Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕНЯ

ІМЕНЕ М УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Романцові М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому надбавку до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 2666 грн. 34 коп.; стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, він є дитиною війни. Відповідно до ст.6 вказаного Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір допомоги у відповідності до ст.6 Закону України складає 30% мінімальної пенсії за віком та згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», порушують його конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку дітям війни. Відповідач керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою. Своїми діями відповідач грубо порушив його права, у зв’язку з чим він звернувся до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області в судове засідання не »з’явився, надавши на адресу суду письмові заперечення, згідно яких, позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідних коштів на виплату підвищення «дітям війни» не передбачається, адже п.12 ст.71 вказаного Закону дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було призупинено та ст.111 вказаного Закону встановлено, що виплата цього підвищення у

2007 році провадиться лише особам, яка є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якого з 01.01.2008 року дітям війни проведено перерахунок пенсії, а також зазначив, що для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час правління ПФУ не має законних підстав. Крім того, вважають, що оскільки в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Тому, просили відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви та розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Павлоградскому районі Дніпропетровської області і є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення №27850 та відповідною відміткою в ньому (а.с.7).

Щодо вимог позивача по виплатам за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, суд виходить з наступного.

Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться у ст.28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно відповідачем під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року №489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік встановлений у наступному розмірі: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті

28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію, починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

-за 23 дні липня: [(406 грн. + 1%)х30%] : 31 х 23 дня = 91,27 грн.;

-за серпень - вересень: [(406 грн.+1%)х30%]х2 міс. = 246,04 грн.;

-за жовтень - грудень: [(411 грн. +1%)х30%]х 3 = 373,59 грн.

А всього, за 2007 рік необхідно донарахувати 710,90 грн., виходячи із розрахунку:

91,27 грн.+246,04 грн.+373,59 грн.=710,90 грн.

Відносно вимог по виплатам за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107- VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-УІ від 28 грудня 2007 року, щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ в новій редакції. Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякий законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік, затверджений у наступному розмірі: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:*

-травень: (481 грн.х30%):31х10 = 46,55 грн.;

-червень: 481 грн.х30% = 144,30 грн.;

-липень - вересень: (482 грн.хЗО%)хЗ міс. = 433,80 грн.;

-жовтень - грудень: (498 грн. х30%)х3 міс. = 448,20 грн.

А всього, за 2008 рік необхідно нарахувати та виплатити 1072,85 грн., виходячи із розрахунку:

46,55 грн.+144,30 грн.+433,80 грн.+448,20 грн.=1072,85 грн.

Проте, позивачу фактично було виплачено 358,10 грн., відповідно до наданої відомості:

-за 10 днів травня: 48,10:30 днів х 10 днів =16,00 грн.;

-червень: 48,10 грн.;

-липень-вересень: 48,20 грн.хЗ місяці =144,60 грн.;

-жовтень-грудень: 49,80 грн.хЗ місяці =149,40 грн.,

тому, розмір заборгованості складає: 1072,85 грн.- 358,10 грн.=714,75 грн.

Таким чином суд вважає, що відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 01 квітня 2008 року - 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн., бо ці положення суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року.

Відносно вимог позивача по виплатам за 2009 рік, то суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007-2008 рокам.

Тому, враховуючи, що на 2009 рік вищенаведені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не були зупинені та мають законну силу, тому права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року, були порушені.

Крім того, згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-УІ від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» №1646- IV від 20.10.2009 року, встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 листопада 2009 року - 573 грн.

Суд вважає, що з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (включно) відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у розмірі ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СТ.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме:

-січень-жовтень: 498 грн. х30% = 149,40 грн.х10=1494 грн.;

-листопад-грудень: 573 грн. х30% = 171,90 грн.х2=343,80 грн.;

А всього, за 2009 рік необхідно нарахувати та виплатити 1837,80 грн., виходячи із розрахунку:

1494 грн.+343,80 грн. = 1837,80 грн.

Проте, позивачу фактично було виплачено 597,60 грн., відповідно до наданої відомості:

-49,80 грн.х12 місяців = 597,60 грн.,

тому, розмір заборгованості складає: 1837,80 грн.- 597,60 грн.=1240,20 грн.

Загальний розмір недоплаченої позивачу щомісячної соціальної допомоги дітям війни (підвищення пенсії) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, складає: 710,90 грн.+714,75 грн.+1240,20 грн. = 2665,85 грн.

Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково: визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період часу позивачу, а в задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Відповідно до вимог ч.І ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 08 гри. 50 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

На підставі вищевикладене, керуючись ч.2 ст.3, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 8, 22, 46, 55, 95 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору у сумі 08 (вісім) грн. 50 (п’ятдесят) коп. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн., а разом 45 (сорок п’ять) грн. 50 (п’ятдесят) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному лорядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя : Н.В. Токар