Провадження №2/592/1103/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який представник підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та вимоги мотивує тим, що 30.11.2018року наказом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» №10104/ВК від 30.11.2018року його– ОСОБА_1було звільнено з роботи за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки. При звільненні, внаслідок відсутності грошових коштів, відповідач не виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, передбаченої наказом. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати, вихідну допомогу та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 03.01.2019року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.10.1978 року по 30.11.2018року перебуваву трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-9).

Наказом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» №10104/ВК від 30.11.2018року ОСОБА_1було звільнено з роботи за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с.9).

При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, яка станом на 30.11.2018року становила 67006 грн. 69 коп., що підтверджується розрахунковим листом Товариства за листопад2018 року (а.с.10), сума заборгованості не була виплачена до цього часу.

З повідомлення ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про розміри оплати праці працівника вбачається, що сума вихідної допомоги, нарахованої до виплати ОСОБА_1, становить 17216 грн. 64коп. (код «185» в розрахунковому листі).

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються КЗпП України.

Згідно ст. ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов’язок виплачувати працівнику заробітну плату.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати (за вирахуванням податків), в тому числі суму нарахованої вихідної допомоги (без вирахування податків), разом в розмірі 67006 грн. 69коп.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Зазначену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України № 6-64 цс13 від 03.07.2013 р., та № 6-76цс14 від 02.07.2014 р., які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, крім іншого, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи з середньої заробітної плати.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Розділу 3 вказаного Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу, розмір заробітку ОСОБА_1, з якого сплачено єдиний внесок ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», становить: за вересень 2018 року – 5362,86 грн., за жовтень2018 року – 5587,59 грн., що в сумі складає 10950,45грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, становить 260 грн. 72 коп. (10950,45 грн. : 42 роб.дн. = 260,72грн.).

Згідно наказу ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» від 21.03.2014 р. №75 «Про встановлення режиму неповного робочого тижня» в Товаристві з 26.05.2014 р. встановлений режим неповного робочого тижня, а саме триденний робочий тиждень, де робочими днями є понеділок, вівторок, середа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений 30.11.2018 року, а розрахунок з ним не було проведено, за таких обставин, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6778 грн. 72 коп.за період з 30.11.2018р. по 31.01.2019р., що складає 26робочих днів (враховуючи триденний робочий тиждень), при середньоденній заробітній платі позивача 260,72грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати, за вирахуванням податків, в тому числі суму нарахованої вихідної допомоги, в розмірі 67006 грн. 69коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6778 грн. 72 коп., без урахування податків, зборів, обов’язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання через Ковпаківський районний суд м. Суми до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.М. Фоменко