печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29827/18-ц

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Медведєва М.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сидоренко Р.В.

третя особа 1: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» не з»явився третя особа 2: Державна казначейська служба України не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національного Банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до до Національного Банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах.

Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає банківські метали (Золото) Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 вагою 1727.50 грам на термін 02 листопада 2015 року по 29 квітня 2016 року. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 2% річних. Згідно з Довідкою ПАТ «КБ «Хрещатик» №9-1/1641 від 26 квітня 2018 року акцептована сума в еквіваленті склала 1 697 856,02 грн..

Таким чином, із врахуванням стриманої гарантованої суми відшкодуванні загальний залишок грошових коштів за договором ОСОБА_3 склав 1 697 856,02 грн. На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний бай «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року №46 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегувань повноважень тимчасового адміністратора банку». Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноваження ліквідатора банку». 28 лютого 2017 року Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15685/16 визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року апеляційну скаргу Національного банку України було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року касаційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - без змін. Позивач вважає, що в результаті протиправної бездіяльності Національного банку України, яка встановлена постановою Окружного адміністративного України від 28 лютого 2017 року у справі №826/15685/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2017 року позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі вкладів, які не були повернуті Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», на загальну суму 1 697 856, 02 грн. У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Представник у судовому засіданні відповідача позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву. Представники третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», Державної казначейської служби України не з'явились з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у їх відсутність. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав. Судом встановлено, що 02 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» було укладено Договір банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах. Згідно з п. 1.1 Договору Банк приймає банківські метали (Золото) Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 вагою 1727.50 грам на термін 02 листопада 2015 року по 29 квітня 2016 року.Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 2% річних. Згідно з Довідкою ПАТ «КБ «Хрещатик» №9-1/1641 від 26 квітня 2018 року акцептована сума в еквіваленті склала 1 697 856,02 грн..Таким чином, із врахуванням стриманої гарантованої суми відшкодуванні загальний залишок грошових коштів за договором ОСОБА_3 склав 1 697 856,02 грн.. Постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 ПАТ «КБ «Хрещатик» було віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі зазначеної постанови, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з 05.04.2016 було запроваджено у ПАТ «КБ «Хрещатик» тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Хрещатик» (рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2016 № 463). 02.06.2016 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик». У свою чергу Фондом на підставі зазначеної постанови Правління Національного банку України було прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини. Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливило виконання своїх зобов'язань щодо виплати вкладу та відсотків позивачу.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Отже, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.

Оскільки між позивачем та банком ПАТ КБ «Хрещатик» виникли договірні відносини, то стягнення суми вкладу позивачу повинно відбуватись на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Доводи представника позивача про те, що стягнення суми вкладу як відшкодування майнової шкоди є безпідставним, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зобов'язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є а) наявність шкоди; б) протиправна поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Тому, хоча постановою Окружного адміністративного суду м. Києва визнано бездіяльність Національного банку України протиправною, проте доводи позивача про те, що Національний банк України має нести майнову відповідальність за зобов'язаннями неплатоспроможного банку є необґрунтованими.

Крім того, під час судового розгляду представником позивача не доведена вина відповідача у доведенні ПАТ КБ «Хрещатик» до неплатоспроможності, не доведено завдану шкоду позивачу (розмір вкладу не є розміром шкоди у розумінні ст. 1166 ЦК України), причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями відповідача.

Суд звертає увагу на те, що позивач як на підставу для задоволення позовних вимоги посилається на положення ст. 1173 ЦК України, відповідно до якої є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Також особливий статус Національного банку України визначений в Рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99). Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України»), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України «Про Національний банк України»).

Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб'єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачу компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1173 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про Національний банк України» та ст.ст. 4, 19, 27, 43, 49, 81, 174, 175, 178 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові ОСОБА_3 до Національного Банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту 24.12.2018 року.

Суддя Остапчук Т.В.