ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1291/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові Головне управління ДФС в Чернівецькій області просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по орендній платі за землю в сумі 64411,83грн. - до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 64411,83грн. Оскільки борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення такого боргу в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу суду відповідач отримав 29.12.2018р., однак станом на дату розгляду справи відзив на позов до суду не подав.

Враховуючи наведене, суд у відповідності до ч.6 ст.162 КАС України вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.10.2002р. та 23.10.2002р. взятий на податковий облік (Кіцманська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області). Згідно відомостей ЄДРПОУ 02.08.2014р. підприємницьку діяльність відповідача припинено та 15.01.2015р. знято з податкового обліку (а.с.8-9).

Станом на 29.11.2018р. за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб становить 64411,83грн., що підтверджується відповідним розрахунком по вказаному платнику (а.с.7).

Вказана заборгованість виникла на підставі наступних податкових повідомлень-рішень

- форми "Ф" №62380-5102-2406 від 31.05.2018р., яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період 2017-2018р.р. на суму 60327,91 грн. (а.с.11);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №004955102 від 20.03.2018р., прийнятого на підставі Акту перевірки від 05.03.2018р. №498/2413-51-02/НОМЕР_1, яким за несплату (неперерахування) сум орендної плати за землю до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в розмірі 1112,34грн. (а.с.12-14).

Указані рішення направлені відповідачу за адресою, вказаною в ЄДРПОУ та, зокрема, №62380-5102-2406 від 31.05.2018р. - отримано 04.06.2018р., №004955102 від 20.03.2018р. - згідно відмітки Укрпошти не отримано "за відмовою адресата від одержання" (а.с.11, 12 на звороті).

Крім того, на підставі ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання по орендній платі за землю контролюючим органом нарахована пеня в сумі 2971,58грн.

Позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 661-25 від 31.10.2014р. на суму 14491,89грн., яка отримана відповідачем 13.11.2014р. (а.с.10).

Оскільки відповідачем станом на день подання даного позову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до абз.2 п.65.10 ст.65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктами 287.1, 287.5 ст.287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи, зокрема, картки особового рахунку платника податків, видно, що за результатами нарахування орендної плати за земельну ділянку за 2017 та 2018 роки, у відповідача виникла заборгованість у сумі 60327,91грн. (а.с.16-18).

Податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №62380-5102-2406 від 31.05.2018р. відповідачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за податковий період 2017-2018р.р. на суму 60327,91грн., яке отримано 04.06.2018р.

Відповідно до п.57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, у визначений в п.57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржив, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.

Крім того, за результатами перевірки своєчасності сплати ФОП ОСОБА_1 орендної плати за землю податковим органом встановлено несплату (неперерахування) сум орендної плати за землю за період з 01.06.2016р. по 05.03.2018р., чим порушено п.287.4 ст.287 ПК України. Результати перевірки відображені в Акті від 05.03.2018р. №498/2413-51-02/НОМЕР_1 (а.с.13).

На підставі указаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №004955102 від 20.03.2018р., яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 1112,34грн. (а.с.12).

Указане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу 23.03.2018р., однак не отримане у зв'язку з "відмовою адресата від одержання", що підтверджується відповідною відміткою "Укрпошти" від 02.04.2018р. на поштовому відправленні (а.с.12 на звороті).

Згідно з абз.2 п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України).

Таким чином, враховуючи вказані вище положення ПК України, податкове повідомлення-рішення №004955102 від 20.03.2018р. вважається врученим відповідачу 02.04.2018р.

Зазначену в податковому повідомленні-рішенні №004955102 суму штрафу позивачем не сплачено, податкове повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржене, а відтак зазначена заборгованість є узгодженою.

Відповідно до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпункт 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб позивачем, на підставі ст.129 ПК України, відповідачу нарахована пеня у сумі 2971,58грн.

Пунктами 59.1 та 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 661-25 від 31.10.2014р. на суму 14491,89грн. Вищевказана податкова вимога, отримана відповідачем 13.11.2014р. (а.с.10).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача збільшилася, але борг відповідачем не було погашено повністю, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

За змістом п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що заборгованість позивача зі сплати орендної плати з фізичних осіб у сумі 64411,83грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 64411 (шістдесят чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 83 коп. - до місцевого бюджету.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013).

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, с.Малятинці Кіцманський район Чернівецька область, 59314).

Суддя В.О. Кушнір