Провадження № 33/811/551/18 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Львів

Суддя судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду Павлишин О.Ф., з участю представника Львівської митниці ДФС Зирянова О.Ю., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Львівської митниці ДФС Лубоцького Б.І. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

цією постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України закрито, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 3285/20900/18 від 30 травня 2018 року товар постановлено повернути ОСОБА_3 після проведення митного оформлення або для повернення вказаного товару на митну територію держави, з якої його було вивезено.

Згідно з постановою судді першої інстанції та відповідно до протоколу про порушення митних правил 3285/20900/18 від 30 травня 2018 року, 30.05.2018 року близько 03 години 30 хвилин громадянин України ОСОБА_3, виконуючи робочу поїздку повертаючись з Республіки Польща до України через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автобусом марки "BOVA" модель FUTURA FHD 14/D4302, реєстраційний номер KTA73037, що здійснював регулярне перевезення пасажирів за встановленим маршрутом Варшава-Київ, окремою смугою руху «червоний коридор» автобусна смуга. Під час проведення візуального огляду даного т/з виникла підозра, щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов'язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Для здійснення митного оформлення гр. України ОСОБА_3 та другим водієм ОСОБА_6, було подано митні декларацію, в якій вони заявили про відсутність в них будь-яких товарів, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено. Після завірення декларації штампом „Під митним контролем" № «007», під час проведення поглибленого огляду, в багажному відділенні серед багажу та особистих речей пасажирів, було виявлено незадекларовані товари, а саме одяг новий в асортименті, що переміщувався в дорожніх сумках: білизна жіноча (труси) т.м. «HUAYA BAMBOO FIBER» в кількості 72 шт.; білизна жіноча (б'юстгальтери) в асортименті в кількості 396 шт.; шкарпетки в асортименті в кількості 225 пар.; штани жіночі в асортименті в кількості 17 шт.; майки жіночі в асортименті в кількості 48 шт; шорти жіночі з маркуванням на етикетках MUST PARKOUR в кількості 12 шт; топи дівчачі підліткові з маркуванням на етикетках GREENICE в кількості 36 шт; білизна дитяча (труси для хлопців) з маркуванням на етикетках KOKOWEI HAPPY BOY в кількості 66 шт; білизна дитяча (труси для дівчат) в асортименті в кількості 48 шт.

Працівниками митниці дії ОСОБА_3 кваліфіковані як недекларування товару, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про його кількість та наявність, який підлягає обов'язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, тобто вчинення порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

На постанову судді першої інстанції, представник Львівської митниці ДФС Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на нього стягнення передбачене даною статтею в повному обсязі, а також стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці вилученого протоколом про порушення митних правил 3285/20900/18. Мотивує це тим, що висновок суду першої інстанції є помилковим і необґрунтованим, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що гр. ОСОБА_3 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню. Вказує, що судом першої інстанції під час розгляду справи та визначення строків притягнення до адміністративної відповідальності не враховано те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VIII від 08.11.2018 внесено зміни у ст. 467 МКУ, а саме частину першу викладено у такій редакції: «Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 МК України розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом». Вказані зміни набрали законної сили 25.11.2018.

Крім цього зазначає, що постанова судді першої інстанції не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника Львівської митниці ДФС Зирянова О.Ю., який підтримав апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Лубоцького Б.І., пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга представника Львівської митниці ДФС Лубоцького Б.І. не підлягає до задоволення.

Згідно статті 472 МК України відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил №3285/20900/18 від 30.05.2018 року адміністративне правопорушення, передбачене ст.472 МК України ОСОБА_3 вчинено 30 травня 2018 року (з цієї дати і обчислюється строк передбачений ч.2 ст. 467 МК України, оскільки правопорушення не було триваючим), матеріали справи надійшли до суду першої інстанції 01 серпня 2018 року (обкладинка справи).

13 грудня 2018 року - станом на день прийняття судом першої інстанції постанови шестимісячний строк для накладення адміністративного стягнення закінчився, а тому висновок суду про закриття провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідає вимогам закону.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права щодо строку накладення адміністративного стягнення не може прийматись до уваги в зв'язку з наступним.

Частиною першою ст.58 Конституції України передбачено, що закони України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Заборона зворотної дії є однією з важливих складових правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в ст.7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018 року якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Разом з тим, положеннями частини першої статті 467 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012 року, № 5288-VI від 18.09.2012 року, яка була чинною на час вчинення правопорушення ОСОБА_3 - 30.05.2018 року, не передбачалось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил на час розгляду таких справ судом.

А відтак, оскільки відповідно до ч.1 ст.467 МК України в редакції Законів № 4915-VI від 07.06.2012 року, № 5288-VI від 18.09.2012 року, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, і на час прийняття постанови Галицьким районним судом м. Львова - 13.12.2018 року з дня виявлення правопорушення - 30.05.2018 року, минуло шість місяців, висновок суду про сплив строку накладення адміністративного стягнення відповідає положенням закону.

Враховуючи викладене, постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 529 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Лубоцького Б.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2018 року відносно ОСОБА_3 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Павлишин О.Ф.