Справа № 635/7004/18

Провадження № 2/635/9/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Токарук Л.П.,

учасники справи: позивач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання аліментного договору недійсним та призначення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд визнати договір про сплату аліментів від 22.07.2004 року недійсним з моменту укладання, визнати договір про сплату аліментів від 22.07.2004 року таким, що порушує інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, призначити аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 у розмірі 25% від усіх доходів ОСОБА_2, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що 06.08.1999 уклала шлюб з відповідачем, в шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2004 році позивач розірвала шлюб з відповідачем. Після розірвання шлюбу дитина – ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. Між позивачем і відповідачем 22.07.2004 укладено договір про сплату аліментів на утримання ОСОБА_3, яким ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання сплачувати щомісячно до досягнення дитиною повноліття не менше 350 гривень 00 коп., які сторони домовились рахувати як еквівалент 50 Євро за курсом НБУ, що на думку позивача не відповідає нормам матеріального права.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2018 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. В установлені законом строки позивач усунула зазначені в ухвалі суду недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи суд вирішив проводити у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.10.2018 року за клопотанням ОСОБА_1 витребувано докази.

Позивач у судове засідання не з’явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, надала суду заяву в якій просила розглядати справи у її відсутність, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Сторони перебували у шлюбі, в якому народилась донька – ОСОБА_3, 10 липня 2003 року, свідоцтво про народження від 06.08.2003 серії 1-ВЛ №250528.

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу від 14.09.2004 року серії 1-ВЛ №227584, шлюб між сторонами розірвано.

22.07.2004 року між сторонами укладено договір про сплату аліментів (далі Договір), що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до п.2 Договору ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі не менш як 350 (триста п'ятдесят) гривень, які сторони домовилися рахувати як еквівалент 50 (п’ятдесяти) ЄВРО щомісячно до досягнення нею повноліття, - (з урахуванням ст.ст. 180,181, 182 СК).

Відповідно до п.10 Договору, у разі невиконання ОСОБА_2 обов’язку по сплаті аліментів аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, а останній є підставою для примусового виконання умов договору.

Згідно з п.16 Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до моменту виконання сторонами усіх зобов'язань за цим договором, (ч. 4 ст. 194 СК).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих.№52/02-31 від 25.11.2016, що видана приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні виконавчого напису за Договором, у зв’язку з наданням ОСОБА_2 копії квитанцій, про грошовий переказ у відділенні зв’язку, сплата аліментів на дитину проводилась кожен місяць та у розмірі відповідно до умов договору про сплату аліментів на дитину від 22.07.2004 року за весь період дії договору. Зазначені обставини унеможливили вчинення виконавчого напису, оскільки виключали безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.07.2017 року, що залишено без змін рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.10.2017 року. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення умов Договору.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28.02.2018 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені за прострочення аліментів. Зазначене рішення частково скасовано постановою апеляційного суду Харківської області від 23.07.2018 року.

З відповіді головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №7» від 17.11.2017 №793, що надано на запит адвоката ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться під наглядом поліклініки від народження. В анамнезі носові кровотечі, діскінезія жовчовивідних шляхів в період стійкої ремісії. Дитина часто хворіла респіраторними захворюваннями.

З довідки про заробітну плату, що видана керівником ТОВ «СОФТАТЛАС» від 06.11.2018 №01, ОСОБА_1 отримала за травень 2018 – жовтень 2018 року сукупний дохід 24764,63 грн.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Договору від 22.07.2004 про сплату аліментів, ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі не менш як 350 (триста п'ятдесят) гривень, які сторони домовилися рахувати як еквівалент 50 (п’ятдесяти) ЄВРО щомісячно до досягнення нею повноліття.

З рішення апеляційного суду Харківської області від 05.10.2017 вбачається, що волевиявлення сторін договору від 22.07.2004 року було спрямоване на визначення зобов’язань відповідача щодо сплати аліментів у грошовій одиниці України – гривні у розмірі 350 грн. на місяць, вказане зобов’язання виконується ОСОБА_2 належним чином, у зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості за аліментами, нарахування пені та інфляційних витрат.

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За таких обставин, Договір від 22.07.2004 про сплату аліментів встановлює розмір аліментів, що ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі не менш як 350 (триста п'ятдесят) гривень щомісячно.

ОСОБА_1 під час укладання Договору від 22.07.2004 діяла в інтересах своєї доньки ОСОБА_3, як законний представник останньої, відповідно до ч.1 ст.242 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів(ч. 2 ст. 182 СК України в чинній редакції).

Відповідно до ч.7 Закону України «Про Державний бюджет України у 2019 році»

установлено у 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Судом встановлено, що розмір аліментів передбачений в Договорі від 22.07.2004 про сплату аліментів, що укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 порушує права ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки встановлює розмір аліментів нижче за законодавчо закріплений.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

У ст. 150 СК України визначені обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Такий обов’язок є особистим та рівним як щодо матері, так і батька дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов про стягнення аліментів на утримання дітей поданий до суду 28 вересня 2018 року.

Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересу дітей, а також з урахуванням того, що дитина фактично мешкає з позивачем і знаходиться на її утриманні, суд приходить до висновку, що відповідач може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають сплаті, суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров’я дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, відповідно до змісту ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з квитанцією №10 від 05 жовтня 2018 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,8 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,8 гривні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання аліментного договору недійсним та призначення аліментів– задовольнити повністю.

Визнати договір від 22.07.2004 року про сплату аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, недійсним з моменту укладання.

Визнати договір від 22.07.2004 року про сплату аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, таким, що порушує інтереси неповнолітньої ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2018 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні) 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні) 80 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання (перебування): 61171, м.Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання (перебування): 62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Польова, б.17, РНОКПП НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 28.01.2019 року.

Суддя Д.М. Савченко