОП Акулов Вячеслав Васильович звертає увагу, що він не отримував акти комісії від 05.12.2017 та від 12.12.2017. Також, вважає що збитки за безоплатне користування земельною ділянкою обраховано неправомочним складом комісії.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Перший заступник прокурора Сумської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у період з 23.05.2015 по 23.05.2016 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокуратури задовольнити стосовно стягнення збитків, завданих безоплатним використанням землі у період з 23.05.2015 по 27.07.2017 у розмірі 73 606,49 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Перший заступник прокурора Сумської області зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення стягнув збитки у період з 23.05.2016 по 27.07.2017. Проте, за нормами ст. ст. 256, 257 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогаю про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, Перший заступник прокурора Сумської області вважає, що оскільки прокурор звернувся з позовною заявою до суду 23.05.2018, тому, з урахуванням позовної давності, збитки потрібно розраховувати у період з 23.05.2015 по 27.07.2017. Таким чином, Перший заступник прокурора Сумської області просить стягнути з ФОП Акулова В.В. 73 606,49 грн. збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 23.05.2015 по 27.07.2017.

Крім того, Путивльська міська рада Сумської області, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 скасувати на постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Путивльська міська рада Сумської області зазначає, що відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10 позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Тобто, власник може пред'явити позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Отже, на думку позивача, позов пред'явлено з огляду на триваюче з 28.04.2012 порушення відповідачем прав позивача. Відповідно, вимога про відшкодування збитків заявлена з огляду на існування перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою та отримання плати за користування нею. Таким чином, Путивльська міська рада Сумської області вважає, що до вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 144 554,46 грн. не може бути застосовано положення про строки позовної давності.

Узагальнені доводи відзиву Першого заступника прокурора Сумської області на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги ФОП Акулова Вячеслава Васильовича, Перший заступник прокурора Сумської області у своєму відзиві зазначає, що твердження відповідача щодо залучення до розгляду справи ПП АФ «Злагода» є безпідставними, оскільки розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області № 240 від 15.04.2011 за клопотанням ПП агрофірма «Злагода- 21» від 06.04.2011 № 48 та відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.10.2009 № 1670-VI «Про встановлення меж міста Путивль Путивльського району Сумської області» розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,9441 га на території Бобинської сільської ради, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та ПП АФ «Злагода-21». В свою чергу, за заявою відповідача від 14.03.2012 рішенням 22 сесії 6 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 27.03.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП Акулову В.В. для комерційного використання по вул. Комсомольській, 35 у м. Путивль та надано ФОП Акулову В.В. вказану земельну ділянку площею 0,1345 га в оренду із встановленням орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, спірні відносини склалися саме між Путивльською міською радою та ФОП Акуловим В.В. та не зачіпають інтересів ПП АФ «Злагода».

Також, Перший заступник прокурора Сумської області вказує, що посилання відповідача на те, що позивачем отримано копії договору купівлі-продажу № 3 від 01.06.2011, укладеного між ПП АФ «Злагода» та ФОП Акуловим В.В. з порушенням чинного законодавства, не відповідають дійсності, оскільки звертаючись до Путивльської міської ради з заявою від 06.07.2011 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційного використання», відповідач долучив до нього відповідну копію договору купівлі-продажу.

Стосовно тверджень відповідача про розгляд справи у порядку цивільного судочинства Перший заступник прокурора Сумської області вказує, що саме ФОП Акулов В.В. уклав-договір купівлі-продажу майна від 01.06.2011, звертався із заявами про надання в оренду земельної ділянки. В свою чергу, заяви ФОП Акулова В.В. рішеннями Путивльської міської ради від 27.03.2012 та 30.06.2016 задоволено, надано в оренду земельну ділянку та зобов'язано саме відповідача укласти з Путивльською міською радою договір оренди на користування вказаною земельною ділянкою та провести його реєстрацію.

Більш того, Перший заступник прокурора Сумської області зазначає, що аргументи відповідача стосовно неправомірності обрахування збитків та повноважень комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам не заслуговують на увагу, оскільки суми збитків обраховані згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 за період фактичного користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з 28.04.2012 по 27.07.2017. Комісія створена Розпорядженнями голови Путивльської районної державної адміністрації від 10.12.2015 за № 447-ОД та від 01.04.2016 за №120 ОД, як і передбачено Постановою КМУ від 19.04.1993. №284. Рішеннями комісії від 05.12.2017 та від 12.12.2017 до її складу введено Акулова В.В. та начальника відділу землевпорядкування Путивльської міської ради Шумного В.А. Крім цього, до складу комісії входили начальник відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - Шумна 11.В., начальник фінансового управління Путивльської РДА Свердлікова І.М. Прокурор звертає увагу, що необхідність включення до складу комісії представників Держекоінспекції обмежується тими випадками, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель, приведенням їх у непридатність, тощо.

Узагальнені доводи відзиву Путивльської міської ради Сумської області на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича

Заперечуючи проти апеляційної скарги ФОП Акулова Вячеслава Васильовича, Путивльська міська рада Сумської області у своєму відзиві зазначає, що відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що договір купівлі - продажу від 01.06.2011 є недійсним, так як не відповідає ч. 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України, а у відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК є нікчемним, оскільки нотаріально не завірений та не зареєстрований. Проте, позивач вважає зазначене посилання безпідставним, оскільки відповідно до специфікації №1 до договору купівлі - продажу №3 від 01.06.2011, зазначено, що товаром є «фундамент під СТО», а не СТО, як зазначив представник відповідача.

Також, позивач вказує, що посилання відповідача на те, що Путивльська міська рада незаконно отримала копію договору купівлі продажу №3 від 01.06.2011 є невірним, так як до заяви від 06.07.2011 ФОП Акулов В.В. додав договір купівлі - продажу №3.

Путивльська міська рада Сумської області звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується, що Акулов В.В має статус суб'єкта підприємницької діяльності, тому аргументи ФОП Акулова Вячеслава Васильовича про те, що питання щодо стягнення збитків необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства є недоведеними.

Також, на думку позивача, твердження відповідача про те, що комісія була створена з порушенням вимог закону та є неповноважною на складання відповідних актів є необгрунтовними, оскільки Комісія по визначенню та відшкодуванню збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам створена розпорядженнями голови Путивльської районної державної адміністрації від 10.12.2015 за №447-ОД та від 01.04.2016 за №120-ОД, як і передбачено Постановою КМУ від 19.04.1993 №284. Рішенням від 05.12.2017 до складу Комісії включено Акулова В.В. та начальника відділу землевпорядкування Путивльської міської ради Шумного В.А. До складу комісії входив начальник відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - Шумна Наталія Вікторівна та начальник фінансового управління Путивльського РДА Свердлікова Ірина Миколаївна. Таким чином, склад Комісії відповідає закону, а отже відповідні акти складені зазначеною комісією є належним доказом по справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича, Першого заступника прокурора Сумської області, Путивльської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.04.2011 розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області № 240 за клопотанням ПП агрофірма «Злагода-21» від 06.04.2011 № 48 та відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.10.2009 № 1670-VI «Про встановлення меж міста Путивль Путивльського району Сумської області» розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,9441 га на території Бобинської сільської ради, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та ПП агрофірма «Злагода-21», зареєстрований в державному реєстрі земель 22.08.2008 № 04086330274.

01.06.2011 укладено договір купівлі-продажу № 3 між Приватним підприємством «Злагода-21» (продавець) та ФОП Акуловим Вячеславом Васильовичем (покупець), відповідно до специфікації № 1 від 01.06.2011, що є невід'ємною частиною договору, покупець придбав незавершений об'єкт будівництва СТО (рішенням виконавчого комітету Бобинської сільської ради Путивльського району Сумської області від 24.02.2005 ТОВ «Агротехресурс» надано дозвіл на будівництво пункту шиномонтажу в м. Путивль по вул. Комсомольська, 35).

28.07.2011 рішенням 10 сесії 6 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області ФОП Акулову В.В. надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. Комсомольській, 35, орієнтованою площею 0,15 га для комерційного використання (т.1; а.с. 35).

27.03.2012 рішенням 22 сесії 6 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, за заявою ФОП Акулова В.В. від 14.03.2012, затверджено проект землеустрою стосовно відведення земельної ділянки в оренду ФОП Акулову В.В. для комерційного використання по вул. Комсомольській, 35 у м. Путивль та надано ФОП Акулову В.В. зазначену земельну ділянку площею 0,1345 га в оренду із встановленням орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1; а.с. 36-37). Пунктом 3 рішення відповідача зобов'язано заключити договір оренди на дану земельну ділянку терміном на 10 років. Відповідно п. 4 рішення приступати до використання земельної ділянки ФОП Акулов В.В. мав тільки після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Отже, з вказаного вище вбачається, що зазначеним рішенням було покладено на ФОП Акулова В.В. обов'язок укласти з Путивльською міською радою договір оренди на користування вказаною земельною ділянкою та провести його реєстрацію.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ФОП Акулов В.В. договір з Путивльською міською радою про оренду земельної ділянки 0,1345 га по вул. Комсомольській, 35 в м. Путивль не уклав та фактично приступив до її використання без правовстановлюючих на те документів та без сплати орендної плати.

12.10.2015 за заявою ПП «Злагода-21» рішенням 18 сесії 6 скликання Путивльської міської ради Сумської області надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розташованої в м. Путивль, по вул. Комсомольській, 35, кадастровий номер 592381001:014:0002 на дві земельні ділянки орієнтованою площею 0,1345 га та 2,8096 га.

29.10.2015 рішенням 18 сесії 6 скликання Путивльської міської ради «Про перейменування вулиць міста Путивля» вулицю Комсомольську перейменування на вулицю Богдана Хмельницького.

30.06.2016 рішенням 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області затверджено проект землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 592381001:014:0002 та за заявою ФОП Акулова В.В. йому передано в оренду створену в результаті поділу земельну ділянку кадастровий номер 5923810100:01:04:0049, площею 0,1378 га, що розташована по вул. Богдана Хмельницького, 35 (колишня вул. Комсомольська, 35) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 20 років та встановлено орендну плату в розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Пунктом 2.1. вказаного рішення ФОП Акулова В.В. зобов'язано зареєструвати право оренди на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.

30.11.2016 рішенням виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області №163 «Про внесення змін до рішення виконкому № 17 від 19.02.2016 «Про розгляд звернення ФОП Акулова В.В.» земельній ділянці кадастровий номер 5923810100:01:04:0049 по вул. Богдана Хмельницького, 35, яка сформована в результаті поділу, присвоєно адресу м. Путивль, вул. Богдана Хмельницького, 35 «а».

Проте, у зв'язку з тим, що всупереч п. 2.1. рішення 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 30.06.2016 відповідач не зареєстрував право оренди на земельну ділянку по вул. Богдана Хмельницького, 35 «а» площею 0,1378 га та продовжив з 30.06.2016 використовувати земельну ділянку, на якій розміщено об'єкт незавершеного будівництва - станція технічного обслуговування автомобілів, без договору оренди та його державної реєстрації до 27.07.2017, тому 05.09.2017 комісією у складі першого заступника міського голови, начальника відділу землевпорядкування, провідного спеціаліста відділу землевпорядкування, провідного спеціаліста відділу фінансово-економічного розвитку, правового забезпечення, комунальної власності, архітектури та містобудування було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Б. Хмельницького, 35 «а» в м. Путивль, кадастровий номер 5923810100:01:04:0049. Зазначеною комісією встановлено наявність нежитлової будівлі яка використовується як пункт шиномонтажу, СТО, авто-мийка, а також проводиться виносна торгівля морозивом, квасом, пивом, що вказує на використання земельної ділянки для комерційної діяльності, за результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки з долученням фото-таблиці (т.1; а.с. 53-55).

26.01.2016 Путивльська міська рада Сумської області зверталась до відповідача з претензією-вимогою № 85 про сплату 71601,60 грн. збитків (т.1; а.с. 56-57).

20.09.2017 Путивльська міська рада повторно звернулась до відповідача з претензією-вимогою №1737 щодо використання вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди з 28.04.2012 по 29.06.2016, що завдало збитків територіальній громаді у вигляді недоотриманого доходу (т.1; а.с. 61).

22.09.2017 Путивльська міська рада повторно звернулась до відповідача з претензією-вимогою №1745 щодо використання вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди з 30.06.2016 по 27.07.2017, що завдало збитків територіальній громаді у вигляді недоотриманого доходу (т.1; а.с. 62).

Відповідні претензії відповідач отримав, проте, збитки не сплатив, договір оренди землі не уклав.

В свою чергу, виконавчим комітетом Путивльської міської ради виконано розрахунки збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих територіальній громаді м. Путивль тимчасовим зайняттям земельної ділянки у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відповідно до яких розмір збитків за період з 28.04.2012 по 29.06.2016 складає 107941,74 грн. (т.1; а.с. 68), за період з 30.06.2017 по 27.07.2017 складає 36612,72 грн. (т.1; а.с. 80).

05.12.2017 Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам складено акти № № 15, 16 щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, які затверджено головою Путивльської районної державної адміністрації (т.1; а.с. 73-74; 76-77).

Відповідно до вказаних актів, внаслідок використання Акуловим В.В. земельної ділянки за адресою: м. Путивль, вул. Б. Хмельницького (колишня Комсомольська), 35 без правовстановлюючих документів, Путивльській міській раді заподіяно збитки на загальну суму 107941,74 грн.

12.12.2017 Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам складено акти № 17 щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, які затверджено головою Путивльської районної державної адміністрації (т.1; а.с. 88).

Відповідно до вказаного акту, внаслідок використання Акуловим В.В. земельної ділянки за адресою: м. Путивль, вул. Б. Хмельницького (колишня Комсомольська), 35 без правовстановлюючих документів, Путивльській міській раді заподіяно збитки на загальну суму 36612,72 грн.

На адресу відповідача були направлені повідомлення № 3422 від 06.12.2017, № 3469 від 12.12.2017 з актами щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам від 05.12.2017 № 15, № 16, № 17 затверджені головою Путивльської районної державної адміністрації та запропоновано у 10-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати у письмовій формі власника земельної ділянки та Путивльську районну державну адміністрацію, а також запропонував в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки (т.1; а.с. 78, 89).

Відповідні претензії з розрахунками збитків відповідач отримав, проте збитки не сплатив.

Підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Сумської області стало те, що, всупереч нормам законодавства України відповідач використовув земельну ділянку без правовстановлюючих документів та у добровільному порядку збитки не відшкодував.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Суд першої інстанції часткового задовольняючи позовні вимоги посилався на ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152, 156 Земельного кодексу України. Місцевий господарський суд встановив склад цивільного правопорушення у бездіяльності відповідача - невжитті ним передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельними ділянками, що призвело до неодержання доходів територіальною громадою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є власником незавершеного об'єкта будівництва СТО, яке розміщене на земельній ділянці, право користування яким припинене розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації Сумської області №240 для ПП агрофірма «Злагода-21». При цьому, із матеріалів справи вбачається, що у Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича право користування земельною ділянкою не було оформлено у встановленому законодавством порядку.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (подібні висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року у справі № 922/207/15).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 року у справі N 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 року у справі N 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц).

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1, ч. 2, ст. 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Вінчіч та інші проти Сербії", заява № 44698/06).Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов'язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід'ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі "Томіч та інші проти Чорногорії", заява №18650/09, у справі "Шахін і Шахін проти Туреччини", заява № 13279/05).

При цьому, колегія суддів не приймає як належні твердження скаржників викладені в апеляційних скаргах, оскільки як зазначено вище апеляційний суд залишає позовні вимоги без задоволення з інших мотивів ні ж ті які зазначають скаржники.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Таким чином, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування рішення, оскільки, висновки місцевого господарського суду у оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі №629/4628/16-ц.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Отже, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича, Першого заступника прокурора Сумської області, Путивльської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 та про наявність підстав скасування рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі № 920/377/18. В задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Акулова Вячеслава Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Путивльської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 22.10.2018 у справі №920/377/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Матеріали справи №920/377/18 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 ГПК України та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 08.02.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б.Михальська

І.М. Скрипка