Справа №: 635/9292/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2019 року

м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем’яненко І.В.,

прокурора Луценко І.В.

з участю секретаря судового засідання Тимошенко К.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки національної поліції України про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, маючої професійнотехнічну освіту, заміжньої, тимчасово не працюючої, виконуючої обов’язки присяжної Харківського районного суду Харківської області, яка мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Капітана Шостака, 85,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1, виконуючи обов’язки присяжного Харківського районного суду Харківської області та відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, знаючи про необхідність та строки подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, після встановленого терміну декларування за 2017 рік ( з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року), оприлюднила 06 квітня 2018 на офіційному веб – сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави, яку повинна була подати не пізніше 31 березня 2018 року. Несвоєчасне подання е- декларації відбулося за наявності поважних причин.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала, з протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП не погодилася та зазначила, наступне. Починаючи з 27 березня 2018 року вона неодноразово намагалася подати Е-декларацію за 2017 рік, однак через некоректну роботу програмного забезпечення системи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», виникла технічна неможливість подання такої декларації, з приводу чого 27 березня 2018 року вона неодноразово зверталася до НАЗК з відповідними електронними листами з метою усунення перешкод в поданні е-декларації. Після отримання необхідних роз’яснень, 05 квітня 2018 року ОСОБА_2 06 квітня 2018 року подала електронну декларацію, оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Вищевказані обставини унеможливили подання нею декларації за 2017 рік у встановлені Законом України «Про запобігання корупції» строки, так як в період з 27 березня по 05 квітня 2018 року вона була обмежена в доступі до системи електронного декларування.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_3, яка є заступником голови сільської ради, пояснила, що ОСОБА_4 з 27 березня по 06 квітня 2018 року щодня та майже весь день знаходилася в сільській раді та намагалася надіслати е-декларацію. Вони разом телефонували на гарячу лінію НАЗК, писали листи, просили допомоги, але відповідь їй надійшла лише 05 квітня 2019 року.

Прокурор підтримав обставини, викладені в протоколі, просив визнати ОСОБА_5 винною за ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_6., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Відповідно до п.п. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжний (під час виконання ними обов’язків у суді) є суб’єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи присяжним Харківського районного суду Харківської області та виконуючи у 2017 році свої обов’язки у суді, відповідно до п.п. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб’єктом, на якого поширюється дія вказаного закону.

Відповідно до вимог ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов’язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Разом з тим, статтею 172-6 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176-2 КУпАП, крім іншого, необхідно враховувати наявність чи відсутність поважних причин щодо несвоєчасного подання Е-декларації.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що отримавши в середині березня 2018 року довідку про отриману заробітну плату за 2018 рік, вона неодноразово, починаючи з 27 березня 2018 року намагалася подати Е-декларацію за 2017 рік. Однак через некоректну роботу програмного забезпечення системи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», виникла технічна неможливість подання такої декларації, з приводу чого з 27 березня 2018 року вона зверталася до НАЗК з відповідними електронними листами з метою усунення перешкод в поданні е-декларації та отримання допомоги чи роз’яснень.

Зазначені пояснення ОСОБА_1 підтверджуються наданими нею роздруківками інтернет-сторінок з фіксацією змісту веб-сторінки її електронної пошти, з якої вона неодноразово направляла електронні листи на електронну адресу НАЗК з повідомленням щодо неможливості відправки Е-декларації (а.с.56-70), а також поясненнями свідка ОСОБА_3 Тобто, ОСОБА_1 до спливу строків для подання Е-декларації за 2017 рік, передбачених ч. 1ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме з 27 березня 2018 року намагалася подати е-декларацію за 2017 рік, та з 27 березня 2018 року вчиняла дії щодо усунення перешкод в поданні нею е-декларації за 2017 рік. Однак з причин, які від неї не залежали, пропустила зазначений строк. Але ОСОБА_1 була обмежена в діях, щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави

Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 подала е-декларацію за 2017 рік через незначний проміжок часу, після закінчення строку для подання е-декларації. ОСОБА_1 подала декларацію безпосередньо після отримання 05 квітня 2018 року відповіді НАЗК на її звернення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік з поважних причин.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Виходячи з принципу презумпції невинуватості, закріпленого ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 7, ч. 1 ст. 176-2, ст.ст. 247, 283 КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією за ч. 1 ст. 176-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя (підпис) І.В. Дем’яненко