ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3833/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року (повний текст виготовлено та підписано 05.10.2018 року)

у справі № 904/3833/18 (суддя - Петренко І.В., м. Дніпро)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на суму 173 697, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Розгляд справи в суді першої інстанції.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 30 034, 80 грн. та збору за зберігання вантажів на суму 143 662, 20 грн., 2 605,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у лютому 2018 року по накладній № 46106852 вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, спірні вагони були затримані згідно наказу №334 від 21.02.2018 року по станції Верхівцеве у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на свою під'їзну колію та зайнятістю колій станції призначення Кам'янське. Наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення був наданий через наявність на коліях станції призначення Кам'янське неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу підприємства. Даний факт підтверджений складеними станцією Кам'янське актами загальної форми ГУ-23, які підписані представниками відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 30 034,80 грн. плати за користування вагонами, 143 662,20 грн. збору за зберігання вантажу та 2 605,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів з вини вантажовласника, оскільки вагони, які вже прибули на станцію призначення Кам'янське, відповідачем своєчасно не забирались з вищевказаних колій, а відтак останній зобов'язаний сплатити збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами за весь період затримки спірних вагонів.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, у задоволенні позовних вимог відмовити.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник, вважає, що рішення першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим вищевказане рішення підлягає скасуванню. Судом першої інстанції під час розгляду справи допущено порушення щодо застосування норм матеріального права, а саме Господарським судом помилково не застосовано до спірних правовідносин положення статей 526, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, пункт 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, та допущено не вірне застосування положень статей 2, 42, 71, 119, 121 Статуту залізниць України, пункту 4 Правил видачі вантажів, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення відповідача про прибуття вантажів на його адресу, що у відповідності до статті 42 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил видачі вантажів звільняє одержувача від внесення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу до моменту передачі такого повідомлення. Відповідно до пункту 6 договору №ПР/М-17-1/754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 року, укладеного між позивачем та відповідачем вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: на одну із передавальних колій №№ 2 - 10 по станції Кам'янське; на передавальну колію № 11 по станції Правда. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях виконується на одній з передавальних колій №№ 2 - 10 станції Кам'янське і на передавальній колії № 11 станції Правда. Відповідно до пункту 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитися тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції при винесенні рішення належним чином не досліджені наступні обставини: під час виникнення спірних ситуацій із затримкою вагонів суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що колії № 9 та 10 станції Кам'янське в порушення умов договору на експлуатацію під'їзної колії використовуються залізницею для відстоювання непридатних вагонів для перевезення; залізницею не було належним чином повідомлено одержувача про прибуття вантажів на його адресу; позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а саме повідомленнями, які зареєстровані в Книзі повідомлень форми ГУ-2 факту повідомлення відповідача про прибуття вантажів на його адресу. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки аргументам апелянта щодо неналежного виконання позивачем умов договору на експлуатацію залізничної під'їзної колії, внаслідок чого, судом помилково не застосовано до спірних правовідносин положення статей 526, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, пункт 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, та допущено не вірне застосування положень статей 2, 42, 71, 119, 121 Статуту залізниць України, пункту 4 Правил видачі вантажів, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Вказані вище обставини у відповідності до вимог частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що в спірний період затримка вагонів на підходах до станції призначення виникла з вини відповідача, оскільки вагони, які вже прибули на станцію призначення Кам'янське ним своєчасно не забирались з вищевказаних колій, що підтверджується складеними залізницею актами загальної форми, які підписані представниками комбінату. Залізниця не могла займати всі наявні колії по станції, вагонами з вантажами відповідача, так як даний факт міг призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим. Слід зауважити, що станція Кам'янське, окрім відповідача обслуговує і інші підприємства. Договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії відповідача, яка примикає до станцій Кам'янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" на який посилається відповідач не передбачено, що перераховані колії використовуються виключно для потреб відповідача і їх використання для інших підприємств заборонено. Позивач також зазначає, що відповідач був повідомлений 21.02.2018 року об 01 год. 20 хв. про затримку спірних вагонів, про що свідчать його зауваження та підпис представника комбінату на колії повідомлення про затримку, що міститься в матеріалах справи. На момент прибуття спірних вагонів на станцію призначення, вже був складений акт про затримку вагонів ГУ-23а та акти загальної форми, які у відповідності до пунктів 3, 10 Правил користування вагонами та контейнерами та пункту 8 Правил зберігання вантажів є підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за час затримки вагонів на підходах до станції призначення, тому доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Статтею 121 та пунктом 16 вищевказаних Правил передбачений вичерпний перелік випадків звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами. Таким чином, підстави, які б звільнювали відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, постановлено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (надалі - відповідач, ПАТ "ДМК") був укладений Договір про експлуатацію залізничної колії Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станцій Кам'янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику та примикає по станції Кам'янське: до станції колії № V стрілкою № 4; до станційної колії № VI стрілкою № 2; по станції Правда: стрілкою № 20, яка знаходиться на балансі власника колії, до парної горловини станції; стрілкою № 30 станції Східна власника колії до колії № 1 станції; стрілкою № 301 маневрового району Правда станції Північна до колії № 11 станції.

Відповідно до пункту 4 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, Інструкцій про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

Згідно з пунктом 5 Договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється

- по станції Кам'янське: маршрути з однорідними вантажами, в тому числі в орендованих та власних вагонах ПАТ "ДМК", через інтервал часу - 5,0 год.; маршрути з різними вантажами, окремі групи вагонів через інтервал часу 1,50 год.; порожні вагони через інтервал – 1,50 год.;

- по станції Правда усі вагони через інтервал часу -2,0 год.

У разі відсутності прибуття вантажу за інтервалами часу - через 2,0 год. з моменту прибуття вагонів.

Повідомлення про подачу вагонів для під'їзної колії передають:

- по станції Кам'янське: прийомоздавальники вантажу та багажу залізниці повідомляють прийомоздавальників власника колії по телефону № 2-35;

- по станції Правда: прийомоздавальники вантажу та багажу залізниці повідомляють прийомоздавальників власника колії по телефону № 23-08 та оператор техпоста Правда по телефону № 30-15.

Повідомлення передаються не пізніше, ніж за 2 години до фактичної передачі (здачі) вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

В пункті 6 Договору встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: на одну із передавальних колій №№ 2,3, IV, V, VI, 7,8,9,10 станції Кам'янське; передавальну колію № 11 станції Правда. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях виконується на одній з передавальних колій №№ 2,3,IV, V, VI, 7,8,9,10 станції Кам'янське і на передавальній колії № 11 станції Правда. Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії.

Згідно з пунктом 11 Договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 12 Договору для під'їзної колії встановлюється єдиний термін перебування вагонів - 48,5 години.

В пункті 15 Договору встановлено, що власник колії сплачує залізниці плату:

- за забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві № 1;

- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення - згідно з Тарифним керівництвом № 1;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Договір укладено терміном з 01.01.2018 року і діє до 31.12.2022 року включно (пункт 20 Договору).

У лютому 2018 року за залізничною накладною № 46106852 залізницею вагони були прийняті до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "ДМК".

Однак, на шляху прямування спірні вагони були затримані згідно наказу № 334 від 21.02.2018 року по станції Верхівцеве у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на свою під'їзну колію та зайнятістю колій станції призначення Кам'янське.

Станцією затримки Верхівцеве складено акти про затримку вагонів від 21.02.2018 року форми ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Кам'янське вчасно повідомлено про це представників ПАТ "ДМК".

Станцією призначення Кам'янське на підставі складених станцією Верхівцеве актів про затримку вагонів ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення Кам'янське була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46: № 24029139 у розмірі 30 034,80 грн. з урахуванням ПДВ та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці за формою № 24029025 у розмірі 119 718,50 грн. з урахуванням ПДВ.

Вказані нарахування відповідачем сплачені не були, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

3.3. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 затверджений Статут залізниць України (надалі - Статут), який згідно зі статтею 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно зі статтею 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Пунктами 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, встановлено, що облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із запереченням.

Згідно з пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у Повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, спірний вантаж було затримано на шляху свого прямування, через зайнятість колій на станції призначення Кам'янське, у зв'язку із несвоєчасним забиранням ПАТ "ДМК" (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію вантажу, який вже прибув на його адресу. Факт затримки вагонів на коліях станції призначення підтверджується актами загальної форми ГУ-23, які відповідачем підписані без заперечень та наведені в якості доказу правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення.

Про прибуття власних вагонів на свою адресу, ПАТ "ДМК" був своєчасно повідомлений залізницею.

Щодо твердження відповідача, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а саме повідомленнями, які зареєстровані в Книзі повідомлень форми ГУ-2 факту повідомлення ПАТ "ДМК" про прибуття вантажів на його адресу колегія суддів враховує наступне.

В додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, щодо заповнення графи 49 залізничної накладної вказано, що в графі 49 "Відмітки залізниці" залізницею проставляється відмітка "повідомлення одержувача про прибуття вантажу".

Відповідно до вимог пункту 1 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083 реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді.

Таким чином, відмітка в графі 49 електронної накладної є реєстрацією повідомлення про прибуття вагонів в електронному вигляді. Як вбачається із матеріалів справи, в графі 49 накладної зазначено про повідомлення одержувача із зазначенням часу повідомлення та даний запис засвідчений ЕЦП працівника залізниці.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу. Отримавши електронний документ, відповідач вважається повідомленим про прибуття вантажу, а в графі 49 електронної залізничної накладної проставляється відмітка "Одержувача повідомлено".

Згідно з частинами 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність свої вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як передбачено пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

У відповідності до положень пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневреної роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року № 507, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції (ТРА станції).

Пунктом 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Таким чином, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в тому числі поїздів відповідача, його контрагентів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Кам'янське актів загальної форми ГУ-23, підписаних сторонами.

Слід зазначити, що наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не може свідчити про відсутність вини відповідача у скупченні вагонів.

Так, Правилами обслуговування під'їзних колій, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 875/5096, визначений порядок подачі і забирання вагонів, а саме: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленням або через установлені інтервали часу (підпункт 4.1. пункту 4 Правил).

Таким чином, у разі передачі вагонів по інтервалам залізниці згідно із статтею 42 Статуту залізниць України залізниця повідомляє одержувача про прибуття вагонів тільки по прибуттю, тобто відповідно до пункту 5 Договору вантажоодержувач через 1,5 год. повинен забрати на свою під'їзну колію вантаж "Порожні вагони", які прибули на його адресу.

З урахуванням відсутності доказів на підтвердження вжиття відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вина останнього у такому скупченні є внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Відповідальність відповідача в затримці вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Кам'янське наявності затриманих вагонів з причин їх несвоєчасного забирання відповідачем, що доводиться саме актами загальної форми ГУ-23 та які ним підписані без заперечення.

Прийняті до перевезення ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" спірні вагони були затримані на шляху прямування на станції за Наказом через скупчення на станції призначення вагонів, які прибули на адресу ПАТ "ДМК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ДМК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини ПАТ "ДМК". За таких обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з доведеністю наявності у ПАТ "ДМК" обов'язку сплатити збір за зберігання вантажів та плату за користування вагонами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, враховано висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2018 року у справі № 904/6776/17, від 10.07.2018 року у справі № 904/7359/17, від 07.08.2018 року у справі № 904/7848/17 та у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі №904/7360/17, від 22.06.2018 року у справі № 904/7535/17. У вказаних постановах Верховного Суду викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станції підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував вищенаведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосуванням ним норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятного ним судового рішення.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року у справі № 904/3833/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко

Суддя _________________ О.В. Березкіна

Суддя _________________ В.О. Кузнецов