ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. м.Львів Справа №914/657/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): М.І.Хабіб ,

суддів: Г.Т. Кордюк,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача – адвоката ОСОБА_2 (ордер на надання правової допомоги від 19.10.2018 №137609),

відповідача – ОСОБА_3 (довіреність від 23.01.2019 №58-14/558),

розглянувши апеляційну скаргу Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької від 19.10.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2018, повний текст рішення складено 01.10.2018, (суддя Синчук М.М.)

у справі № 914/657/18

за позовом: Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, м. Львів

до відповідача: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, м. Львів

про стягнення 104 195,57 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької ( далі – театр) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області про стягнення 104 195,57 грн збитків, завданих укладенням та виконанням договорів про закупівлю послуг з організації професійної пожежної охорони ДСНС на об’єктах театру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 847 від 27.11.2013 позивачем та відповідачем були укладені у 2015, 2016 та у 2017 роках договори про закупівлю послуг з організації професійної пожежної охорони ДСНС на об’єктах театру відповідно до Законів України « Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі» ( договір 2017 року). За умовами всіх договорів вартість наданих послуг включала витрати на оплату праці заступника начальника пожежної частини. Позивач стверджує, що в порушення п.5.2 наказу МНС України, МЕРТ України та МФ України № 1/2/1 від 03.01.2012 , яким передбачено посаду заступника начальника структурного підрозділу в окремому пості з чисельністю поста не менше як 15 працівників, відповідачем була передбачена посада заступника начальника поста при його чисельності 12 працівників та включена у вартість послуг. Держаудитслужба повідомила позивача про те, що ревізією фінансово-господарської діяльності театру було виявлено проведення зайвих виплат за надані послуги за договорами, укладеними з ГУ ДСНС у Львівській області. Позивач вказує, що згідно з довідкою заступнику начальника поста була нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.01.2015 по 05.07.2017 в сумі 104 195,57 грн, що є збитками позивача, які він просив стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 22 ,1166 ЦК України та ст. 224 ГК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2018 у справі № 914/657/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 22, 509, 627, 632 ЦК України та ст. 224 ГК України. При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності до відповідача як стягнення збитків, завданих завищенням вартості послуг за договорами. При цьому суд вказав , що відсутні докази визнання договорів про закупівлю послуг недійсними в частині вартості послуг, сторони виконали свої зобов’язання за договорами у повному обсязі, заборгованість з оплати послуг відсутня. Суд відхилив посилання позивача на акт ревізії Державної аудиторської служби України, зазначивши , що між сторонами існували договірні відносин, виявлені контролюючим органом при проведенні ревізії порушення не впливають на умови договорів і не можуть їх змінювати, відтак акт ревізії не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків ( правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2018 у справі № 910/10637/17).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким задоволити позов.

Позивач вказує, що суд не взяв до уваги п. 5.2 наказу МНС України, МЕРТ України та МФ України № 1/2/1 від 03.01.2012 , яким передбачено посаду заступника начальника структурного підрозділу в окремому пості з чисельністю поста не менше як 15 працівників. В порушення вимог цього наказу при чисельності поста 12 осіб, що не передбачає посади заступника начальника, у всіх проектах договорів, які надавав відповідач, вартість послуг включала витрати на оплату праці заступника начальника поста. За період з 01.01.2015 по 05.02.2017 ( до отримання результатів перевірки Держаудитслужби) виплачувалася заробітна плата заступнику начальника поста.

Скаржник вважає, що суд неправомірно відхилив акт ревізії Держаудитслужби, який, на думку скаржника, є належним доказом, оскільки вимоги органу державного фінансового контролю є обов’язковими до виконання. Скаржник вважає, що наявність договірних відносин між сторонами не виключає обов’язку відповідача відшкодувати завдані збитки, оскільки відповідач є єдиним суб’єктом, який відповідно до вимог чинного законодавства має право забезпечувати протипожежний захист будівель театру.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи скаржника, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, зокрема, що наказ МНС України, МЕРТ України та МФ України № 1/2/1 від 03.01.2012, на який посилається позивач, був виданий на виконання постанови КМ України від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій», якою затверджений перелік платних послуг протипожежного призначення, що надаються підрозділами МНС. Ці правові акти не мають відношення до надання послуг на підставі договорів, критерії утворення підрозділів МНС для надання послуг на підставі договорів визначаються виключно постановою КМУ № 874 від 27.11.2013. Зазначає, що позивачем не доведено всіх елементів складу цивільного правопорушення, як того вимагає ст. 22 ЦК України, оскільки відповідач діяв на підставі укладених договорів про надання послуг.Вважає, що акт ревізії не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 (колегія суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено розгляд справи на 18.12.2018.

У зв’язку з перебуванням члена колегії судді Плотніцького Б.Д. у відрядженні автоматизованим розподілом (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 17.12.2018) до складу колегії замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Кордюк Г.Т.

В судовому засіданні 18.12.2018 за участю представників сторін судом оголошено перерву до 29.01.2019.

У судовому засіданні 29.01.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, доводи та заперечення учасників справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Львівським національним академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької ( замовник) та Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області ( виконавець) були укладені договори про закупівлю послуг з організації професійної пожежної охорони ДСНС на об’єктах Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, а саме: № 6-15 від 19.03.2015, №9-16 від 14.04.2016 та №28-17 від 23.05.2017 (далі - договори) (а.с. 10-14, 18-22, 25-29).

За умовами цих договорів виконавець зобов’язується надати замовникові послуги пожежних служб, а замовник - прийняти і оплатити послуги ( пункти 1.1, 1.2 договорів).

Згідно з пунктами 6.3.3 договорів виконавець зобов’язаний організувати на об’єктах замовника пожежну частину №59 ( ППЧ-59) штатною чисельністю 14 одиниць ( за договором №28-17 від 23.05.2017 - професійний пожежний пункт №59 ( ППП-59) штатною чисельністю 14 одиниць).

Відповідно до пунктів 3.1 договорів ціна договору визначається згідно з погодженими сторонами кошторисами та становить:

- за договором № 6-15 від 19.03.2015 - 593 275,00грн ( з ПДВ); термін надання послуг з 01.01.2015 по 31.12.2015 ( п.5.1);

- за договором №9-16 від 14.04.2016– 554 770,00грн ( з ПДВ); термін надання послуг з 01.03.2016 по 31.12.2015 ( п.5.1);

та №28-17 від 23.05.2017 – 693 312,00грн ( з ПДВ); термін надання послуг з 01.05.2017 по 31.12.2017( п.5.1).

До кожного з цих договорів сторонами укладений додаток №1 – кошторис утримання підрозділу професійної пожежної охорони на об’єктах театру, в якому погоджено штатну чисельність підрозділу в кількості 14 працівників, їх посади, зокрема, передбачено посаду заступника начальника частини ( поста) , посадові оклади працівників, додаткові види заробітної плати , соціальні внески, страхування тощо. Загальна сума кошторису відповідає ціні договору( а.с.15-16, 23-24, 30-31).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2015 до договору № 6-15 від 19.03.2015 сторони збільшили ціну договору та встановили її в сумі 711 930,00 грн ( з ПДВ) у зв’язку з продовженням дії договору на строк проведення закупівлі послуг на 2016рік (а. с. 17)

Додатковою угодою № 1 від 12.07.2017 до договору № 28-17 від 23.05.2017 сторони виклали у новій редакції додаток 1 до договору та встановили кошторис вартості утримання підрозділів професійної пожежної охорони на об’єктах позивача на липень-грудень 2017 року в сумі 519 987,00грн (а. с. 32,33).

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2017 до договору № 28-17 від 23.05.2017 продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2018 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми договору (а.с. 35).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі вказаних договорів відповідач надав позивачу послуги, які позивач прийняв та оплатив у повному обсязі, що підтверджується виписками ДКСУ по рахунках ГУ ДСНС України у Львівській області (а.с. 99-126).

Поряд з тим, Західний офіс Держаудитслужби надіслав позивачу листа від 20.06.2017 № 03-01-15м/4016 щодо усунення порушень законодавства, в якому вказано, зокрема, що ревізією фінансово-господарської діяльності театру встановлено завищення ГУ ДСНС України у Львівській області вартості послуг з організації професійної пожежної охорони на об’єктах театру на суму 103, 1 тис грн, внаслідок чого театру завдано шкоди (збитків) на вказану суму (а. с. 36-39).

На підставі вказаного листа Держаудитслужби позивач звернувся до відповідача з вимогою (лист від 30.06.2017 № 233) про відшкодування збитків в сумі 103,1 тис грн (а. с. 40).

У відповідь на вимогу позивача відповідач повідомив ( лист від 17.07.2017 № 58/14-5275), що за період дії договорів він надавав послуги якісно та вчасно, претензій до нього як виконавця послуг не було і він не має жодних зобов’язань перед театром, окрім договірних ( а.с. 41).

Названі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 104 195,57 грн збитків, завданих укладенням та виконанням договорів про закупівлю послуг з організації професійної пожежної охорони ДСНС на об’єктах позивача.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 27.11.2013 № 874 затвердив Перелік суб'єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, до якого входять театри із загальною кількістю місць 800 і більше, що мають історичну або архітектурну цінність( п.8). Згідно з приміткою до Переліку Державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюють охорону від пожеж суб'єктів господарювання на підставі договорів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та відповідачем були укладені договори про закупівлю послуг з організації професійної пожежної охорони ДСНС на об’єктах позивача - Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької № 6-15 від 19.03.2015, №9-16 від 14.04.2016 та №28-17 від 23.05.2017.

За умовами договорів ( п.6.3.3) відповідач ( виконавець) зобов’язався організувати на об’єктах позивача ( замовника) пожежну частину №59 ( ППЧ-59) штатною чисельністю 14 одиниць ( за договором №28-17 від 23.05.2017 - професійний пожежний пункт №59 ( ППП-59) штатною чисельністю 14 одиниць) та надати послуги з організації професійної пожежної охорони, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги.

За правовою природою укладені сторонам договори є договорами про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач належним чином надав послуги згідно з умовами договорів, які позивач прийняв та оплатив.

Разом з тим, позивач стверджує, що в порушення пункту 5.2 наказу МНС України, МЕРТ України та МФ України № 1/2/1 від 03.01.2012 , яким передбачено посаду заступника начальника структурного підрозділу в окремому пості з чисельністю поста не менше як 15 працівників, відповідач передбачив посаду заступника начальника поста при його чисельності 12 працівників та включив у вартість послуг витрати на оплату праці заступника начальника поста, чим завдав позивачу збитки в сумі 104 195,57 грн.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи скаржника як необґрунтовані з огляду на наступне.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є не лише втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 910/20363/17 вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За приписами ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що ціна договорів визначена сторонами на підставі погоджених кошторисів( додатків №1 до договорів).

В цих додатках №1 до договорів – кошторисах утримання підрозділу професійної пожежної охорони на об’єктах театру, сторони погодили штатну чисельність підрозділу в кількості 14 працівників, їх посади, зокрема, передбачено посаду заступника начальника частини ( поста) , посадові оклади працівників, додаткові види заробітної плати, соціальні внески, страхування тощо. Загальна сума кожного кошторису відповідає ціні договору.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується стонами, що договори про закупівлю послуг не визнані недійсними у встановленому законом порядку в частині вартості послуг.

За таких обставин не можуть братися до уваги доводи позивача про неправомірне завищення відповідачем вартості послуг внаслідок включення до вартості послуг витрат на оплату праці заступника начальника поста, оскільки вартість послуг визначена сторонами в додатках №1 до договорів(кошторисах), які підписані двома сторонами без жодних зауважень чи застережень, в цих додатках передбачено посаду заступника начальника частини (поста), його посадовий оклад, який входить до загальної вартості послуг.

Отже, позивачем не доведено порушення відповідачем господарського зобов'язання та вчинення ним цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності до відповідача як стягнення збитків, завданих завищенням вартості послуг за договорами.

З огляду на існування між сторонами договірних відносин, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на акт ревізії Державної аудиторської служби України, оскільки результати ревізії не впливають на умови договорів і не можуть їх змінювати, відтак акт ревізії не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2018 у справі № 910/10637/17, яка в силу ч.4 ст.236 враховується судом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржниками при поданні апеляційних скарг, покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст. 86, 129,236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2018 у справі № 914/657/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 06.02.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя Г.Т. Кордюк.

Суддя Н.М. Кравчук