Провадження № 2/545/123/19

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

при секретарі – Артеменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання недійсним договір фінансового лізингу та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів,обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.06.2018 року між нею та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 02166, предметом якого був транспортний засіб LADA VESTA вартістю 125 000 грн. 19.06.2018 року позивачка сплатила в рахунок виконання договору 26100 грн., після чого дізналась, що сплачені кошти є не лізинговим платежем, а комісією за організацію договору, відповідно, предмет лізингу буде їй переданий у строк до 90 днів. Вважає, що Договір містить несправедливі умови, що порушують її права як споживача, а також Договір нотаріально не посвідчений, тому просить визнати його недійсним та стягнути з відповідача сплачені нею грошові кошти в рахунок авансового платежу за транспортний засіб у розмірі 26100 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Максус Лізинг» укладено договір фінансового лізингу №02166, за умовами якого ТОВ «Максус Лізинг» зобов'язалося придбати у свою власність предмет лізингу у вигляді транспортного засобу марки LADA об’єм двигуна 1,6, тип КПП 5МТ, привід 2WD, вартістю 125 000 грн. та передати цей транспортний засіб у користування позивача, який у свою чергу зобов'язався сплачувати за користування періодичні лізингові платежі згідно з графіком (а.с.9-25).

Згідно з пунктом 1.7 договору, предмет лізингу, яким є транспортний засіб, передається у користування лізенгоодержувачу протягом строку, який становить не більше 90 календарних днів з моменту сплати ним на рахунок лізингодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати у власність другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Господарською діяльністю в розумінні вказаного Закону є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно із частиною 2 статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно достатті 628 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 1 Закону, фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів

Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Тобто чинним законодавством чітко передбачено, що послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи, однак матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ «Максус Лізинг» є фінансовою установою.

Частинами 1,2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Отже, враховуючи положення зазначених вимог чинного законодавства України, послуги з фінансового лізингу ТОВ «Максус Лізинг» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи, та отримання відповідних ліцензій. В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідача відповідної ліцензії.

Відповідно із ч.1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, договір фінансового лізингу № 02166, укладений 19.06.2018 року між ТОВ «Максус Лізинг» та ОСОБА_1, нотаріально не посвідчений.

Таким чином, вимоги щодо нотаріального посвідчення при укладенні договору фінансового лізингу не були дотримані, тому зазначений правочин укладено з порушенням вимог статті 220 ЦК України, частини 2 статті799 ЦК України та є нікчемним правочином.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Відповідно до ч.2 ст. 215 частин ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-648цс16.

На виконання договору фінансового лізингу № 02166 від 19.06.2018 року, ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Максус Лізинг» 26100 грн., що підтверджується квитанцією №18964236 від 19.06.2018 року (а.с.8).

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути позивачу одержане за спірним договором грошові кошти, а саме – 26100 грн.

Відповідно до ст.ст.4,22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на захист своїх прав державою, судом, належну якість продукції та обслуговування, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її виробника (виконавця).

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,174,208-215,224,280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання недійсним договір фінансового лізингу та стягнення коштів- задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 02166 від 19.06.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» в особі директора ОСОБА_2 (020093, м.Київ, вул.Бориспільська, 11-А, оф. 404-3, код ЄДРПОУ 41597671) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) предметом якого є транспортний засіб LADA VESTA комплектація 1,6 МТ, модифікація GFL11-070-50, колір мокрий асфальт, тип КПП 5МТ, привід 2WD, вартістю 125 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» на користь ОСОБА_1 26 100 гривень, сплачених за договором фінансового лізингу від 19.06.2018 року № 02166.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя:

ОСОБА_3