Провадження № 3/219/365/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М. розглянувши матеріали, які надійшли з ОВС другого відділу УОЗ на окремих територіях зон АТО ГУ Державної фіскальної служби у Донецький області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2

за ст. 164 ч. 1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що останній 10.01.2019 року о 10 год. 40 хв., пересуваючись на автомобілі ОСОБА_2 Спрінтер, 2007 р. в., держномер ВВ 6414 СР, був затриманий на КПВВ «Майорське», яке знаходиться по автодорозі с. м. т. Майорське – м. Горлівка, Артемівське шосе, в»їзд з боку міста Горлівка Донецької області. Гр. ОСОБА_1 прямував з м. Горлівка до с. м. т. Майорськ, із пасажирами у кількості 7 (сім) осіб. Вартість проїзду по вказаному маршруту з м. Горлівка до с. м. т. Майорськ становить 100 грн. Загальна сума доходу становить 700 грн. Білети та чеки пасажирам не надавались. Зазначений автомобіль належить на праві власності гр. ОСОБА_3. В ході перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності (пасажирські перевезення) без державної реєстрації, як суб»єкт господарювання (за вищевказаним видом діяльності), з метою отримання доходу, без одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності та документів на право здійснення транспортних перевезень пасажирів, чим здійснив правопорушення, передбачене ст. 164 ч. 1 КпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що 10.01.2019 року в м. Горлівка на зупинці він підібрав пасажирів в кількості семи осіб з метою довезти їх до с. м. т. Майорське, оскільки їхав з м. Горлівка до м. Попасна, де він мешкає та працює з 2016 року. В м. Горлівка йому необхідно було забрати деякі особисті речі, та на зворотному шляху він вирішив підвезти людей, яким необхідно було їхати в його напрямку. Це сталося один раз, випадково.

Ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити справу в зв`язку з відсутністю складу правопорушення з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов»язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема, об»єктивної та суб»єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.

Між тим, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об»єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб»єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 1Закону України «Про підприємницьку діяльність», підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб»єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».

З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тоб-то, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено. Разом з тим, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб»єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов»язану із виробництвом чи реалізацію продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тоб-то, провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Суть правопорушення, викладеного в протоколі, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки, згідно із диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП, передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

В даному випадку зазначену вище пригоду можливо розцінювати лише як намір здійснити послугу з перевезення з метою отримання прибутку, а не здійснення провадження господарської діяльності, тоб-то, склад правопорушення відсутній.

За таких обставин, з урахуванням відсутності доказів скоєння правопорушення ОСОБА_1 того факту, що перевезення пасажирів з метою отримання прибутку за здійснення послуги перевезення без державної реєстрації як суб»єкта господарювання, не підпадають під ознаки господарської діяльності, оскільки не мають систематичності, суд вважає, що дана адміністративна справа підлягає закриттю, в зв”язку з відсутністю складу правопорушення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 277, 278 п.2, 283, 284 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) за ст. 164 ч. 1 КпАП України закрити в зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Донецький Апеляційний суд через Артемівський міськрайсуд Донецької області протягом десяти днів з моменту проголошення.

Суддя Н. М.Медінцева