ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019

Справа №910/10047/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу №910/10047/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» (03680, м.Київ, вул.Радищева, 3, код ЄДРПОУ 23729293)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» (01004, м.Київ, вул.Басейна, буд.5б, код ЄДРПОУ 39550833)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» (01103, м.Київ, Залізничне Шосе, буд.47, код ЄДРПОУ 32493292)

про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди,-

представники учасників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», 30 липня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ», про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» було розміщено статтю під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным», яка, як зазначає позивач, містить недостовірну інформацію, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» та формує у споживача оманливе і негативне враження про лікарський засіб «Ентеросгель ЕстраКапс», у зв'язку з чим позивач просить:

1) визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», інформацію про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», який підрозумівається під «популярний препарат від отруєння» / «популярный препарат от отравления» у заголовку статті, яка була поширена на веб-сайті http://znaj.ua;

2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ», як власника веб-сайту http://znaj.ua, спростувати вказану вище недостовірну інформацію шляхом повідомлення на веб-сайті http://znaj.ua про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту, у строк не пізніше 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням у справі;

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» на користь Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» відшкодування моральної шкоди, завданої діловій репутації юридичної особи у розмірі 1 гривня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

16.08.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 відкрито провадження у справі №910/10047/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.09.2018, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» (01103, м.Київ, Залізничне Шосе, буд.47, код ЄДРПОУ 32493292).

Крім цього, Приватне акціонерне товариство «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» разом із позовною заявою подало клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати в якості доказів, які можуть підтвердити, що Товариство з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» є належним відповідачем у справі, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ», дані про власника веб-сайту https://znaj.ua. Розгляд зазначеного клопотання відкладено до підготовчого засідання.

У підготовче засідання 10.09.2018 з'явився представник позивача, підтримав подане клопотання про витребування доказів.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 10.09.2018 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Розглянувши у підготовчому засіданні 10.09.2018 клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов до висновку про необхідність його прийняття та задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 відкладено підготовче засідання на 03.10.2018, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальності «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» дані про власника веб-сайту:/znaj.ua.

26.09.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» надійшло повідомлення на вимогу ухвали суду від 10.09.2018.

03.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 03.10.2018 з'явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про час і місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Також у підготовчому засіданні 03.10.2018 присутнім представником позивача було заявлене клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 31.10.2018.

25.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду від 09.11.2018 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 31.10.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному, наступне засідання у справі призначено на 22.11.18.

У підготовче засідання 22.11.2018 з'явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Клопотань, щодо відкладення підготовчого засідання не надходило.

У підготовчому судовому засіданні 22.11.2018 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 12.12.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 12.12.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному. Наступне судове засідання у справі призначено на 27.12.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 судове засідання у справі відкладено на 23.01.2018.

22.01.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

23.01.2019 представники учасників справи не з'явилися, представники відповідача та третьої особи про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з частинами 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» виробляє та продає лікарський засіб «Ентеросгель».

Як зазначено позивачем, більш, ніж за 20 років роботи на ринку, у споживача склалося позитивне враження про лікарський засіб «Ентеросгель». Позивачем зазначено, що Приватним акціонерним товариством «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» витрачено для побудови ділової репутації, що склалася, не лише значні матеріальні кошти, а й зусилля десятків науковців та працівників.

Однак, 13.07.2018 на інформаційному ресурсі видавництва ZNAJ.UA https://znaj.ua, а саме за інтернет-посиланням:

україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

було розміщено статтю під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным».

Так у вказаній статті зазначено, що: «В Україні встановили тимчасову заборону на застосування та реалізацію таблеток «Ентеросгель ЕкстраКапс» для лікування отруєнь та виведення токсинів з організму. Таке рішення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками затверджено 13 липня 2018 (рішення №6180-1.1/4.0/17-18), яким передбачено, що лікарський засіб «Ентеросгель ЕкстраКапс», а саме капсули по 0.32 грама виробництва ПрАТ «ЕОФ «КРЕОМА - ФАРМ» підпадають під заборону, яка стосується серії 190318. Її встановили через непередбачені побічні реакції при застосуванні серії. Раніше у середу, 30 травня, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками скасувала тимчасову заборону на «Ентеросгель».

Станом на 27 липня 2018 року на сторінку Інформаційного порталу ZNAJ.UA (Знай.ua) в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com znal.ua) підписано 2 084 267 читачів, які, як зазначає позивач, теоретично могли ознайомитись з поширеною інформацією. Окрім того, безпосередньо на вказану публікацію станом на 27 липня 2018 року відреагувало 133 людей. Публікація була поширена користувачами соціальної мережі Facebook 187 разів.

Як зазначає позивач, саме заголовок вказаних статтей і є недостовірною інформацією, оскільки видавництво ZNAJ.UA абсолютно безпідставно і без жодних доказів стверджує в заголовку, що лікарський засіб «Ентеросгель ЕкстраКапс» капсули по 0,32 грама виробництва ПрАТ ЕОФ «КРЕОМА - ФАРМ», про який йде мова у статті, «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным».

На підтвердження вказаного у статті також було розміщено Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6180-11/4.0/17-18 від 13.07.2018 в якому зазначено, що було тимчасово заборонено реалізацію та застосування лікарського засобу «Ентеросгель ЕкстраКапс», капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «ЕОФ «КРЕОМА - ФАРМ», у зв'язку з непередбаченою побічною реакцією до окремого рішення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

При цьому, у вказаному Розпорядженні Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6180-11/4.0/17-18 від 13.07.2018 відсутня будь-яка вказівка на те, що такою непередбаченою побічною реакцією може бути саме смерть.

Саме тому, на думку позивача, інформація про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «ЕОФ «КРЕОМА - ФАРМ», поширена у заголовку статті, розміщеної за інтернет - посиланнями: україномовна версія сайту: https://znai.ua/society/populvarnyi-preparat-vid-otruvennva-vvyavyvsva-smertelno-nebezpechnym; та російськомовна версія сайту: https://znai.ua/ru/society/populyarnvi-preparat-ot-otravlenvva-okazalsva-smertelno-opasnym, є недостовірною.

Враховуючи вищавикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 94 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, та таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Частиною 4 ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, використанням, і поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч.1 ст.200 Цивільного кодексу інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно з абз.5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.6 ст.277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Як визначено у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як зазначено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №133/649/16-ц від 5 квітня 2017.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що:

- електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп'ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп'ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп'ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.

- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об'єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

- власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

У Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 року №327/225, міститься визначення, згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Таким чином, виникають правовідносини з реєстрації доменного імені, суб'єктами яких є: реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені:

реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Це і є особа, якій належить доменне ім'я, а отже і сайт, для позначення якого воно використовується;

реєстратор - суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені;

адміністратор - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.

Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а, отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім'я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім'ям.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2018 у справі №910/2853/17.

З урахуванням пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені.

Як встановлено судом, автором статті під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным» за інтернет-посиланням: україномовна версія сайту: https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno nebezpechnym, російськомовна версія сайту: https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym є Ирина Дождева.

Враховуючи викладене, оскільки встановити особу автора та місце її проживання (місцезнаходження) неможливо, відповідачем у даній справі є власник веб-сайту «https://znaj.ua».

У матеріалах справи міститься відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» надало послуги з реєстрації доменного імені znaj.ua.

Також, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг ZNAJ №198710 від 27.04.2016 для 37 класу МКТП.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» є власником веб-сайту https://znaj.ua, оскільки саме він і створив технологічну можливість поширення недостовірної інформації, а отже є належним відповідачем у справі.

При цьому, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Так, частиною першою статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).

Таким чином, розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що дана інформація, а саме стаття під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным» не є оціночночним судженням, а є фактичною інформацією, правдивість якої може бути підтверджена або спростована.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Однак, вказана інформація Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» не була спростована.

Окрім того, 15.08.2018 Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками видано рішення №7244-1.1.1/4.0.17-18 в якому зазначено: «На підставі позитивних результатів додаткового дослідження серії 190318 лікарського засобу Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці за картону, виробництва ПрАТ «Креома-фарм», Україна, за показаннями МКЯ, проведеного ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції» (сертифікати аналізів від 10.08.2018 №3529, 3528) та у відповідності до Положень про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 №647, п.3.3.2. Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом МОЗ України від 22.11.2011 №809, дозволяю поновлення обігу лікарського засобу Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «Креома-фарм», Україна. Розпорядження Держлікслужби №61/0-1.1/47.0/17-18 від 13.07.2018 про тимчасову заборону реалізації та застосування лікарського засобу Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «Креома-фарм», Україна, відкликається».

Відповідно до ст.277 Цивільного кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Більше того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, Приватне акціонерне товариство «Креома-фарм» 16.07.2018 звертався із вимогою до Редакції Видавництва «znaj.ua» про спростування недостовірної інформації, розміщеної за посиланням україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

у статті під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным»

автор статті - Ирина Дождева

щодо того, що лікарський засіб Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «Креома-фарм» виявився смертельно небезпечним.

Крім того, Приватне акціонерне товариство «Креома-фарм» 16.07.2018 звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» із проханням відправити вимогу власнику домену https://znaj.ua про спростування недостовірної інформації за посиланням україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

у статті під заголовком «Популярний препарат від отруєння виявився смертельно небезпечним» / «Популярный препарат от отравления оказался смертельно опасным»

автор статті - Ирина Дождева

щодо того, що лікарський засіб Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «Креома-фарм» виявився смертельно небезпечним.

Втім, доказів спростування вказаної інформації чи опублікування Рішення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 15.08.2018 №7244-1.1.1/4.0.17-18 про відкликання тимчасової заборони лікарського засобу Ентеросгель Екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва ПрАТ «Креома-фарм» на сайті https://znaj.ua до матеріалів справи не подано, а отже Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» вказану інформацію не спростовано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» про:

- Визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» (вул. Радищева, 3, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код: 23729293), інформацію про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», яка була поширена на веб-сайті https://znai.ua за інтернет-посиланнями:

україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

- Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» (вул. Басейна, буд. 56, м. Київ, 01004; ідентифікаційний код: 39550833), як власника веб-сайту https://znai.ua. спростувати інформацію про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», яка була поширена на веб-сайті https://znai.ua за інтернет- посиланнями:

україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

шляхом повідомлення на веб-сайті https://znaj.ua про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту, у строк не пізніше 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням у справі.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 1 грн в якості відшкодування моральної шкоди, завданою поширенням недостовірної негативної інформації.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено процесуально-правовий зміст захисту права, який полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що матеріали справи не містять та позивачем не надано, жодного доказу на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди при розповсюдженні відповідачем недостовірної інформації.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1 грн в якості відшкодування моральної шкоди, завданої недостовірною негативною інформацією, розміщеною Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ», у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» (вул. Радищева, 3, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код: 23729293), інформацію про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», яка була поширена на веб-сайті https://znai.ua за інтернет-посиланнями:

україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» (вул. Басейна, буд. 56, м. Київ, 01004; ідентифікаційний код: 39550833), як власника веб-сайту https://znai.ua. спростувати інформацію про те, що «виявився смертельно небезпечним» / «оказался смертельно опасным» лікарський засіб Ентеросгель екстракапс, капсули по 0,32 г по 7 капсул у блістері у коробці з картону, серії 190318, виробництва Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ», яка була поширена на веб-сайті https://znai.ua за інтернет- посиланнями:

україномовна версія сайту:

https://znaj.ua/society/populyarnyj-preparat-vid-otruyennya-vyyavyvsya-smertelno-nebezpechnym

російськомовна версія сайту:

https://znaj.ua/ru/society/populyarnyj-preparat-ot-otravlenyya-okazalsya-smertelno-opasnym

шляхом повідомлення на веб-сайті https://znaj.ua про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту, у строк не пізніше 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням у справі.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАЙ» (10004, м.Київ, вул.Басейна, буд.56, ідентифікаційний код: 39550833) на користь Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «КРЕОМА-ФАРМ» (вул. Радищева, 3, м.Київ, 03680, ідентифікаційний код: 23729293) судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

6. Видати наказ після набрання рішенням законнної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.02.2019

Суддя О.Є. Блажівська