ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року

Львів

№ 857/4020/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Мартиць О.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Тернопіль о 11 год. 12 хв. 01 листопада 2018 року, повне судове рішення складено 06 листопада 2018 року, у справі №1940/1392/18 за позовом ОСОБА_3 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.07.2018 ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Управління), просила скасувати розпорядження від 15.03.2018 №137797 щодо перерахунку пенсії позивача з 01.12.2017 відповідно до акта перевірки достовірності подання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.11.2017 №5164 ГУ ПФУ в Тернопільській області, зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.12.2017 у попередньому розмірі, повернути грошові кошти, які були утримані з пенсії як наслідок проведеного перерахунку з 01.12.2017 відповідно до акта перевірки достовірності подання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.11.2017 №5164 ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності розпорядження Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 15.03.2018 №137797 щодо перерахунку пенсії з 01.12.2017 відповідно до акту перевірки достовірності подання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.11.2017 №5164 Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Також суд першої інстанції врахував право органів Пенсійного фонду України проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів та інших документів щодо достовірності відомостей поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягненні у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Скаржник вказує, що суми зайво виплаченої пенсії стягуються з страхувальника. Також зазначає, що відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника). Скаржник звертає увагу, що в даному випадку не було призначення пенсії, а продовження виплати вже призначеної пенсії, тому у відповідача не було правових підстав для подання запиту на проведення перевірки достовірності подання довідки про заробітну плату від 27.11.2017 №5164.

Управління подало відзив на апеляційну скаргу, який мотивовано тим, що проведеною перевіркою достовірності поданих даних, зазначених у довідці №421 від 28.11.2003, виданій архівним відділом Бережанської РДА на ім'я ОСОБА_3 з даними первинних документів в частині нарахованої заробітної плати встановлено невідповідність нарахованої заробітної плати та утримання пенсійних внесків у зв'язку з чим і зроблено перерахунок, що суд першої інстанції врахував та виніс законне рішення.

Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі, відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.230 КАС України секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 1998 року отримувала пенсію в управлінні праці і соціального захисту м. Тернополя, пізніше в районному відділі Пенсійного фонду м. Тернополя, Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі та Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області до 14.11.2017.

З 01.12.2017 у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в м.Бережани Тернопільської області пенсійну справу ОСОБА_3 взято на облік в Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Згідно з атестатом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області пенсія виплачена по 30.11.2017. Справа прийнята на облік при загальному стажі роботи ОСОБА_3 40 років 11 місяців 5 днів та заробітної плати за 24 календарних місяці роботи з 01.10.1994 по 10.09.1996.

У квітні 2018 ОСОБА_3 отримала пенсію у зменшеному розмірі, а саме в сумі 4824,77 грн., що на 656,42 грн. менше ніж отриманої у попередні місяці в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області. Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_3 із заявою до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо причин зменшення розміру пенсії.

Листом Управління від 24.04.2018 №14/Р-11 ОСОБА_3 повідомлено, що 27.11.2017 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області по архівному відділу Бережанської РДА проведена перевірка достовірності подання довідки про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 10.09.1996 та встановлено невідповідність нарахованої заробітної плати та утримання пенсійних внесків. Враховуючи дані перевірки, суми заробітної плати приведено у відповідність до первинних документів, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати з 3,32690 на 2,90073 і до зменшення розміру пенсії з 5481,19 грн. до 4824,77 грн. Про виявлену в результаті зазначеного передплату в сумі 2625,68 грн. повідомлено та згідно з заявою ОСОБА_3 від 23.03.2018 таку переплату утримано одноразово.

Вважаючи зменшення розміру пенсії протиправним, ОСОБА_3 звернулась із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Згідно з п.4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.13-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи та проводити перевірку зазначених у них відомостей зумовлено необхідністю забезпечити відповідність сум пенсійних виплат сплаченим пенсійним внескам, і реалізація такого права не ставиться у залежність від часу призначення пенсії.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, встановлювалось, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

05.06.2018 архівним відділом Бережанської РДА Тернопільської області видано архівну довідку про заробітну плату ОСОБА_3 за період з 01.10.1994 по 31.09.1996 (а.с.19-22).

Відповідно до акта №5164 від 27.11.2017 «Про результати перевірки достовірності подання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_3» головним спеціалістом сектору контрольно-перевірочної роботи №2 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведена зустрічна перевірка достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3 в період з 01.10.1994 по 10.09.1996, при перевірці використані особові рахунки по заробітній платі працівників Бережанського відділення банку «Україна» за 1994-1996 роки в яких значиться прізвище ОСОБА_3 та встановлено невідповідність нарахованої заробітної плати та утриманих пенсійних внесків за період з 01.10.1994 по 31.12.1994, з 01.04.1995 по 31.08.1995 та 01.10.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 10.09.1996 (а.с.39).

До проведення перевірки даних заробітної плати розмір пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2017 становив 5481,19 грн., а саме: 5124,36 грн. основний розмір пенсії (коефіцієнт страхового стажу 0,40917, коефіцієнт заробітної плати - 3,32690); 290,40 грн. доплата за понаднормативний стаж (20 років); 66,43 грн. підвищення дітям війни.

Враховуючи дані перевірки, суми заробітної плати приведено у відповідність до первинних документів, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати з 3,32690 на 2,90073 і до зменшення розміру пенсії з 5481,19 грн. на 4824,77 грн., а саме: 4467,94 грн. основний розмір пенсії (коефіцієнт страхового стажу 0,40917; коефіцієнт заробітної плати - 2,90073); 290,40 грн. доплата за понаднормативний стаж (20 років); 66,43 грн. підвищення дітям війни.

На підставі виявлених перевіркою порушень та наданих архівним відділом Бережанської районної державної адміністрації первинних документів 01.12.2017 виникла переплата в сумі 2625,68 грн., а саме 656,42 грн. за грудень 2017 року, 656,42 грн. за січень 2018 року, 656,42 грн. за лютий 2018 року, 656,42 грн. за березень 2018 року.

Розпорядженням Управління від 15.03.2018 №137797 проведено перерахунок пенсії позивачу через зміну надбавки та з 01.01.2018 розраховано пенсію в розмірі 4824,77 грн. (а.с.25).

Відповідно до ст.50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Покликання позивача на неправомірність стягнення надміру виплачених сум пенсій з пенсіонера, а не з страхувальника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки позивач добровільно погодився на повернення таких сум відповідно до поданої заяви від 23.03.2018.

За наявності у відповідача права проводити перевірки бухгалтерських книг, звітів та інших документів щодо достовірності відомостей поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок, враховуючи, що за результатами проведеної перевірки встановлено невідповідність нарахованої заробітної плати та утриманих пенсійних внесків, а також надану позивачем згоду на зняття виявленої переплати, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що розпорядження Управління від 15.03.2018 №137797 щодо перерахунку пенсії позивача з 01.12.2017 відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності винесення розпорядження від 15.03.2018 №137797, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі №1940/1392/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач

Т. І. Шинкар

судді

М. А. Пліш

Н. М. Судова-Хомюк

Повне судове рішення складено 24.01.2019