Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 761/30446/16-ц

провадження № 61-356св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - Державне підприємство «Сетам»,

треті особи: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), за участю третіх осіб: Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті»), ОСОБА_5, про визнання електронних торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на належний йому транспортний засіб державний виконавець відкрив виконавче провадження. 01 липня 2016 року ДП «Сетам» провело електронні торги з реалізації транспортного засобу.

У зв'язку з тим що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належний йому транспортний засіб, визнано таким, що не підлягає виконанню, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсними електронні торги, які відбулися з 29 червня до 01 липня 2016 року, з продажу належного йому автомобіля «Volkswagen Touareg NF», державний номерний знак НОМЕР_1.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року в складі судді Макаренко І. О. позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, які відбулися з 29 червня до 01 липня 2016 року, з продажу автомобіля «Volkswagen Touareg NF», державний номерний знак НОМЕР_1.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належний позивачу транспортний засіб, визнано таким, що не підлягає виконанню, отже, електронні торги слід визнати недійсними.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції не перевірив, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для задоволення позову є не лише наявність порушення норм закону під час підготовки і проведення торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають обставинам справи.

ТОВ «Порше Мобіліті» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ДП «Сетам» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ОСОБА_5 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд установив, що 16 вересня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 50010576, в якому зазначено, що договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами стосовно кредиту.

На виконання умов укладеного кредитного договору ТОВ «Порше Мобіліті» надало позивачу кредит у розмірі 469 852,55 грн, що на момент підписання кредитного договору становило 57 446,21 дол. США, зі сплатою 9,90 % річних за користування кредитом, які відповідно до пункту 2.3 загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15 вересня 2018 року, для придбання автомобіля «Volkswagen Touareg NF»,2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_2, з об'ємом двигуна 2 967 куб. см.

Підписавши кредитний договір, сторони домовились, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США.

Позивач відповідно до пункту 1.2 загальних умов зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути ТОВ «Порше Мобіліті» кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.6 загальних умов зобов'язання позивача перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором забезпечено договором застави транспортного засобу від 18 вересня 2013 року № 50010576, посвідченим приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 2203, за умовами якого ОСОБА_3 надав у заставу автомобіль «Volkswagen Touareg NF», 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_2, з об'ємом двигуна 2 967 куб. см, що належить йому на праві власності.

Із матеріалів справи відомо та визнано представником позивача в суді апеляційної інстанції, що свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконував.

24 листопада 2015 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк А. М. за заявою ТОВ «Порше Мобіліті» вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1708, про звернення стягнення на предмет застави (автомобіль «Volkswagen Touareg NF»,2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_2) для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» щодо погашення позивачем заборгованості за кредитним договором.

02 лютого 2016 року державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документа (виконавчого напису) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 50024126.

06 квітня 2016 року у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець склав акт опису й арешту предмета застави.

За постановою заступника начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про проведення оцінки майна на підставі статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» 22 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані» (далі - ТОВ «Сейв Компані») провело оцінку та надало висновок про вартість предмета застави, згідно з яким така вартість становить 698 000,00 грн.

01 червня 2016 року державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області разом із заявкою про реалізацію майна надіслав до ДП «Сетам» пакет документів для реалізації предмета застави.

29 червня 2016 року електронні торги щодо предмета застави було розпочато, а 01 липня 2016 року - закінчено, що підтверджено протоколом проведення електронних торгів № 179894.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року, виконавчий напис нотаріуса від 24 листопада 2015 року № 1708 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що державний виконавець порушив його право на оскарження оцінки вартості майна. Також позивач зазначав про порушення підготовчих дій щодо проведення електронних торгів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу і майна на публічних торгах, отже, є правочином, що узгоджується зі статтями 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України. Ці норми відносять процедуру публічних торгів до договорів купівлі-продажу, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (стаття 34 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, угода про відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, яка може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Оскільки відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який був чинним на момент проведення електронних торгів (далі - Порядок № 2710/5).

Отже, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином відповідно до статей 203, 215 ЦК України, необхідно встановити порушення положень Порядку № 2710/5, який був чинним на момент проведення торгів.

Відповідно до частин першої, другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент проведення електронних торгів (далі - Закон), визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У процесі здійснення виконавчого провадження складено акт опису й арешту предмета застави.

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби про проведення оцінки майна на підставі статті 57 Закону ТОВ «Сейв Компані» 22 квітня 2016 року провело оцінку майна та надало висновок, згідно з яким вартість предмета застави на момент оцінки становить 698 000,00 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач був повідомлений про результати визначення вартості предмета застави - транспортного засобу.

Разом з тим законодавством не передбачено визнання електронних торгів недійсними з підстав неповідомлення про визначення вартості чи оцінку майна сторін виконавчого провадження.

Дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення електронних торгів, в тому числі щодо ненадсилання відомостей про проведену оцінку майна, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно з Порядком № 2710/5 організатор електронних торгів - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Пунктами 3, 4 розділу II, пунктом 3 розділу III Порядку № 2710/5 врегульовано питання передачі майна на реалізацію та підготовка до проведення електронних торгів.

Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав належних доказів, що внаслідок проведення електронних торгів було порушено його права та законні інтереси.

Підстави, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, а саме: недотримання вимог щодо оприлюднення інформації та повідомлення про проведення електронних торгів, невнесення організатором торгів реквізитів для сплати гарантійного внеску та відомостей про зберігача автомобіля, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було звернуто стягнення на предмет застави, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки в даній конкретній справі за даних фактичних обставин виконавчий напис нотаріуса був чинним на час проведення торгів.

Автомобіль «Volkswagen Touareg NF», 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_2, з об'ємом двигуна 2 967 куб. см, позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2013 року. На день укладення договору купівлі-продажу вартість автомобіля становила 722 850,04 грн.

Автомобіль придбано частково за кредитні кошти, отримані позивачем за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Порше Мобіліті».

Позивач погасив кредит в розмірі 103 768,13 грн, останній платіж здійснив у травні 2014 року.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за кредитним договором станом на 19 липня 2016 року поточна заборгованість за кредитним договором становить 929 699,58 грн, всього заборгованість становить 1 632 277,28 грн.

Ураховуючи, що автомобіль придбано в 2013 році за 722 850,04 грн, реалізовано на електронних торгах у 2016 році за 698 600,00 грн, суд апеляційної інстанції, сприяючи повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, роз'яснив позивачу право надання доказів на підтвердження доводів, що оцінка автомобіля, за якою його реалізовано, не відповідала його вартості та була заниженою.

Своїми правами позивач, діючи через представника, розпорядився на власний розсуд, клопотання про призначення експертизи не заявляв.

Оскільки позивач не спростував належними та допустимими доказами оцінку, проведену у виконавчому провадженні, щодо вартості майна, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність того, що неповідомлення державного виконавця про оцінку майна могло вплинути на результати торгів.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду апеляційної інстанції не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Помилкове зазначення Апеляційним судом міста Києва назви процесуального документа «ухвала» на правильність висновків суду не впливає.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю.Мартєв

В.М. Сімоненко

С.П. Штелик