ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/988/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру до Кіцманської районної державної адміністрації, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (далі - позивач, ЧГПК) звернувся до суду з адміністративним позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог), просить, суд:

- визнати протиправними дії відповідача - Кіцманської районної Державної адміністрації, в особі відділу з питань Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації, як правонаступника Державної реєстраційної служби Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області, в результаті яких в Єдиний Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано організаційно - правову форму Чернівецького гравійного-піщаного кар'єру, що належить Республіканському Виробничому Концерну промисловості будівельних матеріалів «Інмаком» республіки Молдова, як «Державне підприємство»;

- зобов'язати суб'єкт державної реєстрації скасувати в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про реєстрацію № 10321200000000423 Державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» (код ЄДРПОУ 05696963) та зареєструвати в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Іноземне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр».

У ході розгляду справи здійснено заміну відповідача відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації на Кіцманську районну державну адміністрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» є підприємством з іноземними інвестиціями. Частка держави України в ЧГПК не існує, хоча форма підприємства зазначена «Державне підприємство». Згідно Довідки Чернівецького обласного управління статистики № 468 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України в графі «організаційно-правова форма» зазначено «підприємство з 100% інвестиціями». Проте, невідомо яким чином, підприємство змінило організаційно правову форму на «Державне підприємство», оскільки частка держави України відсутня. Позивач звернувся до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації із заявою про виправлення помилки в реєстраційних даних стосовно організаційно-правової форми. У своїй відповіді відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755- IV) для зміни організаційно-правової форми необхідно провести реорганізацію шляхом перетворення та подати реєстратору документи відповідно до ст. 17 Закону № 755- IV. Не погоджуючись з цим позивач звернувся до суду.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову відповідно до яких відповідач зазначив, що Державне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» зареєстроване рішенням Кіцманської районної ради народних депутатів № 54/3 від 12.02.1992 року за адресою смт. Неполоківвці Кіцманського району Чернівецької області на підставі поданих директором ЧГПК Фукс Л.Ш. документів. Статут ЧГПК зареєстрований т.в.о. керуючого справами райвиконкому Рурак К.П.. ЧГПК зареєстровано за № 21 в журналі обліку реєстраційних справ 3 «Державні підприємства», який пронумерований, прошнурований і скріплений печаткою райвиконкому та підписаний головою райвиконкому Федоровським В.І. в 1991 році. З вищенаведеного випливає, що з початку створення та реєстрації організаційно-правова форма підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» - державне підприємство. 10.08.1998 року Кіцманською районною державною адміністрацією зареєстрований статут Державного підприємства - «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» (нова редакція). 20.11.1998 року керівником підприємства отримано дублікат свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр», в якому зазначено організаційно-правову форму - державне підприємство. Згідно внутрішнього опису документів реєстраційної справи державного підприємства - «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» з 1998 року будь-яких змін до установчих документів не проводилось, а також не мінялась його організаційно-правова форма з моменту первинної реєстрації - 12.02.1992 року. 24.09.2007 року на підставі документів наданих юридичною особою для проведення реєстраційної дії «Включення відомостей про юридичну особу», а саме реєстраційної картки форми № 6-включення, заповненої та підписаної керівником підприємства та дублікату свідоцтва від 20.11.1998 року, внесено відомості про Державне підприємство - Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр до Єдиного державного реєстру. Позивач просить зобов'язати відповідача виправити в Єдиному державному реєстрі організаційну-правову форму з «Державне підприємство» на «Іноземне підприємство», як внесену помилково.

В даному випадку помилка відсутня, так як підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» є Державним підприємством оскільки підтверджується документами з первинної дати реєстрації.

У зв'язку з тим, що внесення відомостей до ЄДР відбувається виключно з підстав встановлених законом, виправлення відомостей про організаційно-правову форму юридичної особи не передбачено чинним законодавством, є безпідставним та законодавчо необґрунтованим. Оскільки вчинення реєстраційних дій про юридичну особу, за відсутності законодавчо визначених підстав, не можливе, відповідач просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надали пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

10.11.2017 року керівник Державного підприємства Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру звернувся із заявою, яка викладена в довільній формі до відповідача, в якій просив виправити помилку щодо організаційно правової форми підприємства «Державне підприємство» на «Підприємство з іноземними інвестиціями» (інша форма).

28.11.2017 року відповідач надав відповідь на звернення позивача лист № 176, в якому зазначив, що Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (код ЄДРПОУ 05696963) зареєстрований рішенням Кіцманської районної ради народних депутатів № 54/3 від 12.02.1992 року. Дане підприємство зареєстровано за № 21 в журналі обліку реєстраційних справ 3 «Державні підприємства». На підставі поданих документів, 10 серпня 1998 року Кіцманською районною державною адміністрацією зареєстровано статут Державного підприємства - Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (нова редакція). 20.11.1998 року керівником підприємства отримано дублікат свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр, де організаційно-правова форма - Державне підприємство. Згідно класифікатора організаційно-правова форма «підприємство з іноземними інвестиціями» відсутня.

Крім того відповідач зазначив, що позивачу для зміни організаційно-правової форми потрібно провести реорганізацію шляхом перетворення та подати реєстратору документи відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV.

Водночас, судом встановлено, що Виконавчим комітетом Кіцманської районної ради народних депутатів Чернівецької області прийнято рішення № 54/3від 12.02.1992 року про державну реєстрацію та перереєстрацію статутів підприємств, колгоспів, перереєстрований статут, зокрема «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» - форма власності - загально державна, виробництво гравію, щебеню, зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ 12 лютого 1992 року та видано свідоцтво про державну реєстрацію (переєрестрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств 056963. (а. с. 266-267).

12.02.1992 року Державне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» зареєстроване рішенням Кіцманської районної ради народних депутатів № 54/3 за адресою смт. Неполоківвці Кіцманського району Чернівецької області на підставі поданої реєстраційної картки № 21 від 13.02.1992 року, без зазначення статутного фонду. (а. с. 75).

20.11.1998 року Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області видано дублікат Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр», в якому зазначено організаційно-правову форму - державне підприємство. (а. с. 265).

Із змісту Облікової картки ЄДРПОУ ідентифікаційний код № 05696963 та копії Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 20.11.1998 року за № 21, видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою господарювання зареєстровано, як «Державне підприємство». (а. с. 25-26, 186, 188).

Згідно відомостей Реєстраційної картки форми № 6 - про юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи № 05696963 заповненої та підписаної керівником підприємства 24.09.2007 року, дублікату Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 20.11.1998 року за № 21, видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою юридичної особи господарювання зареєстровано, як «Державне підприємство». (а. с.126-129).

Відповідно до відомостей Реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Форма № 4 «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3178/5» про юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи №05696963 заповненої та підписаної керівником підприємства 15.08.2012 року, посвідченої печаткою Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр, а також дублікату Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 20.11.1998 року за № 21, видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою юридичної особи зареєстровано, як Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр . (а. с.188-189).

15.08.2012 року на підставі реєстраційної картки з ЄДР, заповненої представником підприємства в ЄДРПОУ щодо організаційно-правової форми господарювання «Державне підприємство» значиться, як Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр, та видана Довідка АБ № 404247 ЄДРПОУ про те, Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр ідентифікаційний код 05696963 за організаційно правовою формою КОПФГ - 140 зареєстровано, як Державне підприємство. (а. с. 22, 28-29).

Відповідно до Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5» відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код юридичної особи № 05696963 заповненої та підписаної керівником підприємства від 15.04.2016 року, дублікату Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 20.11.1998 року за № 21, наказу № 11-С від 13 квітня 2016 року, наказу № 139-ЛС від 13 квітня 2016 року про призначення во., т.в.о. керівника Державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» Петровського В.Я. видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою юридичної особи, ідентифікаційним кодом юридичної особи № 05696963 зареєстровано, як Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр . (а.с.157-162).

Згідно Заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5» відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код юридичної особи № 05696963 надрукованої та підписаної керівником підприємства від 27.07.2016 року, дублікату Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 20.11.1998 року за № 21, наказу № 325-п від 25 липня 2016 року про призначення керівника - директора Державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» Лисьонок А.Д. видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою юридичної особи, ідентифікаційним кодом юридичної особи № 05696963 зареєстровано, як Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр . (а. с.166-176).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755- IV) та іншими Законами.

Статтею 3 Закону № 755- IV визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Законом може бути встановлено особливості державної реєстрації громадських формувань.

Згідно статті 4 Закону № 755- IV державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; державної реєстрації за заявницьким принципом; єдності методології державної реєстрації; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

За рішенням Міністерства юстиції України державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.

У разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

У разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

У разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

У разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності підлягають реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 755- IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно ст. 15 Закону № 755- IV документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію); 2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством; 5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена; 6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу другого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання чи благодійної організації;

7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;

8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;

9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Справжність підписів на установчому документі громадського об'єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання чи благодійної організації;

10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;

12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі громадського об'єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання чи благодійної організації;

13) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

14) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно ст. 16 Закону № 755- IV найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати: повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права; символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"; терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, політичних партій, громадських об'єднань, профспілок, їх організацій та об'єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань.

Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону № 755- IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії; 4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Статтею 25 Закону № 755- IV передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора.

Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі: 1) судового рішення про скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийнято судом до 1 липня 2004 року, крім судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом; 2) судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб'єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 3) неподання головою ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатором юридичної особи документів, необхідних для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації протягом одного року з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації включає: 1) проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати настання підстави, передбаченої частиною четвертою цієї статті; 2) державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей: про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; про відсутність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента; про відсутність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства.

У разі неодержання від державних органів відомостей, зазначених у цій частині, у порядку та строки, визначені цим Законом, державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводиться за принципом мовчазної згоди;

3) проведення реєстраційної дії щодо зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати отримання відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, або наявність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента, або наявність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства;

4) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки - у разі зміни відомостей, що містяться у ній.

Порядок державної реєстрації, підготовки та оформлення рішень про реєстрацію громадських формувань, символіки та проведення інших реєстраційних дій визначається Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно ст. 32 Закону № 755- IV у разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки), допущеної суб'єктом державної реєстрації, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це суб'єкта державної реєстрації, який перевіряє відповідність відомостей Єдиного державного реєстру інформації, що міститься в документах, що стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, суб'єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.

Виправлення помилки у відомостях Єдиного державного реєстру, допущеної не з вини суб'єкта державної реєстрації, здійснюється за плату, розмір якої встановлений цим Законом.

У разі виявлення суб'єктом державної реєстрації помилки, допущеної у відомостях Єдиного державного реєстру, він в одноденний строк безоплатно виправляє допущену помилку та письмово повідомляє про це заявника.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру внаслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення помилок у відомостях Єдиного державного реєстру може здійснюватися також на підставі судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Закону № 755- IV у разі якщо під час прийому документів для державної реєстрації або проведення реєстраційних дій у суб'єкта державної реєстрації, державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Повідомлення правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів не є підставою для зупинення розгляду документів або відмови у державній реєстрації.

У разі виявлення державним реєстратором невідповідності законодавству проведеної реєстраційної дії державний реєстратор зобов'язаний повідомити про це юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, або фізичну особу - підприємця, стосовно яких проведено реєстраційну дію, для подачі державному реєстратору документів, передбачених цим Законом, або звернення до суду для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Згідно ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Статтею 1 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 р. № 698-XII (діяв на час державної реєстрації державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр» (далі - Закон № 698-XII) визначено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 2 Закону № 698-XII найменування суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи повинне містити відомості про його організаційно-правову форму та назву. У найменуванні суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи забороняється використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих найменувань, а також найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.

Статтею 8 Закону № 698-XII передбачено, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Забороняється реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, найменування яких суперечать вимогам частини третьої статті 2 цього Закону. Відомості про зареєстровані суб'єкти підприємницької діяльності вносяться до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Порядок його ведення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 16 Закону № 698-XII іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів України.

Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридичними особами визначаються законодавчими актами України.

Статтею 116 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі - ГК України) підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.

Статтею 117 ГК України іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.

Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.

Закон України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.1992 року № 2198-XII (закон введено в дію з 31.березня 1992 року, діяв на момент державної реєстрації державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр») (далі - Закон № 2198-XII) виходячи з цілей, принципів та положень законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про інвестиційну діяльність" визначає особливості режиму іноземних інвестицій на території України.

Статтею 2 Закону № 2198-XII визначено, що дія цього Закону поширюється виключно на іноземних інвесторів, підприємства з іноземними інвестиціями, в яких частка іноземного інвестора становить не менш як 20 відсотків оголошеного статутного капіталу або не менш як 100 тисяч доларів США.

Дія цього Закону не поширюється на іноземні інвестиції, які здійснюються у радянських карбованцях, платіжних документах у карбованцях, цінних паперах у карбованцях і які при цьому мають походження з інших держав, та іноземні інвестиції у формі товарів, які мають походження з держав, на території яких діє радянський карбованець, за винятком товарів, які є високоліквідними цінностями на світових ринках. Режим зазначених у цій частині іноземних інвестицій визначається загальним законодавством України про інвестиційну діяльність, якщо інше не передбачено міжнародними угодами України.

Із змісту ст. 3 Закону № 2198-XII вбачається, що іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді: а) іноземної валюти, інших валютних цінностей; валюти, діючої на території України; б) будь-якого рухомого і нерухомого майна (будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей) та будь-яких пов'язаних з ним майнових прав; в) акцій, облігацій та інших цінних паперів або будь-яких інших форм участі в підприємстві; г) грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобов'язань, які мають вартість; д) будь-яких прав інтелектуальної власності, які мають вартість, включаючи авторські права, права на винаходи, торгові знаки (товарні знаки і знаки обслуговування), фірмові найменування, промислові зразки, ноу-хау та інші; е) права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування або експлуатацію природних ресурсів, надані за законодавством або за договором; є) платних послуг; ж) інших видів інвестицій, не заборонених законами України.

Заборона та/або обмеження будь-яких видів іноземних інвестицій може здійснюватись тільки за законами України у прямій та виключній формі.

Згідно ст. 4 Закону № 2198-XII іноземні інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій, перелічені у статті 3 цього Закону, в таких формах: а) часткової участі у підприємствах, що організуються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки у діючих підприємствах; б) створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших структурних одиниць іноземних юридичних осіб або придбання у повну власність діючих підприємств; в) придбання прямо не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів; г) придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав користування землею та концесій на використання природних ресурсів на території України; д) придбання інших майнових прав; е) в інших формах здійснення інвестицій, зокрема на основі угод з суб'єктами господарської діяльності України, які прямо та виключно не заборонені чинними законами України.

Заборона та/або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може відбуватися тільки за законами України у прямій та виключній формі.

Відповідно ст. 5 Закону № 2198-XII оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, здійснюється за бажанням іноземного інвестора в іноземній вільно конвертованій валюті або у валюті, що діє на території України.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється за домовленістю сторін (учасників) на базі цін міжнародних ринків.

Перерахування сум в іноземній валюті у валюту, що діє на території України, здійснюється щодо іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, за курсом, що встановлюється за домовленістю сторін (учасників), але не нижче того, який діє на території України до іноземних валют і який встановлюється Національним банком України.

Згідно ст. 6 Закону № 2198-XII відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, а також іншими чинними на території України законодавчими актами і міжнародними договорами за участю України.

Якщо міжнародним договором, чинним для України, встановлено інші правила, ніж ті, що є в законодавчих актах України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно ст. 7 Закону № 2198-XII Напрями державної політики в галузі іноземних інвестицій та державні програми заохочення іноземних інвестицій розробляє Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України і затверджує Верховна Рада України.

Статтею 20 Закону № 2198-XII визначено, що на території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених чинним законодавством України.

Статтею 21 Закону № 2198-XII передбачено, що підприємство з іноземними інвестиціями може бути створено або шляхом його заснування, або в результаті придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акцій) у раніше заснованому підприємстві без іноземних інвестицій, або шляхом придбання такого підприємства повністю. Підприємство з іноземними інвестиціями створюється у порядку, передбаченому чинним на території України законодавством. Придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акцій) у раніше створеному підприємстві без іноземних інвестицій, а також придбання такого підприємства цілком здійснюється згідно з порядком, передбаченим законодавством, що діє на території України, з урахуванням доповнень, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 22 Закону № 2198-XII установчі документи новостворюваних підприємств з іноземними інвестиціями мають містити відомості, передбачені чинним законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх учасників (засновників).

Згідно статті 23 Закону № 2198-XII державна реєстрація підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до статті 24 Закону № 2198-XII підприємство з іноземними інвестиціями може здійснювати будь-які види діяльності, які відповідають цілям, передбаченим у статуті підприємства, за винятком заборонених чинними на території України законами.

Для ведення страхової та посередницької діяльності, пов'язаної з обігом цінних паперів, підприємство з іноземними інвестиціями одержує ліцензію Міністерства фінансів України. Для ведення банківської діяльності ліцензія видається Національним банком України.

Статтею 16 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 року № 93/96-ВР (далі - Закон № 93/96 (Закон введено в дію з дня опублікування - 25 квітня 1996 року) передбачено, що на території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України.

Згідно статті 17 Закону № 93/96 установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Статтею 2 Закону № 93/96 іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України; валюти України - відповідно до законодавства України; будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями; будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо; прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями; інших цінностей відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 3 Закону № 93/96 іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах: часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав; господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції; в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

У статті 4 Закону № 93/96 зазначено, що іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Статтею 5 Закону № 93/96 визначено, що іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій.

З урахуванням досліджених судом письмових доказів - матеріалів реєстраційної справи №1_032_000423_98 Державного підприємства - Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр, системного аналізу Законів, нормативно правових актів, судом встановлено, що директор Державного підприємства Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру 10.11.2017 року звернувся з заявою, яка викладена в довільній формі, до відповідача, в якій просив виправити помилку щодо організаційно правової форми підприємства «Державне підприємство» на «Підприємство з іноземними інвестиціями» (інша форма).

28.11.2017 року відповідач листом № 176 надав відповідь на звернення позивача, в якій зазначив, що Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (код ЄДРПОУ 05696963) зареєстрований рішенням Кіцманської районної ради народних депутатів № 54/3 від 12.02.1992 року. Дане підприємство зареєстровано за № 21 в журналі обліку реєстраційних справ 3 «Державні підприємства». На підставі поданих документів, 10 серпня 1998 року Кіцманською районною державною адміністрацією зареєстровано статут Державного підприємства - Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (нова редакція). 20.11.1998 року керівником підприємства отримано дублікат свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр, де організаційно-правова форма - Державне підприємство. Згідно класифікатора організаційно-правова форма «підприємство з іноземними інвестиціями» відсутня.

Крім того відповідач зазначив, що позивачу для зміни організаційно-правової форми підприємства потрібно провести реорганізацію шляхом перетворення та подати реєстратору документи відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням зазначених доказів, відповідач у межах наданих йому повноважень та у визначений Законом строк розглянув та надав відповідь з урахуванням вимог Закону.

Оскільки позивач звертався до відповідача із заявою про виправлення помилки, тому, суд з цього приводу зазначає, що з урахуванням досліджених судом письмових доказів - матеріалів реєстраційної справи, судом встановлено, що позивач звертався до державних реєстраторів із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5» відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код юридичної особи № 05696963 заповненої та підписаної керівником підприємства від 15.04.2016 року та заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5» відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код юридичної особи № 05696963 надрукованої та підписаної керівником підприємства від 27.07.2016 року.

Із змісту вказаних заяв видно, що Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр за організаційно-правовою формою юридичної особи, ідентифікаційним кодом юридичної особи № 05696963 зареєстровано, як Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр.

Щодо зазначення позивачем вимоги про реєстрацію (виправлення, скасування запису) Державного підприємства Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр, як "Підприємства з іноземними інвестиціями" суд зазначає, що позивач, представник позивача не надали суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено КАС України про те, що станом на день реєстрації підприємства, а також станом на 2000 рік та на день розгляду справи позивачем були дотриманні вимоги, які передбачені статтями 116, 117 Господарського кодексу України, статей 2, 3, 4, 5, 6, 7, 20, 21, 22, 23, 24 Закон України «Про іноземні інвестиції» (діяв на момент державної реєстрації державного підприємства «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр»), статей 2, 3,4,5, 16, 17 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 року, які б давали підставу з врахуванням вимог Законів внести відповідні записи, зокрема, такі як, виправлення, скасування записів, переєрестрацію та реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державного підприємства Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр, як Іноземне підприємство «Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр».

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що позивач із відповідними заявами про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань «Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5», як передбачено статтями 14, 15, 16, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» до відповідача, не звертався.

Також, позивач, в додаток до заяв, як відповідачу, так і суду не надав належних доказів - матеріалів, які визначені статтями 116, 117 Господарського кодексу України, статтями 2, 3,4,5, 16, 17 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 року необхідних щодо переєрестрації, реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державного підприємства Чернівецький гравійно-піщанний кар'єр, як Іноземне підприємство «Чернівецький гравійно піщаний кар'єр».

За таких обставин, суд вважає такі дії відповідача правомірними та такими, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, не надав належних доказів, які б вказували на протиправність дій позивача - невідповідність наданих бухгалтерських документів та правомірність прийнятого рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач : - Державне підприємство Чернівецький гравійно-піщаний кар'єр (59330,Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Неполоківці, вулиця Прутська, 42, код ЄДРПОУ 05696963).

Відповідач : - Кіцманська районна державна адміністрація (59300, Чернівецька область, м. Кіцмань, вулиця Незалежності, 83, код ЄДРПОУ 04062110).

Суддя П.Д. Дембіцький