ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

Львів

№ 857/2984/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року (прийняте у м. Рівне суддею Щербаковим В.В.) в адміністративній справі № 1740/2149/18 за позовом ОСОБА_2 до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправними дії Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області(далі - Дубенське ОУПФУ, Управління) щодо неврахування до стажу роботи, що дає йому право на виплату одноразової грошової допомоги, періоду роботи керівником фізичного виховання з 01.09.2000 по 02.05.2018 та зобов'язати вчинити дій щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги вказаного періоду та щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) призначених пенсій при виході на пенсію як працівнику освіти.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що після досягнення 60-річного віку звернувся за призначенням пенсії за віком до Дубенського ОУПФУ. Зазначає, що на день досягнення пенсійного віку має 35 років 6 місяців 19 днів стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та має право на призначення і виплату грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, Дубенським ОУПФУ не зараховано йому до стажу роботи період коли він перебував на посаді керівника фізичного виховання і у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги при виході на пенсію йому відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Дубенське ОУПФУ, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що враховуючи наявні документи, а саме запис у трудовій книжці №9 від 31.08.2000 (наказ №125-2 від 31.08.2000) відповідно до якого ОСОБА_2 переведено на посаду керівника фізичного виховання Дубенського коледжу Рівненського Державного гуманітарного університету. Разом з тим, у переліку посад, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, які дають право на пенсію за вислугою років, посада керівника фізичного виховання відсутня,то враховуючи цей факт, підстав для визнання дій Управління протиправними немає.

На цю апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, справедливим, ухваленим із дотриманням норм матеріального і процесуального права та відповідає висновкам Верховного Суду в аналогічних справах викладених у постановах від 11.04.2018 у справі №456/1310/17 та від 22.05.2018 у справі №308/5434/17.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом, 16.07.2018 ОСОБА_2 звернувся до Дубенського ОУПФУ із заявою щодо надання одноразової грошової допомоги, передбаченої п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 20.07.2018 №27/02-20-Т Дубенське ОУПФУ повідомило ОСОБА_2, що відповідно до п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи 25 років у закладах освіти незалежно від форми власності чи відомчої належності цих закладів.

Вказано про те, що у Переліку №909 в розділі "Освіта" передбачено посади: директора, його заступників із навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старших майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах.

Оскільки в цьому Переліку посада керівника фізичного виховання в професійно-технічному навчальному закладі не передбачена, тому зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, період роботі на цій посаді немає підстав.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що Управління протиправно не врахувало період роботи ОСОБА_2 на посаді керівника фізичного виховання до стажу роботи,що дає право на виплату одноразової грошової допомоги.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними, з огляду на таке.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 доповнено розділ XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 7-1, яким передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У підпункті "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909).

Так, згідно з Переліком №909 до посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гуртової роботи.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 28 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556-VII) в Україні діють заклади вищої освіти, зокрема, коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової перед вищої освіти.

Частиною другою статті 53 Закону №1556-VII визначено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність .

Згідно із частиною третьою статті 55 Закону №1556-VII повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06. 2000 №963, посада керівник фізичного виховання відноситься до педагогічних посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 №78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Абзацом другим цієї постанови визначено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, а також час роботи у спортивних школах усіх типів на посадах керівників, їх заступників з основного виду діяльності, тренерів-викладачів, тренерів-методистів, інструкторів-методистів, акомпаніаторів та на посадах тренерів-викладачів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, тим науково-педагогічним працівникам, що працюють за профілем у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, керівників фізичного виховання, викладачів фізкультури вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, учителів фізкультури, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які працюють за профілем у загальноосвітніх навчальних закладах, і педагогічних працівників, які працюють за профілем у позашкільних та дошкільних навчальних закладах.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Кабінетом Міністрів України було ототожнено посаду керівника фізичного виховання та викладача фізкультури, як такі, що ідентично дають право на зарахування таких періодів роботи до вислуги років.

Як видно з матеріалів справи, позивач з 28.09.1980 по 13.04.1984 працював вчителем фізичного виховання, з 01.09.1986 по 27.08.1997 - викладачем фізичного виховання Дубенського педагогічного училища, з 28.08.1997 по 31.08.2000 - викладачем фізичного виховання Дубенського коледжу Рівненського державного гуманітарного університету, з 01.09.2000 переведений з посади викладача фізичного виховання на посаду керівника фізичного виховання, де і працював до моменту звернення до пенсійного органу.

Крім того, згідно з дослідженими наказами Дубенського коледжу Рівненського державного гуманітарного університету про виконання навчальних планів і програм ОСОБА_2 практично виконував по 598-606 годин щорічно при встановленому навантаженні по 360 годин в рік.

Відповідно до його посадової інструкції керівника фізичного виховання він веде викладацьку діяльність.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявною трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, виходячи із записів трудової книжки ОСОБА_2 видно, що протягом його трудового життя він обіймав посади, зокрема, викладача фізичного виховання та керівника фізичного виховання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що період роботи позивача на посаді керівника фізичного виховання підлягає зарахуванню до його стажу роботи, що у свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що позивач не мав належного страхового стажу на посадах педагогічних працівників.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №308/5434/17.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та розглянув справу відповідно до заявлений позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року в адміністративній справі № 1740/2149/18- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя

Р. Й. Коваль

судді

В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Постанова в повному обсязі складена 06 лютого 2019 року.