МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р. № 400/2702/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:1. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680 2. Кваліфікаційної комісії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680

про:визнання протиправними та скасування рішення від 12.09.2013 НОМЕР_2, пункту 7 до наказу від 17.08.2018 № 125 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до адміністративного суду з позовом до ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфкомісії щодо внесення подання про анулювання позивачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника; визнати протиправним та скасувати наказ ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру в частині анулювання позивачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника; зобов'язання ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру включити інформацію про сертифікованого інженера-землевпорядника - позивача в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників на офіційному веб-сайті щодо поновлення дії кваліфікаційного сертифіката.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що кваліфікаційна комісія не встановила та не перевірила факт грубого порушення позивачем положень нормативно-правових документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, тому протиправно прийняла протокольне рішення та подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника НОМЕР_2 від 12.09.2013 р. Оскільки рішення кваліфікаційної комісії у формі протоколу № 6 від 21.06.2018 р. є протиправним, то ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру були відсутні підстави для видання наказу від 17.08.2018 р. № 125 про анулювання сертифіката позивачу (п. 1 наказу, п. 7 додатку до наказу).

Відповідач 1 надав суду відзив проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки наказ прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач 2 заперечень суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов суд кваліфікує, як визнання позову.

На підставі норм ч.3 ст.194 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідив наявні докази та встановив такі обставини.

Наказом Держгеокадастру № 125 від 17.08.2018 р. «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (НОМЕР_2 від 12.09.2013 р.).

Наказ прийнятий на підставі протокольного рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (протокол № 6 від 21.06.2018 р., стор. 7-10), за результатами розгляду подання Кваліфікаційної комісії від 03.07.2018 № 18/355 (вх. № 0-28393/0/1-18 від 16.08.2018 р.) та висновку первинної державної експертизи землевпорядної документації від 12.03.2018 р. № 345-18.

У висновку первинної експертизи зазначено на наступні порушення при розробленні проекту землеустрою:

1) порушення ст. 122 Земельного кодексу України - надання земельних ділянок державної власності в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб відноситься до повноважень районної державної адміністрації;

2) відсутнє погодження проекту землеустрою з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства згідно вимог статті 186-1 Земельного кодексу України.

Розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.11.2012 № 386-р та від 16.04.2013 №104-р ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проектної документації з нормативного грошової оцінки та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 0,3871 га забудованих земель для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під обслуговування бази рибака «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

На час розроблення землевпорядної документації Позивачем вказані розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації було чинними.

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області від 27.09.2012 р. № 1155 зазначено, що відповідно до експлікації земельних угідь по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування бази рибака «ІНФОРМАЦІЯ_1» земельна ділянка 0,3781 га розташована в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району за межами населеного пункту, поштова адреса: АДРЕСА_2.

У зв'язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої Миколаївської області, гр. ОСОБА_2 листом від 30.05.2017 р. звернулася до відділу у Вітовському (раніше - Жовтневого) районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області з проханням внести відповідні зміни до довідки з державної статистичної звітності від 27.09.2012 №1155 в частині назви району та сільської ради.

У відповідь на цей лист була отримана довідка з державної статистичної звітності від 03.07.2017 №260/169-17, в якій були враховані зміни у назві району (АДРЕСА_2), із зазначенням, що ділянка знаходиться в межах населеного пункту.

У відповідь на лист ОСОБА_1 щодо виправлення помилки, відділ у Вітовському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, листом від 04.04.2018 №170/139-18 підтвердив факт наявності у довідці від 03.07.2017 №260/169-17 технічної помилки та надав нову довідку з державної статистичної звітності від 04.04.2018 №85/169-18, в якій підтверджено, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Зазначені документи були долучені Позивачем до проектної документації, також Позивач надав відповідні пояснення Кваліфікаційній комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, які викладені в протоколі від 21.06.2018 р.

Відповідач 1 у відзиві не спростував доказів, наданих Позивачем, а посилання на назву проекту суд не може вважати в даному випадку належним доказом розташування земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в ред. до 01.01.2013 р.) передбачалось, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в поточній редакції) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Згідно з п. 1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затв. указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 453/2011, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держводагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України визначено до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 60 Земельного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Закон, який визначає порядок розроблення таких проектів, відсутній.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Листом від 21.09.2017 р. ОСОБА_1 на адресу Державного агенства водних ресурсів України надіслав для погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в оренду для будівництва та обслуговування об'єкту рекреаційного призначення під обслуговування бази рибака «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_2 в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Листом № 5628/9/11-17 від 03.10.2017 р. Держводагентство України повідомило про повернення проекту без розгляду, оскільки у проекті відсутня інформація щодо віднесення запроектованої до відведення земельної ділянки до земель водного фонду.

Неоднозначне нормативне врегулювання питання відображення в проектній документації земель водного фонду та погодження Держводагенства України призвело до висновків Кваліфкомісії про допущення Позивачем грубого порушення земельного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про землеустрій», «Про державну експертизу землевпорядної документації», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів» від 28 липня 2017 року № 392, яким затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста (далі - Порядок № 392).

Відповідно до п. "ж" ч.1 ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною третьою статті 66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до ч.ч. 19-21 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Крім цього відповідно до ч. 8 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

Відповідно до ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій» державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Статтею 68 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку № 392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Пунктом 19 Розділу III Порядку № 392 встановлено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у статті 68 Закону України «Про землеустрій». Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру та Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 винесені на підставі Закону України «Про землеустрій» за поданням Кваліфікаційної комісії за грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

При цьому, під "груби порушенням" Кваліфікаційна комісія розуміє наявність негативного висновку експерта від 12 березня 2018 року № 345-18 по проекту землеустрою, розробленого позивачем.

Відповідно пункту "а" частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

При цьому, Закон України «Про землеустрій» не дає визначення грубого порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Поняття "грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об'єктивних ознак здійснюваного порушення; суб'єктивних ознак здійснюваного порушення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року по справі №808/2685/17 зазначено, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну: охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан); правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної; правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням; попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція); процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння; виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права; каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд дійшов до висновку про недоведеність відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, вчинення ФОП ОСОБА_1 грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. До того ж, суд враховує, що після надання негативного експертного висновку, позивач виправив допущену помилку шляхом отримання уточненої довідки щодо розташування земельної ділянки, отримав висновок повторное експертизи проектної документації від 08.06.2018 р., яка не була врахована Кваліфкомісієї та Держгеокадастром при прийняті рішення про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, направлені пояснення відповідачам, які між тим не були прийняті до уваги.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності фактичних негативних наслідків, що мала підготовка позивачем документів, зважаючи на оперативне виправлення помилки, допущеної при розроблені проекту землевпорядної документації, суд доходить висновку, що відповідачами без врахування усіх істотних обставин справи прийняті оскаржувані рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику ФОП ОСОБА_1, що стало підставою для задоволення позову, визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Відтак, відповідачі прийняли рішення всупереч ч.2 ст.2 КАС України, оскільки рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику ФОП ОСОБА_1, є необґрунтованим, прийнятим не на підстав і не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, є непропорційним, оскільки позивач не допускав грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, м.Київ, 03680 ЄДРПОУ 39411771) та Кваліфікаційної комісії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу від 21.06.2018 року № 6, щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 12.09.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати п. 7 додатку до наказу № 125 від 17.08.2018 року Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про анулювання Кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 12.09.2013 року.

4. Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного ополчення, 3, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 39411771) внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_1 в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників на офіційному веб-сайті щодо поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного ополчення, 3,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680 код 39411771) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник