open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23148/18-ц

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Каранда С.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третя особа не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, третя особа: Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович про захист честі, гідності і ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації , посилаючись на те що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Генеральним прокурором України на брифінгу зроблено заяву, відповідно до якої ОСОБА_3 був посередником у злочинній групі по вбивству екс - депутата Держдуми ОСОБА_6. Зазначений брифінг транслювався в прямому ефірі телеканалу «112 Україна», а згодом цю інформацію викладено в мережі Інтернет. На брифінгу Генеральна прокуратура в особі своїх співробітників неодноразово зазначала ім'я ОСОБА_3 в контексті вбивства ОСОБА_6, напряму пов'язуючи його із вчиненням цього злочину. Факт зображення ОСОБА_3 на відео слайді у складі злочинної групи та вказівки на родинні зв'язки із ОСОБА_7, який звинувачується в організації злочину, не виникає жодних підстав сумніватися, що оспорювана інформація, дійсно стосується Позивача. ОСОБА_8 ОСОБА_7 офіційно не було пред'явлено підозри про вчинення злочину, а отже він не має процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. Аналізуючи цей факт у комплексі з конституційним принципом презумпції невинуватості, очевидно, що відсутні жодні правові підстави стверджувати про те, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому із передбачених законом статусів, має відношення до вчинення злочину, що розслідується. Оспорювана інформація є негативною, в ній стверджується про порушення Позивачем норм чинного законодавства, що створює враження про нього, як про злочинця. В свою чергу це руйнує оцінку людських, ділових і професійних якостей Позивача, який, як відомо, до кримінальної відповідальності не притягувався.Зазначає, що ця інформація була підхоплена закордонними ЗМІ і розповсюджена не тільки в Україні, а й у світі. Враховуючи, що Позивач має ділове спілкування та бізнес- інтереси як у країнах СНД, так і Європи, поширення інформації про нього як про особу, яка причетна до злочину, однозначно, негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточення та у професійних колах. Дана інформація порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації Позивача , не містить алегорій, сатири , гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність , то му вона не є оціночним судженням . Оскільки поширена інформація є твердженням про факти , яких не існувало, які не були перевірені Відповідачем та які не можуть бути підтверджені, з огляду на відсутність кримінальних проваджень , щодо ОСОБА_3, оспорювана інформація підлягає спростуванню. Позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права поширену Генеральним прокурором України інформацію наступного змісту:

- «ІНФОРМАЦІЯ_3»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_4»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_5»;

«ІНФОРМАЦІЯ_6».

Зобов'язати Відповідача спростувати її в аналогічний спосіб, а саме: протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_3 на офіційному веб сайті Генеральної прокуратури України;

провести брифінг під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» під час якого повідомити наступну інформацію:«ІНФОРМАЦІЯ_8».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав , просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, подав відзив. Позовні вимоги вважає необгрунтованими, посилається на те що: оприлюднена інформація на брифінгу ГПУ була розповсюджена як суспільно важлива інформація та Генеральним прокурором України повідомлено , що за результатами розслідування вдалося встановити усіх учасників злочинної групи, причетних до організації і вчинення цього вбивства, та відтворити хронологію подій від підготовки злочину до затримання підозрюваних осіб, було продемонстровано відеослайди, про роль Позивача - ОСОБА_3 Генеральним прокурором У країни не вказувалось , а висловлювання «ІНФОРМАЦІЯ_9» - тому вважає , що Генеральним прокурором України повідомлено достовірну інформацію про стан розслідування кримінального провадження , а будь-якої констатації винуватості ОСОБА_3 на брифінгу не здійснювалось.

3-тя особа в судове засідання не з»явився.

Суд , заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до слідуючого.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих засобах масової інформації і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

Ст. 29 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Стаття 6 пункт 2 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може перешкоджати владі інформувати громадськість про кримінальні провадження , але вона вимагає аби влада робила це стримано і делікатно, як того вимагає повага презумпції невинуватості.

Саме такою є інформація про кримінальні провадження, які розслідуються органами прокуратури України.

Тому, при вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань,а й контекст,в якому вони були зроблені й важливо державним посадовим особам добирати слова,оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи (справа «Дактарас проти Литви» (Dactarasv.Lithuania від 24 листопада 2000 року п.п. 41, 43).

У справі «Алене де Рібемон проти Франції» Європейський суд з прав людини встановив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод не може бути перешкодою для влади щодо інформування громадськості про розслідування, які ведуться.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено обов'язок суддів України при розгляді справ застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Встановлено ( відеозапис оглянуто в судовому засіданні) , що ІНФОРМАЦІЯ_10 року Генеральним прокурором України проведено спільний брифінг щодо результатів розслідування вбивства екс-депутата Держдуми РФ ОСОБА_6, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_11 року на перехресті вулиці Пушкінська та бульвару Шевченка в м. Києві. У брифінгу взяли участь перший заступник прокурора м. Києва ОСОБА_10 заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ОСОБА_11, колишній депутат Держдуми РФ ОСОБА_12.

Генеральним прокурором України повідомлено, що за результатами розслідування вдалося встановити усіх учасників злочинної групи, причетних до організації і вчинення цього вбивства, та відтворити хронологію подій від підготовки злочину до затримання підозрюваних осіб.

На брифінгу продемонстровано відеослайди, які як вказував, передставник відповідача готувались не Генеральною прокуратурою України. Під час виступу Генеральним прокурором України їх в загальному прокоментовано.

Деталі вчинення злочину розповів перший заступник прокурора м. Києва, старший групи прокурорів Павло Кононенко, коментуючи слайди.

Так, ОСОБА_10 зазначено, що «ІНФОРМАЦІЯ_12». При цьому, в доповнення Генеральним прокурором України вказано, що «ІНФОРМАЦІЯ_5».

Після виступу першого заступника прокурора м. Києва Генеральним прокурором України повідомлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_18, ОСОБА_13 - повідомлено про підозру у вчиненні злочину. Ще один убитий на місці вчинення злочину, двоє арештовані, знаходяться в ізоляторі.

На запитання журналіста телеканалу Zik Генеральний прокурор України зазначив, що «ІНФОРМАЦІЯ_13)».

Таким чином, встановлено , що Генеральним прокурором України не поширювалась інформація про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3, а також стосовно прибуття позивача 20.03.2017 на територію України та привезення частини грошей.

Тверджень , щодо винуватості ОСОБА_3 на брифінгу Генеральним прокурором України не здійснювалось.

Посилання ОСОБА_3 на недостовірність поширеної Генеральним прокурором України інформації суд вважає безпідставними.

Встановлено що, прокуратурою міста Києва завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000177 від 23.03.2017 за фактом умисного вбивства ОСОБА_6 та замаху на умисне вбивство його охоронця ОСОБА_14

У ході досудового розслідування ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Водночас 26.04.2018р. прокурором у провадженні прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування

щодо підозрюваних ОСОБА_13 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_17 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_7 за ч. З ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальне провадження № 42018100000000403, яке на цей час зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрювані переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і їх місцезнаходження невідоме.

03.05.2018р. прокурором у провадженні прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо невстановлених осіб, причетних до вчинення вбивства ОСОБА_6, у кримінальне провадження № 42018100000000412, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України. Під час проведення досудового розслідування встановлюється, у тому числі, роль ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6

Представник відповідача вказував, що оскільки розслідування кримінального правопорушення триває, розголошення відомостей досудового розслідування, у тому числі надання копій документів відносно ОСОБА_3, може зашкодити завданням кримінального провадження. У зв'язку з чим відомості досудового розслідування, на даний час, не підлягають розголошенню.

Згідно з п. 18 постанови Пленуму ВСУ № 1 позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Чинним законодавством забезпечується судовий захист особистих немайнових прав, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації, тобто конкретних відомостей. Суб'єктивні тлумачення, думки, розуміння тих чи інших відомостей окремими особами, працівниками засобів масової інформації не можуть бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Судом встановлено , що інформація , яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права в кримінальних не порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений ст. 62 Конституції України, с. 2 КК України, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини та п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, оскільки не створила уявлення про позивача, як підозрюваного/винного у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, фраза Генерального прокурора України: «ІНФОРМАЦІЯ_5», яку просить визнати недостовірною та спростувати позивач, не містить конкретних тверджень про звинувачення позивача у вчиненні протиправних злочинних дій.

Крім того, Генеральним прокурором України констатовано, що процесуальний статус ОСОБА_3 наразі не визначено, необхідно провести ще ряд слідчих дій. Зазначена інформація є достовірною.

Відповідь Генерального прокурора України на уточнююче питання журналістки про те, що «ІНФОРМАЦІЯ_14» є припущенням, не містить фактичних даних, тим більше ураховуючи його попереднє твердження.

Встановлено , що Генеральним прокурором України повідомлено достовірну інформацію про стан розслідування кримінального провадження. Усі доводи позивача в обґрунтування поширення стосовно нього недостовірної інформації базуються на припущеннях та особистому тлумаченні оприлюднених відомостей, які не спростовують наведених Генеральним прокурором України фактичних достовірних даних кримінального провадження.

Генеральна прокуратура України та її службові особи жодним висловлюванням не порушили принципу, закріпленого у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, положення кримінального процесуального закону, оскільки не зазначали про вчинення ОСОБА_3 злочину.

Таким чином, у діях Генеральної прокуратури України, її службових осіб щодо висвітлення питань, пов'язаних з досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12017100000000177, не міститься юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної. Особисті немайнові права позивача не порушено.

Крім того, питання про достовірність відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження та в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи зібрані фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено вище судом, інформація, яку позивач просить спростувати є фактичними обставинами досудового розслідування у кримінальному провадженні, позови про спростування якої, в силу положень п. 17 постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" в порядку цивільного судочинства розглянуті бути не можуть, а суд не наділений компетенцією давати оцінку таким обставинами досудового розслідування.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 28, 34, 40, ст.ст. 297, 299, 277 ЦК України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», та ст.ст. 12,13,77,79, 81,263,264,27,354, ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, третя особа: Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович про захист честі, гідності і ділової репутації.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 2.01.2019р.

Суддя Остапчук Т.В.

Джерело: ЄДРСР 79335695
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку