ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/3925/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря – Карча В.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 31.10.2018),

представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 14.12.2018 № 19),

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн та забезпеченні реабілітації у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина»; зобов’язати відповідача виплатити позивачу разову грошову допомогу до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн; зобов’язати відповідача виплатити позивачу компенсацію вартості путівки до ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина» в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.03.2017 № 185 затверджено Комплексну обласну програму медичного і соціального забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, ветеранів війни та прирівняних до них осіб на 2017-2019 роки із змінами, внесеними розпорядженням № 258 від 26.04.2017. За додатком 1 Програми передбачено надання разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: інвалідам війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну у розмірі 10000,00 грн, а також забезпечення реабілітації інвалідів війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням у період бойових дій у ОСОБА_4 війну у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина».

Позивач є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. З метою отримання разової грошової допомоги та реабілітації у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина» ОСОБА_3 звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак отримав відмову в її задоволенні через відсутність правових підстав для виплати йому допомоги та реабілітації.

Рішення відповідача про відмову в наданні йому грошової допомоги та реабілітації за програмою позивач вважає протиправним.

Згідно з довідкою до акту МСЕК серії 10 ААВ № 410417 інвалідність позивача пов’язана з вибухом снаряду в районі бойових дій в період Великої ОСОБА_4 війни. Поранення позивача у районах бойових дій у ОСОБА_4 війну також підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 у справі № 2а-13114/08, в мотивувальній частині якої встановлено, що ОСОБА_3 отримав поранення від вибуху боєприпаса восени 1943 року. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що за умовами Програми він мав право на отримання разової грошової допомоги та реабілітації.

Ухвалою суду від 03.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.12.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на таке.

Позивач є учасником війни, пенсіонером за віком, дитиною війни, з 25.02.2009 отримав статус інваліда 2 групи, а з 10.07.2013 – інваліда війни 1 групи.

Позивач користується встановленими законом пільгами щодо сплати за користування житлово-комунальними послугами та отримує допомогу від соціальних служб у вирішенні побутових питань.

24.01.2018 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) надійшла заява ОСОБА_3, на яку 13.02.2018 за вихідним № 13-ЦО0120-20308 було надано відповідь.

Підпунктом 3 пункту 2 додатка 1 Комплексної обласної програми медичного і соціального забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, ветеранів війни та прирівняних до них осіб на 2017-2019 роки (далі – Програма), затвердженої розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.03.2017 № 185 (із змінами) передбачено надання разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні особам з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну в розмірі 10000 грн на одну особу та учасникам бойових дій у період Великої ОСОБА_4 війни у розмірі 5000 грн на одну особу.

Підпунктом 4 пункту 2 додатка 1 Програми передбачено забезпечення реабілітації осіб з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну у ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» з розрахунку путівки не більше ніж на 5000 грн на одну особу.

Зазначені заходи Програми є додатковими соціальними гарантіями та виконувались за рахунок коштів обласного бюджету.

Структурні підрозділи соціального захисту населення Луганської обласні надають списки отримувачів разової грошової допомоги Департаменту. У 2017 році УПСЗН Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 у списках на отримання грошової допомоги не надавало у зв’язку з тим, що поранення було отримане позивачем не в період бойових дій, про що зазначено в показаннях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідно до показань свідків поранення було отримане восени 1943 року під час оброблення земель, а не під час бойових дій, які в цьому районі проходили у січні 1943 року.

Особиста заява від ОСОБА_3 до Департаменту до 30 вересня 2017 року не надходила.

Щодо забезпечення реабілітації у ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина», яка проводилась шляхом укладання договорів між особою з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну, Департаментом та санаторієм для отримання реабілітаційних послуг та оплати на підставі акту наданих послуг санаторію. Виплати компенсації за неотримані реабілітаційні послуги не передбачено.

Крім того, відповідач посилається, що з 2009 року позивачу за його заявами надавалися путівки до санаторіїв та виплачувалась компенсація замість санаторно-курортної путівки.

02.02.2018 в УПСЗН Сєвєродонецької міської ради (далі – Управління) зареєстровано заяву ОСОБА_3 за № 592 на отримання компенсації замість санаторно-курортної путівки.

22.06.2018 в Управлінні зареєстровано заяву ОСОБА_3 за № 149 на отримання путівки до санаторію. Згідно медичної довідки позивачеві рекомендовано місце лікування – місцевий санаторій смт Новопсков.

У 2018 році путівок до санаторію смт Новопсков не надходило.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785, грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (арк. спр. 29-32).

Ухвалою суду від 26.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач не прибув, надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає, що оскільки поранення позивача, внаслідок якого останній отримав інвалідність, сталося в період бойових дій у ОСОБА_4 війну, то позивач має право на отримання грошової допомоги в сумі 10000 грн, передбаченої Комплексною обласною програмою медичного і соціального забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, ветеранів війни та прирівняних до них осіб на 2017-2019 роки, та компенсації за неотриману реабілітацію в ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» в сумі 5000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, пояснив, що оскільки позивач отримав поранення не під час участі у бойових діях в період Великої ОСОБА_4 війни, а при обробці поля, то він не підпадає під дію вищеназваної Програми. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом першої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується паспортом позивача та посвідченням інваліда (арк. спр. 8, 9).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 410417 від 10.06.2013 позивачеві присвоєно першу групу інвалідності з 28.05.2013 безстроково, поранення пов’язане з вибухом боєприпаса в районі бойових дій в період ВВВ (арк. спр. 10).

17.01.2018 позивач звернувся до керівника Луганської обласної державної адміністрації з заявою, в якій зазначив, що згідно з розпорядженням керівника ЛОДА до Дня Перемоги інвалідам ВВВ було надано матеріальну допомогу в сумі 10000 грн та путівку до санаторію. Проте, позивачеві було відмовлено (арк. спр. 47).

У відповідь на вказану заяву листом від 13.02.2018 за вихідним № 13-ЦО0120-20308 Луганська обласна військово-цивільна адміністрація повідомила позивача, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок поранень чи ушкоджень здоров’я, одержаних у районах бойових дій у період Великої ОСОБА_4 війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період. Враховуючи викладене, правові підстави для виплати зазначеної допомоги та надання реабілітації відсутні (арк. спр. 6-7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 № 141-VIII (далі – Закон № 141-VIII) передбачено, що військово-цивільні адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої Закону № 141-VIII районні, обласні військово-цивільні адміністрації поряд із здійсненням повноважень місцевих державних адміністрацій на відповідній території також здійснюють повноваження із підготовки та затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.

Пунктом 8 частини третьої статті 6 Закону № 141-VIII передбачено, що керівник військово-цивільної адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).

Судом установлено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.03.2017 № 185 затверджено Комплексну обласну програму медичного і соціального забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, ветеранів війни та прирівняних до них осіб на 2017-2019 роки (далі – Програма) (арк. спр. 13-16).

Підпунктом 3 пункту 2 додатка 1 Програми (зі змінами) передбачено надання разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні особам з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну в розмірі 10000 грн на одну особу та учасникам бойових дій у період Великої ОСОБА_4 війни у розмірі 5000 грн на одну особу.

Підпунктом 4 пункту 2 додатка 1 Програми передбачено забезпечення реабілітації осіб з інвалідністю внаслідок війни, інвалідність яких пов’язана з пораненням в період бойових дій у ОСОБА_4 війну у ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» з розрахунку путівки не більше ніж на 5000 грн на одну особу.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії х соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі – Закон № 3551-XII) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої ОСОБА_4 воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої ОСОБА_4 війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої ОСОБА_4 війни незалежно від часу їх виконання.

Як вже зазначено судом, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачеві присвоєно першу групу інвалідності, поранення пов’язане з вибухом боєприпаса в районі бойових дій в період Великої ОСОБА_4 війни.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 у справі № 2а-13114/08 встановлено, що ОСОБА_3 працював різноробочим у період з лютого 1943 року по серпень 1945 року в радгоспі «Червоноармієць». Під час польових робіт ОСОБА_3 одержав поранення від вибуху боєприпаса, так як в цьому районі проходили бойові дії Великої ОСОБА_4 війни у січні 1943 року (арк. спр. 17-18).

Зважаючи, що бойові дії в період Великої ОСОБА_4 війни проходили з 1941 року по 1945 рік, що є загальновідомим фактом, позивач отримав поранення внаслідок вибуху боєприпаса в районі бойових дій у 1943 році, внаслідок якого отримав інвалідність, суд дійшов висновку, що на позивача поширюються положення підпункту 3 пункту 2 та підпункту 4 пункту 2 додатка 1 Програми.

Суд вважає хибним ототожнення представником відповідача понять «поранення в період бойових дій» та «поранення під час участі в бойових діях». Програма не передбачає такого критерію для отримання разової грошової допомоги в розмірі 10000 грн та забезпечення реабілітації в санаторії, як інвалідність внаслідок поранення під час участі в бойових діях.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачеві в наданні разової грошової допомоги в розмірі 10000 грн та забезпеченні реабілітації у ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина».

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на абзац перший пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 (далі – Порядок), згідно з яким грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Згідно з пунктом 1 Порядку цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки (далі - грошова компенсація) та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12), «Про жертви нацистських переслідувань» (1584-14) та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (3721-12).

В даному випадку позивач звернувся до відповідача за отриманням разової грошової допомоги та забезпеченням реабілітації у санаторії, передбачених не зазначеними у пункті 1 Порядку Законами, а Комплексною програмою, затвердженою відповідачем. Відтак, положення вказаного Порядку до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

На підставі викладеного позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в наданні разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн та забезпеченні реабілітації у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина», а також зобов’язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн належать до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про зобов’язання відповідача виплатити позивачу компенсацію вартості путівки до ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» в розмірі 5000 грн, то така вимога не належить до задоволення, оскільки Програмою не передбачено відповідної альтернативи, а саме – компенсації вартості путівки замість надання реабілітації.

Проте, з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов’язання відповідача вирішити питання щодо забезпечення реабілітації позивача у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина» з розрахунку вартості путівки не більш ніж на 5000 грн.

Таким чином, позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо відмови ОСОБА_3 в наданні разової грошової допомоги до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн та забезпеченні реабілітації у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина», передбачених Комплексною обласною програмою медичного і соціального забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, ветеранів війни та прирівняних до них осіб на 2017-2019 роки, затвердженою розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.03.2017 № 185 (зі змінами).

Зобов’язати Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у розмірі 10000 грн (десять тисяч грн 00 коп.).

Зобов’язати Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію вирішити питання щодо забезпечення реабілітації ОСОБА_3 у ТОВ Новопсковський санаторій «Перлина» з розрахунку вартості путівки не більш ніж на 5000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2019 року.

Суддя

ОСОБА_7