СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа № 922/2345/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1, за довіреністю, свідоцтвом, договором;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю, свідоцтвом, договором;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ, вх. № 1471 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2018 у справі № 922/2345/18 (суддя – Калініченко Н.В., повний текст складено та підписано 28.11.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромсистема», м. Харків,

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтраснгаз» Акціонерного товариства «Укртрансгаз», Харків

про стягнення 7 195 020,41 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпромсистема» (далі – ТОВ «Спецпромсистема», позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтраснгаз» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі – АТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Харківтраснгаз», відповідач) основного боргу в сумі 6 578 319,30 грн., 3 % річних в сумі 161 674,76 грн. за період з 22.08.2017 р. по 20.08.2018 р. та інфляційних втрат в сумі 455 026,35 грн. за період з вересня 2017 року по червень 2018 року.

В обґрунтування позову ТОВ «Спецпромсистема» посилається на те, що після спливу строку, передбаченого п. 4.2 договору про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 31.08.2016 р., відповідачем не здійснено оплату вартості виконаних робіт та вартості поставленого обладнання.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2018 р. позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 6 578 319,30 грн., 3 % річних в сумі 161 674,76 грн., інфляційні втрати в сумі 455 026,35 грн. та судовий збір в сумі 107 925,31 грн.

Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, зокрема, доведеністю позивачем та матеріалами справи порушення відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та вартості поставленого обладнання за договором про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 31.08.2016 р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що позивач на підтвердження поставки товару (обладнання) за договором та його прийняття відповідачем надає видаткові накладні № РН-0000006 від 22.02.2017 р., № РН-0000023 від 12.05.2017 р., № РН-0000027 від 21.05.2017 р., які підписані від імені відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 1182/09 від 22.02.2017 р. При цьому, відповідач не видавав особі, яка зазначена у цих видаткових накладних, нотаріальної довіреності на вчинення таких дій. Довіреність № 11802/09 від 22.02.2017 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором складена у простій письмовій формі.

Відповідач стверджує, що оскільки довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 375/09 від 18.01.2017 р. видана в порядку передоручення без нотаріального посвідчення, то така довіреність відповідно до ст.ст. 244, 245, 220, 216 ЦК України є нікчемним правочином та не породжує жодних правових наслідків, а тому не підтверджує факт уповноваження відповідачем особи, якій така довіреність видана, на отримання товару (партій товару) за договором, а отже не підтверджує факту поставки.

Відповідач вважає, що внаслідок поставки товару позивачем не у відповідності до умов договору та недоведення факту передачі спірного обладнання відповідачеві строк оплати товару (обладнання) за видатковими накладними № РН-0000006 від 22.02.2017 р., № РН-0000023 від 12.05.2017 р., № РН-0000027 від 21.05.2017 р. не настав, тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції.

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 р. відповідачем 17.01.2019 р. супровідним листом № 110 від 15.01.2019 р. надано до матеріалів справи засвідчені копії довіреності № 1182/09 від 22.02.2017 р. на ім’я ОСОБА_3, реєстраційно-контрольної картки, роздрукованої з електронного носія, витягу з Інструкції з діловодства ПАТ «Укртрансгаз», наказу № 280 від 20.05.2016 р. про затвердження Інструкції з діловодства ПАТ «Укртрансгаз».

18.01.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив № 1/01-19 від 18.01.2019 р. на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Спецпромсистема» вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на пропуск позивачем встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відсутність відповідного клопотання на поновлення такого пропущеного процесуального строку, даний відзив не може бути прийнятий до уваги.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2016 р. між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір про закупівлю робіт № НОМЕР_1, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи "Капітальний ремонт автоматичної пожежної сигналізації приміщень Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3. договору, склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені договірною ціною (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору. Зміст і строки виконання робіт визначаються Календарним планом (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що ціна договору становить 9 618 127,47 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 1 603 021,24 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору, оплата проводиться шляхом перерахування коштів замовником на розрахунковий рахунок підрядника, що вказаний в реквізитах договору. Умови оплати: оплата здійснюється поетапно, протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (Форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання або матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Умовами п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 05 липня 2017 року сторонами погоджено, що строк виконання робіт становить: з дати укладення договору до 31 серпня 2017 року.

Відповідно до п. 10.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 05 липня 2017 року) договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 27 лютого 2018 року.

Договір підписаний представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Згідно з календарним планом виконання робіт (додаток № 1 до договору) строк поставки обладнання складає з 15.09.2016 р. по 31.05.2017 р., а строк виконання будівельних та пусконалагоджувальних робіт – з 20.01.2017 р. по 31.08.2017 р.

Місцевий господарський суд, аналізуючи умови договору про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 31.08.2016 р., дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що даний договір за своєю правовою природною є змішаним договором, а саме – договору поставки і підряду, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 та параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, застосування відповідних положень щодо поставки в даному випадку кореспондується до виконання робіт з матеріалів, устаткування та обладнання, спеціально придбаного для виконання умов цього договору і встановлення його у замовника, на відповідній території, з переданням, у тому числі, разом з передачею виконаних робіт за актами приймання-передачі замовникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно ст. 843 ЦК України, ціна роботи або спосіб її визначення визначається у договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 31 серпня 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- № РН-0000006 від 22 лютого 2017 року на суму 3 510 000,00 грн.;

- № РН-0000023 від 12 травня 2017 року на суму 730 260,98 грн.;

- № РН-0000027 від 31 травня 2017 року на суму 5 412,00 грн.;

та актами приймання виконаних будівельних робіт:

- № 2 за березень 2017 року від 31 березня 2017 року на суму 101 817,92 грн.;

- № 2 за квітень 2017 року від 28 квітня 2017 року на суму 214 438,07 грн.;

- № 2 за травень 2017 року від 31 травня 2017 року на суму 80 216,72 грн.;

- № 2 за червень 2017 року від 30 червня 2017 року на суму 240 118,55 грн.;

- б/н за липень від 31 липня 2017 року на суму 323 655,19 грн.;

- № 2 за серпень 2017 року від 31 серпня 2017 року на суму 1 372 399,87 грн.

Зазначені видаткові накладні містять посилання на договір, на підставі якого заявлено позов у даній справі, що свідчить про постачання позивачем відповідачеві спірного товару саме в площині даних правовідносин, та підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень.

При цьому, видаткові накладні № РН-0000006 від 22 лютого 2017 року та № РН-0000023 від 12 травня 2017 року з боку відповідача підписані ОСОБА_3 на підставі довіреності № 1182/09 від 22.02.2017 р. без скріплення підпису даної особи печаткою підприємства відповідача, проте видаткова накладна № РН-0000027 від 31 травня 2017 року містить і підпис ОСОБА_3, і відбиток печатки АТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Харківтраснгаз»

За приписами ч. 2 ст. 245 ЦК України, довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідачем до матеріалів справи надано засвідчену копію довіреності № 1182/09 від 22.02.2017 р., згідно з якою філія «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Положення про філію «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», уповноважує інженера з забезпечення матеріально-технічними ресурсами Криворізького ЛВУМГ філії «УМГ «Харківтрансгаз» ОСОБА_3 одержувати основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, рахунком або іншим правочином. Довіреність є чинною по 31.12.2017 р. та зареєстрованою на підприємстві відповідача відповідно до вимог Інструкції з діловодства в апараті ПАТ «Укртрансгаз».

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Положення про філію «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз» є філією (відокремленим підпрозділом) ПАТ «Укртрансгаз» (на теперішній час АТ «Укратрансгаз»). Управління не є юридичною особою та здійснює частину функцій товариства, що відповідає статутним цілям та завданням товариства, відповідно до чинного законодавства України та цього Положення.

Відповідно до п. 6.6.5. Положення, директор управління видає накази та розпорядження по управлінню, підписує документи, в тому числі фінансові, що складаються в процесі діяльності управління.

Доводи апеляційної скарги про те, що поставка товару (обладнання) здійснювалася позивачем з порушенням умов договору, на підставі якого заявлено позов у даній справі, та про те, що строк оплати отриманого товару (обладнання) є таким, що не настав у зв’язку з посиланням скаржником в апеляційній скарзі на довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 375/09 від 18.01.2017 р., яка видана в порядку передоручення без нотаріального посвідчення та яка, на думку скаржника, є нікчемним правочином, є безпідставними.

Оскільки при прийманні товару відповідачем жодних актів про некомплектність товару та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, а тому, це свідчить про передання відповідачеві товару у повному обсязі.

При цьому, відповідачем не доведено, що довіреність № 1182/09 від 22.02.2017 р. на ім’я ОСОБА_3 видана управлінням з перевищенням своїх повноважень, передбачених Положенням про філію «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» та мала бути нотаріально посвідчена для здійснення приймання товару (обладнання), поставленого позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за березень – серпень 2017 року (а.с. 33-74), позивач виконав відповідні роботи встановивши певне обладнання, устаткування, витратив матеріали, тощо передавши їх відповідачеві, у тому числі товар, зазначений у видаткових накладних № РН-0000006 від 22.02.2017 р., № РН-0000023 від 12.05.2017 р., № РН-0000027 від 31.05.2017 р.

Вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств та не оскаржуються відповідачем.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 31.08.2016 р. по 30.11.2017 р., який підписаний обома сторонами та містить відповідні відтиски печаток їх підприємств, сальдо за договором № НОМЕР_1 складає 6 578 319,30 грн.

Листами № 29-08/29Л від 29.08.2017 р., № 06-06/2Л від 06.09.2017 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленнями щодо існування заборгованості з оплати поставленого обладнання та виконаних робіт.

Відповідач, у відповідь на зазначені листи, листом № 4253/07 від 12.09.2017 р. сповістив позивача про те, що у зв’язку із складною ситуацією щодо оплати заборгованості по договорах № № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 від 31.08.2016 р., УМГ «Харківтрансгаз» був направлений лист-звернення на ПАТ «Укртрансгаз» вих. № 2101ВНР-17-280 від 29.08.2017 р. з проханням сприяння в вирішенні питання оплати заборгованості по вищезазначеним договорам.

Позивач листом № 26-09/22Л від 26.09.2017 р. повідомив відповідача про те, що станом на 27.09.2017 р. заборгованість за поставку обладнання складає 18 312 200,00 грн., з ПДВ та за виконані роботи – 199 251,41 грн., з ПДВ.

Відповідач, у відповідь, листом б/н, б/д повідомив позивача про те, що кошти на оплату заборгованості по договорам № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_5 передбачені у фінансовому плані 2017 року.

08.12.2017 р. позивачем надіслано відповідачеві претензію № 2/12-17 від 08.12.2017 р. з вимогою негайно сплатити суму основного боргу – 4 642 145,69 грн., що виникла за договором про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 31.08.2016 р. На підтвердження здійснення надсилання претензії відповідачеві ТОВ «Спецпромсистема» надано до матеріалів справи засвідчені копії фіскального чеку підприємства зв’язку від 08.12.2017 р. та опису вкладення у цінний лист з відповідним відбитком календарного штемпелю.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та без виконання, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Враховуючи наявність в матеріалах справи зазначених видаткових накладних від 22.02.2017 р., від 12.05.2017 р., від 31.05.2017 р. на загальну суму 4 245 672,98 грн., актів приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2017 р., від 28.04.2017 р., від 31.05.2017 р., від 30.06.2017 р., від 31.07.2017 р., від 31.08.2017 р. на загальну суму 2 332 646,32 грн., які є первинними документами у розумінні положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару (обладнання) та факт виконання позивачем робіт, передбачених умовами договору, вважаються доведеними.

Таким чином, з огляду на умови п. 4.2. договору щодо встановлення порядку здійснення оплати, строк оплати за поставлений товар (обладнання) та за виконані роботи є таким, що настав. Тому, відсутність доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості у добровільному порядку є підставою задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 6 578 319,30 грн. за доведеністю та обґрунтованістю, тому місцевий господарський суд на законних підставах задовольнив позов у цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем оплати поставленого товару (обладнання) та виконаних робіт, позивач розрахував 3% річних за загальний період з 22.08.2017 р. по 20.08.2018 р. розмір яких склав 161 674,76 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2017 року по червень 2018 року в сумі 455 026,35 грн.

Судова колегія погоджується з висновоком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача за на користь позивача 3 % річних в сумі 161 674,76 грн. та інфляційних втрат в сумі 455 026,35 грн., враховуючи, що у липні 2018 року мала місце дефляція, тому інфляційні втрати розраховані позивачем по червень 2018 року включно.

Відповідач в апеляційній скарзі не оскаржує порядок здійснення позивачем даного розрахунку, зокрема, щодо окремих періодів зазначених нарахувань.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2018 р. у справі № 922/2345/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 06.02.2019

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка