Справа № 163/2385/18 Провадження №33/802/90/19

Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.

Категорія:ч.1 ст.483 МК України

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П.,

з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Таргонія В.О.,

представника заінтересованої особи - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 водія ПрАТ "Макрохім".

Згідно з протоколом про порушення митних правил 02.09.2018 року на митний пост "Ягодин" Волинської митниці під керуванням ОСОБА_5 заїхав автомобіль "МАН", номерні знаки НОМЕР_1/НОМЕР_2, в якому перевозився збірний вантаж в адресу українських підприємств: ПрАТ "Макрохім", ТОВ "Хімлаборреактив", ТОВ "Альт Україна", ТОВ "Вестхем Україна".

Відповідно до поданих ОСОБА_5 до митного контролю декларацій типу ІМ40ЕЕ в адресу ПрАТ "Макрохім" ввозився товар:

за декларацією № UA100000/2018/860035 - монофеноли: VULKANOX BHT вагою 3000 кг(120 місць на 4 палетах ) загальною вартістю 9900 євро;

за декларацією № UA100000/2018/860023 - ацесуальфат К вагою 555 кг брутто, вартістю 2435 євро, сульфат магнію вагою 3005 кг брутто, вартістю 468 євро, хлорид кальцію безводний 95% вагою 3396,567 кг брутто, вартістю 462 євро.

Під час проведення митного огляду виявлено наявність товару відповідно до декларації № UA100000/2018/860035 та ацетилсульфату відповідно до декларації № UA100000/2018/860023.

В той же час в транспортному засобі встановлено відсутність вказаних за номерами 2 і 3 в декларації № UA100000/2018/860035 товарів сульфату магнію вагою 3005 кг брутто та хлориду кальцію вагою 3396,567 кг брутто.

Поряд з цим під час огляду виявлено не вказані в товарно-супровідних документах товари "хімічні реагенти, лабораторне обладнання, засоби для догляду за домашніми тваринами, вироби хімічної промисловості" в кількості 23 903 штуки 750 найменувань. Також під час зважування транспортного засобу його вага із заявленим і виявленим під час митного огляду товаром, однак без виявленого незаявленого в товарно-супровідних документах, менша на 7250 кг від ваги транспортного засобу з усім товаром.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України як спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю за ознаками подання органу доходів і зборів документів (CMR №1077, інвойсу №22082018, декларації № UA100000/2018/860023), що містять неправдиві відомості щодо найменування, маркування, кількості і ваги товару та його вартості.

Рішенням судді провадження у справі за ч.1 ст.483 МК України щодо ОСОБА_5 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На вищевказану постанову Волинською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, у якій апелянт просить скасувати першу та постановити нову, якою визнати ОСОБА_5 винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті.

У запереченні на апеляційну скаргу захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Таргоній В.О. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію - без задоволення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника митниці, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, захисника Таргонія В.О. та представника заінтересованої особи - ОСОБА_3, які заперечили доводи апеляційної скарги і просили постанову судді залишити без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.

Згідно зі ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при постановленні рішення суддею дотримано.

Висновки судді про відсутність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на переміщуваний товар ОСОБА_5 було подано усі необхідні документи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що згідно з копіями записів трудової книжки АА № 185372, наказів від 20.10.2008 року № 133-к, 01.11.2016 року № 132-к, посадової інструкції водія ПрАТ "Макрохім" ОСОБА_5 виконував обов'язки виключно водія транспортного засобу.

Відповідно до ліцензії серії АГ № 591915, дозволу ЄКМТ № 00941, подорожнього листа № 879894, договорів на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажу, транспортним засобом ПрАТ "Макрохім" здійснювалось міжнародне перевезення вантажів, в тому числі, адресованих самому ПрАТ "Макрохім", на підставі Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів(КДПВ).

За наведених обставин Прат "Макрохім" могло нести відповідальність лише за невідповідність відомостей про кількість вантажних місць, їх маркування або номерів.

В ході розгляду справи місцевим судом встановлено, що в CMR №1077 зазначено 141 вантажне місце. З протоколу про порушення митних правил вбачається відсутність частини товару, зазначеного в даній CMR, та наявність незаявленого товару.

Проте, яка кількість вантажних місць фактично була в транспортному засобі матеріали справи, зокрема протокол про порушення митних правил та акт проведення митного огляду не містять.

Крім того, посилання у протоколі про невідповідність маркування товару жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Що ж стосується розбіжностей щодо ваги заявленого і фактичного товару, то вони в повній мірі обґрунтовані недоліками і суперечностями зважування, зокрема з огляду на об'єм паливних баків сідельного тягача, їх наповненість під час завантаження товару за кордоном та витрати палива на дорогу.

Як встановлено з листа компанії-відправника "Relana Spedition und Logistic GmbH", розбіжності між фактичною і документальною наявністю товарів спричинена помилкою відправника з огляду на значну кількість вантажних відправлень із складу, а ОСОБА_5 виковував обов'язки виключно водія.

Таким чином, аналіз доказів і дослідження фактичних обставин справи дають підстави для висновку про існування розбіжностей між фактичною і документальною наявністю товарів.

Стаття 483 МК України передбачає умисне вчинення фізичних дій, направлених на зміну зовнішнього вигляду предметів, внаслідок чого ускладнюється їх ідентифікація.

Судом не встановлено жодних доказів на підтвердження у діях ОСОБА_5 умислу на вчинення дій, спрямованих на приховування товару від митного контролю.

Системний аналіз приписів статей 7 та 458 МК України вказує, що порушення митних правил вчиняються не тільки за наявності вини особи, а й з певною протиправною метою.

З обставин даної справи та кваліфікації дій ОСОБА_5 (за умови визначення його статусу як посадової особи підприємства-перевізника) порушення митних правил повинен мати певну практичну мету, яка є протиправною з точки зору митного законодавства, а саме в частині дотримання заходів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД.

Як вбачається із досліджених місцевим судом доказів по даній справі, така протиправна мета не встановлена і будь-якими доказами не підтверджена.

Відповідно до вимог ст.197 МК України нетарифне регулювання ЗЕД включає в себе обмеження чи заборону переміщення товарів через митний кордон.

В суді першої інстанції також встановлено, що вилучені за протоколом про порушення митних правил товари - предмети порушення митних правил, не підпадають під заборони чи обмеження експорту відповідно до Митного кодексу України та постанов Кабінету міністрів України №436 та №1018 (в редакції станом на момент переміщення товарів).

Доказів на підтвердження винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суду апеляційної інстанції митним органом надано не було.

Дослідивши всі докази у справі, суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що доказів вчинення ОСОБА_5 дій і наявності в нього умислу на приховування товару від митного контролю митницею не зібрано і на розгляд протоколу про порушення митних правил не представлено.

Також не встановлено у справі і ознак вчинення особисто ОСОБА_5 безпосередніх дій на приховування товарів.

А тому суддя згідно з п.1 ст.247 КУпАП обґрунтовано та вмотивовано закрив провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов