ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2019

Справа №910/14421/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар"

про стягнення 50 000,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ректан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар" про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем помилково перераховані кошти у розмірі 80 000,00 грн., з яких відповідачем повернуто лише 30 000,00 грн. На підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 №910/14421/18 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі №910/14421/18 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №01030 48526490. Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

26.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ректан" (далі - позивач) перерахувало на рахунок 26003052620643, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар" (далі - відповідач) кошти в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2306 від 26.06.2018, з призначенням платежу "оплата за генеральне прибирання згідно договору №02/06-18 від 26.06.2018.".

24.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом (повідомленням) від 24.07.2018 №24/07-1 про повернення помилково перерахованої суми у розмірі 80 000,00 грн. Про отримання листа (повідомлення) про помилково перераховані грошові кошти, відповідач підтвердив підписом директора О.Г. Позиніч.

Також, підтвердженням того, що відповідач згоден з тим, що позивач помилково перерахував кошти, є часткова сплата відповідачем частини коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректан" у сумі 20 000,00 грн. підтвердженням є платіжне доручення №867 від 03.08.2018, та 10 000,00 грн. - платіжне доручення №891 від 14.09.2018.

Вказані оплата здійснена Відповідачем з призначенням платежу "Про повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №24/07-01 від 24.07.2018".

За твердженням Позивача, на момент звернення до суду, на поточний рахунок позивача, не надходило від відповідача, залишкової суми у розмірі 50 000,00 грн., що складає частину від помилково перерахованої суми у розмірі 80 000,00 грн.

28.09.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою №28-09-2/1 від 28.09.2018 про повернення помилково перерахованих коштів та про вирішення даного питання у досудовому врегулюванні.

У вказаній вимозі позивач на підставі ч.1, ч. 2 ст. 1212 та ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України просив повернути кошти у розмірі 50 000,00 грн., як безпідставно отримані у семиденний строк з дня отримання вимоги. Вимога була направлена 04.10.2018, про що свідчить опис вкладення від 04.10.2018 та чек від 04.10.2018.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн., перераховані позивачем на рахунок відповідача є, помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 50 000,00 грн., набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. ст. 161, 165 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву (відзив).

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем у передбаченому вищевказаними нормами не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов'язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно (кошти).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.09.2016 року у справі № 6-122цс14.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

Твердження позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ректан" помилково перерахувало на рахунок 26003052620643, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар" кошти в сумі 80 000,00 грн. підтверджено платіжним дорученням №2306 від 26.06.2018, повернуті відповідачем частково 20 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №867 від 03.08.2018, та 10 000,00 грн. - відповідно до платіжного доручення №891 від 14.09.2018, приймаються судом до уваги.

Суду доведено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ректан" було перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар" помилково, оскільки між сторонами не існувало та не існує жодних договірних правовідносин та зобов'язань, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 80 000,00 грн. Зокрема вказаний у призначенні платежу договір №02/06-18 від 26.06.2018 між сторонами не укладався, в тому числі і вказані послуги не надавались з боку відповідача, тобто договірні відносини між сторонами відсутні.

Так, як встановлено судом вище, відповідно до платіжного доручення №2306 від 26.06.2018 позивачем здійснено перерахування грошових коштів в сумі 80000,00 грн., з призначенням платежу "оплата за генеральне прибирання згідно договору №02/06-18 від 26.06.2018."

Проте, судом не встановлено укладення жодного договору між сторонами. Зворотного матеріали справи не містять (між сторонами не було погоджено предмет, ціну та строк виконання послуг, судом також не встановлено, що перерахування коштів з призначенням платежу за генеральне прибирання згідно договору №02/06-18 від 26.06.2018 було здійснено на виконання будь-яких договірних умов між сторонами).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та у зв'язку з частковим поверненням відповідачем помилково перерахованих коштів позивачу, суд дійшов до висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на доведеність позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректан" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг Стар" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 12, ідентифікаційний код 37783829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректан" (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14, корпус 1, кім. 11, ідентифікаційний код 35198633) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. безпідставно одержаних грошових коштів та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2019

Суддя І.І. Борисенко