ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2340/3179/18Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2019 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року, що прийняте о 10 год. 48 хв. у місті Черкаси (повний текст рішення складений 10 жовтня 2018 року), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування відмовта зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у реєстрації ОСОБА_1 за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача зареєструвати ОСОБА_1 за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без повторної сплати адміністративного збору;

- визнати протиправною та скасувати відмову виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у реєстрації ОСОБА_2 за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача зареєструвати ОСОБА_2 за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без повторної сплати адміністративного збору;

- визнати протиправною та скасувати відмову виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у реєстрації ОСОБА_3 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача зареєструвати ОСОБА_3 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без повторної сплати адміністративного збору;

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачі в апеляційній скарзі просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач протиправно відмовив у державній реєстрації місця проживання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачі 28.11.2016 зняті з реєстрації місця проживання за адресою: в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 укладений Договір про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Південний квартал» від 11.10.2016 №26, який став підставою для придбання нового житла для постійного проживання і одночасно є заявою про вступ до членів Обслуговуючого кооперативу «Південний квартал».

Позивач ОСОБА_1 на підставі Договору про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Південний квартал» від 11.10.2016 № 26 та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2018 № 111575667 є власником дачного будинку загальною площею 80.5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Дачний будинок, про який йдеться, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2017, посвідчений за реєстровим № 3238 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю., розміщений на території ОК «Південний квартал» на земельній ділянці загальною площею 0,1606 га, кадастровий номер 7124982500:02:002:0737 із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Геронимівська сільська рада. Земельна ділянка, що належить Позивачу на праві спільної часткової власності складає 172/1606 частину від права спільній частковій власності інших співвласників - членів ОК «Південний квартал».

Дачний будинок, про який йдеться, у складі інших дачних будинків був збудований на замовлення ОК «Південний квартал» за рахунок пайових внесків членів кооперативу і у встановленому порядку введений в експлуатацію в грудні 2016 року відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації серія/номер ЧК 143163623023 прийнятою і затвердженою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України

Позивачі 09 лютого 2018 року звернулись до відповідача із заявами про реєстрацію місця проживання у дачному будинку, у якому вони постійно проживають і який належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності та є об`єктом житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Подані заяви були зареєстровані відповідачем в той же день. До заяв, заповнених за встановленою формою, позивачами були додані документи.

Так, ОСОБА_1 було подано: 1) письмову заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за встановленою формою; 2) паспорт НОМЕР_1 виданий 04.04.1998 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_1 , - як документ для внесення відомостей про місце проживання; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору від 09.02.2018 № 1 на суму 95,00 грн; 4) витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2018 індексний номер 111575667 на дачний будинок, який є об`єктом житлової нерухомості - як документ, що підтверджує право власності на житло;

Позивачем ОСОБА_2 було подано: 1) письмову заява про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за встановленою формою, в якій власник житла - позивач ОСОБА_1 дає згоду на реєстрацію місця проживання; 2) паспорт НОМЕР_2 виданий 04.04.1998 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_2 , - як документ для внесення відомостей про місце проживання; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору від 09.02.2018 № 2 на суму 95 грн.; 4) витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 січня 2018 року індексний номер 111575667 на дачний будинок, який є об`єктом житлової нерухомості - як документ, що підтверджує право проживання в житлі; 5) військовий квиток офіцера запасу серії НОМЕР_3 , - як документ, що підтверджує перебування на військовому обліку.

Позивачем ОСОБА_5 в особі представника Савченко В.В. на підставі довіреності було подано: 1) письмову заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , за встановленою формою в якій власник житла позивач ОСОБА_1 дає згоду на реєстрацію місця проживання; 2) паспорт НОМЕР_4 виданий 26.06.2014 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_3 , - як документ для внесення відомостей про місце проживання; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору від 09.02.2018 № 3 на суму 95 грн.; 4) квитанція про сплату адміністративного збору від 09.02.2018 № 4 на суму 95 грн; 5) витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2018 індексний номер 111575667 на дачний будинок, який є об`єктом житлової нерухомості - як документ, що підтверджує право проживання в житлі; 6) письмова заява про реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_4 за встановленою формою із зазначенням згоди батька - ОСОБА_6 на реєстрацію місця проживання малолітнього у житлі; 7) свідоцтво про народження ОСОБА_4 , видане 25.11.2009 ВРАДС по Соснівському району міста Черкаси, Черкаського міського управління юстиції; 8) заява батька малолітнього ОСОБА_7 , засвідчена 25.10.2016 за реєстровим № 2080 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Садовою А.Г.; 9) паспорт НОМЕР_2 виданий 04.04.1998р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_2 - як документ, що посвідчує особу представника; 10) довіреність, посвідчена 10.11.2017 за реєстровим № 865 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М., - як документ, що підтверджує повноваження представника Савченко В.В.

За результатом розгляду заяв позивачів, відповідач відмовив у проведенні реєстрації місця проживання з тих підстав, що реєстрація місця проживання проводиться лише у житлових будинках, у дачних будинках реєстрація місця проживання не передбачена діючим законодавством, оскільки ці об`єкти нерухомого майна є будинками для літнього використання з прибудовами до них.

Вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулися до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що згідно вимог чинного законодавства реєстрація місця проживання здійснюється лише в житлових приміщеннях.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Частиною першою статті 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі Закон № 1382-IV) передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до статті 3 Закону № 1382-IV реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 1382-IV передбачено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до статті 10 Закону № 1382-IV правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно пунктів 3, 8 Правил реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі Правила № 207) реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Як зазначалося, позивачами були подані всі передбачені Законом № 1382-IV та Правилами № 207 документи, достовірність яких не є спірною у даній справі.

Відповідно до статті 9-1 Закону № 1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Аналогічні вимоги закріплені у пункті 11 Правил № 207.

Так, відмовляючи у реєстрації місця проживання, відповідач вказав на те, що позивачами не було подано необхідних документів або інформації.

Водночас, у суду відсутні підстави вважати, що позивачі подали не всі документи чи вказали не всю інформацію, що передбачена вимогами Закону № 1382-IV та Правил № 207.

Окрім того, вказуючи у заявах позивачів про причини відмови, відповідач, однак, не надав доказів прийняття відповідного рішення про відмову, яке згідно вимог Закону № 1382-IV та Правил № 207 має передувати зазначенням у заяві відповідних причин відмови.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що у дачних будинках реєстрація місця проживання не передбачена діючим законодавством, оскільки ці об`єкти нерухомого майна є будинками для літнього використання з прибудовами до них, то колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України (далі ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 3 Закону № 1382-IV передбачено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом частини першої статті 379 ЦК житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно частини першої статті 380 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК) житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Статтями 4, 6 ЖК передбачено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд).

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що місцем проживання фізичної особи може бути житловий будинок, що придатний для постійного або тимчасового проживання. Тобто для правильного вирішення спору у даній справі слід встановити, чи є спірний дачний будинок житловим будинком у розумінні вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до пункту 3.41 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Таким чином, дачний будинок є житловим будинком, у якому постійно або тимчасово можуть проживати фізичні особи. Тому, посилання на те, що реєстрація місця проживання у дачному будинку не передбачена чинним законодавством, колегія суддів відхиляє.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на суттєву відмінність дачного та садового будинку, на яку суд не звернув уваги вказавши, що даний будинок призначений лише для сезонного проживання.

Так, згаданим вище пунктом 3.41 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» також визначено, що садовий будинок це будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Тобто саме садовий, а не дачний будинок не є житловим будинком у розумінні вимог чинного законодавства. Водночас дачний будинок є різновидом житлового будинку для постійного або тимчасового проживання (використання протягом року) із спеціальним цільовим (функціональним) призначенням - позаміського відпочинку.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

У статті 10 «Обмеження вільного вибору місця проживання» Закону № 1382-IV та у інших нормативних актах відсутні обмеження щодо проживання та реєстрації місця проживання у дачному будинку.

Право проживання особи у житлі та законодавче визначення поняття житла не пов`язане із цільовим (функціональним) призначенням відповідного житлового будинку. Для реєстрації місця проживання особи, у даному випадку, важливим є постійне або тимчасове проживання особи у житловому будинку (у тому числі і у дачному будинку, який є різновидом житлового будинку із спеціальним цільовим (функціональним) призначенням)

Окрім того, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чітко вказано, що спірний дачний будинок є об`єктом житлової нерухомості.

Положення статті 8-1 ЖК та постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» викладених вище висновків суду не спростовують, оскільки існування порядку переведення дачних і садових будинків у жилі будинки не відміняє належності дачного будинку до житлового і, як наслідок можливості реєстрації місця проживання фізичних осіб у ньому.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини четвертої статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів у даному випадку є визнання протиправними дій відповідача та зобов`язати його повторно розглянути заяви позивачів про реєстрацію місця проживання з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Оскільки суд зобов`язав повторно розглянути заяву позивачів, то підстави для зазначення у рішенні на відсутність необхідності повторної сплати адміністративного збору відсутні. Окрім того, суд не є нормотворчим органом та не вправі на власний розсуд встановлювати правила певних визначених законом процедур.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування відмов та зобов`язання вчинити певні дії частково.

Визнати протиправною відмову виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у реєстрації місця продивання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Геронимівська сільська рада, урочище Тараскова, будинок № 2.4

Зобов`язати виконавчий комітет Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області повторно розглянути заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЄ.О. Сорочко

СуддяА.Ю. Коротких

СуддяІ.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25.01.2019.