номер провадження справи 5/88/18-15/138/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 Справа № 908/1846/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1, 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17 в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті, 03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, 69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14

до відповідача ОСОБА_1 товариства «Запорізькій завод феросплавів», 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення №043113, від 06.05.2016;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.02.2018;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №18-68 від 02.05.2018.

Суть спору:

13.09.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 12.09.2018 за вих. №131-4800-18 заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах, в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до ОСОБА_1 товариства «Запорізькій завод феросплавів» про стягнення 91 721,29 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018 справу № 908/1846/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1846/18 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоїти справі номер провадження 5/88/18. Засідання суду призначено на 18.10.2018.

В судовому засіданні 18.10.2018 оголошено перерву до 19.11.2018.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 19.11.2018 № П-734/18, відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 43 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, на підставі службової записки помічника судді, для розгляду справи, враховуючи перебування на лікарняному судді-доповідача у справі ОСОБА_5 з 14.11.2018, за поданням щодо підстав відсутності суддів господарського суду Запорізької області на робочому місці для автоматизованого розподілу справ, з метою недопущення порушення процесуального строку розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1846/18.

19.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 21.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1846/18, присвоєно справі номер провадження 5/88/18-15/138/18. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.12.2018.

Ухвалою суду від 12.12.2018 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 15.01.2019.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування позову зазначив, що уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 53, 129, 162 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 217, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. ст. 1, 33, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 14 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.01.2019 прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові, відповіді на відзив № 05/2-2034-18 від 31.10.2018, поясненнях вих. № 05/2-2034-18 від 11.12.2018 та поясненнях вих. 05/2-2034-18 від 11.01.2019.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у відповіді на відзив вх. № 5965/26-18 від 30.10.2018, в якій зазначає, що підстави для тимчасового затримання транспортного засобу відповідача були відсутні. Таким чином, власник транспортного засобу зобов'язаний був вжити усіх заходів до недопущення продовження порушення, а позивач та посадові особи Національної поліції діяли в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Крім того, зазначає, що Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» не передбачено обов'язку жодної посадової особи повідомляти або надавати водію протокол чи свідоцтво про метрологічну атестацію, а відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення. З огляду на викладене, у відзиві на позовну заяву доводи відповідача є безпідставними, надуманими та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовують обґрунтованості позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві вих. № 18-045 від 01.10.2018 в якому зазначив, що транспортний засіб відповідача внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся. Крім того, з позовної заяви вбачається, що під час габаритно-вагового контролю водію не був представлений протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП «Укрметртестстандарт» на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника, що є порушення пунктів 12 і 13 Порядку. Також, водію не було повідомлено назву вагового комплексу, на якому здійснювалося габаритно-ваговий контроль, хоча перевіряючими зроблені висновки про перевантаження транспортного засобу на вісь. Таким чином зі змісту акту від 13.04.2018 року № 0013549 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.04.2018 року та оскаржуваного розрахунку вбачається, що вони не містять будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування сипучий стан вантажу тощо. Крім того у п. 9 акту від 13.04.2018 року № 0013549 взагалі не зазначена відстань між осями транспортного засобу марки Кобальт модель АС-3253,1, державний реєстраційний номер АР 5465ЕС. Крім тог відповідач зазначає, що у день здійснення зважування позивачем транспортного засобу - 13.04.2018, автотранспорт відповідача здійснював транспортування висівок будівельних матеріалів (пісок, цемент тощо) насипом, які є рухомими під час руху автомобіля, а тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Відповідач зауважує, що єдиною методикою виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів в Україні є лише ОСОБА_6 виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України. Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. З огляду на викладене, вважаємо, що дії позивача при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, та результати вимірювання, здійснені позивачем, не можна вважати правомірними, бо такі свідчать про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно апаратного комплексу «Оберіг».

В судому засіданні 15.01.2019 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи прокурора, позивача та відповідача, суд встановив наступне.

13.04.2018 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

На підставі наказу про затвердження графіку проведення перевірок від 05.04.2018 № 333 та направлення на рейдову перевірку від 12.04.2018 № 003132 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 13.04.2018 на 341 км а/д Харків-Сімферополь, проведено перевірку транспортного засобу марки Кобальт модель АС-3253,1, державний реєстраційний номер АР 5465ЕС.

Зазначений автомобіль згідно інформації Регіонального сервісного центру в Запорізькій області МВС України від 11.07.2018, належить АТ «Запорізький завод феросплавів», яке зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

За даним фактом посадовими особами складено акт від 13.04.2018 № 039524 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.04.2018 № 0010549, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.04.2018 № 0013549, припис від 02.05.2018 № 090519 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Факт порушення вагових обмежень також підтверджується довідкою про зважування від 13.04.2018 № 12581.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки Кобальт модель АС-3253,1, державний реєстраційний номер АР 5465ЕС зареєстрований за АТ «Запорізький завод феросплавів».

Крім того, у товарно-транспортній накладній від 13.04.2018 № 547 зазначено, що автомобіль марки Кобальт модель АС-3253,1, державний реєстраційний номер АР 5465ЕС під керуванням водія ОСОБА_6 прямував із Запорізької області, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11 (пункт навантаження) до бази відпочинку Запорізької області, м. Приморськ, вул. Курортна, (пункт розвантаження).

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу від 13.04.2018 та нараховано плату за проїзд у розмірі 2864,50 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 13.04.2018 еквівалентно 91 721,29 грн (на день проведення розрахунку, а саме на 13.04.2018 курс гривні до 100 євро становив 3202,29 гривень), яку відповідачем на час звернення прокурора до суду не сплачено.

Незважаючи на вказане, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України не вжито, що підтверджується листом управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 20.08.2018 № 4160/25-18.

З урахуванням вищевикладеного підставою для представництва Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 91 721,29 грн. та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до змісту з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій -особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні -24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг)хВ, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області зафіксовано навантаження на осі: ї) 8,3 тонн (передня ось) - нормативно допустиме 11,0 тонн; 2) 34,65 тонн (задня ось) - нормативно допустиме 16,0 тонн, повна маса транспортного засобу склала 42,95 тонн при нормативно допустимій 40,0 тонн, що є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує зокрема, фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиничну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну задню вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т).

Крім того, п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Станом на 13.04.2018, день проведення розрахунку, сума 2864,50 Євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 91 721,29 грн.

Окрім цього, п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у звязку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 2864,50 євро (еквівалент 91 721,29 грн), обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд вважає заперечення відповідача на позов безпідставними внаслідок встановлених судом обставин справи, наданих учасниками судового доказів та вимог законодавства України.

Щодо заборони руху та тимчасового затримання транспортного засобу.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні урегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок), у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Пунктом 23 Порядку передбачено, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Таким чином, вказані норми п. п. 21, 23 Порядку не зобов'язують жодну посадову особу або орган вжити заходи до заборони руху такого транспортного засобу і передбачають обов'язок саме для власника не вчиняти жодних активних дій з метою подальшого недопущення порушень вимог чинного законодавства.

Що стосується тимчасового затримання такого транспортного засобу, це питання урегульовано п. 22 Порядку, відповідно до якого у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбаченого статтею 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

Таким чином, тимчасове затримання допускається у виключних випадках якщо: 1) суттєво перешкоджає дорожньому руху; 2) створює загрозу безпеці руху; 3) транспортний засіб розмішений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного чаркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водій які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

З огляду на відсутність під час здійснення контролю зазначених обставин, підстави для тимчасового затримання транспортного засобу відповідача були відсутні.

Законодавець визначив обов'язки, функції, повноваження позивача у постановах Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», від 08.11.2006 № 1567 «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», від 11.02.2015 № 103 «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті». Серед них не зазначено права чи обов'язку здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів.

Таким чином, власник зобов'язаний був вжити усіх заходів до недопущення продовження порушення, а позивач та посадові особи Національної поліції діяли в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Щодо порушення позивачем п. п. 12 та 13 Порядку в частині ненадання водію протоколу, свідоцтва про метрологічну атестацію.

Так, законодавцем не передбачено обов'язку вчинення таких дій будь-якими посадовими особами.

Зокрема, відповідно до п. 12 Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п. 13 Порядку під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Таким чином, вказані норми не передбачають обов'язку жодної посадової особи повідомляти або надавати водію протокол чи свідоцтво про метрологічну атестацію. Крім того,того, до матеріалів справи долучено докази у якості документів, що підтверджують метрологічну атестацію обладнання, а саме свідоцтво про державну метрологічну атестацію від 08.09.2009 № 34-1191, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.06.2017 № 34-00/2494.

Щодо відсутності методики зважування.

За змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п. 19 вказаного вище Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 671 без визначення необхідності застосування будь-якою методикою. Вказана позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17. Таким чином, відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення.

Щодо не зазначення відстані між осями у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.04.2018 № 0013549.

На виконання п. 18 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю на пересувному пункті водієві транспортного засобу було видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Так, п. 3 та п. 5 довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.04.2018 № 0010549 визначено тип транспортного. Зокрема, згідно довідки транспортний засіб - Кобальт АС-3253.1, реєстраційний номер НОМЕР_1 є трьохосним: перша вісь - одноосна, друга та третя - здвоєні.

Окрім того, у п. 6 зазначеної довідки також указано навантаження на вісь: 1) 8,3; 2) 17,65; 3) 17,00. Осі 2 та 3 об'єднані в одну, що також підтверджує, що осі є здвоєними.

У розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу як додаток до акту від 13.04.2018 № 0013549 визначено, що загальна маса транспортного засобу становить 42,95 т; навантаження на здвоєну вісь 34,65 т, що підтверджує що 2 та 3 осі є здвоєними. Крім того, до матеріалів справи додано фото транспортного засобу, яким здійснювалось автомобільне перевезення вантажу, на якому також видно, що тип транспортного засобу фактично визначено правильно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, заявлених прокурором.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 товариства «Запорізькій завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11; ідентифікаційний код: 00186542) до державного бюджету за наступним реквізитами: р/р 31215216700003 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38025440, МФО 813015, призначення платежу 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 2 864,50 євро, що еквівалентно 91 721,29 грн (девяносто одна тисяча сімсот двадцять одна гривня 29 коп.) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 13.04.2018. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 товариства «Запорізькій завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11; ідентифікаційний код: 00186542) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, ідентифікаційний код: 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.), судовий збір сплачено прокуратурою Запорізької області у 2018 році, код класифікації видатків бюджету-2800. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.01.2019.

Суддя І. С. Горохов