ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа № 910/6908/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Мартюк А.І.

ОСОБА_1

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 р. (повне рішення складено 13.08.2018 р.)

у справі № 910/6908/18 (суддя – Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап-Центр”

про стягнення штрафу у розмірі 114470,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап-Центр” про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі у розмірі 114470,00 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, відповідач, як вантажовідправник, на підставі ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Скрап-Центр” допустило порушення при складенні перевізних документів, а саме зазначило у накладній неправильну масу вантажу, що було виявлено під час проведення переважування та складено відповідний комерційний акт.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/6908/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 р. (повне рішення складено 13.08.2018 р.) у справі № 910/6908/18 у задоволенні позову Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2018 р. апеляційну скаргу позивача передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 р. поновлено Публічному акціонерному товариству “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6908/18 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Разом з цим суд зазначає, що Указом Президента України “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд.

Згідно з п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу – Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 р. визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 03.10.2018 р., про що в газеті “Голос України” № 185 (6940) від 03.10.2018 р. опубліковано відповідне повідомлення. Отже в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

За актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 р. справу № 910/6908/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

До суду 08.10.2018 р. відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6908/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_7, ОСОБА_8

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 р. справу № 910/6908/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

До суду 30.10.2018 р. від представника позивача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення рішення об`єднаною палатою Верховного Суду у справі № 916/2450/17 у подібних правовідносинах на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/25/18 від 07.11.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6908/18.

Відповідно до витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_8, ОСОБА_9

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 р. справу № 910/6908/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та зупинено апеляційне провадження до перегляду судових рішень об`єднаною палатою Верховного Суду у справі № 916/2450/17 у подібних правовідносинах.

До суду 18.12.2018 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Скрап-Центр” подано повідомлення про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі. До зазначеного повідомлення додано копію постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 р. у справі № 916/2450/17.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/664/18 від 19.12.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6908/18.

Відповідно до витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_1, ОСОБА_9

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 р. справу № 910/6908/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду, поновлено апеляційне провадження у справі та вирішено здійснювати її подальший розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

До суду 03.01.2019 р. від позивача надійшла заява про заміну сторони у справі та поновлення провадження.

Позивач зазначає, що у зв`язку проведеною 27.11.2018 р. державною реєстрацією статуту АТ «Укрзалізниця» у новій редакції Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” необхідно замінити на Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Також у зазначеній заяві позивач просить долучити до матеріалів справи копію наказу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі структурного підрозділу “Станція Покровськ” регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” № 1865 від 29.12.2017 р. «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ».

Стосовно заміни сторони колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про акціонерні товариства” зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Таким чином, оскільки з поданої позивачем заяви не убачається здійснення припинення юридичної шляхом реорганізації чи заміни сторони у зобов`язанні, а лише наявні підстави стверджувати про зміну типу товариства, підстави заміни сторони у справі на даний час відсутні.

Стосовно долучення до матеріалів справи та врахування під час її розгляду по суті копії наказу № 1865 від 29.12.2017 р. «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ», апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, апеляційний суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України письмово та завчасно повідомити суд першої інстанції про неможливість подання у встановлений законом строк доказу, а саме копії наказу № 1865 від 29.12.2017 р. «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ», та об’єктивні причини, з яких такий доказ не міг бути поданий у визначений законом строк.

Окрім цього відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, які стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, а також межі перегляду справи апеляційним судом, колегія суддів не приймає до розгляду додані до заяви про заміну сторони у справі та поновлення провадження докази, а саме копію наказу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі структурного підрозділу “Станція Покровськ” регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” № 1865 від 29.12.2017 р. «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ», оскільки такий доказ поданий з порушенням встановленого процесуальним законом порядку та без обгрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин справи убачається, що 05.01.2018 р. згідно з накладною № 33326547 зі станції Роток Південно-Західної залізниці на станцію ОСОБА_2 залізниці вантажовідправником (відповідачем) було відправлено вагон № 67158708 з вантажем – лом чорних металів.

У графі 24 накладної було вказано масу вантажу – 56900 кг. Спосіб визначення маси – на вагонних вагах (150 т) (п. 26 залізничної накладної).

На проміжній станції Покровськ ОСОБА_2 залізниці 11.01.2018 р. на підставі акту загальної форми № 30312 від 10.01.2018 р. було здійснено комісійне переважування вагону № 67158708 та складено комерційний акт № 482004/9 від 11.01.2018 р., згідно з яким комісією у складі: робітник станції – ОСОБА_10, робітник станції ОСОБА_11 (ком. агент), заст. ДС ОСОБА_12 була проведена перевірка маси вантажу у вагоні.

Відповідно до відомостей, зазначених у комерційному акті: брутто відсутнє, тара вагонна – 21850 кг., нетто 56900 кг. При подаванні вагона на 150 т. статистичні ваги станції, повірені 24.07.2017 р., виявлено: фактична маса брутто вагона склала 77600 кг., тара вагона з ПД – 21850 кг., нетто – 55750 кг., що менше документа на 1150 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 10-30 см, вкрита листами, зварені, маються зазори між листами до 20 см., маркування рожевою фарбою. Вагон бездверний, люка укручені. Вагон прибував у технічному стані справний, в супроводженні ВОХР Благий, зданий під охорону ВОХР Шулякову. Зав. вантажним двором по штату нема.

У зв`язку з вищенаведеним, на підставі ст. ст. 122, 118 Статуту залізниць України позивачем нараховано відповідачу штраф за неправильно вказану у накладній масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 114470,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України (далі – ГК України) загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ст. 307 ГК України).

Приписами ст. 920 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 5 Статуту залізниць України (далі – статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно зі ст. 6 статуту накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній – основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст. 37 статуту).

За правилами статті 24 статуту залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статті 122 статуту – встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Згідно з п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011 р., накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих правил.

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, встановлено пунктами 2.1, 2.2, 2.3 правил. Вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де зазначається маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" – зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 правил).

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт (п. 5.5 правил).

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах. Вказаною статтею передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, у пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Таким чином пунктом 10 Правил складання актів чітко передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, комерційний акт було складено у присутності робітника станції ОСОБА_10, робітника станції ОСОБА_11 (ком. агент) та заст. ДС ОСОБА_12

Проте, з усіх вищевказаних осіб лише зам. ДС ОСОБА_12 (заступник начальника станції) є особою, яка уповноважена підписувати комерційні акти. Інші особи, а саме ком. агент ОСОБА_11 та робітник ОСОБА_10 таких повноважень не мають.

При цьому, у комерційному акті не обґрунтовано право підписання акта саме цими особами, не зазначено їх повноваження на підписання такого акта, у результаті чого акт не може вважатись таким, що складений відповідно до вказаних правил.

Зазначення в комерційному акті, що штатним розписом не передбачено посади завідувача вантажного двору судом до уваги не приймається, оскільки п. 10 Правил складання актів надано можливість підпису комерційного акту і іншим особам, зокрема начальнику вантажного району, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи. Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказаних посад штатним розписом також не передбачено, або того, що їх обов'язки покладено на інших працівників.

Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 р. у справі № 916/2450/17, до ухвалення якої зупинялося провадження у даній справі, за змістом ч. ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 ГК України підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Місцевим господарським судом встановлено, що комерційний акт № 482004/9 від 11.01.2018 р. підписано робітником станції ОСОБА_10, робітником станції ОСОБА_11 (ком. агент) та заст. ДС ОСОБА_12 Разом з цим, доказів покладення на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обов'язків щодо підписання комерційного акту від імені залізниці як осіб, підпис яких є обов'язковим для дійсності такого акту в силу пункту 10 правил, позивачем суду не надано.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставин справи та їх оцінку, як таких, що є неналежними доказами в обґрунтування господарського правопорушення згідно статті 118 статуту, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову про стягнення штрафу за невідповідність даних щодо маси вантажу у накладних, які супроводжували вантаж залізницею до станції позивача, та правильність застосування судом першої інстанції положень пункту 10 Правил складання актів.

Також, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони, тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п. 7 зазначених правил маса вантажів, які перевозяться навалом насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах.

Даний пункт також кореспондується з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, що затверджені наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р., відповідно до п. 1.1 яких вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом. У перевізних документах на ці вантажі у графі "найменування вантажу" проставляється "навалом".

У додатку № 1 до цих правил надано перелік вантажів, які допускаються до перевезення навалом або насипом серед яких зазначено - метали чорні.

Відходи та брухт чорних металів відповідно до довідника кодів товарів відповідно до Української класифікації товарів УКТ ЗЕД відносяться до групи 72 чорні метали та мають свій особистий код 7204.

У графі 20 залізничної накладної зазначено "навал", тому вантаж може бути прийнятим до перевезення лише після зважування.

Також відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення за домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси.

Сторонами в накладній узгоджено порядок визначення маси вантажу на 150-тонних вагонних вагах. Графа 26 залізничної накладної відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів "Спосіб визначення маси" заповнюється відправником/залізницею та в ній зазначається спосіб визначення маси.

Залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, а отже саме в ній сторони домовились щодо саме цього вагону про спосіб визначення маси.

Враховуючи той факт, що залізниця на станції Роток не має залізничних ваг, вантаж за домовленістю між залізницею та вантажовідправником зважувався на вагах № 2378ВВ-150Е/2, що належать ПАТ «Росава», повірених залізницею.

Згідно з умовами укладеної з відповідачем угоди № 20 від 10.03.2018 р. ПАТ «Росава» 04.01.2018 р. о 21:00 год. забрало завантажений вагон з під'їзної колії вантажовідправника, здійснило зважування та перевезло вагон на залізничну станцію Роток.

На підставі даних зважування прийомоздавальника від 04.01.2018 р. на вагах № 2378ВВ-150Е/2 відповідачем у графу 24 залізничної накладної були занесені дані щодо ваги вантажу.

Тому відповідач вніс дані в пункт 24 накладної щодо маси вантажу в перевізний документ на підставі даних ПАТ «Росава», що було узгоджено залізницею та вантажовідправником у графі 26 залізничної накладної.

У розділі 9 залізничної накладної передбачено, що залізниця отримала від відповідача протокол радіаційного обстеження № 1 від 04.01.2018 р., сертифікат якості на метали чорні вторинні № 1 від 04.01.2018 р., посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність № 1 від 04.01.2018 р., акт про походження брухту кольорових і чорних металів № 1 від 04.01.2018 р. - документи, в яких зазначена вага - 56900 кг. Залізницею вказані документи перевірено і негативних результатів перевірки щодо невідповідності жодного з них, в тому числі і ваги вантажу не повідомлено. Навпаки, вантаж прийнято до перевезення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не було надано належних доказів на підтвердження того, що маса вантажу у вагоні № 67158709 є іншою, ніж вказана відповідачем у залізничній накладній № 33326547, комерційний акт складений з порушенням Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р.

Отже з цих підстав позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” також не підлягають задоволенню.

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин справи, а також не суперечить висновкам про застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 р. у справі № 916/2450/17.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 р. прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” не підлягає задоволенню.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 – 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 р. у справі № 910/6908/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 07.02.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А .І. Мартюк

ОСОБА _1