ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2019 р. Cправа № 921/279/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина", с. Киданці, Збаразький район, Тернопільська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1

про захист ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов'язання її спростувати

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача : Пастух Вікторія Віталіївна, довіреність № 1 від 11.01.2019 р. дійсна до 11.01.2020 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КР № 000131 від 06.11.2017 р.; посвідчення адвоката № 213 від 06.11.2017 р.

відповідача: Моргай Сергій Ігорович, ордер про надання правової допомоги ЗР № 68801 від 14.01.2019 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗР № 21/1838 від 26.12.2018 р.; паспорт НОМЕР_2 виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 17.04.2006 р.

третьої особи: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 11.03.2005 р.

В С Т А Н О В И В :

22.08.2018 р. до Господарського суду Вінницької області за підсудністю з Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява з присвоєним номером справи № 921/279/18 Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" до Редакції газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" поширену відповідачем у номері 20 газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" від 14.05.2018 р. та зобов'язати відповідача у строк 10 календарних днів з дня набрання рішення законної сили по даній справі спростувати поширену відповідачем14.05.2018 р. у номері 20 в газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" недостовірну інформацію про позивача, аналогічним способом - шляхом опублікування статті у вищезазначеній газеті.

22.08.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 27.08.2018 р. справу № 921/279/18 прийнято до провадження новим складом суду. Також даною ухвалою, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" до Редакції газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" про захист ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов'язання її спростувати залишено без руху.

10.09.2018 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків № 60 від 06.09.2018 р. до поданої позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.09.2018 р. відкрито провадження у справі № 921/279/18 в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17.10.2018 р.

11.10.2018 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.10.2018 р., в якому останнє просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" у повному обсязі.

Крім того, 11.10.2018 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" надійшло клопотання б/н від 09.10.2018 р. про виклик свідка, в якому останнє просить суд викликати в якості свідка гр. ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 17.10.2018 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" про заміну неналежного відповідача належним та замінено неналежного відповідача - Редакцію газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" - належним - Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА".

Також в судовому засіданні 17.10.2018 р. відхилено клопотання ТОВ "Видавництво "РІА" б/н від 09.10.2018 р. про виклик свідка про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

За результатом проведення судового засідання 17.10.2018 р. відкладено підготовче засідання на 26.10.2018 р., за наслідком чого постановлено ухвалу зафіксовану у протоколі судового засідання.

25.10.2018 р. на електронну адресу суду від позивача надійшла скріплена цифровим підписом відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" № 109 від 24.10.2018 р., в якій позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, 25.10.2018 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи гр. ОСОБА_1, яке судом відхилено про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання від 26.10.2018 р.

26.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.11.2018 р.

29.10.2018 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" вих. № 109 від 24.10.2018 р.

22.11.2018 р. через канцелярію суду громадянином ОСОБА_1 подано заяву (вх. № 02.1-34/9189/18 від 22.11.2018 р.), про залучення останнього до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та письмові пояснення б/н від 22.11.2018 р.

22.11.2018 р. в судовому засіданні продовжено передбачений ч. 3 ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження на 30 днів, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Крім того, в судовому засіданні 22.11.2018 р. оголошено перерву до 10.12.2018 р.

06.12.2018 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" надійшло заперечення щодо відповіді на відзив позивача б/н від 05.12.2018 р., в якому останнє просить суд розглядати дане заперечення разом з відзивом на позовну заяву та залучити до участі у справі в якості третьої особи гр. ОСОБА_1

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1.

Крім того, ухвалою від цієї ж дати відкладено підготовче засідання на 17.12.2018 р.

17.12.2018 р. третьою особою гр. ОСОБА_1, до суд подано заяву б/н від 17.12.2018 р., якою долучено до матеріалів справи ряд додаткових документів.

За результатом судового засідання 17.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в цей же день.

В судовому засіданні 17.12.2018 р. оголошено перерву до 10.01.2019 р., тоді як за наслідком вказаного засідання оголошено перерву до 15.01.2019 р.

Судове засідання 15.01.2019 р. проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Кіровоградської області, на підставі ухвали суду від 10.01.2019 р.

В судовому засіданні третьою особою - гр. ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про витребування у Підволочинського відділу поліції результатів почеркознавчих експертиз, яке судом відхилено про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на розміщення відповідачем 14.05.2018 р. на сторінці 2 номеру 20 друкованого видання-газети Тижневик "RIA Плюс" статті, автор якої не вказаний, з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якій оприлюднено недостовірну та негативну інформацію про позивача, а саме інформацію: "стверджують, що представники агрофірми підробили їхні підписи і засівають поля незаконно". "Двадцять власників земельних паїв - по декілька гектарів кожен - у селі Киданці Збаразького району, стверджують, що представники ТОВ "Агро-промислова фірма "Калина" фальшували підписи власників земель та проводили незаконну реєстрацію сфальшованих договорів". "Підписували навіть мертві". "Проте зараз їхні ділянки засівають, а представники орендаря погрожують поліцією та кажуть, що діють на підставі продовжених договорів. Як таке можливо, якщо хтось із цих людей на момент "підписання" договорів взагалі перебував за кордоном, хтось уже поховав родича, на якого укладено договір, що не втратив законної дії".

Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 р., вказану статтю, автор якої не вказано, було розміщено в мережі Інтернет на сайті, який має пряме відношення до друкованого видання Тижневик "RIA Плюс".

За твердженням позивача, інформація в статті є недостовірною інформацією, такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації.

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації, інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина", поширену відповідачем у номері 20 газети Тижневик "RIA Плюс" від 14.05.2018 р. та зобов'язати відповідача у строк 10 календарних днів з дати набрання законної сили судовим рішенням по даній справі спростувати поширену відповідачем 14.05.2018 р. у номері 20 в газети Тижневик "RIA Плюс" недостовірну інформацію про позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову в повному обсязі, зазначаючи, окрім іншого, наступне:

- у статті з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" викладено суспільно значиму інформацію. Подання такої інформації є одним з обов'язків засобів масової інформації й газета "RIA ПЛЮС" не могла залишитись осторонь від висвітлення цих подій;

- посилання позивача на ч. 3 ст. 277 ЦК України та обґрунтування позиції із посиланням на зазначену норму є безпідставним, оскільки вказана частина статті виключена у 2014 р. на підставі Закону № 1170-VІІ від 27.03.2014 р.;

- в наведених цитатах стверджує не видавець газети чи сайту, а люди власники паїв в с. Киданцях;

- перед публікацією здійснювалась перевірка інформації (до відзиву додано копії договорів оренди землі та акти передачі в оренду земельних ділянок; звукозаписи подій та інтерв'ю з учасниками подій в селі Киданці, які отримано відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні");

- нормами п. 3 ч. 1 ст. 42 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" визначено, що редакція, журналіст не несуть відповідальність за публікацію відомостей якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб. Такими чином відповідач не може нести відповідальність за висловлювання інших осіб - фактичних надавачів інформації.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача наведеним у відзиві, вказуючи слідуюче:

- відповідно до п. 2. ч. 3 ст. 26 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" розповсюджувана інформація провина бути об'єктивна та достовірна (тобто перевірена). Із долучених звукозаписів неможливо нічого конкретно встановити (скільки учасників?, хто задає питання?, хто відповідає?, тощо). Журналіст конкретних питань нікому не ставить та відповіді не отримує;

- зі змісту долучених 6-тьи договорів оренди неможливо встановити, що останні доводять та спростовують;

- із звукозапису чітко прослідковується організованість компетентною особою заходу з залученням журналіста;

- подана журналістом в статті інформація не відповідає дійсності: відсутні будь-які докази, які підтверджують фальшування позивачем підписів на договорах, відсутні будь-які докази, що договори підписували мертві люди, докази того, що договори підписували люди, які перебувають за кордоном.

Відповідач у поданому до суду запереченні щодо відповіді на відзив стосовно вищевказаних тверджень позивача, зазначає, наряду з іншим, наступне:

- стосовно зауваження позивача стосовно того, що із записів неможливо нічого встановити слід зазначити, що специфіка діяльності ЗМІ відрізняється від специфіки діяльності органів слідства та суду. На записах зафіксовано не конкретні процесуальні дії, а записи стосуються подій у с. Киданці за участю селян, які не діють у якихось рамках та необмежені у праві висловлювати свої думок;

- невідома особа, як зазначає позивач у відповіді на відзив, є саме гр. ОСОБА_1 Крім того, на фото, розміщеному у якості ілюстрації до статті, яке позивач подав до суду зображений саме гр. ОСОБА_1 Вказане останні підтвердив особисто в судовому засіданні 22.11.2018 р. Ця ж сама особа на іншому звукозаписі. У відповіді на відзив позивач сам визнає, що на звукозаписах певну інформацію надає одна і та ж особа;

- стосовно зауваження позивача відносно договорів - дані копії договорів буди надані відповідачем як доказ того, що інформація для статті не була взята нізвідки, а ґрунтувалась також й на документах;

- фактичним надавачем інформації (джерелом інформації) - гр. ОСОБА_1 (чий голос звучить на звукозаписах наданих до суду та фото якого розміщено в якості ілюстрації до статті) подано до суду заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1 у поданій до суду нотаріально посвідченій заяві та у пояснення на позовну заяву, складених на підставі довіреностей від імені 12 власників земель сільськогосподарського призначення с. Киданці в задоволенні позову просить суд відмовити в повному обсязі, зазначаючи, наступне:

- засіб масової інформації (відповідач) не повинен доводи у суді достовірність інформації отриманої від іншої особи та не повинен бути притягнений до відповідальності за поширення висловлювань іншої особи;

- інформація для статті була отримана відповідачем від гр. ОСОБА_1 та інших учасників події. Наведена у статті інформація відтворена на підставі повідомлень гр. ОСОБА_1 та інших учасників події, інтереси яких представляє гр. ОСОБА_1;

- 02.01.2007 р. між жителями с. Киданці Збаразького району Тернопільської області (власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення) з однієї сторони та ТОВ агропромислова фірма "Калина" (орендар) укладено договори оренди землі терміном на 10 років, який закінчився 13.12.2017 р.

Однак, власниками землі було виявлено факти незаконного оформлення та реєстрації представниками ТОВ агропромислова фірма "Калина" договорів оренди та додатків до вже існуючих договорів в період з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р., а саме 12 громадян, які нових договорів та додатків не підписували. За даним фактом зазначені громадяни звернулись із колективним зверненням до правоохоронних органів та депутатів Верховної Ради України на підтвердження чого до пояснень долучено ряд звернень. Надані суду докази підтверджують достовірність інформації викладеної в статті газети.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.05.2018 р. на другій сторінці номеру 20 друкованого видання-газети Тижневик "RIA Плюс" розміщено статтю, автор якої значиться Видавництво РІА, з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якій оприлюднено недостовірну та негативну інформацію про позивача, а саме інформацію:

1) "стверджують, що представники агрофірми підробили їхні підписи і засівають поля незаконно".

2) "Двадцять власників земельних паїв - по декілька гектарів кожен - у селі Киданці Збаразького району, стверджують, що представники ТОВ "Агро-промислова фірма "Калина" фальшували підписи власників земель та проводили незаконну реєстрацію сфальшованих договорів".

3) "Підписували навіть мертві".

4) "Проте зараз їхні ділянки засівають, а представники орендаря погрожують поліцією та кажуть, що діють на підставі продовжених договорів. Як таке можливо, якщо хтось із цих людей на момент "підписання" договорів взагалі перебував за кордоном, хтось уже поховав родича, на якого укладено договір, що не втратив законної дії".

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. вказану статтю з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" було розміщено в мережі Інтернет на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до договору між засновниками та видавцем газети "RIA плюс" від 30.12.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІА Холдинг" (засновник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" (видавець), газета видається з метою доведення до широкого кола читачів об'єктивної інформації з різних сфер життя , друк реклами та оголошень.

При цьому виконавець самостійно та/або на договірних підставах створює інфраструктуру для видання газети, її друку та розповсюдження, залучення реклами, оголошень, інформації та іншої діяльності; здійснює повне виробниче, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності газети. Крім того, виконавець самостійно несе відповідальність перед державними органами та третіми особами за свою діяльність пов'язану з виданням газети.

Згідно сертифікату на доменне ім'я "20minut.ua" виданого реєстратором доменів "Bestname.ua" власником зазначеного домену є Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА".

Факт викладення оспорюваної інформації в газеті та мережі Інтернет на сайті: https://te.20minut.ua підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником останнього в усних поясненнях в ході розгляду справи, в зв'язку з чим не потребує доказуванню в силу приписів ст. 75 ГПК України.

Також в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява від 21.11.2018 р. громадянина ОСОБА_1 залученого до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в якій останній повідомляє, що останній є надавачем інформації висвітленої в статті: "ІНФОРМАЦІЯ_1" та в нього наявні повноваження на представництво інтересів інших учасників подій в селі Киданці.

Крім того, третьою особою - гр. ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено ряд звернень до правоохоронних органів, які передували публікуванню оспорюваної інформації, стосовно ситуації, яка склалась із належними громадянам земельним ділянками сільськогосподарського призначення в с. Киданці.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" поширену відповідачем у номері 20 газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" від 14.05.2018 р. та зобов'язати останнього спростувати поширену інформацію про позивача, аналогічним способом - шляхом опублікування статті у вищезазначеній газеті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вказане інформація є недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації.

Надаючи оцінку порушеного права позивача, в контексті зазначених обставин та змісту правовідносин, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 201 ЦК України встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Таким чином, інформацією є, зокрема, документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Статтею 4 ЗУ "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 ЗУ "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 р. № 1 роз'яснено, що підставою для задоволення позову про захист гідності і честі фізичної особи є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом.

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації (ст. 5 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні").

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України "Про інформацію" та цим Законом.

Частиною 5 ст. 25 ЗУ "Про інформацію" встановлено, що журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими (ч. 4 ст. 30 ЗУ "Про інформацію").

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

За змістом статті 10 Конвенції свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критика представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини. Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою статті 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій (рішення у справі "Перна проти Італії", заява N 48898/99, пункт 39, від 06 травня 2003 року).

Українське законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу.

Так, у п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" зазначено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що це положення у загальному плані відповідає його підходу до свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими (рішення від 23 вересня 1994 року у справі "Йерзільд проти Данії" (Jersild v. Denmark), п. 35, Series А, N 298 та рішення у справі "Тома проти Люксембургу" (Thoma v. Luxembourg), заява N 38432/97, п. 62, ECHR 2001-III).

Свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які проте повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series А по. 298, р. 23, п. 31; Janowski V. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999 J- Nihpn and Johnsen V. Norway [ОС], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VlII; and Fuentes Bobov. Spain, no. 39293/98, n. 43, 29 лютого 2000).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" (заява № 16695/04 від 15.07.2010 р., остаточне 15.10.2010 р.) зазначено, що повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див. рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom" від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.

Слід також відзначити, що у світлі наведеного не тільки завданням преси є поширювати інформацію про суспільно важливі події та ідеї, а й суспільство також має право отримувати їх. Інакше чи здатна була б преса відігравати цю життєво важливу роль "вартового пса демократії".

Отже, журналіст (преси) будучи специфічним суб'єктом інформаційних відносин на якого покладено в силу професійної діяльності обов'язком з першочергово висвітлення суспільно значимих подій (ситуацій) наділений певним імунітетом від цивільної відповідальності за поширення (викладення) інформації заснованої на дослівному відтворенню інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб. Вказане корелює нормам чинного законодавства України та практиці викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини.

При цьому, залишення поза увагою (не врахування) зазначеного статусу журналіста (преси) та притягнення до відповідальності за поширення (опублікування) ним інформації сформованої на основі відтворення висловлювань інших осіб є таким, що в цілому нівелює роль журналістики як суб'єкт інформаційних відносин та суперечить ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за змістом якої свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критика представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Надавши оцінку інформації опублікованої у статті: "ІНФОРМАЦІЯ_1" в контексті наведеного вище та з урахуванням структурного оформлення та стилістичного викладення матеріалу публікації, судом встановлено, що вказана публікація ґрунтується на інтерв'ю наданому журналісту громадянами с. Киданці стосовно належних останнім земельних ділянок (паїв).

При цьому, дана стаття відтворює висловлювання вказаних осіб (громадян с.Киданці) та їхні суб'єктивні думки та відношення до конфліктної ситуації, а не авторським матеріалом та власною позицією журналіста.

Крім того, кожній із сторін журналістом була надана можливість висловити свою точку зору з приводу ситуації, що була висвітлена у статті.

Так, що стосується інформації (цитати): "стверджують, що представники агрофірми підробили їхні підписи і засівають поля незаконно" вказану цитату позивачем взято окремо ("відірвано") із речення: "Власники паїв в Киданцях називають крадіжкою землі дії агрофірми, котра орендувала їхні наділи раніше. Люди вирішили не продовжувати оренду з фірмою, але стверджують що представники агрофірми підробили їхні підписи і засівають поля незаконно".

Тобто у вказаному реченні зазначається, що саме власники паїв в с. Киданці стверджують про підробку їх підписів та засівання полів агрофірмою. При цьому у вказаному реченні відсутній жодне фактичне твердження (висновок) журналіста (редакції) стосовно даної ситуації.

Аналогічне стосується речення: "Двадцять власників земельних паїв - по декілька гектарів кожен - у селі Киданці Збаразького району, стверджують, що представники ТОВ "Агропромислова фірма "Калина" фальшували підписи власників земель та проводили незаконну реєстрацію сфальшованих договорів" в якому висвітлено пояснення власників паїв надане в ході інтерв'ю.

Щодо фрази "Підписували навіть мертві", остання є продовженням складової частини репліки: "- Ми вийдемо всі разом на те поле - ви свого урожаю не зберете, - попереджають власники паїв. - Ми вийдемо всі, бо ми є дружні. Створимо спілку, бо це є наша земля, ніхто не може без нашого відома фальшувати, погрожувати нашим людям, за нашу ж землю". У вказаній репліці громадяни (учасники події) продовжують нагадувати на фальшуванні, що склалось з належними останнім земельними ділянками. При цьому виділення зазначеної фрази автором публікації окремим абзацом та шрифтом за відсутності конкретних стверджень та висновків зроблених автором публікації не свідчить про повідомлення (ствердження) конкретних фактів.

Виділення фрази "Підписували навіть мертві" окремим шрифтом лише акцентує значимість ситуації, що склалась із належними громадянам земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Також продовженням репліки, що склалось в ході діалогу учасників подій під час інтерв'ю стовно земельних ділянок (паїв) є речення: "Проте зараз їхні ділянки засівають, а представники орендаря погрожують поліцією та кажуть, що діють на підставі продовжених договорів. Як таке можливо, якщо хтось із цих людей на момент "підписання" договорів взагалі перебував за кордоном, хтось уже поховав родича, на якого укладено договір, що не втратив законної дії".

Даним реченням продовжено репліку: "- У власників землі на руках є лише договори, які укладали раніше, і термін дії яких закінчився ще у грудні 2017-го року" у продовження до репліки: "- Сьогодні тут є люди, які не продовжували договорів оренди з цим підприємством, - каже один з власників землі ОСОБА_4".

Факт надання інформації журналісту видавництва та її відображення зі слів громадян (власників паїв) підтверджено також третьою особою - гр. ОСОБА_1, який у поданій до суду нотаріально посвідченій заяві та в усних поясненнях в ході розгляду справи підтверджено, що останній разом з рештою громадян є надавачем інформації висвітленої у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Крім того у пояснення складених на підставі довіреностей від імені інших учасників подій та в усних поясненнях третьою особою - гр. ОСОБА_1 зазначено, що наданню (повідомленню) інформації висвітленої у статті передували колективні звернення громадян стосовно вказаної ситуації до правоохоронних органів та депутатів Верховної Ради.

Також останній підтвердив своє зображення разом з іншим учасниками подій на фото, розміщеному в якості ілюстрації до згаданої статті.

Такими чином, низка встановлених обставин переконливо свідчить, що оспорювана інформація є викладенням дослівного відтворення повідомлення жителів с.Киданці стосовно ситуації, що склалась із належним останнім земельним ділянками сільськогосподарського призначення (паями). Тобто вказана інформація не є висновками самого журналіста (редакції газети), оскільки має місце переказування інформації з чужих слів, а саме власників земельних ділянок.

При цьому діючи об'єктивно журналістом редакції вживались заходи щодо висвітлення позиції обох сторін конфлікту, що свідчить про дотримання балансу інтересів обох сторін конфлікту з приводу ситуації, що склалась із земельними ділянками (паями).

Дане слідує зі змісту наступних речень публікації: "Аби побачити «підписані ними» документи власники землі 10 травня направилися до агрофірми-орендаря. З ними журналісти. Директор агрофірми ОСОБА_5 договорів не показав, бо вони, як стверджує, в Кіровограді. Повідомив, що на їхнє звернення він може попросити Кіровоградський офіс надіслати копії тих договорів.", "Та як ти не підписувала, якщо я залишала договір на підпис твоєму чоловікові? - перепитує когось з селян бухгалтер. - Він тоді ще ремонт робив удома. А от ви підписували договір, коли цукор отримували за оренду. А твій договір я залишала твоїй сестрі…", "Для кожного з присутніх представниця "Калини" мала відповідь, кому вона залишала договір для підписання цією людиною".

За вказаних обставин, враховуючи, що викладена в статті (публікації) інформація за своїм структурним оформленням та стилістичним викладенням є відтворенням висловлювань (повідомлень) власників земельних ділянок (громадян с.Киданці) підстави для покладення на відповідача відповідальності за викладення зазначеної інформації відсутні, позаяк за змістом п. 3 ч. 1 ст. 42 ЗУ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень фізичних осіб.

Відтак, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" позов задоволенню судом не підлягає.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вище наведене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

15.01.2019 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "Калина" поширену відповідачем у номері 20 газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" від 14.05.2018 р. та зобов'язати відповідача у строк 10 календарних днів з дня набрання рішення законної сили по даній справі спростувати поширену відповідачем14.05.2018 р. у номері 20 в газети ТИЖНЕВИК "RIA ПЛЮС" недостовірну інформацію про позивача, аналогічним способом - шляхом опублікування статті у вищезазначеній газеті відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 24 січня 2019 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук . 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - с.Киданці, Збаразький район, Тернопільська область, 47374.

3 - відповідачу - вул. Радянська, буд. 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132.

4 - третій особі - АДРЕСА_1