Головуючий у 1 інстанції Бєлостоцька О.В. Єдиний унікальний номер 233/3104/18

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/132/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Новікової Г.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року цивільну справу №233/3104/18 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі (головуючий в 1 інстанції Бєлостоцька О.В., повний текст рішення складено 27 вересня 2018 року)

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якій зазначила, що з 2010 року перебувала у трудових відносинах із ДП «Донецька залізниця», правонаступником якого є відповідач по справі. 10 квітня 2017 року її було звільнено за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення на їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 21966 грн.01 коп. Просила стягнути дану суму з ПАТ «Українська залізниця» на її користь.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року позовні вимоги були задоволені - стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній плати у сумі 21996,01 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема зазначає, що трудовий договір було укладено між ОСОБА_2 і Ясинуватською дирекцією залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця». При цьому ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником за зобов'язаннями ДП «Донецька залізниця», оскільки не є правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території. ДП «Донецька залізниця» з реєстру як юридична особа не виключене, отже залишається стороною спірних правовідносин із позивачем та має самостійно нести відповідальність за невиконання своїх зобов'язань.

Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування зазначила, що посилання відповідача на постанову КМУ від 12.11.2014 року №604 є безпідставним, оскільки вона не містить правових висновків щодо трудових правовідносин, що виникли у даній справі. Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 року та постанови КМУ «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25 червня 2014 року №200, з 01 грудня 2015 року утворено і діє ПАТ «Укрзалізниця», а ДП «Донецька залізниця» реорганізовано у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до ст. 368 та ч.ч.1, 3 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується трудових відносин, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця». З 06 жовтня 2010 року обіймала посаду провідника пасажирського вагону вагонного депо Дебальцеве пасажирське ДП «Донецька залізниця»; з 06 грудня 2011 року працювала провідним бухгалтером фінансово-економічного відділу апарату управління. 01 липня 2016 року підпорядкована до Ясинуватської дирекції залізничних перевезень як виробничий штат Дебальцевської дільниці. 01 квітня 2017 року позивач звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до довідки Ясинуватської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» від 24 квітня 2017 року № 265 ОСОБА_2 не виплачена заробітна плата за період роботи в Ясинуватській дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» за період часу з березня 2016 року по квітень 2017 року в розмірі 21996 гривень 01 копійка.

Задовольняючи позовні вимоги до ПАТ «Українська залізниця», суд першої інстанції посилався на те, що останнє є правонаступником ДП «Донецька залізниця» після реорганізації.

Але апеляційний суд не погоджується з таким висновком оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ: 01074957) знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68, та з 25 листопада 2014 року перебуває в стані припинення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40075815) знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тверська,5, відокремленим підрозділом якої, зокрема, є регіональна філії «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ: 40150216), яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22.

Положеннями частини першої статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з положеннями статті 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до положень статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», тобто запису про припинення юридичної особи.

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено, ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Отже, усі обов'язки щодо невиплати заробітної плати, нарахованої позивачу, має нести ДП «Донецька залізниця» як роботодавець.

Зі Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» від 02 вересня 2015 року № 735, вбачається, що ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (пункт 1). Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту» (пункт 2).

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - товариство).

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону утворення товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»» (далі - Постанова), прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити ПАТ «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі ДП «Донецька залізниця» згідно з додатком № 1.

За змістом пунктів 4 і 5 Постанови проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Між ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від ДП «Донецька залізниця» всіх прав, активів, зобов'язань і боргів в статутний капітал ПАТ «Українська залізниця».

Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 листопада 2014 року № 604.

У пункті 1 частини другої 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що під час проведення інвентаризації та оцінки майна: необхідно сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України.

Пунктом 2 частини другої вказаної Постанови передбачено, що після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.

Згідно із статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Установивши, що ДП «Донецька залізниця» не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Українська залізниця», а також, що майно Ясинуватської дирекції залізничних перевезень не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги та доходить висновку про те, що ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції на території України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, якій відповідно до ст.. 263 ЦПК України повинен враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права.

Згідно із ст.. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..51 ЦПК України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючі провадження по справі. Проте в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про заміну сторони. За таких обставин ПАТ «Українська залізниця» ні є належним відповідачем по справі, та у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; неправильно застосовано норми матеріального права, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Задовольняючі апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та того, що позивач звільнений від сплати судового збору як особа, що подала позов про стягнення заробітної плати, вважає за необхідне компенсувати відповідачу витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1056 грн. за рахунок держави.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Судові витрати, понесені Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» за подачу апеляційної скарги в розмірі 1056 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді : В.В. Папоян

Г .В. Новікова

О .В. Халаджи