ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/15849/18

за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар», м. Ірпінь Київської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЛЮКС-2», м. Київ,

про стягнення 80 941,34 грн.,

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (далі – Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЛЮКС-2» (далі – Товариство) про стягнення: заборгованості з оплати орендної плати у сумі 61 596,61 грн.; відшкодування витрат пов’язаних з утриманням будинку – 2 956,71 грн.; відшкодування витрат пов’язаних з утриманням земельної ділянки – 3 410,31 грн.; відшкодування витрат за комунальні послуги – 2 021,83 грн.; відшкодування витрат пов’язаних із проведенням незалежної оцінки орендованого майна – 2 280 грн. та пені 8 675,88 грн., а всього 80 941,34 грн.

Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 21.11.2017 Підприємством (орендодавець) і Товариством (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №55/17 (далі – Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення першого поверху адміністративно-виробничої будівлі літера А площею 27,3 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6А, що знаходиться на балансі Підприємства, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 28.02.2017 і становить 382 000 грн.;

- відповідно до акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.11.2017 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно;

- 21.11.2017 Підприємством (балансоутримувач) і Товариством (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №55/17-1 (далі – Договір), за умовами якого балансоутримувач забезпечує відшкодування комунальних послуг понесених з утриманням орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6А, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлі або пропорційно кількості користувачів чи за кількості джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих орендарем послуг або з інших поважних причин застосовується критерій – пропорційно до займаної площі;

- Товариство свої зобов’язання з оплати орендної плати та відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати за Договором оренди не виконало, у зв’язку з чим у Товариства виникла заборгованість перед Підприємством у сумі 69 985,46 грн.;

- позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості від 17.04.2018 №170, яка залишена без відповіді;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано 8 675,34 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 05.12.2018 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Що ж до належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке

До матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв’язку «кінець терміну зберігання».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п’ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За правилами статті 13 Закону України “Про поштовий зв'язок” послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв'язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено “Правилами надання послуг поштового зв'язку”, які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та “Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій” затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 17 Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка” приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Виходячи з наведених норм законодавства, на ПАТ “Укрпошта” лежить функція доставки поштових відправлень з позначкою “Судова повістка” як національного оператора.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, а саме пунктом 116 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Разом з тим, відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв'язку бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Слід зазначити, що бланки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) та довідки (ф.20), затверджуються ПАТ “Укрпошта”, зокрема, Наказом від 12.05.2006 № 211 “Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень”.

Так, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) містить такі графи для заповнення у випадку невручення: “відмови адресата від одержання”; “закінчення терміну зберігання”; “неправильно зазначена або відсутня адреса”; “інші причини”.

У свою чергу, довідка (ф.20) містить такі графи причин повернення (досилання): “для оплати за тарифом”; “порушений порядок відправлення”; “вийнято з поштової скриньки пошкодженим”; “для перепакування через наявність надписів (наклейок, знаків)”; “неповна адреса”; “за зазначеною адресою не проживає”; “за відмовою адресата від одержання”; “за заявою відправника (одержувача)”; “за закінченням терміну зберігання”; “за місцем обслуговування”.

Таким чином, положення Правил і Наказу не містять відомостей, які встановлюють норми Господарського процесуального кодексу України, які в свою чергу не кореспондуються зі спеціальними нормами, які регулюють поштові пересилання.

Вказана невідповідність унеможливлює проставлення працівником пошти такої відмітки, яка визначена у пунктах 4 та 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв’язку із відсутністю у працівників пошти можливості проставляти відмітку, яка визначена Господарським процесуальним кодексом України, саме відмітка “за закінченням встановленого строку зберігання” чи “відсутність особи за адресою місцезнаходження” є доказом того, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, не вжив відповідних заходів щодо її отримання та його дії свдічать про відмову отримати копію судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.11.2017 Підприємством (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено Договір оренди, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення 1 поверху адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 27,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6А, що знаходиться на балансі Підприємства, вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 28.02.2017, і становить 382 000 грн. без урахування ПДВ (пункт 1.1 Договору оренди);

- майно передається в оренду з метою розміщення офісу (пункт 1.2 Договору оренди);

- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами Договору оренди (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки – не раніше дати державної реєстрації Договору оренди) та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 Договору оренди);

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно; майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, в особі Київської обласної ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 Договору оренди);

- у випадку розірвання Договору оренди чи припинення його дії орендар зобов’язаний негайно (не пізніше семи календарних днів) повернути орендодавцю об’єкт оренди за актом приймання-передачі; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі; обов’язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (пункт 2.3 Договору оренди);

- приймання-передача майна проводиться з обов’язковим обстеженням його стану, що відображається у відповідних актах приймання-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області (пункт 2.4 Договору оренди);

- обов’язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору оренди (пункт 2.5 Договору оренди);

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 02.06.2016 №111-04-VII, і становить без ПДВ 5 000 грн. на місяць з урахуванням індексу інфляції за травень 2017 року; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 3.1 Договору оренди);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; при дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1 (пункт 3.2 Договору оренди);

- орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати (крім бюджетних установ); орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі; балансоутримувач щомісячно перераховує до обласного бюджету 50% від отриманої орендної плати; кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно з виставленим рахунком, протягом 3-х днів із дня отримання рахунку (пункт 3.3 Договору оренди);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 Договору оренди співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати; за наявності заборгованості з орендної плати, кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості з орендної плати, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні (пункт 3.6 Договору оренди);

- орендар зобов’язується:

• нести витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати та сплачуються орендарем окремо на підставі додатків до Договору оренди та виставлених рахунків (пункт 5.7 Договору оренди);

• своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна (пункт 5.8 Договору оренди);

• відшкодувати замовнику витрати, пов’язані із проведенням незалежної оцінки орендованого майна (пункт 5.9 Договору оренди);

• протягом трьох днів після укладання Договору оренди, укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат на надання комунальних послуг орендарю (пункт 5.13 Договору оренди);

- Договір оренди укладено строком на 1 рік, що діє з 21.11.2017 до 20.11.2018 включно (пункт 10.1 Договору оренди).

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 21.11.2017, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Орендна плата перераховується Товариством у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Підприємства щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати.

За період з листопада 2017 року по листопад 2018 року відповідачу було нараховано орендні платежі на загальну суму 75 008,97 грн., а саме: за листопад 2017 року – 2 101,70 грн.; за грудень 2017 року – 6 361,87 грн.; за січень 2018 року – 6 425,50 грн.; за лютий 2018 року – 6 521,88 грн.; за березень 2018 року – 6 580,57 грн.; за квітень 2018 року – 6 652,96 грн.; за травень 2018 року – 6 706,18 грн.; за червень 2018 року – 6 706,18 грн.; за липень 2018 року – 6 706,18 грн.; за серпень 2018 року – 6 706,18 грн.; за вересень 2018 року – 6 706,18 грн.; за жовтень 2018 року – 6 833,59 грн.; за листопад 2018 року – 6 949,76 грн.

Судом встановлено, що відповідачем у травні та червні 2018 року було частково оплачено орендні платежі на загальну суму 13 412,36 грн.

Враховуючи пункт 3.6 Договору оренди кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості з орендної плати, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні.

У зв’язку із наявністю у відповідача заборгованості, позивач претензією від 17.04.2018 №170 просив сплатити борг.

Вказану претензію отримано відповідачем 22.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, заборгованість не погасив.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 61 596,61 грн. заборгованості з оплати орендної плати є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, 21.11.2017 Підприємством (балансоутримувач) і Товариством укладено Договір, за умовами якого:

- балансоутримувач забезпечує відшкодування комунальних послуг та послуг, пов’язаних з утриманням орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6А (далі – будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі або пропорційно кількості користувачів чи за кількістю джерел електрообладнання; у разі відсутності лічильників з обліку спожитих орендарем послуг або з інших поважних причин застосовується критерій – пропорційно до займаної площі (пункт 1.1 Договору);

- орендар користується приміщенням загальною площею 27,3 кв.м., яке розміщене на першому поверсі будівлі, вартістю (експертною) 382 000 грн. без ПДВ (далі – орендоване приміщення) (пункт 1.2 Договору);

- орендар зобов’язується не пізніше 28 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання та поширює його дію до моменту закінчення строку дії Договору оренди (пункт 5.2 Договору).

На підставі Договору відповідачу було нараховано 2 956,71 грн. витрат пов’язаних з утриманням будинку; 3 410,31 грн. витрат пов’язаних з утриманням земельної ділянки; 2 021,83 грн. витрат за комунальні послуги.

Разом з тим, відповідачем не було оплачено зазначені витрати; доказів протилежного суду не подано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 956,71 грн. – витрат пов’язаних з утриманням будинку; 3 410,31 грн. – витрат пов’язаних з утриманням земельної ділянки; 2 021,83 грн. – витрат за комунальні послуги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно ж стягнення з відповідача 2 280 грн. витрат пов’язаних із проведенням незалежної оцінки орендованого майна, то слід зазначити таке.

13.03.2017 Управлінням з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради (замовник), Підприємством (платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт – Інжиніринг Сервіс» (суб’єкт оціночної діяльності) укладено договір №02/17-ЕО на проведення незалежної оцінки майна (далі – Договір №02/17-ЕО), за умовами якого:

- суб’єкт оціночної діяльності за завданням замовника проводить незалежну оцінку нерухомого майна:

• нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 39 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська (П.Комуни), 11;

• нежитлового приміщення другого поверху загальною площею 181,5 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська (П.Комуни), 11;

• нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 27,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-А, яке перебуває на балансі Підприємства; замовник зобов’язується прийняти виконану роботу, а платник оплатити її (розділ 1 Договору №02/17-ЕО);

- загальна вартість робіт з незалежної оцінки об’єктів становить 5 300 грн. без ПДВ:

• нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 39 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська (П.Комуни), 11 – 1 600 грн. (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору №02/17-ЕО);

• нежитлового приміщення другого поверху загальною площею 181,5 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська (П.Комуни), 11 – 1 800 грн. (підпункт 5.1.2 пункту 5.1 Договору №02/17-ЕО);

• нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 27,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-А – 1 900 грн. (підпункт 5.1.3 пункту 5.1 Договору №02/17-ЕО).

Згідно з актом приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна №02/17 суб’єкт оціночної діяльності передав, а замовник прийняв звіти про незалежну оцінку об’єктів. Загальна вартість робіт за вказаним актом становить 5 300 грн. без ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення від 24.05.2017 №2793 позивачем сплачено суб’єкту оціночної діяльності 5 300 грн.

Так, відповідно до пункту 5.9 Договору оренди орендар зобов’язується відшкодувати замовнику витрати, пов’язані із проведенням незалежної оцінки орендованого майна.

Таким чином, оскільки позивачем за проведення незалежної оцінки орендованого майна було сплачено 1 900 грн., а пунктом 5.9 Договору оренди передбачено обов’язок Товариства відшкодувати Підприємству витрати, пов’язані із проведенням незалежної оцінки орендованого майна, то вимоги щодо стягнення з відповідача таких витрат підлягають задоволенню у сумі 1 900 грн. (сума фактичних витрат, понесених Підприємством).

Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 8 675,88 грн. пені.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 Договору оренди співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, судом встановлено, що він неправильний.

За перерахунком суду сума пені та періоди її нарахування становлять:

за листопад 2017 року – 324,47 грн. з 06.11.2017 (нарахованих на 2 101,70 грн. заборгованості) по 06.05.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за грудень 2017 року – 840,99 грн. з 06.12.2017 (нарахованих на 6 361,87 грн. заборгованості) по 06.05.2018 (оскільки у травні 2018 року відповідачем сплачено 4 604,48 грн.); 50,75 грн. з 07.05.2018 (нарахованих на 1 757,39 грн. заборгованості) по 06.06.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за січень 2018 року – 879,85 грн. з 06.01.2018 (нарахованих на 6 425,50 грн. заборгованості) по 06.06.2018 (оскільки в червні відповідачем сплачено 4 948,79 грн.); 41,27 грн. з 07.06.2018 (нарахованих на 1 476,71 грн. заборгованості) по 06.07.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за лютий 2018 року – 1 101,57 грн. з 06.02.2018 (нарахованих на 6 521,88 грн. заборгованості) по 06.08.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за березень 2018 року – 1 144,12 грн. з 06.03.2018 (нарахованих на 6 580,57 грн. заборгованості) по 06.09.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за квітень 2018 року – 1 161,44 грн. з 06.04.2018 (нарахованих на 6 652,96 грн. заборгованості) по 06.10.2018 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за травень 2018 року – 1 148,69 грн. з 06.05.2018 (нарахованих на 6 706,18 грн. заборгованості) по 31.10.2018 (дата, визначена позивачем у розрахунку);

за червень 2018 року – 955,03 грн. з 06.06.2018 (нарахованих на 6 706,18 грн. заборгованості) по 31.10.2018;

за липень 2018 року – 767,63 грн. з 06.07.2018 (нарахованих на 6 706,18 грн. заборгованості) по 31.10.2018;

за серпень 2018 року – 569,57 грн. з 06.08.2018 (нарахованих на 6 706,18 грн. заборгованості) по 31.10.2018;

за вересень 2018 року – 370,22 грн. з 06.09.2018 (нарахованих на 6 706,18 грн. заборгованості) по 31.10.2018;

за жовтень 2018 року – 175,24 грн. з 06.10.2018 (нарахованих на 6 833,59 грн. заборгованості) по 31.10.2018.

Отже, сума пені становить 8 530,84 грн. і підлягає стягненню з відповідача; у стягненні решти суми (145,04 грн.) пені слід відмовити.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, оф. 301; ідентифікаційний код 02466949) до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЛЮКС-2» (02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, буд. 8-Б; ідентифікаційний код 33884642) про стягнення 80 941,34 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЛЮКС-2» (02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, буд. 8-Б; ідентифікаційний код 33884642) на користь комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, оф. 301; ідентифікаційний код 02466949): 61 596 (шістдесят одну тисячу п’ятсот дев’яносто шість) грн. 61 коп. заборгованості з орендних платежів; 2 956 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 71 коп. витрат пов’язаних з утриманням будинку; 3 410 (три тисячі чотириста десять) грн. 31 коп. витрат пов’язаних з утриманням земельної ділянки; 2 021 (дві тисячі двадцять одну) грн. 83 коп. витрат за комунальні послуги; 1 900 (одну тисячу дев’ятсот) грн. витрат пов’язаних із проведенням незалежної оцінки орендованого майна; 8 530 (вісім тисяч п’ятсот тридцять) грн. 84 коп. пені та 1 750 (одну тисячу сімсот п’ятдесят) грн. 57 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук