-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 676/8359/18
Провадження № 1-кп/676/175/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2019 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Кам`янець-Подільському кримінальне провадження №12018240160000810 від 13 листопада 2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше судимої 11 грудня 2017 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи засудженою згідно вироку Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, ухилилася від відбування зазначеного покарання за наступних обставин.
Так, 22 травня 2018 року Кам`янець-Подільським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр Пробації» у Хмельницькій області на підставі зазначеного вироку ОСОБА_4 взято на облік, як засуджену до покарання у виді громадських робіт та проведено з нею співбесіду, під час якої останній роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт в с. Панівці Кам`янець-Подільського району, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у засудженої 22травня 2018 відібрано підписку, у якій вона власноручно зазначила своїм підписом про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт, а також 07 серпня 2018 за №775 виписано направлення голові Пановецької сільської ради Кам`янець-Подільського району, згідно якого ОСОБА_4 направлено для відбування призначеного вироком покарання з 07 серпня 2018 року.
Згідно розпорядження голови Пановецької сільської ради ОСОБА_6 №19 від 07.08.2018 засуджену ОСОБА_4 , з 07.08.2018 року прийнято для відбування покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
ОСОБА_4 , відпрацювавши відповідно до табелю виходу на роботу у період часу з 07 серпня по 31 серпня 2018 року, лище 4 години 07.08.2018, з метою ухилення від громадських робіт, в порушення вимог ч. 1 ст. 37 КВК України, умисно без поважних причин не вийшла на громадські роботи у серпні 2018 року - 14 днів (13.08.2018, 14.08.2018, 15.08.2018, 16.08.2018, 17.08.2018, 20.08.2018, 21.08.2018, 22.08.2018, 23.08.2018, 27.08.2018, 28.08.2018, 29.08.2018, 30.08.2018, 31.08.2018), таким чином не вийшла більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також не виконала встановлених обов`язків, порушивши порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання.
В подальшому, ОСОБА_4 , з метою ухилення від громадських робіт, в порушення вимог ч. 1 ст. 37 КВК України, умисно без поважних причин не вийшла на громадські роботи в с. Панівці, Кам`янець-Подільського району у вересні 2018 року 14 днів (03.09.2018, 12.09.2018, 13.09.2018, 14.09.2018, 17.09.2018, 18.09.2018, 19.09.2018, 20.09.2018, 21.09.2018, 24.09.2018, 25.09.2018, 26.09.2018, 27.09.2018, 28.09.2018); у жовтні 2018 року 12 днів (01.10.2018, 02.10.2018, 03.10.2018, 04.10.2018, 05.10.2018, 08.10.2018, 09.10.2018, 10.10.2018, 11.10.2018, 12.10.2018, 15.10.2018, 16.10.2018 ), таким чином не вийшла більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також не виконала встановлених обов`язків, порушивши порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 згідно ч. 3 ст. 40 КВК України, достовірно знаючи про необхідність відпрацювання призначеного їй судом покарання, умисно ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт, та станом на 23.11.2018 не відбула покарання у виді 76 годин громадських робіт.
Своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженоговід відбуванняпокарання увиді громадських робіт, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винність в інкримінованому їй правопорушенні визнала повністю.
31 січня 2019 року між прокурором Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 з участю її захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідноякоїостання повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставиться їй у вину, та зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри під час судового провадження. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.389 КК України у виді арешту на строк один місяць і на підставі ст.ст.71,72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання та призначити остаточну міру покарання у виді арешту на строк один місяць і вісім днів.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримала угоду з обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання винуватості, просить суд її затвердити та пояснила, що укладення угоди з її сторони є цілком добровільним і вона цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 також підтримала угоду про визнання винуватості і просить їїзатвердити. При цьому пояснила, що укладення угоди є цілком добровільним, вона цілком розуміє права, передбаченні п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Вислухавшидумку прокурора, обвинуваченої та його захисника, які не заперечили щодо затвердження судом даної угоди, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 і ч.4 ст.469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угодапро визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченої ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неїу разі затвердження угоди судом.Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , що виразилось в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 винна у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.
При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_4 раніше судима, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на «Д» обліку в лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни з судомами».
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом враховується повне визнання вини у вчиненому злочині, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також при призначенніпокарання обвинуваченій ОСОБА_7 судвраховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 31 січня 2019 року.
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, призначивши їй узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту на строк один місяць.
На підставі ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року, і остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити покарання у виді арешту на строк один місяць і вісім днів.
Речові докази особову справу №2/2018р. на ОСОБА_4 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити там же протягом усього часу їх зберігання.
Судові витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду ОСОБА_1
скопійовано
-
скопійовано
-
