Справа № 359/421/18

Провадження № 3/359/294/2018

Протокол № 0873/12500/18

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянув за участю представника митниці Ясінської О.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Тернопільська обл., зареєстрований та постійно проживає: АДРЕСА_1, працює: футболістом клубу «Україна Юнайтед», м. Торонто, Канада, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 01.03.2012 р., орган, що видав: 6190, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,-

в с т а н о в и в :

02.12.2018 року об 14 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), що прибув з Канади, м. Торонто транзитом через Францію, м. Париж, літаком авіакомпанії «Air France», рейсом № 1752, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний») для проходження митного контролю.

Після перетину пасажиром «зеленої лінії», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 12 150 доларів США та 85 канадських доларів, що знаходились: в одному відкритому паперовому конверті 10 000 доларів США, в іншому відкритому паперовому конверті - 2000 доларів США, у гаманці пасажира - 150 доларів США та 85 канадських доларів. Вся готівка містилася в наплічній сумочці пасажира (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2) вказана валюта належить: 10150 доларів США та 85 канадських доларів - йому особисто, 2000 доларів США належать його товаришу, який попросив передати їх своїм родичам в Україні.

Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 11 350 долар США та 35 канадських доларів (що згідно курсу НБУ станом на 02.12.2018 становить 9990,66 євро) за відсутності дрібних купюр. За протоколом про порушення митних правил вилучено 800 доларів США та 50 канадських доларів.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для резидентів України, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим, інспектором митниці на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», 02.12.2018 року складено протокол про порушення митних правил №0873/12500/18.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0873/12500/18 вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 02.12.2018 р. за 100 доларів США 2839-0932 гривень, кількістю - 800, вартістю 22 712 грн. 75 коп. та канадські долари, згідно курсу НБУ на 02.12.2018 р. за 100 канадських доларів 2138-5694 гривень, кількістю - 50, вартістю 1 069 грн. 28 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.

У судове засідання громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з'явився та пояснив, що наміру приховувати розмір вилученої працівниками митниці валюти він не мав, оскільки на запитання інспектора митниці відразу відповів про наявність у нього готівки. Свою вину повністю визнає, однак вказав, що це сталося не навмисно через власну неуважність та необережність. Готівку в розмірі 10 150 доларів США та 85 канадських доларів, є його особисті кошти отримані в наслідок заробітної плати. 2000 доларів США він мав намір передати знайомим. Тобто через нього передавалися дані кошти. Щодо готівки яка належить йому особисто то зазначив, що отримав її працюючи футболістом клубу «Україна Юнайтед», м. Торонто, Канада за трудовим договором CSL ASSOCLATION SNC. STANDARD PROFESSIONAL PLAYER'S CONTRACT AND AGREEMENT 2017. Крім того долучив до матеріалів справи копії чеків, на підтвердження того, що ним особисто було знято дані кошти із рахунку банку. Просив суд врахувати, що він раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Конфіскація цих коштів, на які він розраховував, поставить його в скрутне матеріальне становище, оскільки його доходи не великі, а він має нести витрати на повсякденні потреби життя. Конфіскація даних коштів поставить його життя у скрутне матеріальне становище та гідне існування адже грошові кошти є для нього надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою. До матеріалів справи долучив документи, що засвідчують його офіційне працевлаштування. Разом з цим, просив суд врахувати при розгляді справи практику Європейського суду з справ людини. Отже, враховуючи все вищевикладене, просить призначити, адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, що є його заробітною платою, повернути.

У судовому засіданні представник митниці протокол підтримала та зазначила, що громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя заслухавши думку представника митниці, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0873/12500/18 від 02.12.2018 року громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 № 148, фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), перетнув «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до наданих пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 12150 доларів США та 85 канадських доларів, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти на територію Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України резидентами допускається, за умови його письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення особи, яка порушила правила митного законодавства, та в судовому засіданні обставини.

Разом з цим, при перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), працює футболістом клубу «Україна Юнайтед», м. Торонто, Канада за трудовим договором з CSL ASSOCLATION SNC. STANDARD PROFESSIONAL PLAYER'S CONTRACT AND AGREEMENT 2017. Дана обставина підтверджується копією трудового договору укладеного між FC Ukraine United та Taras Hromiak. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти. У зв'язку з цим, тимчасово вилучені кошти у правопорушника мають легальне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. Вилучена валюта працівниками митниці є для громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), дуже значною сумою, оскільки грошові кошти були ним отримані, від заробітної плати, що підтверджується копіями чеків про зняття коштів ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з особистих рахунків банку. Конфіскація цих коштів, на які розраховував громадянин України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), поставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості забезпечити гідне існування. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянина України та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2).

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 14 грн. 24 коп. (а.с.21).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 01.03.2012 р., орган, що видав: 6190, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0873/12500/18, від 02.12.2018 року, а саме: долари США, згідно курсу НБУ на 02.12.2018 за 100 доларів США 2839-0932 гривень, кількістю - 800, вартістю 22 712 грн. 75 коп. та канадські долари, згідно курсу НБУ на 02.12.2018 за 100 канадських доларів 2138-5694 гривень, кількістю - 50, вартістю 1 069 грн. 28 коп. - повернути громадянину України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 01.03.2012 р., орган, що видав: 6190, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 01.03.2012 р., орган, що видав: 6190, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 01.03.2012 р., орган, що видав: 6190, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 14 грн. 24 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя : Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ___________________.