ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/3728/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шеховцової А.С.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.08.2018 № 84 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу;

- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу період навчання з 01.09.1984 по 07.05.1985, період з 17.06.1985 по 30.09.1985, період строкової військової служби з 16.10.1985 по 08.01.1988, періоди роботи з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993, з 01.06.2014 по 01.12.2014 та прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 21.11.2018 відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 в адміністративній справі № 812/640/18 за позовом адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 07 лютого 2018 року за № 84 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року зареєстрованої за № 84 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 апеляційну скаргу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі № 812/640/18 залишено без змін.

Рішенням Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 84 від 13.08.2018 позивачу вдруге було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV у зв'язку з відсутністю 10 років стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Позивач стверджував, що час навчання за спеціальністю в професійно-технічних навчальних закладах зараховується до пільгового стажу за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою (пільговою) професією (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»).

Разом із заявою про призначення пенсії позивачем була надана трудова книжка, копія диплому про навчання, копія військового квитка та довідки про підтвердження наявного трудового стажу. З трудової книжки вбачається, що з 01.09.1984 по 07.05.1985 Позивач навчався в ПТУ № 14 за професією електрослюсар підземний. Також це підтверджується дипломом від 08.05.1985 НОМЕР_5. Протягом 3 місяців після закінчення навчання позивач був прийнятий на роботу (переведений) з 17.06.1985 електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах шахти імені 25 з'їзду КПРС в/о «Краснодонвугілля». Працював на цій роботі до 30.09.1985 та був звільнений у зв'язку з призовом в Радянську армію відповідно до ст. 36 п. 3 КЗпП УРСР. Позивач зазначає, що крім трудової книжки, це підтверджується довідками ПрАТ «Краснодонвугілля» від 13.03.2017 № 1135, від 13.03.2017 № 1134, військовим квитком. з 23.08.1990 по 16.12.1991 працював на шахті імені 25 з'їзду КПРС в/о «Краснодонвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах. Позивач зазначає, що крім трудової книжки, це підтверджується довідками ПрАТ «Краснодонвугілля» від 13.03.2017 № 1137, від 13.03.2017 № 1136 про заробітну плату для обчислення пенсії. З 02.01.1992 по 14.12.1993 працював на шахті імені М.П. Баракова в/о «Краснодонвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах, зазначає, що крім трудової книжки, це підтверджується довідками ПрАТ «Краснодонвугілля» від 13.03.2017 № 1142, від 13.03.2017 № 1141 про заробітну плату для обчислення пенсії. З 26.08.2011 по 01.12.2014 працював в ТОВ «Углепроходка» з повним робочим днем на підземних роботах, посилається, що крім трудової книжки, це підтверджується довідками ТОВ «Углепроходка» від 31.05.2017 з відповідними додатками. Також період роботи з 26.08.2011 по 31.05.2014 сам відповідач відносить до пільгового стажу. Однак період роботи з 01.06.2014 по 01.12.2014 з невідомих причин відповідачем не включається до пільгового стажу. З довідки ТОВ «Углепроходка» від 31.05.2017 № 03/05 про заробітну плату для обчислення пенсії вбачається, що позивачеві щомісяця нараховувалась заробітна плата та на всі виплати нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок). Відповідно до діючого законодавства обов'язок щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників їх права зарахування періоду роботи до страхового стажу.

Відповідно до Списків № 1 і 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173 та затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, професія електрослюсар підземний відноситься до Списку № 1. Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Порядком № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка. Якщо її немає, або в ній відсутні відомості, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки підприємств або організацій. Трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці є посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумніву. Також вищевказані періоди роботи підтверджуються відповідними довідками підприємства, де працював позивач. Крім того, довідки були видані в 2017 році, засвідчені печатками, на яких зазначені дані у відповідності до чинного законодавства України.

Посилання на Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII є безпідставним, так як на момент видачі цих довідок вищевказаний закон розповсюджувався на територію Автономної Республіки Крим та органів, які діяли всупереч Конституції та Законів України. Підприємство, яке видавало довідки - Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», створено та діє у відповідності до законодавства України. Відповідно до відомостей, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» - 32363486, місцезнаходження юридичної особи - Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 54. Тобто це підприємство знаходиться на підконтрольній українській владі території Луганської області. Крім іншого, на момент видачі довідок - 13.03.2017, підприємство не перебувало у незаконному володінні та під контролем представників так званої «лнр». Таким чином, представник позивача, вважає, що період навчання з 01.09.1984 по 07.05.1985, період роботи з 17.06.1985 по 30.09.1985, період строкової військової служби з 16.10.1985 по 08.01.1988, періоди роботи з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993, з 01.06.2014 по 01.12.2014 підлягають зарахуванню Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 та відповідно позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача вважає, що своєю бездіяльністю відповідач порушує конституційне право позивача на соціальний захист, яке передбачено статтею 46 Конституції України, та на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов.

Відповідач позовні вимоги не визнав про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 122-124), в якому зазначив таке.

Відповідач на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року розглянув повторно заяву ОСОБА_1 від 29.01.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав: 1) трудову книжку серії НОМЕР_3 від 23.051985 дати заповнення; 2) копія військового квитка НОМЕР_4; 3) копія диплому про навчання НОМЕР_5 від 08.05.1985.

Відповідачем до пільгового стажу зараховано період роботи, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2007 по 31.05.2014. Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані 13.03.2017 приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля», за періоди роботи ОСОБА_1 на шахті ім. XXV з'їзду КПРС на посаді електрослюсаря підземного з 23.05.1985 по 16.06.1985, з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, на шахті ім. Н.П. Баракова на посаді електрослюсаря підземного з 02.01.1992 по 14.12.1993, та за період роботи з 01.10.2007 по 16.08.2011 на шахті СП «Шахта Дуванна» на посадах електрослюсаря підземного, в.о. майстра гірничого, майстра гірничого не зараховані, оскільки згідно з листом ПРАТ «Краснодонвугілля» від 27.03.2017 у незаконному володінні та під контролем представників так званої «ДНР» перебуває вся первинна документація ПРАТ «Краснодонвугілля» щодо взаємовідносин підприємства з робітниками, у тому числі: трудові книжки працівників підприємства, оригінали наказів, особові справи робітників, табелі обліку робочого часу. Оскільки згідно з Законом України від 15.04.2014 № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідач зазначив, що законних підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23.05.1985 по 16.06.1985, з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993 відсутні. Таким чином, на думку відповідача, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 складає 6 років 8 місяців 0 днів, що не достатньо для призначення дострокової пенсії на пільгових умовах у віці 51 рік. Відповідач вважає, що право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде по досягненні 54 років. Враховуючи вищевикладене, управлінням вважає, що правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю 10 років стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 157, 158), надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 159, 161).

З урахуванням вимог статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3) звернувся до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 29 січня 2018 року зареєстрованою за № 84 про призначення йому пенсії на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (а.с. 127).

Рішенням від 07 лютого 2018 року № 84 Відповідач відмовив Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (Рішення № 84 від 07 лютого 2018 року, а.с. 125). Згідно із інформацією зазначеною в рішенні № 84, до пільгового стажу зараховани періоди роботи, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах згідно із п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період з 01.10.2007 по 31.05.2014, на підставі наданих відомостей про застраховану особу по спецстажу. Повідомлено, що позивач не надав пільгові довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній. Таким чином, за твердженням Відповідача, пільговий стаж роботи Позивача складає 6 років 8 місяців 0 днів, що не достатньо для призначення дострокової пенсії на пільгових умовах у віці 51 рік. Зазначена позиція обґрунтована посиланням на вимоги п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вважає, що ОСОБА_1 набуде право на пільгову пенсію по досягненні 54 років.

На підставі рішення № 84 від 07 лютого 2018 року Відповідачем оформлений протокол про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, внаслідок того, що відповідно до розрахунку стажу загальний стаж складає 24 роки 2 місяців 7 днів, а пільговий стаж роботи на підземних роботах складає 6 років 8 місяців 0 днів (а.с. 126).

Позивачем в судовому порядку оскаржено рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 07 лютого 2018 року «Про відмову в призначенні пенсії» № 84 від 07 лютого 2018 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі № 812/640/18, яке залишено в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, позов адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 07 лютого 2018 року за № 84 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року зареєстрованої за № 84 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій в частині відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів навчання, роботи та строкової військової служби відмовлено (а.с. 142 зв. - 150).

Рішенням від 13 серпня 2018 року № 84, прийнятим на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2018 року Відповідач відмовив Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю 10 років стажу на роботах з особливо шкідливими умовами праці.

У рішенні від 13 серпня 2018 року № 84 зазначено, що заявник надав додатково до управління довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані 13.03.2017 приватним акціонерним товариством «Краснодонвугілля», за періоди роботи ОСОБА_1 на шахті ім. XXV з'їзду КПРС на посаді електрослюсаря підземного з 23.05.1985 по 16.06.1985, з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, на шахті ім. Н.П. Баракова на посаді електрослюсаря підземного з 02.01.1992 по 14.12.1993, та за період роботи з 01.10.2007 по 16.08.2011 на шахті СП «Шахта Дуванна» на посадах електрослюсаря підземного, в.о. майстра гірничого, майстра гірничого.

Згідно з листом ПРАТ «Краснодонвугілля» від 27.03.2017 у незаконному володінні та під контролем представників так званої «ЛНР» перебуває вся первинна документація ПРАТ «Краснодонвугілля» щодо взаємовідносин підприємства з робітниками, у тому числі: трудові книжки працівників підприємства, оригінали наказів, особові справи робітників, табелі обліку робочого часу. Оскільки згідно з Законом України від 15.04.2014 № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи зазначене, законні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23.05.1985 по 16.06.1985, з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993 відсутні. Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 складає 6 років 8 місяців 0 днів, що не достатньо для призначення дострокової пенсії на пільгових умовах у віці 51 рік. Право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 набуде по досягненні 54 років (а.с. 141).

Згідно із інформацією зазначеною у копії диплому від 08.05.1985 НОМЕР_5 Позивач у період з 01.09.1984 по 07.05.1985 навчався у СПТУ № 14 та здобув освіту за професію «електрослюсар підземний» (а.с. 22).

У трудовій книжці Позивача від 23.05.1985 НОМЕР_6 у межах спірних правовідносин зазначено, що ОСОБА_1 (а.с. 24-30):

- з 01.09.1984 по 08.05.1985 навчався у ПТУ № 14 за професію «електрослюсар підземний»;

- 23.05.1985 Шахта імені 25 з'їзду КПРС В/О «Краснодонвугілля» прийнятий електрослюсарем поверхні;

- 17.06.1985 переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- 30.09.1985 звільнений у зв'язку з призовом до лав Радянської армії;

- з 16.10.1985 по 08.01.1988 служба в лавах Радянської армії;

- з 23.08.1990 по 16.12.1991 Шахта імені 25 з'їзду КПРС В/О «Краснодонвугілля» працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 02.01.1992 по 14.12.1993 Шахта імені Н.П. Баракова В/О «Краснодонвугілля» працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 26.08.2011 по 01.12.2014 ТОВ «Углепроходка» з 26.08.2011 до 24.06.2014 - майстром гірничій (робоче місце атестоване з пільгових умов праці, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до списку № 1 п. 1.1б наказ від 01.09.2011 № 27), з 24.06.2014 проходчик 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Тобто, у межах спірних правовідносин для встановлення позивачу права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідно дотримання таких обов'язкових вимог: досягнення 50 років, наявності страхового стажу на час досягнення 50 років не менше 22 років, з них не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

Щодо не зарахування періоду навчання в ПТУ № 14 З 01.09.1984 по 07.05.1985 та строкової служби з 16.10.1985 по 08.01.1988 суд зазначає таке.

Згідно з Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із інформацією наявною у вищеописаних наявних у матеріалах справи письмових доказах, позивач з 01 вересня 1984 року по 08 травня 1985 року навчався за спеціальністю «електрослюсар підземний четвертого розряду», та починаючи з 17 червня 1985 року почав працювати підземним електрослюсарем до призову на строку службу.

Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, виконання Позивачем на момен призову до лав Радянської армії робіт за професією яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд прийшов до висновку, що Відповідач протиправно зарахував до пільгового стажу роботи період навчання у ПТУ № 14 з 01.09.1984 по 07.05.1985 та період строкової служби з 16.10.1985 по 08.01.1988.

Щодо не зарахування періодів з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993, суд зазначає таке.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Постанова 22-1), визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно із пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (пункт 23 Порядку № 637).

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція), у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах у періоди з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993 відповідно, суд не погоджується з твердженнями відповідача, що у такому випадку підтвердження спеціального трудового стажу має здійснюється уточнюючими довідками підприємства, установи, організації.

Разом з тим, як вже вище зазначено, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 20 Порядку № 637 додано довідки ПрАТ «Краснодонвугілля» від 13.03.2017 № № 1135, 1134, 1137, 1142, 1141, б/н про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які відповідають вимогам додатку № 5 Порядку № 637 та пункту 23 цього Порядку 637 (а.с. 31, 35, 36, 40, 41, 48, 49).

Таким чином, довідки, видані ПрАТ «Краснодонвугілля», у розумінні Порядку № 637, є належними та допустимими доказами, які підтверджують наявний трудовий стаж позивача.

З цих підстав суд вважає, що відповідачем безпідставно не враховані довідки ПрАТ «Краснодонвугілля» від 13.03.2017 № № 1135, 1134, 1137, 1142, 1141, б/н, які підтверджують період роботи на шахті імені ХХV з'їзду КПРС та шахті імені Н.П. Баракова.

Як слідує з оскаржуваного рішення, відповідачем зазначені довідки до уваги не прийняті внаслідок того, що Згідно з листом ПРАТ «Краснодонвугілля» від 27.03.2017 у незаконному володінні та під контролем представників так званої «ДНР» перебуває вся первинна документація ПРАТ «Краснодонвугілля» щодо взаємовідносин підприємства з робітниками, у тому числі: трудові книжки працівників підприємства, оригінали наказів, особові справи робітників, табелі обліку робочого часу.

Такі твердження відповідача суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.01.2019 № 1004885225 ПрАТ «Краснодонвугілля» зареєстровано на території, яка підконтрольна української владі, а саме місцезнаходженням є: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 54 (а.с. 162-170).

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2,наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті13та статті100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення»(статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах ПрАТ «Краснодонвугілля» у періоди з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993 з повним робочим днем під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також суд зауважує, що записи у трудовій книжці про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства, і дефектів їх вчинення не мають.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем протиправно невраховано до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи позивача на підприємствах ПрАТ «Краснодонвугілля» у періоди з 17.06.1985 по 30.09.1985, з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993.

Щодо не врахування до пільгового стажу періоду роботи на ТОВ «Углепроходка» з 01.06.2014 по 01.12.2014 через відсутність відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК 5) по спеціальному стажу, суд зазначає таке.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 01 червня 2014 року по 01 грудня 2014 року до страхового стажу за порушення, вчинене ТОВ «Углепроходка», оскільки згідно з Законом № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання ТОВ «Углепроходка» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01 червня 2014 року по 01 грудня 2014 року, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем протиправно невраховано до пільгового стажу роботи позивача період роботи позивача з 01 червня 2014 року по 01 грудня 2014 року на ТОВ «Углепроходка».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, вимоги про визнання індивідуального акта суб'єкта владних повноважень недійсним, незаконним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання індивідуального акта протиправним.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

У зв'язку вищевикладеним, рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.08.2018 № 84 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу судового захисту суд зазначає таке.

Порушене право позивача полягає у відмові суб'єкта владних повноважень призначити йому пенсію за віком. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком. Дії, які суб'єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - призначити позивачу за його заявою пенсію за віком, а не зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, зарахувавши до загального страхового стажу певні періоди роботи.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, суд доходить висновку, що не зараховуючи позивачеві пільговий стаж щодо спірних періодів, відповідач діяв необґрунтовано, отже, порушені права позивача підлягають захисту, шляхом зарахування відповідних періодів його роботи до страхового та пільгового стажу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягають, оскільки є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, з урахуванням встановлених обставин, суд на підставі частини другої статті 9 та частини третьої статті 245 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2018 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які необхідно оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Однак, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, місце проживання: АДРЕСА_1) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13.08.2018 № 84 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.1984 по 07.05.1985, період роботи з 17.06.1985 по 30.09.1985, період строкової військової служби з 16.10.1985 по 08.01.1988, періоди роботи з 23.08.1990 по 16.12.1991, з 02.01.1992 по 14.12.1993, з 01.06.2014 по 01.12.2014.

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2018 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

У задоволенні вимоги про зобов'язання Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21 січня 2019 року.

Суддя

С.М. Чиркін