ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2019 року № 826/8886/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України

про

визнання протиправним та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України (далі також - Відповідач або Екзаменаційна комісія), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте 29 березня 2018 року Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України стосовно оцінювача ОСОБА_1 оформлене протоколом № 103 від 29 березня 2018 року, а саме в частині: зобов'язання оцінювача ОСОБА_1 позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом «Оцінка об'єктів в матеріальній формі» за спеціалізацією: 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»; попередження оцінювача ОСОБА_1 про те, що якщо вона до 01 червня 2018 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії щодо позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення її кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте з порушенням приписів Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997, так як негативну рецензію Звіту про визначення ринкової вартості об'єкта оцінки (нерухомого майна) Позивача виконано неналежною особою, що на її думку, є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Разом з тим, Позивач наголосила, що поряд з негативною рецензією, зазначений Звіт має декілька позитивних рецензій, що проігноровано Відповідачем. Додатково, Позивач зазначила, що оскільки є підозрюваною у кримінальному провадженні, надавати належну юридичну оцінку її діям при складанні відповідного Звіту належить виключно суду.

Представник Відповідача, у відзиві на позовну заяву зазначив про її необґрунтованість, оскільки вважає, що спірне рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, отже відсутні підстави для задоволення заявлених Позивачем позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши у порядку письмового провадження подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту протоколу засідання Екзаменаційної комісії № 103 від 29.03.2018, вбачається наступне.

Фонд розглянув лист Національного антикорупційного бюро України від 07.12.2017 № 0432-078/45274 щодо перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна копії Звіту про визначення ринкової вартості об'єкта оцінки: нежитлового приміщення загальною площею 14394,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косівська, 2-Д (дата оцінки - 07.10.2016) (далі також - Звіт), виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Брокбізнесконсалт» (оцінювач - ОСОБА_1.).

За даними Державного реєстру, станом на 23.01.2017, оцінювач ОСОБА_1 є членом саморегулівної організації - Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів».

З огляду на викладене, листом від 24.01.2018 № 10-59-1485 Звіт було направлено на рецензування до саморегулівної організації Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів». За результатами рецензування експертною радою Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» встановлено, що Звіт за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Також, Національне антикорупційне бюро України листом від 15.01.2018 № 0432-078/1764 надало до Фонду копії рецензій складених оцінювачами Побєдіною О.Г. (від 11.10.2016 № 96), Максимовим С.Й. (від 07.11.2016) та Колосюком А.А. і Долженко І.С. (від 22.03.2017 № 11-34/383вих) відповідно до яких, Звіт класифікується за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

На дату оцінки - 07.10.2016, оцінювач ОСОБА_1, мала чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 видане 05.11.2005 Фондом та ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю», що підтверджує її кваліфікацію за спеціалізацією 1.1. Суб'єкт оціночної діяльності - ТОВ «Брокбізнесконсалт», зареєстрований у Державному реєстрі, і, станом на дату виконання звітів, мав чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №684/15 від 27.08.2015, що надавало йому право здійснювати практичну оціночну діяльність в межах спеціалізації 1.1., 1.2., 1.3., 1.5, 1.7.

Питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 на попередніх засіданнях Екзаменаційної комісії не розглядалося.

Листом Фонду від 14.03.2018 № 10-59-5122 оцінювача запрошено на засідання Екзаменаційної комісії для надання пояснень із зазначеного питання, а також запропоновано заздалегідь надати письмові пояснення (матеріали направлені 14.03.2017 на електронну адресу оцінювача). На засіданні оцінювач ОСОБА_1 відповіла на питання членів Екзаменаційної комісії та надала усні пояснення до складеного Звіту. Письмові пояснення до складеного Звіту про оцінку оцінювач не надала.

Враховуючи зазначене, Екзаменаційною комісією прийнято рішення, яким: оцінювачу ОСОБА_1 необхідно позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом «Оцінка об'єктів в матеріальній формі» за спеціалізацією: 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»; попереджено оцінювача ОСОБА_1 про те, що якщо вона до 01 червня 2018 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії щодо позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення її кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією.

Вважаючи таке рішення Відповідача протиправним, Позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі також - Закон).

Відповідно до статті 3 Закону, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (частина перша статті 4 Закону).

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна (частина друга статті 4 Закону).

Згідно статті 5 Закону, суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Зокрема, для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна обов'язковим є Національний стандарт 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі також - Стандарт).

Згідно з частиною першою, п'ятою статті 13 Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями.

Відповідно до частини першої, другої статті 23, статті 24 Закону, державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об'єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна, створення конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є, зокрема, контроль за додержанням законодавства суб'єктами оціночної діяльності та іншими суб'єктами під час проведення оцінки майна.

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997 (далі також - Положення), Екзаменаційна комісія, окрім іншого, приймає рішення щодо необхідності проходження підвищення кваліфікації оцінювачем (оцінювачами) за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, до якого були зауваження.

При цьому, пунктом 1 розділу І Положення закріплено, що воно розроблено з метою реалізації вимог Закону у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів.

Розгляд питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за таких умов, зокрема, у разі отримання Фондом державного майна України письмового звернення (скарги) заінтересованих осіб (заявників). Звернення (скарга) має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача. До звернення (скарги) додаються звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року N 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за N 1351/20089, а також одна або декілька рецензій на нього (у разі наявності). До звернення (скарги) можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання, інші документи (пункт 1 розділу ІV Положення).

Пунктом 2 розділу ІV Положення закріплено, що, якщо за результатами опрацювання документів з оцінки, в тому числі рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), виявлені грубі порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, визначені абзацами другим - шостим пункту 4 цього розділу, Фонд державного майна України надсилає письмове звернення (скаргу) заявника разом із документами до нього (неї) на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії.

У разі виявлення грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, передбачених абзацами другим - п'ятим пункту 4 цього розділу, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) надсилається для забезпечення його рецензування експертною радою саморегулівної організації оцінювачів (якщо оцінювач є членом такої організації) або члену Екзаменаційної комісії, якому доручено здійснити рецензування (якщо оцінювач не є членом жодної із саморегулівних організацій оцінювачів).

Пунктом 3 розділу ІV Положення визначено, що грубими порушеннями нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності оцінювачем вважаються: складання звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність; складання звіту про оцінку (акта оцінки майна), який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті (акті), після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення; складання звіту про оцінку майна, який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний; складання в процесі консультаційної діяльності документа, який за змістом підсумкового висновку містить інформацію про величину вартості майна, без складання звіту про оцінку майна відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна; складання оцінювачем документа з оцінки майна у формі висновку про вартість об'єкта оцінки без складання звіту про оцінку майна; оформлення результатів досліджень, що проводяться відповідно до процесуального законодавства та стосуються практичної діяльності з оцінки майна, з порушенням вимог щодо кваліфікації та методичного регулювання оцінки майна, встановлених законодавством; невнесення оцінювачем інформації зі звіту про оцінку майна, складеного для цілей визначення оціночної вартості у випадках, передбачених Податковим кодексом України, до єдиної бази даних звітів про оцінку майна, яка ведеться відповідно до вимог законодавства; складання рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) оцінювачем, який не мав правових підстав проводити рецензування таких звітів (актів) відповідно до статті 13 Закону; складання рецензії оцінювачем з порушенням вимог законодавства, національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна (актів оцінки майна); складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо відповідності звіту про оцінку майна абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу четвертому або п'ятому пункту 67 Національного стандарту № 1; складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо звіту про оцінку майна відповідно до абзацу четвертого або п'ятого пункту 67 Національного стандарту № 1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1; невиконання рішення Екзаменаційної комісії оцінювачем, питання щодо професійної діяльності якого розглядалося на засіданні Екзаменаційної комісії.

Після отримання секретаріатом Екзаменаційної комісії рецензій на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача включається до порядку денного чергового засідання Екзаменаційної комісії (пункт 5 розділу ІV Положення).

За результатами розгляду питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача Екзаменаційна комісія може прийняти одне з таких рішень, зокрема, про необхідність позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації оцінювачем за відповідним(и) напрямом(ами) з оцінки майна та спеціалізацією(ями) в межах цього(их) напряму(ів) в установлений комісією строк (пункт 10 Положення).

За приписами частини сьомої статті 16 Закону, пункту 11 Положення, рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.

Разом тим, а ні Закон, а ні Положення не містять переліку підстав та обставин для прийняття Екзаменаційною комісією рішення щодо необхідності проходження підвищення кваліфікації оцінювачем, тож такі підстави та обставини є оціночними поняттями.

Відповідно до пунктів 62, 63, 67 Стандарту, рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення, яким Позивача зобов'язано позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за відповідним напрямом, фактично, прийнято на підставі негативної рецензії Звіту Позивача (Звіт класифіковано за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1).

Так, рецензією на копію Звіту Позивача, складеною 04.01.2018 головним спеціалістом А.О.Леонтьєвою, Звіт класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний. При цьому, у рецензії зазначено, що рецензія чинна при умові, що копія Звіту повністю відповідає оригіналу.

Разом з тим, Звіт Позивача має позитивні рецензії оцінювачів Побєдіної О.Г., Максимова С.Й., Чорної Ю.П., Колосюка А.А. та Долженка І.С., які з незрозумілих суду причин не були враховані Відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Так, зі змісту рецензії оцінювача Побєдіної О.Г. від 11.10.2016 № 96, Звіт Позивача в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів по оцінці майна, але має незначні недоліки, котрі не вплинули на достовірність оцінки та може бути використаний для прийняття майнових та фінансових рішень.

Зі змісту рецензії оцінювача Максимова С.Й. від 07.11.2016 Звіт Позивача в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів по оцінці майна, але має незначні недоліки, котрі не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно з висновком про проведення оціночно-будівельного експертного дослідження № 189/2016, складеним 14.11.2016 судовим експертом Чорною Ю.П., оцінювачем визначена ринкова вартість об'єкта, що відповідає існуючим нормативним вимогам. Відповідно до вимог «Національного стандарту №1», Звіт класифікується як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, наявні незначні недоліки не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно зі спільною рецензією старшого судового експерта Відділу інженерно-технічних досліджень Лабораторії інженерно-технічних досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінюсту України Колосюка А.А. та незалежного оцінювача Долженка І.С. від 22.03.2017 № 11-34/383вих, Звіт Позивача класифікується за другою ознакою, згідно п.67 «Національного стандарту №1», як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Таким чином, відносно Звіту Позивача наявні протилежні рецензії оцінювачів.

При цьому, питання щодо діяльності оцінювачів Побєдіної О.Г., Максимова С.Й., Чорної Ю.П., Колосюка А.А. та Долженка І.С., якими надані позитивні рецензії до Звіту Позивача, на розгляд Екзаменаційною комісією не виносилось.

Тож, виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що в даному випадку неможливо однозначно стверджувати, що Позивач при складанні Звіту допустила грубе порушення нормативно-правових актів, відповідно, відсутні докази, які підтверджують достатність підстав для прийняття Відповідачем спірного рішення. При цьому, Відповідачем не доведено суду обставин використання всіх засобів для належного об'єктивного з'ясування відповідного питання.

При цьому, суд критично сприймає доводи Відповідача про те, що неможливо встановити тотожність прорецензованого Звіту Позивача оцінювачем Фонду А.О.Леонтьєвою, тим примірникам Звітів про оцінку, які були прорецензовані Побєдіною О.Г., Максимовим С.Й., Чорною Ю.П., Колосюком А.А. та Долженко І.С., оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази наявності декількох різних Звітів, а також відсутні докази вжиття Відповідачем заходів щодо їх витребування у Позивача чи зазначених оцінювачів для з'ясування дійсних обставин.

Разом з тим, відповідно до частини першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте Відповідачем з порушенням наведених критеріїв (зокрема, обґрунтованості, добросовісності, пропорційності), тож таке рішення не може бути визнано судом правомірним.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, Відповідач належним чином обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не виконав.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте 29 березня 2018 року Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України стосовно оцінювача ОСОБА_1, оформлене протоколом № 103 від 29 березня 2018 року, а саме в частині: зобов'язання оцінювача ОСОБА_1 позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом «Оцінка об'єктів в матеріальній формі» за спеціалізацією: 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»; попередження оцінювача ОСОБА_1 про те, що якщо вона до 01 червня 2018 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії щодо позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення її кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією.

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

Фонд державного майна України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945, адреса: 01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА АЛМАЗОВА, будинок 18/9).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович