№ 4-44 КОПІЯ
ОКРЕМА ПОСТАНОВА
19 лютого 2010 року м. Київ
Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону - підполковник юстиції ДЯЧУК С.І., при секретарі судового засідання Бобильової А.В., за участю військового прокурора Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції Бончева І.В., представника органу дізнання помічника командира військової частини А2167 капітана Дубченка О.В., заявника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали скарги громадянина ОСОБА_4 на постанову органу дізнання командира військової частини А2167 від 28 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо військовослужбовців військової частини А2167 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Командир військової частини А2167 28 вересня 2009 року, розглянувши матеріали службового розслідування за фактом відсутності блоків управління на БМП-2 у 6-ій механізованій роті, гранатометного, зенітно-ракетного та розвідувального взводів 2-го механізованого батальйону, своєю постановою відмовив в порушенні кримінальної справи щодо підлеглих службових осіб цієї військової частини заступника командира 2-го механізованого батальйону з озброєння майора ОСОБА_4, командира 6-ї механізованої роти цього батальйону капітана ОСОБА_5 та заступника цієї ж роти з озброєння старшого лейтенанта ОСОБА_6 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.
До суду надійшла скарга ОСОБА_4 на вищевказану постанову органу дізнання, в якій він просив її скасувати з мотивів неповної перевірки всіх обставин виникнення нестачі військового майна та неправильної правової оцінки встановлених органом дізнання фактів, які викладені в оскаржуваній постанові як доведені і по суті суперечать правової суті самої постанови, зокрема, про наявності в його діях ознак злочину.
Постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 19 лютого 2010 року за результатами судового розгляду скаргу ОСОБА_4 задоволено, а постанову командира військової частини А2167 від 28 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо військовослужбовця військової частини А2167 ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України, - скасовано як таку, що винесена в порушення вимог ст. 99 КПК України.
При цьому суд виходив з таких безспірних встановлених в судовому засіданні даних.
Як було видно зі змісту оскаржуваної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, орган дізнання встановив, що внаслідок діянь службових осіб (у тому числі ОСОБА_4) виникла нестача військового майна на суму 107640 грн. Орган дізнання дійшов висновку про наявність (!) в діях, у тому числі ОСОБА_4, ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України. У той же час, висновки органу дізнання про малозначність вказаної вище завданої державі шкоди та про її неістотний характер суд визнав такими, що вочевидь не ґрунтуються на законі. Отже згідно з вимогами ст. 94 КПК України орган дізнання мав у своєму розпорядженні підстави для порушення кримінальної справи, але такого рішення не прийняв.
Оскаржувана постанова в частині, що стосується гр-н ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом не скасовувалася виключно з формальних підстав відсутність скарги особи, інтересів якої стосується це рішення, чи її уповноваженого представника. Водночас є очевидним, що вказане рішення органу дізнання і в цій частині суперечить законові з наведеним вище причин.
Також встановлено, що всупереч вимогам ст. 100 КПК України орган дізнання вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у встановленому порядку на адресу прокурору не направляв, що позбавило останнього можливість своєчасно зреагувати на факт її прийняття в порядку нагляду.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено факт притягнення ОСОБА_4 та інших осіб до юридичної відповідальності у звязку із фактичним звинуваченням у вчиненні діяння, що містить ознаки злочину, вказівку на нібито доведеність якого містила оскаржувана заявником постанова органу дізнання. Зокрема згідно з п. 2 дослідженого в судовому засіданні наказу командира військової частини А2167 № 1709 від 28 вересня 2009 року «Про факт відсутності блоків управління на БМП-2…» ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 притягнуто до матеріальної відповідальності у вигляді покладення обовязку повністю відшкодувати шкоду, завдану нібито злочином.
За таких обставин, орган дізнання фактично завуалював своє рішення про причетність ОСОБА_4 та інших осіб до вчинення діяння, що містить ознаки злочину, у формі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи з реабілітуючих (!) підстав, і таке завуальоване рішення було в подальшому покладено в основу притягнення ОСОБА_4 до повної матеріальної відповідальності як особи, що нібито злочинними діями завдала матеріальної шкоди, що є неприпустимим, оскільки грубо порушує закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, тим більше стосовно доведеності вини у вчиненні діяння, що містить ознаки злочину (!).
Правового рішення щодо законності наказу командира військової частини А2167 № 1709 від 28 вересня 2009 року «Про факт відсутності блоків управління на БМП-2…» судом не приймалося, оскільки це питання виходило за межі компетенції суду в даній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає незаконним притягнення офіцерів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до повної матеріальної відповідальності за дії, що містять ознаки злочину, причетність до якого вказаних осіб, по-перше, не встановлена за результатами спеціальної перевірки органом дізнання, більш того, навпаки, фактично визнано недоведеним, по-друге, може бути встановлена на підставі ст. 62 та 124 Конституції України, ст. 15 КПК України виключно судом (!) за результатами досудового та судового слідства. Вказана обставина потребує відповідного правового реагування згідно з правилами ст. 23 Закону України “Про демократичний цивільний контроль за Воєнною організацією...”.
Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України привласнення функцій судів іншими органами, їх посадовими особами не допускається.
Для повного, всебічного та обєктивного зясування вказаних обставин органу дізнання необхідно здійснити їх перевірку з тим, щоб унеможливити порушення прав громадян вразі притягнення їх до юридичної відповідальності за дії, винність у вчиненні яких у встановлений Конституцією України та кримінально-процесуальним Законом порядок (виключно обвинувальним вироком суду) встановлена не була. При цьому слід враховувати також і те, що питання про притягнення вказаних осіб до передбаченої Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України» від 23 червня 1995 року (далі Положення), обмеженої матеріальної відповідальності, знаходиться дійсно у виключній компетенції командира військової частини (п. п. 4, 10-12, 23 Положення).
За таких обставин, оскільки рішення про притягнення особи до юридичної відповідальності з недодержанням вимог, передбачених Конституцією та законами України, фактично у даному випаду завдає шкоди конституційним правам і свободам військовослужбовця безпідставно проведеними стягненнями з його грошового забезпечення, воно потребує скасування або у випадках, передбачених Законом України «Про прокураутру», належного правового реагування прокурором, що здійснює нагляд за дотриманням законності у військових частинах (п. 9 Положення).
На підставі викладеного та керуючись ст. 23-2 КПК України, ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 23 Закону України “Про демократичний цивільний контроль за Воєнною організацією...” з метою захисту від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами особистих прав і свобод громадянина, військовий суд,
П О С Т А Н О В И В :
Звернути увагу командира військової частини А2167 на вказані в окремій постанові факти прийняття незаконної постанови від 28 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи з одночасним притягненням громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до матеріальної відповідальності на підставі наказу № 1709 від 28 вересня 2009 року «Про факт відсутності блоків управління на БМП-2…».
Копію даної постанови направити військовому прокурору Білоцерківського гарнізону для відповідного реагування на прийняті командиром частини незаконні рішення у порядок, передбачений Законом України «Про прокуратуру».
Про вжиті заходи щодо виконання окремої постанови командиру військової частини А2167 та військовому прокурору Білоцерківського гарнізону повідомити у військовий місцевий суд Київського гарнізону в місячний термін.
ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.
КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРГИНАЛОМ:
СУДДЯ ВІЙСЬКОВОГО МІСЦЕВОГО СУДУ
КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ ДЯЧУК С.І.