РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2019 року

Київ

справа №9901/725/18

адміністративне провадження №П/9901/725/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

за участю: секретаря Жидецької В.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Лисюка М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №П/9901/725/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_1 06.08.2018 (вх. від 08.08.2018) звернувся з позовом , у якому просив:

1) визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18;

2) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вчинені 04.07.2018 під час спiвбесiди та прийнятті рішення в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, що полягали у:

умисному невірному визначенні балів та зазначенні умисно невірно визначених балів у мотивувальній частині рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 за критерієм доброчесності;

витребуванні у судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 пояснень з питань, що були предметом з'ясування у нарадчiй кімнаті, та спробі розкриття таємниці постановлення рішення у справі №804/15933/13-а;

перешкоджанні праву судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на надання відповідей та пояснень з приводу запитань членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, пов' язаних iз розглядом ним адміністративної справи №804/15933/13-а;

наданні оцінки судовому рішенню по суті у справі №804/15933/13-а;

переході до спiвбесiди з іншим суддею одразу після спiвбесiди з суддею Днiпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 без переходу до голосування та прийняття рішення щодо судді ОСОБА_1;

переході до голосування з питання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 та прийняття рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 пiсля проведення спiвбесiд з іншими суддями та після закінчення робочого часу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

включенні до резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 рекомендації Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1;

3) визнати протиправною бездiяльнiсть Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вчинену 04.07.2018 під час спiвбесiди та прийняття рішення в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, що полягала у:

незаявленні самовідводу членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 перед початком спiвбесiди з суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1;

умисному невизначеннi максимальних балів - 250 та незазначеннi максимальних балів - 250 у мотивувальній частині рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 за критерієм доброчесності;

непереходi Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голосування та неприйняттi рішення одразу після закінчення спiвбесiди з суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1;

неоголошеннi вступної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18;

незазначеннi у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 часу його прийняття.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки воно є немотивованим і при його прийнятті та проведенні співбесіди відповідачем порушено процедуру та вчинено протиправні дії.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач вказує такі аргументи:

питання, висловлювання та репліки членів Комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час проведення співбесіди свідчать про їх упереджене ставлення до позивача у зв'язку з прийняттям ним рішення, яке, на думку вказаних членів Комісії, порушує права мільйонів жителів міста Дніпра на мирні зібрання (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 у справі №804/15933/13-а, а також про надання оцінки постанові судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у справі №804/15933/13-а;

член Комісії ОСОБА_7 неодноразово переривав пояснення ОСОБА_1 під час проведення співбесіди, позбавивши його можливості викласти свою позицію з приводу ухвалення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 у справі №804/15933/13-а, а саме: вказаним судовим рішенням не застосовано повної заборони проведення мирних зібрань, а лише обмежено спосіб такого проведення (встановлення наметів, тимчасових споруд, малих архітектурних форм та інших елементів і споруд);

член Комісії ОСОБА_6 як учасник акцій, які за політичною спрямованістю та ідеологією є ідентичними тій, право на проведення якої обмежено постановою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у справі №804/15933/13-а, був зобов'язаний заявити самовідвід перед початком проведення співбесіди в рамках кваліфікаційного оцінювання з ОСОБА_1;

ОСОБА_1 про склад колегії дізнався безпосередньо перед початком проведення співбесіди;

зміст підпунктів 4.1.9, 4.11.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням від 13.10.2016 №81/зп-16, дає підстави для висновку про те, що перехід до розгляду наступного питання під час засідання Комісії здійснюється лише після ухвалення рішення за попереднім;

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 прийняте після закінчення робочого часу членів Комісії. Поза межами робочого часу члени Комісії є приватними особами та позбавлені права здійснювати офіційні повноваження;

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 не відповідає визначеним пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16, вимогам щодо форми і змісту:

- вступна частина оскаржуваного акту індивідуальної дії не містить інформації щодо часу його прийняття;

- у мотивувальній частині рішення не зазначено конкретних балів, визначених за кожним з критеріїв кваліфікаційного оцінювання, а також мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків;

згідно з аналізу пункту 101 Коментарів щодо Бангалорських принципів поведінки суддів, підготовлених Групою з питань суддівської доброчесності та виданих Управлінням ООН з наркотиків та злочинності у 2007 році, добропорядність (доброчесність) як складовий елемент чесності та непідкупності є абсолютною категорією і не має ступенів, тому у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при проведенні кваліфікаційного оцінювання було лише два варіанти визначення відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності: « 0 балів» або « 250 балів»;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, приймаючи рішення про рекомендацію Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із займаної посади, здійснила тиск на Вищу раду правосуддя та перевищила свої повноваження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову повністю. Свою позицію обґрунтовує такими аргументами:

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 підлягає оскарженню та скасуванню з підстав, визначених частиною третьою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, які є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають;

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 є вмотивованим та містить законодавчо визначені підстави для його ухвалення (набрання суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 балів у кількості 624, що становить менше 67% від суми максимально можливих балів);

ухвалення рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 відбулося відповідно до встановленого Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням від 13.10.2016 №81/зп-16, порядку, з урахуванням черговості розгляду всіх питань порядку денного, час, необхідний для кожного з яких, не має чіткої регламентації, а визначається безпосередньо під час проведення засідання;

зазначення у резолютивній частині рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 про рекомендування Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді не має юридичних наслідків для судді, який за результатами кваліфікаційного оцінювання не підтвердив відповідність займаній посаді;

жоден інший суб'єкт владних повноважень не має права втручатися у здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України своїх дискреційних повноважень щодо проведення кваліфікаційного оцінювання;

позивач не скористався своїм правом на заявлення відводу членам Комісії під час проведення співбесіди;

позивач не надав доказів наявності у члена Комісії ОСОБА_6 приватного інтересу у сфері діяльності Комісії, що могло б вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень або вчинення дій/бездіяльності під час виконання повноважень щодо кваліфікаційного оцінювання.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відзив на позовну заяву не ґрунтується на належних та допустимих доказах, має декларативний характер. При цьому наводить такі аргументи:

оскільки частина третя статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII звужує обсяг прав і свобод шляхом обмеження підстав для оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, то такі положення законодавства не підлягають застосуванню;

норми права, на які посилається Вища кваліфікаційна комісія суддів України у своєму рішенні від 04.07.2018 №1025/ко-18, не відповідають вимогам якості закону, оскільки чітко не встановлюють межі дискреційних повноважень, наданих суб'єкту владних повноважень, та не забезпечують наявність достатніх та ефективних гарантій проти зловживань.

ІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив:

1) визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18;

2) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вчиненi 04.07.2018 під час спiвбесiди та прийняття рішення в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1;

3) визнати протиправною бездiяльнiсть Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вчинену 04.07.2018 під час спiвбесiди та прийнятті рішення в рамках кваліфікаційного оцінювання судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. ухвалою від 10.08.2018 відкрив провадження по справі №П/9901/725/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 03.09.2018.

У судовому засіданні 03.09.2018 розгляд справи відкладено на 17.09.2018.

Від позивача 10.09.2018 до суду надійшла заява про забезпечення позову в справі №П/800/725/18 шляхом заборони Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вносити подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у справі №П/9901/725/18.

Ухвалою від 11.09.2018 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в справі №П/9901/725/18 відмовлено.

У судовому засіданні 17.09.2018 оголошено перерву. Розгляд справи призначено на 08.10.2018.

Судове засідання 08.10.2018 знято з розгляду у зв'язку з відсутністю складу колегії, наступний розгляд справи призначено на 19.11.2018.

Від позивача 19.11.2018 засобами електронного зв'язку до суду надійшло клопотання від 16.11.2018 про долучення додаткових доказів: копії табелю обліку використання робочого часу членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у період з 01 по 31 липня 2018 року із відповіддю Комісії від 03.10.2018 №Б-5368/18 на запит про надання публічної інформації; CD-диску; знімку зі сторінки Громадської ради доброчесності у соціальній мережі «Фейсбук».

Верховний Суд у судовому засіданні 19.11.2018 розгляд справи відклав на 03.12.2018. Після закінчення судового засідання судом отримано від позивача ідентичне попередньому клопотання про долучення додаткових доказів, надіслане за допомогою сервісу експрес-доставки.

На адресу суду від позивача 29.11.2018 надійшло клопотання про долучення доказів: фотокопії заяви про самовідвід від 02.02.2018 члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6; копії постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №810/2500/16, у якій викладено правову позицію про те, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення Комісією.

У судовому засіданні 03.12.2018 Верховний Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи засвідчену в установленому порядку копію табелю обліку використання робочого часу членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; відмовив в долученні до матеріалів справи CD-диску та знімку сторінки Громадської ради доброчесності у соціальній мережі «Фейсбук». Крім того, у судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача та огляд у судовому засіданні оригіналу письмового доказу - заяви про самовідвід від 02.02.2018 члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 При цьому позивачем до вказаного клопотання долучено копію відповіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30.11.2018 з копією такої заяви, яка містить приховану частину мотивації заявленого відводу. Судом оголошено перерву у розгляді справи до 28.01.2019.

Під час розгляду справи 28.01.2019 суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи фотокопію заяви про самовідвід від 02.02.2018 члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6, копію постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №810/2500/16 та копію відповіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30.11.2018 з копією такої заяви. Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування у Комісії та огляд у судовому засіданні оригіналу заяви про самовідвід від 02.02.2018 члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6, оскільки такий оригінал міститься у матеріалах досьє судді Саніна Б.В., крім того представником відповідача підтверджено, що надана позивачем копія заяви відповідає оригіналу. Судом також залучено до матеріалів справи копію витягу рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №43/зп-18 про задоволення заяви члена Комісії ОСОБА_6 про самовідвід стосовно розгляду питання про проведення кваліфікаційного оцінювання судді Саніна Б.В.

IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ОСОБА_1 Указом Президента України від 17.06.2008 №552/2008 призначено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 №249-VII ОСОБА_1 обраний суддею безстроково.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі і судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

За результатами складення анонімного письмового тестування ОСОБА_1 отримав 85,5 бала, за виконання практичного завдання - 80,5 бала.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.06.2018 №127/зп-18 ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «дослідження досьє та проведення співбесіди».

Колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 04.07.2018 проведено співбесіду із суддею ОСОБА_1, під час якої обговорено дані щодо його відповідності критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності за результатами дослідження суддівського досьє.

За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) ОСОБА_1 отримав 374 бала. Відповідність критерію професійної компетенції оцінено за результатами іспиту, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди за показниками , визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16. Відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди відповідно до пунктів 6-7 глави 2 розділу ІІ Положення.

За критерієм професійної етики ОСОБА_1 отримав 128 балів. Відповідність оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення.

За критерієм доброчесності ОСОБА_1 набрав 122 бали. Відповідність оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення.

У загальному підсумку ОСОБА_1 отримав 624 бали, що становить менше 67% від суми максимально можливого бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

З огляду на викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення від 04.07.2018 №1025/ко-18, яким визнано суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Згідно з частиною п'ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Згідно з частиною другою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Рішення Комісії про запровадження та проведення інших тестувань не може встановлюватися індивідуально щодо певного судді чи групи суддів.

Згідно з частиною дев'ятою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частиною другою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Згідно з Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (далі - Положення), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - Комісія) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до пункту 1 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до пунктів 4-6 розділу І «Загальні положення» Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5- 8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.

Відповідно до пункту 9 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім'ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9?12, 15?19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов'язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема: інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади; декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності); декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді; результатів регулярного оцінювання; результатів перевірки декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності); висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності); іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення для встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості й дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно судді, яка міститься у суддівському досьє.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання; показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пунктів 20-23 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення проведення співбесіди здійснюється у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов'язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право: знайомитися з матеріалами досьє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення співбесіди, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання за рішенням Комісії у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення;

надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє;

надати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді. Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) не пізніше п'яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє. Усні пояснення надаються суддею під час проведення співбесіди.

Суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов'язаних з проходженням іспиту, та інформації і документів, що містяться у його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє.

Члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє.

Відповідно до пункту 10 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

Згідно з пунктом 11 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.

Відповідно до приписів пункту 5 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення максимально можливий бал за критерієм компетентності становить 500 балів (професійна компетентність - 300 балів (рівень знань у сфері права - 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя - 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів), особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів); за критерієм професійної етики - 250 балів (морально-психологічні якості - 100 балів; інші показники - 150 балів); за критерієм доброчесності - 250 балів (інтегративність - 100 балів; інші показники - 150 балів).

Відповідно до пункту 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині зазначаються: 1) дата, час та місце ухвалення рішення, його номер; 2) прізвища та ініціали членів Комісії, які брали участь в ухваленні рішення; 3) прізвище, ім'я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), якого оцінено; 4) найменування суду, в якому суддя, якого оцінено, здійснює правосуддя.

В описовій частині рішення зазначаються: 1) підстави призначення кваліфікаційного оцінювання; 2) стислий опис його проведення.

У мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. У разі наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення.

Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Згідно з частиною першою статті 100 України «Про судоустрій і статус суддів» член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

V. ОЦІНКА СУДУ

Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для якого визначено особливий порядок розділом V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (далі - Положення).

За результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє і проведення співбесіди) ОСОБА_1 отримав 624 бали, що становить менше 67% від суми максимально можливого бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв (компетентності (професійної, особистої, соціальної), професійної етики, доброчесності) та у розумінні пункту 11 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення є підставою для висновку про непідтвердження відповідності судді займаній посаді.

Як зазначено вище, звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на наявність обґрунтованого сумніву у безсторонності, неупередженості та об'єктивності членів Комісії під час проведення ними співбесіди з ОСОБА_1

Зокрема, позивач вказував на наявність у члена Комісії ОСОБА_6 обов'язку заявити самовідвід під час проведення співбесіди ОСОБА_1

Так, надана позивачем в обґрунтування своєї позиції заява ОСОБА_6 про самовідвід у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів Саніна Б.В. та Євстигнеєва О.С. мотивована тим, що у члена Комісії є певне уявлення та бачення компетентності та професійної відповідності зазначених суддів та до набуття повноважень члена Комісії ОСОБА_6 публічно висловлювалася позиція щодо діяльності судді Саніна Б.В. у зв'язку із обмеженням ним мирних зібрань у м. Києві під час Революції Гідності. Така заява про самовідвід задоволена рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №43/3п-18.

Проте, наведені обставини не є доказом упередженості ОСОБА_6 саме стосовно ОСОБА_1 та наявності у члена Комісії сформованої позиції щодо компетентності позивача до проведення з ним співбесіди. У той же час, у суду відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_6 був наявний конфлікт інтересів, що унеможливлював його участь у процедурі кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1

Суд звертає увагу на те, що обставини щодо наявності конфлікту інтересів або сумнівів у безсторонності членів колегії в контексті підстав для відводу (самовідводу) повинні оцінюватися у кожному конкретному випадку. Сукупність обставин, які зумовили прийняття рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії при розгляді питання стосовно певної особи, не є безумовною підставою вважати ідентичним ступінь безсторонності такого члена під час розгляду питання відносно іншої особи.

До того ж, суд враховує, що позивач під час проведення співбесіди не реалізував регламентоване абзацом 2 частини першої статті 100 України «Про судоустрій і статус суддів» право на заявлення відводу члену Комісії ОСОБА_6

Доводи позивача щодо його необізнаності до початку засідання про склад Комісії, яка буде проводити співбесіду та, як наслідок, відсутність можливості регулювати свою поведінку в питаннях відводів, суд вважає необґрунтованими, оскільки вимоги пункту 21.1 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення забезпечували позивачу можливість знайомитися з матеріалами досьє, та, відповідно, дізнатися про склад колегії, визначеної для розгляду питання.

Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо упередженості Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відносно позивача та надання членами Комісії оцінки судовому рішенню по суті у справі №804/15933/13-а, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, відповідно до Положення співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді доповідачем і членами Комісії та надання суддею відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов'язковому обговоренню із суддею підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Тобто, під час співбесіди підлягають обговоренню питання, які Комісією вважаються важливими для проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі ті, які можуть впливати на формування громадської думки щодо професійної етики та доброчесності судді.

Факт закриття кримінального провадження щодо винесення завідомо неправосудного рішення суддею ОСОБА_1 не позбавляє Комісію можливості обговорювати такі обставини разом із суддею під час співбесіди.

Крім того, Комісія також має право обговорювати разом із суддею під час співбесіди обставини та мотиви прийняття цим суддею того чи іншого судового рішення в контексті застосування норм матеріального та процесуального права, що не може вважатися спробою розкриття таємниці нарадчої кімнати чи оцінкою судового рішення по суті.

Судом відхиляються як безпідставні посилання позивача на неможливість надавати відповіді на поставлені під час співбесіди питання з огляду на те, що члени Комісії його переривали, оскільки зазначені обставини не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

Більше того, зважаючи на значну кількість питань до обговорення, під час проведення співбесіди члени Комісії з метою отримання відповідей, необхідних для кваліфікаційного оцінювання судді, можуть уточнювати свої питання, змінювати їх, якщо відповідь вже надана або наявна є не зрозумілою, регламентувати час відповіді, регулювати хід бесіди тощо.

Судом за результатами розгляду справи встановлено, що 04.07.2018 Комісією приймалось спірне рішення з дотриманням черговості розгляду питань порядку денного шляхом голосування щодо кожного судді з оголошенням резолютивної частини рішення відповідно до положень Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням від 13.10.2016 №81/зп 16.

Суд також вважає безпідставними посилання позивача на прийняття спірного рішення неуповноваженим складом Комісії з огляду на його ухвалення після завершення робочого часу. На думку позивача, статус члена Комісії особа має лише під час робочого часу.

Правовий статус членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", передбачає їх обрання (призначення) на час здійснення повноважень щодо формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня. Такі повноваження законодавчо не обмеженні конкретним проміжком робочого часу.

Крім того, серед передбачених статтею 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстав припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відсутня така підстава як закінчення робочого часу.

Протиправність оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 позивач також пов'язує з його невідповідністю вимогам пункту 34 Положення щодо форми і змісту з огляду на відсутність мотивів визначення Комісією конкретних балів за кожним з критеріїв кваліфікаційного оцінювання, а також часу ухвалення такого рішення.

Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення закріплено загальні вимоги до форми і змісту рішення Комісії, ухваленого за результатами кваліфікаційного оцінювання, згідно з яким таке рішення включає:

вступну частину, в якій зазначаються: дата, час та місце ухвалення рішення, його номер; прізвища та ініціали членів Комісії, які брали участь в ухваленні рішення; прізвище, ім'я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), якого оцінено; найменування суду, в якому суддя, якого оцінено, здійснює правосуддя;

описову частину, в якій зазначаються: підстави призначення кваліфікаційного оцінювання; стислий опис його проведення;

мотивувальну частину, в якій зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків;

резолютивну частину, яка має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Судом встановлено, що спірне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 включає всі основні елементи, які забезпечували особі, щодо якої воно ухвалене (позивачу), можливість бути обізнаним щодо суб'єкта, який ухвалив спірний акт індивідуальної дії, дати його прийняття, підстав ухвалення, ідентифікувати спричинені ним правові наслідки та інше.

В той же час, наявність у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 деяких дефектів, як-то: незазначення у вступній частині часу його ухвалення, не ставить під сумнів викладених у такому рішенні висновків та дати його прийняття.

Доводи позивача щодо неправильного визначення йому у мотивувальній частині балів за критерієм доброчесності з огляду на неврахування Комісією особливостей такого критерію у розумінні міжнародних принципів суд вважає необґрунтованими.

Так, суд враховує, що Положення розроблене та затверджене в рамках реалізації судової реформи, яка запроваджена з урахуванням європейських стандартів та рекомендацій Європейських інституцій. Підстави для визнання Положення таким, що не підлягає застосуванню, відсутні.

Правила оцінювання Комісією критеріїв, в тому числі і критерію доброчесності, встановлені пунктом 5 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення, визначають межі (від мінімального - 0 до максимально допустимого балу) для оцінки відповідності кожному з показників, що передбачає наявність у Комісії права на визначення величини балу в рамках таких меж в залежності від рівня відповідності.

Крім того, вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у цілому Положення не передбачає, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій.

Посилання позивача на протиправність включення до резолютивної частини рішення від 04.07.2018 №1025/ко-18 рекомендації Вищій раді правосуддя звільнити ОСОБА_1 з посади є також безпідставним, оскільки такі дії відповідача відповідають вимогам пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зазначення у спірному рішенні про рекомендування Вищій раді правосуддя розглянути питання щодо звільнення з посади ОСОБА_1 не породжує для позивача жодних правових наслідків та фактично є лише підтвердженням завершення процедури кваліфікаційного оцінювання та пропозицією внести подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади в порядку, передбаченому пунктом 37 Положення.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18 ухвалено повноважним складом, підписано усіма членами, що брали участь в його прийнятті, містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом також не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1025/ко-18, а також дій відповідача під час проведення співбесіди та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 22, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене та підписане 01.02.2019.

............................

...........................

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна,

Л.І. Бившева,

І.А. Гончарова,

І.Я. Олендер,

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду