ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2019

м. Івано-Франківськ

Справа № 909/1041/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, вул. Чорновола,9, м. Івано-Франківськ, 76018, в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача:Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014,

про стягнення шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 521 715,19 грн.

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1, (посвідчення № 033485 від 18.05.15 ) -військовий прокурор

Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність від 04.01.19)-юрисконсульт, ОСОБА_3 (довіреність №02-19/126 від 17.01.18)- головний спеціаліст

Від відповідача: ОСОБА_4, ( договір про надання правової допомоги від 09.01.19)

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 09.01.19)- головний лісничий

в с т а н о в и в

Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області, до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 521715,19грн. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 в позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 у справі № 909/1041/16 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону без задоволення. Постановою Верховного суду від 11.09.2018 касаційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону задоволено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. Згідно автоматизованого розподілу справу №909/1041/16 скеровано на новий розгляд судді Шкіндеру П.А.

Хід справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області 17.10.2018 подала обгрунтування позовних вимог ( вх. №15948) у якому зазначає, що відповідно до висновку до Національного лісотехнічного університету України, контури лісосіки в натурі на межі з Луквицьким лісництвом частково не відповідають зображенню на планшеті лісництва (виготовлене у 2001 році), що саме і є підтвердженням зміщення лісокористувачем лісосіки та здійснення незаконної рубки 90 дерев різних лісових порід та діаметрів за межами контуру відведення ділянки до рубки у Майданському лісництві відповідно до лісорубного квитка №19 від 10.05.2016р, що є порушенням норм Лісового кодексу України. Крім того, позивач долучив до матеріалів справи 06.12.2018 план ділянок відведених під суцільну санітарну рубку. ( вх. 19127/18).

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що лісокористувачем здійснено відхилення від плану кв.7 вид.1 пл.1,5га Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" при розташуванні ділянки фактичного зрубу на місцевості, що і підтверджено інженером замлевпорядником ДП « Івано-Франківський інститут землеустрою» у зробленому ним плані окружної межі земельної ділянки та Національним лісотехнічним університетом України при проведенні наукового обгрунтування щодо законності проведення суцільно-санітарної рубки.

ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" зазначає, що відсутні плани або схеми, як додатків до акту, в яких був би відображений факт виходу за межі дозволеної лісосіки. Також судом при винесенні рішення надано правову оцінку відомості зрубаних дерев та правильно зазначено про те, що посилання позивача на наявність підпису представника лісокористувача у польовій відомості не спростовує висновку суду стосовно недоведеності факту виходу за межі виділеної лісосіки, оскільки в ній не міститься інформації щодо конкретного місця відповідного перерахунку, дана відомість за умови відсутності документального підтвердження факту виходу, визначає не сам факт правопорушення, а фактично є лише перерахунком кількості дерев на визначеній інспектором ділянці. Крім того, відповідач зазначає, що вирубка лісу проводилась згідно з картографічними матеріалами, виготовленими ВО "Укрдержліспроект", якими користується лісогосподарське підприємство (копія планшету №1 ).

Представник військової прокурори Західного регіону (військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону) в судовому засіданні підтримали доводи Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області та подав суду для долучення до справи копії оглядів проведених в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42016090780000080 від 15.111.2016року. ( вх.19066/18 від 05.12.2018).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне:

10 травня 2016 року на підставі дозволу Івано-Франківського ОУЛМГ №03-14/55-209 від 25.02.2016 Прикарпатському військовому лісгоспу було видано лісорубний квиток Серія 02 ЛКБ №418691 (№19) для проведення суцільної-санітарної рубки в Майданському лісництві (том І а.с.77).

ОСОБА_4 квитком передбачена можливість проведення суцільної санітарної рубки в кварталі 7 виділі 1 на площі 1,5 га. Окрім цього визначено, що не підлягають вирубанню дерева за межами ділянки.

Відповідно до п. 25 "Санітарних правил в лісах України", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області під час проведення перевірка додержання Прикарпатським військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, виявлено порушення у виділі 1 кварталу №7 Майданського військового лісництва, а саме: при натурному обстеженні виявлено незаконну рубку 35 дерев ялиці білої, 32 дерев граба звичайного,10 дерев осики, 2 дерев липи, 6 дерева бука,3 дерев вільхи чорної, 2 дерев берези .

Зокрема, Держекоінспекцією встановлено:

- розходження між матеріалами відводу ділянки до рубки (проведеної контрольною бусольною зйомкою по даних румбах та довжинах промірів) та контуром фактичного вирубування за межами контуру відведення ділянки до рубки (по румбах та довжинах промірів плану схеми відводу ділянки до рубки) в 30-ти метровій смузі лісосіки зрубано 90 дерев .

Отже, позивач вважає, що проведенням рубки зазначених дерев без отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка, ордера, лісового квитка), а також з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, навколишньому середовищу відповідачем заподіяно шкоду в розмірі 521 715,19грн., які необхідно перерахувати у відповідний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Приписами ч.ч.3,4 ст.17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку визначених законодавством України.

Пунктом е) ч.1 ст.41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у справі є постійним лісокористувачем, в обов"язки якого входить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

За вимогами п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом,на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Предметом доказування у даній справі є доведення позивачем як самої відмінності площ відведення та фактичної рубки, надання доказів схематичного відображення ділянки, на якій було проведено незаконну рубку, так і встановлення її точної площі, вираженої в одиницях виміру і конфігураціях.

Спеціалістом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області у відповідності до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за листом №50-3497 вих-16 від 26.10.2016 р. Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону та ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.10.2016р. в рамках кримінального провадження від 29.01.2016р. №4201614040000013, проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Факт правопорушення, яке вчинено Прикарпатським військовим лісгоспом ДП «ОСОБА_4 -Франківський військовий ліспромкомбінат» зафіксований ОСОБА_6 позапланової перевірки від 04.11.2016р., складеного з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів виявлено порушення та проведено розрахунок розміру шкоди заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев.

Відповідно до Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розраховано шкоду в сумі 521715,19 грн.

Під час перевірки на площі лісосіки в кварталі 7 виділ №1 Майданського лісництва проведено контрольну бусольну зйомку площі зрубу по румбах та довжинах промірів плану-схеми відводу ділянки до рубки, проведеної працівниками Прикарпатського військового лісгоспу та Майданського лісництва. Встановлено розходження між матеріалами відводу ділянки до рубки (проведеної контрольною бусольною зйомкою по даних румбах та довжинах промірів) та контуром фактичного вирубування.

За межами контуру відведення ділянки до рубки (по румбах та довжинах промірів плану-схеми відводу ділянки до рубки, проведеної працівниками Прикарпатського військового лісгоспу та Майданського лісництва) в 30-ти метровій смузі лісосіки, зрубано 90 дерев різних лісових порід та діаметрів, що є порушенням норм Лісового кодексу України, за що розраховано 521715,19 грн. шкоди.

Відповідно до ч.2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року №17 визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, -затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» передбачено «Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів».

Порівнявши план ділянки відведеної під Суцільно-санітарну рубку у кварталі 7 виділ 1 пл.1,5 га Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, на основі якої виписаний лісорубний квиток №19 від 10.05.2016р. і яка є основним документом при визначенні контурів ділянки лісу, на якій повинна проводитися рубка згідно лісорубного квитка та план окружної межі земельної ділянки на території Майданської сільської ради ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп, яка зроблена ДП «Івано-Франківським інститутом землеустрою» на замовлення Відповідача, встановлено розбіжність при визначенні румбів лінії між точками та довжинами відповідних ліній:

- між точками 0 і 1 у плані до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пн.сх. 89° довжину 75м, а інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва вказано 72,73м;

- між точками 1 і 2 плану до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пн.зх 1° та промір 170 м, інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва вказано довжину -198,59м;

- між точками 2 і 3 плану до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пн.сх 99° промір 160м, який позначений на план-схемі рівною лінією, а інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва, поділено відстань на 2 частини 72,68м і 143,80м із позначенням нахилу меж відповідної лісової ділянки на 75°, хоча на плані до лісорубного квитка межі та лінії у відповідній ділянці позначені рівні без буд яких нахилів. Якщо додати довжини 72,68м і 143,80м отримуємо довжину 216,48м, хоча в план-схемі до лісорубного квитка якщо додати відповідні проміри 75м і 160м отримуємо 235 м.

- між точками 3 і 4 плану до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пд.сх. 1° та зазначено промір 20м, інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва вказано довжину -23,16м

- між точками 4 і 5 плану до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пд.зх. 89° та зазначено промір 80м, який позначений на план-схемі рівною лінією, а інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва вказано довжину 73,45 м із позначенням нахилу.

- між точками 5 і 6 плану до лісорубного квитка № 19 зазначено румб пд.сх. 1° та зазначено промір 150м, інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» при визначенні фактичних меж кв.7 виділу 1 Майданського лісництва вказано довжину - 162,86м

Під час проведення ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» зйомки було відсунуто межу лісосіки від бетонної дороги, яка також слугує квартальною просікою на 10 м., хоча у плані до лісорубного квитка № 19 - межею лісосіки саме і є бетонна дорога. Відповідно довжина ділянки посунута вгору з метою приховання пнів незаконно зрубаних дерев уверху ділянки за межами контуру лісосіки відведеної працівниками Прикарпатського військового лісгоспу у Плані ділянки відведеної під суцільно-санітарну рубку у кв.7 виділ 1 Майданського лісництва відповідно до лісорубного квитка № 19 від 10.05.2016р. Відповідно до Плану межею початку рубки є край бетонної дороги. Аналогічно контур ділянки посунуто вгору працівниками Національного лісотехнічного університету України при науковому обґрунтуванні законності проведення суцільно-санітарної рубки.

При накладенні Плану окружної межі земельної ділянки на Розміщення лісосіки Національного лісотехнічного університету України та на план до лісорубного квитка № 19 також очевидні значні розбіжності.

У Плані ділянки відведеної під суцільно-санітарну рубку у кв.7 виділ 1 Майданського лісництва відповідно до лісорубного квитка № 19 від 10.05.2016р. точка.І-2 , становить 1 ° Пн.Зх , це практично перпендикулярно до бетонної дороги, яка є квартальною просікою та межею рубки. а лінія точок 1-2 у Плані розміщення лісосік Національного лісотехнічного університету України значно відхилено вліво від бетонної дороги, що на довжину лісосіки 170м значно посуває ділянку вліво, що можна також побачити, порівнюючи її із суміжною ділянкою №2, яка розміщена справа.

Крім того, при науковому обґрунтуванні Національного лісотехнічного університету України і ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» зроблено зйомку та об'єднано два виділі 1 і 2 кв. 7 Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, між якими відсутня границя, що суперечить реальній бусольній зйомці відповідних виділів, які були призначені до рубки відповідно до лісорубних квитків. Тому відповідне об'єднання виділів при зйомці не дає об'єктивних результатів виявлення і встановлення незаконних рубок за межами контуру відведення лісосіки Працівниками військового лісгоспу.

У висновку Національного лісотехнічного університету України встановлено, що контури лісосіки в натурі на межі з Луквицьким лісництвом частково не відповідають зображенню на планшеті лісництва (виготовлене у 2001 році), що саме і є підтвердженням зміщення лісокористувачем лісосіки та здійснення незаконної рубки 90 дерев різних лісових порід та діаметрів за межами контуру відведення ділянки до рубки у Майданському лісництві відповідно до лісорубного квитка №19 від 10.05.2016р, що є порушенням норм Лісового кодексу України.

Отже, лісокористувачем здійснено відхилення від плану кв. 7 вид.1 пл. 1,5га Майданського лісництва ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп, при розташуванні ділянки фактичного зрубу на місцевості, що і підтверджено інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» у зробленому ним плані окружної межі земельної ділянки та Національним лісотехнічним університетом України при проведенні наукового обґрунтування щодо законності проведення суцільно-санітарної рубки.

Розходження у визначенні румбів та промірів між точками, які зазначені у Плані кв. 7 вид.1 пл.1,5га Майданського лісництва ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп» свідчить, що лісокористувачем проводилися рубки дерев поза межами контуру відведення ділянки до рубки визначеної лісорубним квитком №19 від 10.05.2016р, що і підтверджено інженером землевпорядником ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» та Національним лісотехнічним університетом України.

Матеріали стосовно проведення Національним лісотехнічним університетом України дослідження та підготовки наукового обґрунтування щодо законності проведення суцільно-санітарної рубки не можуть бути належними доказами у справі, адже предметом даного позову є незаконна рубка 90 дерев саме за межами контуру відведення ділянки до рубки в кварталі 7 виділі 1 Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу відповідно до матеріалів, на основі яких виданий лісорубний квиток, а не законність проведення суцільно-санітарної рубки в межах виділеної ділянки.

Згідно вимог Лісового кодексу та нормативно-правових актів, які визначають вимоги з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України: «Якщо у процесі відведення лісосік встановлено, що деревостани не можуть бути відведені в рубку через виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування (невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти тощо), складається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, який направляється органам Держлісагентства для затвердження. Конфігурація та площа лісосік приймається за результатами відведення лісосік (інструментальна зйомка).

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» передбачено «Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів».

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальним дозволом на використання лісових ресурсів в межах виділеної лісової ділянки є лісорубний квиток.

Згідно п.4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761 для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає наступні документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного

користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

Держекоінспекцією в області під час здійснення позапланової перевірки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп» брався до уваги саме план лісосіки кв. 7 вид.1 пл.1,5 га Майданського лісництва Прикарпатського лісгоспу, на основі якої виписаний лісорубний квиток № 19 від 10.05.2016р. і яка є основним документом при визначенні контурів ділянки лісу, на якій повинна проводитися рубка згідно лісорубного квитка. Актом перевірки зафіксовано факт рубки 90 дерев різних порід за межами контуру відведення ділянки до рубки.

Якщо лісокористувачем у процесі відведення лісосік встановлено, що деревостани не можуть бути відведені в рубку через виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування (невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти тощо), складається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, який направляється органам Держлісагентства для затвердження. Конфігурація та площа лісосік приймається за результатами відведення лісосік (інструментальна зйомка).

Роботи з відмежування лісосік включають: огляд ділянки на предмет доцільності проведення запланованого заходу; прорубування візирів, за винятком сторін, що мають чітко визначені на розмежування лінії; встановлення лісогосподарських стовпів та пікетних кілків; промірювання межових ліній, вимірювання румбів ( кутів) між ними або встановлення координат точок повороту при використанні приладів глобальної системи позиціонування(GPS), визначення площі лісосіки; прив'язка до квартальних стовпів або інших постійних орієнтирів, які позначені в матеріалах лісовпорядкування.

Уздовж візирів дерева, що прилягають до лісосіки з протилежного боку (не підлягають рубці, тобто границі), затесуються та клеймуються на висоті 1,3 м від кореневої шийки. Після відмежування ділянок, призначених у рубку, проводиться таксація лісосік.

Отже, коли контури фактичного вирубування не співпадають з матеріалами відведення лісосіки, ділянки лісу, залишені не вирубаними в межах відведеної лісосіки, відносяться до недорубів, на яких встановлюється запас деревини. Виявляється також рубка та пошкодження окремих дерев за межами переданих лісокористувачу лісосік, в тому числі на 50-метрових смугах, суміжних з лісосіками. При виявленні рубки лісу за межами переданих лісокористувачу лісосік, в тому числі на 50-метрових смугах, суміжних з ними, кількість зрубаної деревини на суцільних зрубах, встановлюється виходячи з середнього запасу на 1 гектарі за даними лісорубного квитка і площі фактичної вирубки за межами лісосік. Облік дерев проводиться суцільним переліком за породами з розподілом їх на зрубані, пошкоджені до ступеня припинення росту, а також до ступеня неприпиненнм росту.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, проведено контрольну бусольну зйомку площі зрубу по румбах та довжинах промірів плану відводу ділянки до рубки, проведеної ланкою по відводах лісосік кв. 7 вид.1 площа 1,5 га Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу.

За межами контуру відведення ділянки до рубки (по румбах та довжинах промірів плану відводу ділянки до рубки, проведеної ланкою по відводах лісосік Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу зрубано 90 дерева різних порід.

Під час натурного обстеження Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, кварталу №7 виділ 1, у присутності, уповноважених представників підприємства та військових прокурорів, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища складалися Відомості обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду із зазначенням породи дерев та їх діаметрів, які підписані представниками відповідача без зауважень та заперечень, а саме: головним лісничим ОСОБА_5, майстром лісу ОСОБА_6, які є посадовими особами державної лісової охорони та прокурорами військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_1 та ОСОБА_7І .

Відповідно до вимог п.8.17 Методичних вказівок проводився облік дерев суцільним переліком за породами з розподілом їх на зрубані, пошкоджені до ступеня припинення росту, а також до ступеня неприпинення росту, що саме підтверджено Відомостями обліку пнів незаконно зрубаних дерев за межами лісосіки на території Майданського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу, яка підписана посадовими особами Відповідача без зауважень і заперечень.

Відповідно до п.1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року за №181/16034 акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.»

Оскільки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп» не виписано лісорубних квитків на вирубку відповідних дерев, які знаходяться не на призначених ділянках у відповідному кварталі та лісових ділянках, не складено та не затверджено акт про виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування та не забезпечено охорону лісу від незаконних рубок, обов'язок якого саме покладено на відповідача, як постійного лісокористувача, не вчинено дій щодо належного ведення

лісового господарства, то саме це підприємство повинно відшкодувати шкоду заподіяв лісу незаконним вирубуванням дерев, яка розрахована відповідно до Постанови КМУ №665 від 23.07.2008р.

Згідно із ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

За змістом ст.17 Лісового кодексу України постійним лісокористувачем зазначеної ділянки лісу є ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Прикарпатський військовий лісгосп».

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Пунктом «е» ч.1 ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Стаття 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Судом встановлено розходження між матеріалами відводу ділянки до рубки (проведеної контрольною бусольною зйомкою по даних румбах та довжинах промірів) та контуром фактичного вирубування.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, нарахований розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу шляхом незаконної рубки дерев підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов"язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині сплати судового збору за розгляд справи в першій інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

позов заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, вул. Чорновола,9, м.Івано-Франківськ в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ про стягнення шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 521 715,19 грн. задовольнити.

Стягнути Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ ( код ЄДПРОУ 08033772) на користь Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ ( код ЄДПРОУ 37952307) 521715,19грн. шкоди шляхом перерахування коштів на р/р: 33111331009502, код ЄДРПОУ - 38026444, отримувач ГУК в Івано-Франківській області , МФО 836014, код 24062100).

Стягнути Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ (код ЄДПРОУ 08033772) в дохід Державного бюджету України - 7825,73грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.01.2019

Суддя Шкіндер П.А.