ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1164/19 Справа № 444/3144/12

Суддя у 1-й інстанції - Сидорак В.В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 квітня 2012 року ПАТ "Криворіжгаз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу. Просило, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідачів суму заборгованості за спожитий газ на корить ПАТ "Криворіжгаз" в розмірі 8121,80 грн. Стягнути з відповідачів на корить ПАТ "Криворіжгаз" 4379, 20 грн. - витрат на інфляції та 1039,08 грн. - 3 % різних та вирішити питання судового збору (том 1 а.с. 2-3, 33,47,51,58-59,139-141).

Рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року позов ПАТ «Криворіжгаз», задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Криворіжгаз» суму заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 8121,80 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Криворіжгаз» судовий збір у сумі 214,60 грн.(том 1 а.с. 242-243).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду, провадження по справі закрити (том 2 а.с.2-3).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на те, що з 01.01.2016 газові борги ПАТ "Криворіжгаз" були передані до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", тобто право вимоги належить виключно до організації, яка постачає газ для населення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду, провадження по справі закрити (том 2 а.с.5-6).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на те, що домоволодіння АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_2 Договір укладено між ОСОБА_2 та ПАТ "Криворіжгаз", у зв'язку з чим, остання немає жодного відношення до нього. Також посилалася на те, що з 01.01.2016 газові борги ПАТ "Криворіжгаз" були передані до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", тобто право вимоги належить виключно до організації яка постачає газ для населення.

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 10.03.2006 року належить на праві приватної власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Разом із тим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами послуг природного газу, що надавались ПАТ «Криворіжгаз» за зазначеною адресою.

13 грудня 2007 року між ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») та ОСОБА_2 укладено договір №1025813 про надання населенню послуг з газопостачання (а.с.8).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, виконавець зобов'язується безперервно надавати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, приватному будинку, послуги з постачання природного газу для побутових потреб з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором.

При цьому, згідно п. 25 договору №1025813, заборгованість станом на 01.12.2007 року становить 6236, 69 грн.

Разом із цим, 13 грудня 2007 року, відповідно до заяви ОСОБА_2 (а.с.10), між ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») та ОСОБА_2укладено договір про розстрочку у погашенні зазначеної заборгованості на строк з 01.12.2007 до 01.12.2012 року. Сума щомісячного платежу за послуги за цим договором (з урахуванням поточних платежів), який сплачується громадянином, становить 103,94 грн. + поточні нарахування (взимку - 870,74 грн., влітку - 50,88 грн.) (а.с.9).

Однак, ОСОБА_2 умови договору не виконувались, у зв'язку із чим, ВАТ «Криворіжгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Криворіжгаз») звернулось до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за спожитий газ.

04 червня 2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, боргу за спожитий природний газ, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.146).

При цьому, як вбачається з розрахунку суми заборгованості (а.с.4-5), остання утворилась з 01.09.2006 року.

09 липня 2009 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області судовий наказ від 04.06.2009 року скасовано (а.с.147).

Разом із тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово було повідомлено про наявність заборгованості за спожитий природний газ та необхідність погашення наявної заборгованості, про свідчать наявні в матеріалах листи (а.с.145, 148-157).

Крім того, 11 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було переукладено договір №1025813 про надання населенню послуг з газопостачання.

Так, згідно з пп. 3 п. 27 зазначеного договору споживач зобов'язаний вносити своєчасно та в повному розмірі плату за надані послуги відповідно до умов цього договору.

Однак, як вбачається з розрахунку суми заборгованості відповідача не в повному розмірі сплачувались грошові кошти за спожитий природний газ, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01 квітня 2017 року складає 8121,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, керуючись ст. 525, 526 ЦК України та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Постанова КМ, КМ України, від 09.12.1999, № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", Послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. За однією адресою укладається один договір.

Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22.02.2012 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 (том 1 а.с.6). Відповідачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, що вона не мешкає в домоволодінні чоловіка та не користується послугами позивача.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з вищевикладеним висновок суду про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів є обґрунтованим та вірним.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо обов'язку лише її чоловіка відповідати за невиконане зобов'язання, є недоцільними та безпідставними, оскільки остання також є споживачем послуг ПАТ "Криворіжгаз" та не надала до суду належних та допустимих доказів того, що вона вказаними послугами не користується за будь-яких обставин.

Доводи апеляційних скарг, що ПАТ "Криворіжгаз" не має право вимоги перед відповідачами, колегія суддів відхиляє, огляду на наступне.

Згідно Постанови НКРЕКП № 1274 від 16.04.2015 року, ПАТ «КРИВОРІЖГАЗ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «КРИВОРІЖГАЗ».

Відповідно до абзацу 1 ч. 6 Розділу VI Закону України "Про ринок природного газу", провадження діяльності з постачання та розподілу природного газу здійснюється на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня введення в дію цього Закону, протягом трьох місяців після затвердження ліцензійних умов на провадження відповідного виду господарської діяльності згідно з положеннями цього Закону.

В Постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015, № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем, зазначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

Згідно п. 5 глави 4 розділу IX у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 р. № 143, Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням того, що заборгованість відповідачів, яку просив стягнути ПАТ "Криворіжгаз", виникла у період до 01.07.2015 року, тобто перед попереднім постачальником природного газу, яким є ПАТ "Криворіжгаз", отже останній є належним позивачем по справі.

Доводи приведені в апеляційній скарзі зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка.

Разом з тим, враховуючи те, що згідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, доходить висновку про те, що суд помилкового стягнув судові витрати з відповідачів солідарного з огляду на наступне.

Так відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до положень п. 35 постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом його скасування в частині солідарного стягнення судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат по 107,30 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року змінити, скасувавши його в частині солідарного стягнення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» судові витрати по 107, 30 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: