Справа № 428/13877/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

слідчого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Лисенко Л.Ю.,

прокурора Федоренка С.В.,

слідчого Шевченка Є.І.,

представників ЛОЦПБ зі СНІД ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката Усової К.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька, заяву головного лікаря ЛОЦПБ зі СНІД ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - ухвали суду від 19.11.2018, у кримінальному провадженні № 12018130000000218 від 06.08.2018, про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю,

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшла заява головного лікаря ЛОЦПБ зі СНІД ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - ухвали суду від 19.11.2018, у кримінальному провадженні № 12018130000000218 від 06.08.2018, про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, в якій вона з урахуванням повторної заяви просить роз'яснити, чи надано ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/13877/18 дозвіл на тимчасовий доступ до документів ЛОЦПБ зі СНІД (Журналу реєстрації звернень громадян), які містять інформацію про результати проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на синдром набутого імунодефіциту.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді від 19.11.2018 слідчим СУ ГУНП в Луганській області Шевченку Є.І., Сохі Л.О., Сацик Н.В. було надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю та які перебувають у володінні посадових осіб Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, з можливістю їх копіювання, а саме до: …журналів, реєстрів, інших документів обліку звернень, скарг громадян, журналу реєстрації прийому громадян в ЛОЦПБ зі СНІД за період з 01.01.2016 по 31.05.2018, зокрема головним бухгалтером та бухгалтером, економістом з фінансової роботи, старшим інспектором, інспектором з кадрів, юрисконсультом…

Спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини у цій сфері, є Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ». Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону установлено, що відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції, є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам.

Частиною ч. 4 цієї статті прямо зазначається, що передача медичними працівниками відомостей, перелік яких наводиться у частині третій цієї статті, третім особам, дозволяється лише за рішенням суду в установлених законом випадках.

Разом з тим, серед документів, дозвіл на витребування яких надано слідчим суддею, зазначені такі, які містять інформацію, за якою можна ідентифікувати осіб з ВІЛ-позитивним статусом, а саме Журнал реєстрації звернень громадян.

Виходячи із специфіки діяльності ЛОЦПБ зі СНІД, переважна більшість звернень громадян складається із заяв пацієнтів, в яких викладається прохання надати інформацію (довідку тощо) про наявність захворювання на ВІЛ/СНІД. До того ж, до граф цього журналу вноситься інформація, яка відноситься до персональних даних у розумінні Закону України «Про захист персональних даних».

Таким чином, у разі надання Журналу реєстрації звернень громадян відбудеться розголошення ВІЛ-позитивного статусу всіх ВІЛ-інфікованих осіб, які зверталися до ЛОЦПБ зі СНІД за весь період ведення цього журналу (з 22.05.2016).

Отже, у службових документах, що ведуться співробітниками ЛОЦПБ зі СНІД, міститься інформація, яка заборонена статтею 13 Закону для розголошення.

Крім того захист даних про ВІЛ-статус особи охороняється Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (1950). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) має усталену позицію, що захист персональних даних, зокрема, медичних даних, має принципове значення для того, щоб людина користувалася своїм правом на повагу до приватного та сімейного життя, як це передбачено статтею 8 Конвенція, а повага до конфіденційності даних про стан здоров'я є життєво важливим принципом у правових системах усіх Договірних Сторін Конвенції (рішення ЄСПЛ від 25.02.1997, справа, Z. v. Finland, §95). Розкриття конфіденційної інформації про ВІЛ-інфекцію людини може суттєво вплинути на її приватне або сімейне життя, соціальну ситуацію та ситуацію у сфері працевлаштування, піддаючи її осоромленню та ризику остракізму (там само, §96).

Оскільки розслідування у кримінальному провадженні № 1201813000000218 від 06.08.2018 проводиться за ч.2 ст.364 КК України, медична інформація щодо ВІЛ-статусу осіб не може стосуватися обставин, що підлягають доказуванню у такому кримінальному провадженні, тим більше у випадку, коли така інформація стосується не співробітників ЛОЦПБ зі СНІД.

В судовому засіданні представники ЛОЦПБ зі СНІД - особи у володінні якої перебувають речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю, надали пояснення аналогічні тим, що містяться в поданих заявах про роз'яснення рішення, зазначивши, що розслідування у кримінальному провадженні проводиться за ч. 2 ст. 364 КК України у відношенні співробітників ЛОЦПБ зі СНІД, тому медична інформація щодо ВІЛ-статусу осіб не може стосуватися обставин, що підлягають доказуванню у такому кримінальному провадженні. У разі надання Журналу реєстрації звернень громадян відбудеться розголошення ВІЛ-позитивного статусу всіх ВІЛ-інфікованих осіб, які зверталися до ЛОЦПБ зі СНІД, що є конфіденційною інформацією і охороняється не лише законом а й Конвенцією.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні пояснили що в рамках даного кримінального провадження інформація щодо звернення осіб та результатів їх огляду їм не потрібна та не була на меті при зверненні з клопотанням до слідчого судді.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Відповідно до правових позиції Верховного Суду України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, якій полягає в усуненні його неясності та викладенні у більш ясній та зрозумілій формі.(ВСУ від 13.07.2016 року у справі № 21.452 іп16).

З цього приводу суд вважає, що системне тлумачення положень статті 380 КПК України також дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує імовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.11.2018, у кримінальному провадженні № 12018130000000218 від 06.08.2018, слідчим СУ ГУНП в Луганській області Шевченку Є.І., Сохі Л.О., Сацик Н.В. було надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю та, які перебувають у володінні посадових осіб Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, з можливістю їх копіювання, а саме до: …журналів, реєстрів, інших документів обліку звернень, скарг громадян, журналу реєстрації прийому громадян в ЛОЦПБ зі СНІД за період з 01.01.2016 по 31.05.2018, зокрема головним бухгалтером та бухгалтером, економістом з фінансової роботи, старшим інспектором, інспектором з кадрів, юрисконсультом…

27.11.2018 було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.11.2018, у кримінальному провадженні № 12018130000000218 від 06.08.2018 та заяву про роз'яснення судового рішення. Справу було направлено до Луганського апеляційного суду.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21.12.2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження, справу повернуто до Сєвєродонецького міського суду 29.12.2018.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.162 КПК до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: відомості, які можуть становити лікарську таємницю.

У відповідності до ч.1 ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до ст.9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч.5 ст.40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

У відповідності до ч.3 ч.4 ст.13 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам.

Передача медичним працівником відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, дозволяється лише: особі, стосовно якої було проведено тестування, а у випадках та за умов, установлених частиною третьою статті 6 цього Закону, - батькам чи іншим законним представникам такої особи;

іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я - винятково у зв'язку з лікуванням цієї особи;

іншим третім особам - лише за рішенням суду в установлених законом випадках.

Передача відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я допускається виключно за наявності усвідомленої інформованої згоди людини, яка живе з ВІЛ, на передачу таких відомостей, наданої в письмовому вигляді, і лише для цілей, пов'язаних з лікуванням хвороб, зумовлених ВІЛ, та у разі, якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.

У відповідності до ч.1 ст.159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.162 КПК до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: …відомості, які можуть становити лікарську таємницю…

Статтею 110 КПК встановлено, що судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку.

Таким чином, з аналізу вищезазначеного слідує, що на підставі рішення суду, викладеного у формі ухвали, в порядку передбаченому діючим законодавством - КПК, стороні обвинувачення - слідчим органу досудового розслідування, які є «іншими третіми особами» в розумінні ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», було надано доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю - відомості, які можуть становити лікарську таємницю (Журналу реєстрації звернень громадян), що відповідає вимогам закону та не суперечить положенням вищезазначеного закону, на який посилається заявник.

Однак, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким здійснюється досудове слідство кваліфіковано за ст.364 КПК, проводиться у відношенні посадових осіб - працівників ЛОЦПБ зі СНІД та метою надання тимчасового доступу до речей і документів є отримання відомостей щодо ведення прийому громадян в ЛОЦПБ зі СНІД за період з 01.01.2016 по 31.05.2018, зокрема головним бухгалтером та бухгалтером, економістом з фінансової роботи, старшим інспектором, інспектором з кадрів, юрисконсультом, а не отримання відомостей, які містять інформацію про результати проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на синдром набутого імунодефіциту, розголошення якої дійсно може привести до масового розголошення ВІЛ-статусу осіб, які не мають відношення до кримінального провадження.

Отже, надання дозволу на тимчасовий доступ до Журналу реєстрації звернень громадян ЛОЦПБ зі СНІД з можливістю копіювання може бути лише у випадку забезпечення обмеження доступу особам, які здійснюють тимчасовий доступ та копіювання журналу, до відомостей, які містяться в цьому журналі щодо звернень громадян та не стосуються кримінального провадження.

Отже з урахуванням пояснень наданих в судовому засіданні, обставин кримінального провадження та наявних матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення заяви головного лікаря ЛОЦПБ зі СНІД ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, оскільки без роз'яснення існує імовірність неправильного його виконання.

Керуючись ст.ст. 9, 40 ,159, 162, 222, 380 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву головного лікаря ЛОЦПБ зі СНІД ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - ухвали суду від 19.11.2018, у кримінальному провадженні № 12018130000000218 від 06.08.2018, про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю - задовольнити.

Роз 'яснити, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 428/13877/18 було надано дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю копіювання до документів ЛОЦПБ зі СНІД (Журналу реєстрації звернень громадян), які містять інформацію про результати проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на синдром набутого імунодефіциту, без розкриття інформації щодо прізвищ, ім'я та по батькові, дат народження, місця проживання, навчання, роботи, результатів проведення медичного огляду громадян, що зверталися до ЛОЦПБ зі СНІД, або іншої інформації надання та розголошення якої може привести до ідентифікації особи, яка зверталася до ЛОЦПБ зі СНІД або розголошення її ВІЛ-статусу, шляхом виключення будь-яким способом даної інформації.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Слідчий суддя В. М. Олійник