Справа № 180/2617/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 р. м. Марганець

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Марганець клопотання ОСОБА_1 та мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 29 серпня 2017 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

До Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_1 та мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 29 серпня 2017 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_2.

На виконання вимог ч. 1 ст. 467 ЦПК України судом повідомлено боржника про надходження зазначеного клопотання та запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення з конвертом з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Станом на теперішній час заперечення боржника до суду не надійшли.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2019 року призначено розгляд вказаного клопотання на 30 січня 2019 року о 11 годині 00 хвилин.

Про дату, час та місце судового розгляду клопотання сторони повідомлялися письмово.

Боржник у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч.5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Дослідивши надані документи, прихожу до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Приморського краю Російської Федерації ОСОБА_3 від 29 серпня 2017 року, ухваленим по справі № 2-39/2017, яке набрало законної сили 30 вересня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи невідоме, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Комінтерна, б.18, на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку та (чи) іншого доходу, починаючи з 20 грудня 2016 року, щомісячно, та до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи невідоме, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Комінтерна, б.18, державне мито в бюджет Находкинського міського округу в розмірі 150 рублів 00 копійок, перерахувавши на розрахунковий рахунок (УФК МФ РФ по Приморському краю (ІФНС Росії по м.Находка) ІНН НОМЕР_1 КПП 250801001, номер рахунку отримувача платежу: 40101810900000010002, найменування банку: ГРКЦ ГУ РФ по Приморському краю м. Владивостоку: БИК 040507001, найменування платежу: державне мито в суд; Код Бюджетної класифікації: 182 108 03010 01 1000 110 код ОКТМО 05714000). Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Приморського краю Російської Федерації ОСОБА_3 від 29 серпня 2017 року додано усі необхідні документи, передбачені ст. 466 ЦПК України.

Частиною 1 статті 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Україна та Російська Федерація є учасниками Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22.01.1993 року, яка ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 року №240/94-ВР (далі - Мінська Конвенція).

Згідно статті 51 Конвенції, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, проходження процедури визнання та виконання рішення іноземного суду на території України відноситься до компетенції суду.

Згідно з ст. 54 Конвенції, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у ст. 51 Конвенції (зокрема рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань, рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку) розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене примусове виконання.

В п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Умови Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах дотримані.

Дослідивши матеріали справи встановив, що клопотання ОСОБА_1 та мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 29 серпня 2017 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_2, за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року, ст. 466 ЦПК України.

Рішення мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації від 29 серпня 2017 року набрало законної сили; відповідач ОСОБА_2 не був позбавлений можливості взяти участь у судовому процесі, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду; стягувачем не пропущено строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; спір за законом України підлягає судовому розгляду, виконання рішення не загрожує інтересам України, тобто відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на примусове виконання зазначеного рішення іноземного суду, тому клопотання ОСОБА_1 та мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 29 серпня 2017 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Так, як стягненню з ОСОБА_2 підлягає державне мито у розмірі 150 рублів 00 копійок, станом на день постановлення ухвали, тобто на 30 січня 2019 року, за офіційним курсом НБУ 10 Російських рублів складає 4,1862 гривень.

Таким чином, виходячи з офіційного курсу НБУ, підлягає стягненню з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 62 гривні 79 копійок.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про міжнародні договори України», Законом України «Про виконавче провадження», Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року та ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10, 18, 76-82, 128,247, 258, 260, 467, 469 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 та мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 29 серпня 2017 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_2,- задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Приморського краю Російської Федерації ОСОБА_3 від 29 серпня 2017 року, ухваленого по справі №2-39/2017, яке набрало законної сили 30 вересня 2017 року, в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи невідоме, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Комінтерна, б.18, на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку та (чи) іншого доходу, починаючи з 20 грудня 2016 року, щомісячно, та до повноліття дитини. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової дільниці №50 судового району міста Находки Приморського краю Російської Федерації ОСОБА_3 від 29 серпня 2017 року, ухваленого по справі №2-39/2017, яке набрало законної сили 30 вересня 2017 року, в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи невідоме, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Комінтерна, б.18, державне мито в бюджет Находкинського міського округу в розмірі 150 рублів 00 копійок, що за курсом НБУ станом на 30 січня 2019 року становить 62 гривні 79 копійок, перерахувавши на розрахунковий рахунок (УФК МФ РФ по Приморському краю (ІФНС Росії по м.Находка) ІНН НОМЕР_1 КПП 250801001, номер рахунку отримувача платежу: 40101810900000010002, найменування банку: ГРКЦ ГУ РФ по Приморському краю м. Владивостоку: БИК 040507001, найменування платежу: державне мито в суд; Код Бюджетної класифікації: 182 108 03010 01 1000 110 код ОКТМО 05714000).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

:

ОСОБА_5