КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року м.Київ справа № 810/1091/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного підприємства «Олександра К», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач) про зобов'язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію змін керівника (директора) Приватного підприємства «Олександра К» (код ЄДРПОУ 32683763), відповідно до яких керівником підприємства є ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1091/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Крім цього, вищевказаною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне підприємство «Олександра К» (далі - третя особа-1, ПП «Олександра К») та на стороні відповідача, ОСОБА_3 (далі - третя особа-2, ОСОБА_3.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №810/1091/18 до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є співзасновником і фактичним керівником ПП «Олександра К».

Пояснює, що згідно Протоколу №2 Зборів засновників ПП «Олександра К» від 19 вересня 2008 року, ОСОБА_1 було обрано директором підприємства.

Вважаючи себе директором - особою, відповідальною за належне ведення господарської діяльності підприємства, з 19 вересня 2008 року і станом на день подання цієї позовної заяви, ОСОБА_1 дійсно виконував обов'язки керівника (директора), у тому числі, вносив орендну плату за договором оренди землі від 14 жовтня 2009 року, укладеним між Коцюбинською селищною радою та підприємством, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Пунктом 3 Протоколу №2 Зборів засновників підприємства було передбачено обов'язок директора підприємства (тобто, ОСОБА_3, адже згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, саме він на той момент був керівником) провести реєстрацію змін директора підприємства у компетентних органах державної влади.

Проте, незважаючи на зазначений обов'язок, колишнім директором, ОСОБА_3, не було подано відповідну заяву до органів державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У зв'язку із цим, станом на день подання позовної заяви, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником значиться ОСОБА_3

Позивач наголошує, що він не знав про невиконання свого обов'язку ОСОБА_3, який обіцяв позивачу провести реєстрацію змін належним чином. ОСОБА_1 випадково стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що він не значиться керівником підприємства, і у зв'язку із цим позивач одразу вжив дій, спрямованих на припинення порушення його права.

Зокрема, 15 січня 2018 року уповноваженим представником позивача ОСОБА_5 було подано до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради заяву Форми 3 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в реєстрі.

Проте, державним реєстратором ОСОБА_2 повідомлено про відмову у проведенні державної реєстрації, про що складено відповідний документ. Основною причиною відмови у проведенні державної реєстрації є недотримання заявником припису частини 2 статті 7 Закону України «Про господарські товариства», згідно якого товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Тобто, державний реєстратор відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_5 через пропущення строку для звернення із такою заявою.

Додатково позивач повідомляє, що після того як він дізнався про умисне невиконання свого обов'язку ОСОБА_3, між ними виник конфлікт, в результаті якого сторони конфлікту не підтримують зв'язок. Відповідно, провести нові загальні збори для ухвалення нового протоколу не видається можливим.

Позивач наголошує, що триваюче порушення прав ОСОБА_1 викликано умисною бездільністю іншої особи, про що позивач не знав, а отже, він має право на судовий захист та припинення існуючого порушення.

Відповідач письмових заперечень проти позову чи відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 надані письмові пояснення, згідно з якими третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Так, ОСОБА_3 зазначає, що в п.1 протоколу №2 Зборів засновників ПП «Олександра К» від 19.09.2008 визначено: звільнити з посади директора ПП«Олександра К» ОСОБА_3, у зв'язку з поданням відповідної заяви.

Пунктом 2 даного протоколу передбачено: призначити на посаду директора ПП «Олександра К» - ОСОБА_1.

ОСОБА_3 вважає, що оскільки, даним протоколом його було звільнено з посади директора (керівника) ПП «Олександра К», у нього не виникало подальшого обов'язку, визначеного п.3 протоколу №2 Зборів засновників ПП «Олександра К» від 19.09.2008, а саме: вчиняти будь-які дії, щодо внесення змін керівника підприємства в будь-яких органах державної влади. Навпаки, такі дії повинен був здійснити призначений директор підприємства - ОСОБА_1, який повинен був видати відповідний наказ про своє призначення на посаду директора та провести реєстрацію змін керівника підприємства у відповідних органах державної влади.

Крім того, ОСОБА_3 звертає увагу, що ОСОБА_1, не дивлячись на його звільнення з посади директора підприємства, фактично самоусунувся від виконання своїх обов'язків і продовжував вважати ОСОБА_3 директором підприємства, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в протоколі №2 Зборів засновників ПП «Олександра К» від 10.10.2011, яким засновниками приймалось спільне рішення про відчуження належного підприємству цеху і в якому ОСОБА_3 виступає, як директор даного підприємства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Приватне підприємство «Олександра К» правом на подання заяв чи клопотань, надання письмових пояснень суду щодо позовних вимог позивача не скористалась.

В судових засіданнях по справі, які відбулись 04.05.2018, 11.07.2018, 13.08.2018, 14.09.2018 та 23.10.2018 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач та треті особи в жодне судове засідання по справі не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 07.11.2018 представники учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, зокрема, під розписку у суді та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з цим, 07.11.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи №810/1091/18 у порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків, експерта, протокольною ухвалою суду від 07.11.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/1091/18 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Олександра К» (ідентифікаційний код 32683763; місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1, літ. К2) зареєстроване як юридична особа 19.09.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2018 №1003813939 (т. 1, а.с. 55-57).

Згідно рішення зборів засновників ПП «Олександра К», оформленого протоколом від 10.07.2008 №1, засновниками підприємста є: ОСОБА_1 - 50% статутного капіталу (25 грн.) та ОСОБА_3 - 50% (25 грн.) (т. 1, а.с. 225).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів засновників ПП «Олександра К», оформленим протоколом від 19.09.2008 №2, вирішено звільнити з посади директора Приватного підприємства «Олександра К» ОСОБА_3 у зв'язку з поданням відповідної заяви та призначити на посаду директора Приватного підприємства «Олександра К» ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 8).

Крім того, пунктом 3 протоколу від 19.09.2008 №2 зобов'язано директора підприємства провести реєстрацію даних змін у державній адміністрації, органах державної статистики, податковій організації та інших органах державної влади.

15 січня 2018 року позивач для внесення відомостей щодо зміни директора підприємста подав державному реєстратору Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області пакет документів, а саме: квитанцію про сплату адміністративного збору, протокол зборів засновників ПП «Олександра К»від 19.09.2008 №2 та заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.01.2018 (т. 1, а.с. 107-110, 36-37).

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідачем 16.01.2018 складено повідомлення про зупинення розгляду документів, яким зупинено на строк, що становить 15 календарних днів, розгляд документів на підставі:

- ч.2 ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» (Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру);

- ч. 1 п. 6 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом);

- ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» (т. 1, а.с. 109).

В подальшому відповідачем сформовано повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, яким відмовлено у проведенні внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах ПП «Олександра К», у зв'язку з неусуненням підстав для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку. Роз'яснено про можливість повторного звернення до державного реєстратора у загальному порядку після усунення причин, що були підставою для відмови (т. 1, а.с. 108).

Не погодившись з діями відповідача щодо винесення повідомлення про відмову у проведені державної реєстрації та вважаючи за необхідне зобов'язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області провести державну реєстрацію змін керівника (директора) ПП «Олександра К», відповідно до яких керівником підприємства є ОСОБА_1, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (надалі - Закон №755-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №755-IV державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; державної реєстрації за заявницьким принципом; єдності методології державної реєстрації; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 7 Закону №755-IV визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 7 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування;

12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;

13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, врегульовано статтею 15 Закону № 755-IV.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 15 Закону №755-IV передбачено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пп. 2 та 3 ч. 2 ст. 6 Закону №755-IV державний реєстратор зобов'язаний перевірити документи на наявність підстав для зупинення чи відмови в державній реєстрації.

Закон України №1576-XII від 19.09.1991 «Про господарські товариства» (далі - Закон №1576-XII) визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1576-XII зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Приписами ч.2 ст.7 Закону №1576-XII передбачено, що Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно протоколу зборів засновників ПП «Олександра К» від 19.09.2008 №2 ОСОБА_1 було обрано директором підприємства.

Пунктом 3 даного протоколу передбачено обов'язок директора підприємства провести реєстрацію даних змін у державній адміністрації, органах державної статистики, податковій організації та інших органах державної влади.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що саме ОСОБА_3 зобов'язаний був провести реєстрацію змін директора підприємства у компетентних органах державної влади, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, саме ОСОБА_3 на той момент був керівником підприємства.

У судовому засіданні було допитано в якості свідка позивача по справі за його згодою - ОСОБА_1, який повідомив, що ОСОБА_3 є його товарищем, якого він знає близько 40 років. Бізнесу з ним не було, тільки товаришували.

Свідок ОСОБА_1 зазначив, що 10 років назад ОСОБА_3 зателефонував йому і повідомив, що він є засновником ПП «Олександра К», яке зареєстроване в смт. Коцюбинському. ОСОБА_3 запропонував позивачу побувати в смт. Коцюбинському та стати співзасновником даного підприємства. Після чого вони зустрілись у нотаріуса і все оформили. ОСОБА_3 запропонував позивачу, щоб останній був директором підприємства , а він головним бухгалтером.

Свідок ОСОБА_1 налогосив, що з моменту реєстрації підприємства директором була дочка ОСОБА_3, в подальшому сам ОСОБА_3, проте за домовленостю позивач став директором, а ОСОБА_3 головним бухгалтером підприємства.

Свідок вказує, що три роки назад зайшовши до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він дізнався, що директором ПП «Олександра К» є не він, а ОСОБА_3 Він зателефонував ОСОБА_3, проте останній ніяк це не пояснив.

Свідок ОСОБА_1 також зазначив, що ПП «Олександра К» орендує офіс в м. Києві. Заробітну плату ОСОБА_1 не отримував, оскільки підприємство невело господарської діяльності. В оренді ПП «Олександра К» перебуває земельна ділянка для забудови. Наголошує, що він, як директор, сплачував орендну плату за землю, яка перебуває у користуванні ПП «Олександра К», а ОСОБА_3 подавав звітність.

Судом встановлено, що дійсно згідно наказу ПП «Олександра К» від 19.09.2008 б/н ОСОБА_3 звільнено з посади директора за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України, з 18 вересня 2008 року (т. 1, а.с. 215).

Згідно наказу ПП «Олександра К» від 19.09.2008 б/н ОСОБА_3 прийнято бухгалтером з 19 вересня 2008 року (т. 2, а.с. 2).

Згідно наказу ПП «Олександра К» від 19.09.2008 б/н ОСОБА_1 приступив до обов'язків директора з 19 вересня 2008 року (т. 2, а.с. 217).

ПП «Олександра К» в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі протоколу №2 зборів засновників ПП «Олександра К», довіреністю від 30.10.2008 уповноважило ОСОБА_3 підписати від імені ПП «Олександра К» договір оренди землі із Коцюбинською селищною радою, у випадку невнесення на момент підписання договору змін про керівника юридичної особи до реєстру згідно протоколу №2 зборів засновників ПП «Олександра К». Довіреність підписав директор ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 214).

14 жовтня 2009 року між Коцюбинською селищною радою, в особі голови ОСОБА_6 (Орендодавець) і ПП «Олександра К», в особі директора ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди землі б/н (т. 2, а.с. 39-41).

Відповідно до пунктів 1 та 2 даного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2778 га на підставі рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Коцюбинської селищної ради від 24 лютого 2009 року №16 для будівництва та обслуговування торговельного побутово-ринкового комплексу, яка знаходиться в смт.Коцюбинське, вул. Червоноармійська.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 14.10.2009 Коцюбинська селищна рада передала в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку агальною площею - 0,2778 га для будівництва та обслуговування торговельного побутового-ринкового комплексу, яка знаходится за адресою: смт.Коцюбинське, вул. Червоноармійська (т. 2, а.с. 42).

Відповідно до наказу ПП «Олександра К» від 20.10.2008 б/н директор ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання контролю про сплату податку по оренді землі, згідно з договором оренди від 14 жовтня 2009 року, земельною ділянкою 0,2778 в смт. Коцюбинське вул. Червоноармійська (т. 1, а.с. 224).

Вважаючи себе директором - особою, відповідальною за належне ведення господарської діяльності підприємства, з 19 вересня 2008 року і станом на день подання даної позовної заяви, ОСОБА_1 дійсно виконував обов'язки керівника (директора), у тому числі, вносив орендну плату за договором оренди землі від 14 жовтня 2009 року, укладеним між Коцюбинською селищною радою та ПП «Олександра К», що підтверджується квитанціями: від 12.02.2010 №NOWSO54526, від 21.10.2010 №172110013, від 28.02.2012 №172810008, від 21.12.2012 №1510284, від 06.08.2013 №4589926, від 27.12.2013 №6580447, від 27.06.2014 №63, від 01.12.2014 №10448428, від 26.03.2015 №11598374, від 26.03.2015 №11598374, від 28.08.2015 №M18V656452, від 31.08.2015 №14193266, від 31.08.2015 №13253362, від 24.11.2015 №14286677, від 01.03.2016 №N18V633022, від 31.03.2016 №15879731, від 19.03.2010 №1500542, від 15.03.2012 №231510025, від 20.01.2014 №6809643, від 08.12.2015 №14756442, від 19.01.2016 №14946230, від 29.12.2015 №14746460, від 16.05.2014 №N157ЛК15993, від 13.08.2013 №4734102, від 28.01.2013 №19В2796, від 21.10.2010 №172110015 (т. 1, а.с. 9-22, 41, 43, 47-48, 53, т. 2, а.с. 5, 9 зворотній бік, 10 зворотній бік).

Суд наголошує, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про директора підприємства не відповідає дійсності і не є достовірною, оскільки директор ПП «Олександра К» ОСОБА_3 був звільнений - 19 вересня 2008 року та з цього часу приступив до виконання обов'язків бухгалтера підприємництва. А отже, наявність наведеної інформації в реєстрі прямо суперечить одному із основних принципів державної реєстрації, перелічених у ч.1 ст.4 Закону №755, якими є обов'язковість державної реєстрації, об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Суд враховує, що ч. 2 ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство зобов'язано протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Проте, позивачем було надано відповідачу документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна керівника юридичної особи.

Тобто, рішення зборів засновників ПП «Олександра К», оформлене протоколом від 19.09.2008 №2, не стосувалось внесення змін до установчих документів.

Суд зазначає, що ані Конституцією України, ані Законом №755-IV, ні нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, не встановлено терміни протягом яких повинні подаватись документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для зупинення розгляду документів ПП «Олександра К» та в подальшому для відмови у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, у зв'язку з не усуненням підстав для зупинення розгляду.

Крім того, суд зазначає, що згідно повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, однією з причин відмови у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ПП «Олександра К» стало порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, вищезазначеним пунктом Закону у чинній редакції передбачено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Абзацом другим того ж пункту визначено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що протокол № 2 Зборів засновників Приватного підприємства «Олександра К» було складено і підписано 19 вересня 2008 року. Таким чином, він повинен був відповідати вимогам чинної на той момент редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Більше того, пункт 6 частини 1 статті 15 Закону, на який посилається відповідач у повідомленні, доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1666-VIII від 06 жовтня 2016 року, тобто після складення протоколу.

Застосування до протоколу положень чинної на момент звернення до державного реєстратора редакції Закону від 06 січня 2018 року (і положень, доданих згідно із законом 2016 року) є порушенням принципу незворотності дії закону у часі, закріпленого статтею 58 Конституції України.

Водночас, аналогічні за змістом положення пункту 6 частини 1 статті 15 Закону містились у частині 5 статті 8 чинної на момент складення і підписання протоколу редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у редакції від 01 січня 2007 року, установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Як вбачається із наведених вище положень Закону у редакції від 01 січня 2007 року, імперативної вимоги щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на рішенні органу управління юридичної особи про внесення змін до відомостей про юридичну особу передбачено не було.

Подальший аналіз положень Закону засвідчує, що інші вимоги щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на рішенні також відсутні. Зокрема, спеціальна норма частини 1 статті 29 Закону серед іншого визначає, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: (…) примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів; (…). Жодних уточнень щодо необхідності нотаріального засвідчення справжності підписів немає.

Отже дана обставина не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в даній справі, суд виходить з того, що ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV передбачає здійснення державної реєстрації та інших реєстраційних дій у двох випадках: на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Крім того, в рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно аб.2 ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, враховуючи те, що для проведення спірної державної реєстрації щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, позивачем надано відповідачу усі передбачені Законом №755-IV документи, та у зв'язку із не доведенням відповідачем наявності підстав для зупинення розгляду документів та для відмови в державній реєстрації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області провести державну реєстрацію змін керівника (директора) Приватного підприємства «Олександра К» (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1, літ. К2; ідентифікаційний код 32683763), відповідно до яких керівником підприємства є ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що вчинення таких дій прямо передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та відповідає критеріям ефективного юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію відповідних змін до відомостей про Приватне підприємство «Олександра К», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вважається втручанням у дискреційні повноваження, оскільки суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача, відповідач не володіє правом вільного розсуду, а має прийняти єдине можливе у даному випадку рішення - про державну реєстрацію відповідних змін до відомостей про Приватне підприємство «Олександра К».

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області провести державну реєстрацію змін керівника (директора) Приватного підприємства «Олександра К» (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1, літ. К2; ідентифікаційний код 32683763), відповідно до яких керівником підприємства є ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.12.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.