Справа №720/1364/18

Провадження № 2/720/212/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Новоселиця.

Новоселицький районний суд Чернівецької області, у складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,

сторін по справі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Немилостивий І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа служба у справах дітей Чернівецької міської ради,

- про позбавлення батьківських прав, суд -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, про позбавлення батьківських прав.

В позові вказує, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, даний шлюб був зареєстрований 26 квітня 2007 року.

Під час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сімейне життя у них із відповідачем не склалося, тому рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 липня 2012 року шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу вона подала до суду позов до відповідача, про стягнення аліментів.

Не дивлячись на мізерний розмір аліментів, свої обов'язки ОСОБА_4 не виконує, аліменти на утримання дітей не сплачує з липня 2016 року.

З моменту припинення шлюбних відносин, відповідач не турбується про дітей, не цікавиться їхнім життям та станом здоров'я.

ЇЇ колишній чоловік жодного разу з власної ініціативи не навідувався до дітей. Не вітав їх з днем народженням та з іншими святами, крім того вона ніколи не перешкоджала їхньому спілкуванню.

Також факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків підтверджується рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2013 року по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_4, про визнання необґрунтованою відмови батька на виїзд неповнолітньої дитини за кордон та надання дозволу на виїзд, яким її позовом задоволено.

22 серпня 2013 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_7.

Під час шлюбу в них із ОСОБА_7 народився син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вона з дітьми проживаю в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із теперішнім чоловік ОСОБА_7 та дітьми, її теперішній чоловік до її дітей від попереднього шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відноситься, як до рідних дітей та приймає активну участь у їхньому житті і вихованні, діти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 називають ОСОБА_7 батьком, в будинку створено хороші умови для проживання, виховання, навчання та всестороннього гармонійного розвитку дітей. Матеріально утримувати дітей їх допомагає чоловік ОСОБА_7, який є приватним підприємцем.

Висновком органу опіки і піклування визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із тим, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей

Позивача просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи по суті в судовому засіданні не з'явився, однак 31 жовтня 2018 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява засвідчена приватним нотаріусом Чайка О.М., зареєстрована в реєстрі за № 2142, про визнання заявлених позовних вимог, не заперечує, щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей та просить розглянути справу у його відсутності.

Представник служби у справах дітей в судовому засіданні, не заперечив, щодо позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та суду додатково пояснив, що на неодноразові виклики до служби у справах дітей ОСОБА_4 не з'являвся, в телефонному режимі ОСОБА_4 повідомив, що йому байдуже на дітей та не заперечує, щодо позбавлення його батьківських прав.

Суд вислухавши думку сторін враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи що визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі дійшов висновку про розгляд справи у відсутності відповідача і задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи судом встановлено, що 26 квітня 2007 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, про що складений актовий запис № 02 виконавчим комітетом Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

16 грудня 2007 року народилася ОСОБА_5, про що складений актовий запис № 22 виконавчим комітетом Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_10.

27 квітня 2011 року народився ОСОБА_6, про що складений актовий запис № 05 виконавчим комітетом Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_10.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області №2-657/2012 рік від 02 липня 2012 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розірваний.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області №2-666/2012 рік від 10 липня 2012 року з ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частки його заробітку на кожну дитину до досягнення ними повноліття та 1/6 частка його заробітку на утримання ОСОБА_10 до досягнення дитиною трьохрічного віку, починаючи стягнення з 24 травня 2012 року.

Відповідно до довідки - розрахунку № 33854869 від 16 квітня 2018 року про розмір нарахованих та сплачених аліментів виданої Новоселицьким відділу ДВС заборгованість ОСОБА_4 по аліментам станом на 16 квітня 2018 року складає 42980 грн. 55 коп...

Заочним рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області № 2-1522/2012 рік від 10 січня 2013 року позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4, про визнання необґрунтованою відмови батька на виїзд неповнолітньої дитини за кордон та надання дозволу на виїзд, задоволено.

22 серпня 2013 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10, про що складено актовий запис № 06 виконавчим комітетом Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_9 року народився ОСОБА_8, про що складений актовий запис № 732 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати свою дитину, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язків батьківського піклування щодо неї.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_7 входить дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, вони проживають АДРЕСА_1 та з 2013 року обслуговуються в КМУ «Центр ПМСД Роша», рідний батько дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 ніколи з дітьми в КМУ «Ценрт ПМСД Роша» не звертався.

З характеристик виданих Чернівецькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що навчанням, вихованням дітей, витратами на шкільне придання, харчування займається їхня мати ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_7, вони завжди відвідують батьківські збори та цікавляться навчанням дітей. Батько дітей ОСОБА_4 жодного разу за період навчання не з'являвся в школі та не цікавився навчанням та вихованням своїх дітей.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 258/11 від 22 червня 2018 року надано висновки, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 - батька малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Висновком органу опіки і піклування «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4.» від 25 червня .2018 року визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із тим, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Статтею дев'ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 проживає окремо від дітей, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, матеріально їх не забезпечує, не піклуються про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться їхнім життям, фактично без поважних причин самоусунувся від своїх батьківських обов'язків по відношенню до своїх дітей, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги, про позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин суд вважає, що понесені судові витрати позивачем по сплаті судового збору відповідно до квитанції № 32 від 08 серпня 2018 року в сумі 704 грн. 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 80, 82, 245, 246, 258-273, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України Сімейного кодексу України, суд керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-218 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_1 виданий 22 грудня 2016 року, мешканця с. Жилівка Новоселицького району Чернівецької області батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_1 виданий 22 грудня 2016 року, мешканця с. Жилівка Новоселицького району Чернівецької області судові витрати на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони можуть ознайомитись з повним мотивованим рішенням суду через десять днів з дня проголошення.

Суддя: Вівчар Г.А.