ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року

м. Харків

Справа № 643/5842/16-ц

Провадження № 22-ц/818/776/19

Категорія: сімейні

Харківський апеляційний суд у складі :

головуючого: - Кіся П.В.,

суддів - Бурлака І.В.

- Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2018 року у складі судді Нев`ядомського Д.В.

у цивільній справі № 643/5842/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту на виїзд дитини за межі України без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_4., 3-тя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини,-

встановив:

10 квітня 2018 року ОСОБА_3. звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідачів, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та визначити місцем проживання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання його батька, тобто позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3., вказуючи: що відповідачка спрямовані на її адресу грошові кошти у якості аліментів використовує не за призначенням, не на утримання сина, а на задоволення своїх потреб; що вона ніде не працює, зловживає психотропними препаратами, поводить себе неадекватно, систематично залишає дитину без догляду зі сторонніми особами, що така її поведінка призвела до хвороби сина; що відповідачка поставила собі за мету не піклування сином, а влаштування безтурботного особистого життя шляхом укладення фіктивного шлюбу з іноземцями; що відповідачка за допомогою підроблених документів та фальсифікації доказів намагається позбавити його батьківських прав щодо дитини, вивезти сина ОСОБА_6 за межі держави України.

29.05.2018 року ОСОБА_3. звернувся до Київського районного суду м. Харкова із «Заявою №2 про забезпечення доказів», в якій просив суд :

1.надати судовий запит до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та витребувати у відповідача та долучити до справи в повному обсязі завірені належним чином матеріали перевірки цільового витрачання аліментів на потреби дитини докази цільового витрачання аліментів на потреби дитини за його заявами № 5 від 06.04.2018 року,№6 від 05.04.2018 року, завірені належним чином фінансові документи ( чеки, приходно-касові ордери, тощо), оскільки станом на 29.05.2018 року відповідачем зазначені заяви в порушення вимог Закону України « Про звернення громадян» нерозглянуті ;

2. надати судовий запит до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та витребувати у відповідача та долучити до справи в повному обсязі завірені належним чином за його заявами від 10.01.2014р., 11.02.14р., 12.12.16р., 04.09.2017 року, №5 від 06.04.2018 р.; №6 від 25.04.2018р., №7 від 03.05.2018 року згідно вимог ст. 186 СК України - яким орган опіки та піклування перевірив цільове витрачання аліментів, а також рішення служби за всіма його заявами;

3.Витребувати у відповідача ОСОБА_2 звіт та завірені копії фінансових документів ( чеки, приходно-касові ордери, тощо) за 60 місяців - в підтвердження цільового витрачання аліментів на потреби дитини - - його неповнолітнього сина ОСОБА_6;

4.допитати під час судових засідань у якості свідків посадових осіб Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, а саме :ОСОБА_8, ОСОБА_9; ОСОБА_7, ОСОБА_11, щодо цільового витрачання аліментів на потреби дитини - його неповнолітнього сина ОСОБА_6.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення доказів ОСОБА_3. посилався на те, що Київським районним судом м. Харкова розглядається адміністративна справа № 640/1605/17 за його адміністративним позовом до Управління служб в справах дітей про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з грубими та злісними порушеннями ст. 186 СК України, що він неодноразово звертався до органу опіки і піклування із заявами про надання йому інформації про результати перевірки дотримання стягувачем аліментів вимог закону щодо цільового використанні здійснених ним платежів, однак його заяви залишені без задоволення. ( а.с. 104-106).

Також ОСОБА_3. вказував, що ОСОБА_2 в вищезазначеній адміністративні справі приймає участь як третя особа і також категорично відмовляється надавати докази, звіт та фінансові документи щодо цільового використання аліментів.

Посилаючись на ці обставини та на норми КАСУ, ОСОБА_3. просив його заяву про забезпечення доказів задовольнити.

02.11.2018 року Київський районний суд м.Харкова ухвалив:

«Провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3., 3-я особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту та виїзд дитини за межі України без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_2, судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_4, 3-я особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини - закрити».

Цією ж ухвалою суд роз'яснив позивачу, що він має право звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення доказів в порядку КАСУ. (а.с.140-141).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3., посилаючись на необґрунтованість та незаконність ухвали, просив її скасувати, винести окрему ухвалу або зобов'язати суд першої інстанції винести окрему ухвалу про приєднання його заяви про забезпечення доказів до матеріалів справи № 640/16015/17 та задовольнити її в повному обсязі; винести окрему ухвалу з метою проведення службової перевірки для встановлення осіб причетних до затягування розгляду справи № 640/16015/17 та № 643/5842/16; поновити права його малолітнього сина на цільове, своєчасне, в повному обсязі отримання аліментів.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що розгляд цивільної справи № 640/16015/17 триває вже 13 місяців. Зазначає, що заява про забезпечення доказів № 2 від 29.05.2018 року подана ним в рамках КАСУ за адміністративним позовом ( справа № 640/16015/17) та безпідставно приєднана до цивільної справи № 643/5842/16-ц( а.с. 185).

Учасники справи, отримавши копію апеляційної скарги та судові повістки, відзиви на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, причину не повідомили.

Судова колегія, перевіривши оскаржене ОСОБА_12 судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення , або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що заява про забезпечення доказів від 29.05.2018 року була подана ОСОБА_3. по справі № 640/1615/17, тобто в іншому провадженні.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3., подаючи 28.05.2018 року через канцелярію заяву про забезпечення доказів, посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства і вказував, що він не погоджується з діями Департаменту служб у справах дітей у зв'язку з чим ним подано адміністративний позов до вказаного Департаменту про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за яким відкрито провадження по адміністративній справі № 640/1605/17.

В заяві ОСОБА_3. прямо не зазначено реквізити справи в межах провадження якої подається для розгляду ця заява, а викладення обставин та обґрунтування вимог у обсязі 18 аркушів машинописного тексту складається зі значної низки доводів, які не відносяться до вирішення питання про забезпечення доказів, хоча при ретельному аналізі дає можливість дійти до висновку про подання заяви за правилами КАСУ і стосуються справи за адміністративним позовом ОСОБА_3. до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.

Обґрунтовуючи ухвалу від 02.11.2018 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та про необхідність закрити провадження по справі на підставі ст. 255 ЦПК України.

Судова колегія не погоджується з ухвалою суду першої інстанції з огляду на таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав для закриття провадження визначений у ст.255 ЦПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положення даної норми застосовуються судом в тому випадку, коли після відкриття провадження по справі буде встановлено, що справа не належить до юрисдикції суду (непідвідомча суду).

Наслідки закриття провадження у справі закріплено в статті 256 ЦПК України, згідно з частиною 2 якої, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

ОСОБА _3. звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення доказів.

Згідно з положеннями частини 5 статті 118 ЦПК України за результатами розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів, а не закриття провадження.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів прийшов до помилкового висновку про закриття провадження на підставі частини 1 статті 255 ЦПК України.

Статтею 117 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення доказів, серед яких, зокрема, у заяві про забезпечення доказів зазначається, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Як вбачається з заяви про забезпечення доказів №2 від 29.05.2018 року вона не містить вищезазначених відомостей.

Згідно з частиною 4 статті 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Однак суд першої інстанції вирішив долю заяви ОСОБА_3. про забезпечення доказів у не передбачений ст.ст.117, 118 ЦПК України спосіб і без дотримання встановленого цими нормами порядку.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_3. підлягає задоволенню частково, а ухвала Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2018 року підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення заяви ОСОБА_3. від 29.05.2018 року про забезпечення доказів у визначеному процесуальним законом порядку.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на ту обставину, що серед матеріалів, надісланих до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою ОСОБА_3. на ухвалу суду від 02.11.2018 року, судом першої інстанції також надіслано фрагменти матеріалів контрольного провадження за заявою ОСОБА_3. від 09.07.2018 року про забезпечення позову, апеляційною скаргою ОСОБА_3. на ухвалу цього ж суду від 11.07.2018 року з невиконаною судом першої інстанції ухвалою Апеляційного суду Харківської області (суддя Бровченко І.О.) від 03.09.2018 року про усунення недоліків.

Отже , суду першої інстанції належить усунути і ці помилки в організації судочинства та виконати вимоги, передбачені п.п.15.10 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року та п.28.18 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей…, якими передбачено порядок і правила формування окремих контрольних проваджень по кожній з оскаржених ухвал, що підлягають апеляційному перегляду та порядок їх передачі до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 372, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 11 липня 2018 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 січня 2019 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.В.Бурлака

В.Б.Яцина