Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 357/1036/16-ц

провадження № 61-5442св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - приватне підприємство «ТІМ»,

треті особи: реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «БілАгротех»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 06 липня 2016 року у складі суддів: Поліщука М. А., Антоненко В. І., Ігнатченко Н. В.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до приватного підприємства «ТІМ» (далі - ПП «ТІМ») та, уточнивши позовні вимоги, просили: визнати недійсним договір оренди землі № 4 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі № 2 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5053 га (кадастровий номер НОМЕР_7) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі № 3 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5054 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані договори оренди землі є недійсними, так як належні кожному із позивачів земельні ділянки знаходяться в оренді у ТОВ «БілАгротех» з 13 червня 2006 року (строк дії 10 років) за договорами, які зареєстровані належним чином. У 2015 році між ними та ПП «Тім» велися переговори щодо укладення із червня 2016 року договорів оренди землі, результатом яких стало підписання проектів цих договорів. Разом з тим, у проекті договору сторони не досягли згоди щодо істотних умоворенди землі (розміру орендної плати, дати введення в дію договору). Без погодження з ними відповідач вписав суму орендної плати в договорах та подав їх на державну реєстрацію, а державний реєстратор не перевірила обставин про те, чи були зареєстровані права на цю земельну ділянку за іншими особами, що призвело до порушення їхніх прав.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № 4 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі № 2 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5053 га (кадастровий номер НОМЕР_7) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі № 1 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі № 3 від 01 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП «ТІМ», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 6,5054 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішення суду мотивовано тим, що договори оренди землі від 01 квітня 2015 року між позивачами та ПП «ТІМ» укладені з порушенням вимог щодо дійсності правочину під час дії не припинених договорів оренди від 13 червня 2006 року, а тому підлягають визнанню недійсними. Надані до суду документи щодо реєстрації договорів оренди землі від 01 квітня 2015 року не містять матеріалів перевірки наявності інших зареєстрованих договорів відносно зазначених земельних ділянок, що є порушенням пункту 8 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням апеляційного суду Київської області від 06 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оспорювані договори оренди землі та додані до них акти приймання-передачі земельної ділянки містять підписи сторін договору. У договорах оренди зазначені всі передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотні умови договору, в тому числі розмір орендної плати (пункт 3.1), початок і закінчення дії договору (пункт 2.2). Для проведення державної реєстрації спірних договорів оренди землі позивачі подали відповідні заяви, що свідчить про їх згоду із укладенням договорів та проведенням їх державної реєстрації. Підписання позивачами договорів оренди, актів прийому-передачі земельних ділянок та заяв на проведення державної реєстрації договорів також підтверджує волевиявлення позивачів на укладення договорів. Крім того, позивачами не доведено, в чому полягає порушення їх прав як орендодавців оспорюваними договорами оренди землі.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що оспорювані договори оренди укладено під час дії інших зареєстрованих договорів оренди земельної ділянки, позивачі не укладали із ТОВ «БілАгротех» угод про дострокове розірвання договорів оренди земельної ділянки, припинення цих договорів не зареєстровано у встановленому законом порядку. Крім того, ТОВ «БілАгротех» продовжувало сплачувати орендну плату у 2014 та 2015 роках. В оспорюваних договорах розмір орендної плати та строк дії договору не погоджувався позивачами, зазначені дані вписано відповідачем, тобто договори не були укладені.

07 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суди установили, що 23 березня 2006 року ОСОБА_1 видано державний акт про право власності на земельну ділянку 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, НОМЕР_4.

20 березня 2006 року ОСОБА_4 видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 6,5054 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, НОМЕР_5.

ОСОБА_3 державний акт про право власності на земельну ділянку площею 6,5050 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, НОМЕР_6 видано 20 березня 2006 року.

ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку площею 6,5053 га (кадастровий номер НОМЕР_7) для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, НОМЕР_8, 20 березня 2006 року.

Державні акти зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

За договорами оренди землі від 13 червня 2006 року позивачі передали вищевказані земельні ділянки в оренду ТОВ «БілАгротех» на строк 10 років.

Договори оренди земельних ділянок зареєстровано у відповідному структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 червня 2006 року.

Пункт 37 договорів оренди землі передбачає право орендаря розірвати договір в односторонньому порядку у випадку відмови від подальшого використання земельної ділянки.

ТОВ «БілАгротех» реалізувало передбачене пунктом 37 договорів оренди землі право шляхом направлення на адресу орендодавців відповідного повідомлення від 10 квітня 2013 року (том 1, а. с.123-127) та від 20 червня 2013 року (том 1, а. с.128-129).

01 квітня 2015 року позивачі передали вищевказані земельні ділянки в оренду ПП «ТІМ» на строк 01 квітня 2030 року.

На підставі заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 державним реєстратором прав на нерухоме майно 14 та 15 травня 2015 року проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки позивачів, які вони отримали на підставі державних актів про право власності на землю.

У зв'язку з реєстрацією права власності на земельні ділянки 22 травня 2015 року відбулася державна реєстрація похідного від нього права оренди за договорами від 01 квітня 2015 року.

Відповідно до положень частини шостої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі у редакції, чинній станом на травень 2015 року) будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Згідно статті 4-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було доповнено розділом V згідно із Законом України № 247-VIII від 05 березня 2015 року, за змістом якого Кабінет Міністрів України зобов'язано до 1 липня 2016 року забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель про речові права на земельні ділянки та їх обтяження, про суб'єктів таких прав та документи, що посвідчують такі права, до Державного реєстру прав. Зазначено, що з моменту автоматизованого перенесення відповідної інформації перенесені записи вважаються відомостями Державного реєстру прав, а права та обтяження на відповідні земельні ділянки - зареєстрованими (крім випадків, коли права на такі земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі прав після 1 січня 2013 року).

Державну реєстрацію права власності позивачів на земельні ділянки та похідного від нього права оренди ПП «ТІМ» проведено державним реєстратором на підставі наведених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», такі дії державного реєстратора у встановленому законом порядку оскаржені не були, а тому посилання ОСОБА_3 на порушення державним реєстратором вимог пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону при реєстрації прав на спірні земельні ділянки як на підставу недійсності оспорюваних договорів є безпідставними.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію щодо позивачів як власників земельних ділянок та ПП «ТІМ» як орендаря, ТОВ «БілАгротех» вважає відносини оренди між ним та позивачами розірваними, а тому не можна погодитися із доводами ОСОБА_3 про те, що оспорювані договори оренди укладено під час дії інших зареєстрованих договорів оренди земельної ділянки з ТОВ «БілАгротех».

Оспорювані договори оренди земельних ділянок та акти приймання-передачі земельних ділянок підписані сторонами, містять усі істотні умови, що визначені статтею 15 Закону України «Про оренду землі» , та не мають ознак попереднього договору чи проекту, що свідчить про вільне волевиявлення та спрямованість волі позивачів на передачу належних їм земельних ділянок в оренду ПП «ТІМ».

Щодо доводів касаційної скарги про те, що ТОВ «БілАгротех» продовжувало сплачувати орендну плату у 2014 та 2015 роках, необхідно зазначити, що такі обставини із доказів у справі судами не встановлено, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості здійснювати переоцінку доказів (стаття 400 ЦПК України).

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо необґрунтованості позову та не становлять підставу скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Київської області від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик