Справа № 1540/3287/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно ордеру та угоди про надання правової допомоги),

представника відповідача - Морозова С.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 або позивач) до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - Подільське об'єднане УПФУ Одеської області або відповідач, або пенсійний орган), в якому позивач просить суд:

- визнати дії Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними;

- скасувати рішення №3 про відмову у призначенні пенсії від 30.01.2018 року;

- зобов'язати Подільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 11.01.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак рішенням Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №3 від 30.01.2018 року йому відмовлено у призначенні пенсії, оскільки згідно акта зустрічної перевірки від 25.01.2018 року №1167 встановлено, що первинні документи за період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року для перевірки не надано.

Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним, з огляду на наступне.

У позові зазначається, що основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві і прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.

Так, за кожен рік, починаючи з 1983 по 2004 роки, з 2014 по 2016 роки, позивачем було пророблено більше днів, поряд із встановленим мінімумом трудоднів (або людиноднів), що підтверджується трудовою книжкою позивача.

Як вказує позивач, якщо колгоспник не виробив обов'язків мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, то загальні збори колгоспників /збори уповноважених осіб/ вирішували питання про зарахування в стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, відповідних періодів роботи.

Відповідно до листа архівного відділу Подільської районної державної адміністрації №270/03-19 від 31.05.2018 року, в книгах протоколів загальних зборів, зборів уповноважених членів КСП «Косівське»/колишній колгосп ім. Радянської Армії/ с. Коси, Подільського району, за період 01.01.1983 р. по 09.01.1985 р. значиться рішення про встановлення мінімуму трудоднів. За 2005 р. документи на зберіганні є в діючому господарстві, до архіву не надходили, та на зберіганні відсутні.

Посилаючись на викладене, та нормативно обґрунтовуючи свою позицію положеннями п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач вважає, що відмова відповідача у підтвердженні періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 рік, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року, в зв'язку з тим, що відсутні відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції повного польового періоду, - є прямим порушенням його конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

31 серпня 2018 року за вх. №25509/18 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 09.07.2018 року, до якої додано докази, та в якій зазначено інформацію, про необхідність надання яких зазначено судом.

Оскільки позивачем у визначений суддею строк усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою;

- вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.10.2018 року о 12:00 год. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

17 жовтня 2018 року за вх. №30790/18 засобами поштового зв'язку від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із додатками, згідно переліку, наведеному у ньому (т.1 а.с.73-78), в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступного.

Як зазначено відповідачем, під час вивчення матеріалів, які надані позивачем разом із заявою про призначення йому пенсії відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Подільським об'єднаним УПФУ Одеської області було встановлено, що записи трудової книжки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ№ 637 від 12.08.1993 року.

Посилаючись на п.3, п.20 даного Порядку, відповідач вказує, що для перевірки достовірності відомостей зазначених у довідці від 10.01.2018 року № 4, виданої ТОВ «Косівське» відповідно до законів України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» «Про пенсійне забезпечення», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, начальником контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було проведено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості видачі вищевказаної довідки для призначення пільгової пенсії, в ході якої відомості, які зазначені в довідці не знайшли свого підтвердження, про що 25.01.2018 р. складено акт зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії № 1167, за висновками якого не має можливості перевірити дані пільгової довідки у зв'язку з відсутністю первинних документів.

Зважаючи на вищевикладене, за відсутності документів, які підтверджують безпосередню зайнятість ОСОБА_3 у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому судовому засіданні 18.10.2018 року, з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, судом, враховуючи думку учасників справи, на підставі ст.80 КАС України витребувано з Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області належним чином засвідчені копії:

- документів, які слугували підставою для прийняття рішення №3 від 30.01.2018 року, яким відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_3;

- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Водночас, у підготовчому судовому засіданні 18.10.2018 року судом з'ясовано, що у позивача відсутня необхідність у поданні відповіді на відзив на позовну заяву, зважаючи на що строки для її подачі судом не встановлювались.

Враховуючи необхідність отримання від відповідача витребуваних судом доказів та надання часу позивачу для подання додаткових доказів, ухвалою суду від 18.10.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.11.2018 року об 11:00 год.

24 жовтня 2018 року за вх. №31726/18 через канцелярію суду від відповідача надійшли витребувані судом докази (т.1 а.с.89-118).

05 листопада 2018 року за вх. №33024/18 через канцелярію суду від представника позивача до суду надійшла заява разом із копією довідки ТОВ «Косівське» №156 від 31.10.2018 року (т.1 а.с.119-120).

У підготовчому судовому засіданні 05.11.2018 року судом долучено до матеріалів справи вищевказані документи, які надані з боку сторін, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Водночас, у підготовчому судовому засіданні 05.11.2018 року, з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, судом, враховуючи думку учасників справи, на підставі ст.80 КАС України витребувано з Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області:

- пояснення щодо того яке саме рішення (від 30.01.2018 року №3 чи від 31.01.2018 року №3) є остаточним рішенням про відмову у призначенні пенсії за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 №47 від 11.01.2018 року про призначення пенсії відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- у разі, якщо остаточним рішенням за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 №47 від 11.01.2018 року про призначення пенсії відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є рішення від 31.10.2018 року №3 - обґрунтовані пояснення щодо документів, на підставі яких воно було прийнято, зважаючи на наявність рішення від 30.01.2018 року №3;

- доказів направлення на адресу ОСОБА_3 рішення від 31.01.2018 року №3;

- інформації (з доказами на її підтвердження) щодо того чи було ТОВ "Косівське" відкликано довідку від 10.01.2018 року №4.

Зважаючи на необхідність в отриманні від відповідача витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 05.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 21.11.2018 року об 11:00 год.

20 листопада 2018 року за вх. №35324/18 засобами поштового зв'язку від представника відповідача до суду надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2018 року (т.1 а.с.133-134), в якому зазначено, що 11.01.2018 року за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (як тракторист) звернувся (заява № 47) гр. ОСОБА_3. При цьому за наданими матеріалами (трудова книжка, пільгова довідка) заявнику було достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

25 січня 2018 року проведено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії та складено акт № 1167, в якому зазначено, що «Протоколи та накази про прийом на роботу та звільнення з роботи, шляхові листи тракториста, робоча інструкція тракториста ОСОБА_3 під час перевірки не надано у зв'язку з тим, що первинні документи не збереглися.

За висновками акту, щодо відсутності первинних документів, 30.01.2018 року було прийнято рішення № 3 про відмову у призначенні пенсії гр. ОСОБА_3, 31.01.2018 року прийнято рішення № 3 на заміну помилкового рішення від 30.01.2018 р., у зв'язку з тим, що виявили помилку у прізвищі начальника управління, а саме: прізвище Швець О. А. (начальник управління), а було надруковано - Казимирська А. Г., хоча рішення фактично підписала начальник управління Швець Олена Анатоліївна. Текст та зміст рішення залишився незмінним.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем повідомлено, що рішення № 3 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_3 Тимофійовнчу, є діюче та остаточне.

Також, у вказаному листі відповідачем повідомлено, що на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.05.2018 №6749/02, було надіслано запит керівнику ТОВ «Косівське» щодо відкликання виданої пільгової довідки, на який відповіді до цього моменту отримано не було.

До вказаної заяви відповідачем також додано копію листа від 18.05.2018 року №2265/03, який адресовано керівнику ТОВ «Косівське» (т.1 а.с.135).

У підготовчому судовому засіданні 21.11.2018 року, представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження для надання можливості уточнити позовні вимоги, у зв'язку із наданням відповідачем додаткових пояснень та доказів.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року судом задоволено клопотання представника позивача, продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №1540/3287/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 07.12.2018 року об 11 год. 45 хв.

07.12.2018 року за вх. №37976/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог ОСОБА_3 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними;

- скасувати рішення №3 про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2018 року;

- зобов'язати Подільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У підготовчому засіданні 07.12.2018 року судом долучено до матеріалів справи вказану заяву про уточнення позовних вимог та прийнято до розгляду позовні вимоги в редакції вказаних уточнень.

При цьому, у підготовчому судовому засіданні 07.12.2018 року судом з'ясовано, що у представника відповідача відсутня необхідність у поданні відзиву на уточнену позовну заяву.

Також, у підготовчому засіданні 07.12.2018 року представник позивача зазначив, що відпала необхідність у виклику свідка згідно поданого до суду 05.11.2018 року клопотання, у зв'язку із чим просив суд його не розглядати.

Ухвалою суду від 07.12.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу №1540/3287/18 до судового розгляду по суті на 13.12.2018 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, враховуючи першу неявку позивача (його представника) у судове засідання, який про розгляд справи був повідомлений належним чином та своєчасно, і не надав клопотання про розгляд справи за його відсутності або обґрунтованого клопотання із повідомленням причин неприбуття до суду, суд відклав судове засіданні на 09.01.2019 року о 12:00 год.

У судовому засіданні 09.01.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час вступного слова поясненнях, та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.01.2019 року заявлений позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, та у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Заслухавши вступне слово представників сторін, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Коси Котовського району Одеської області та зареєстрований в АДРЕСА_1, що підтверджується його паспортними даними (т.1 а.с.20-21,94-95).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 видано трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 із зазначенням професії (спеціальності) - «тракторист» (т.1 а.с.23-25, 96-98).

Відповідно до записів з трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2, вбачається що ОСОБА_3:

- 01.07.1978 прийнятий на роботу в члени колгоспу ім.Радянської армії, про що головою колгоспу зроблено запис №1;

- у період з 20.05.1979 року по 03.06.1981 року проходив військову службу (запис №2);

- 05.07.1981 року прийнятий на роботу в тракторну бригаду трактористом в колгосп ім.Радянської армії, про що головою колгоспу зроблено запис №3;

- 09.01.1986 року на підставі наказу №1 від 09.01.1986 року звільнений з колгоспу ім.Радянської армії на підставі поданої заяви (запис №4);

- 24.03.1986 року на підставі протоколу №5 від 24.03.1986 року прийнятий трактористом в члени колгоспу ім.Радянської армії (запис №5);

- на підставі рішення загальних зборів від 22.08.1992 року, протоколу №3 колгосп імені Радянської армії перейменовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Косівське»;

- 13.03.2000 року на підставі рішення загальних зборів від 02.03.2000 року, протоколу №3 звільнений з членів КСП «Косівське» в зв'язку з реорганізацією господарства по переведенню в СВК «Косівський» згідно з п.5 ст.36 КЗпП України (запис №6);

- 14.03.2000 року на підставі наказу №1 від 14.03.2000 року прийнятий по переведенню з КСП «Косівське» трактористом в сільськогосподарський виробничий кооператив «Косівський» (запис №7);

- 24.10.2004 року на підставі наказу №124 від 24.10.2004 року звільнений у зв'язку з реорганізацією господарства по переведенню в ТОВ «Косівське» згідно з п.5 ст.36 КЗпП України (запис №8);

- 25.10.2004 року на підставі наказу №1 від 25.10.2004 року прийнятий по переведенню з СВК «Косівський» трактористом в товариство з обмеженою відповідальністю «Косівське» (запис №9);

- 17.01.2005 року на підставі наказу №21 від 17.01.2005 року звільнений за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (запис №10);

- з 07.02.2005 року по 10.08.2005 року перебував на обліку та отримував допомогу по безробіттю в Котовському міськрайонному центрі зайнятості Одеської області (записи №11- №14);

- 17.03.2005 року на підставі наказу №8 від 17.03.2005 року прийнятий на роботу трактористом в СФГ «Перлея» (запис №15);

- 01.02.2014 року на підставі наказу №17 від 01.02.2014 року звільнений за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України (запис №16);

- 19.03.2014 року на підставі наказу №35 від 19.03.2014 року прийнятий на роботу трактористом в ТОВ «Косівське» (запис №17).

Також, судом встановлено, що на підставі особових рахунків, до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 внесено дані щодо виконаного мінімуму трудової участі особи в господарстві та щодо заробітної плати, яка була виплачена позивачу, а саме внесено записи, що позивачем:

- у 1979 році відпрацьовано 15 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1981 році відпрацьовано 120 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1982 році відпрацьовано 337 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1983 році відпрацьовано 280 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1984 році відпрацьовано 288 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1985 році відпрацьовано 220 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1986 році відпрацьовано 259 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1987 році відпрацьовано 317 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1988 році відпрацьовано 291 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1989 році відпрацьовано 264 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1990 році відпрацьовано 281 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1991 році відпрацьовано 297 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1992 році відпрацьовано 283 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1993 році відпрацьовано 243 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1994 році відпрацьовано 289 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1995 році відпрацьовано 315 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1996 році відпрацьовано 272 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1997 році відпрацьовано 270 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1998 році відпрацьовано 273 мінімумів при встановленому - 220;

- у 1999 році відпрацьовано 277 мінімумів при встановленому - 220;

- у 2000 році відпрацьовано 29 мінімумів при встановленому - 220;

- у 2000 році відпрацьовано 216 мінімумів при встановленому - 180;

- у 2001 році відпрацьовано 247 мінімумів при встановленому - 180;

- у 2002 році відпрацьовано 267 мінімумів при встановленому - 200;

- у 2003 році відпрацьовано 272 мінімумів при встановленому - 200;

- у 2004 році відпрацьовано 253 мінімумів при встановленому - 200;

- у 2014 році відпрацьовано 212 при встановленому - 200;

- у 2015 році відпрацьовано 247 мінімумів при встановленому - 200;

- у 2016 році відпрацьовано 257 мінімумів при встановленому - 200.

Разом з цим, до суду з боку відповідача надана копія довідки ТОВ «Косівське» від 10.01.2018 року №5, в якій надані відомості про кількість вироблених трудоднів, трудову участь в колгоспному виробництві ОСОБА_3 (т.1 а.с.102 - зворотній бік) за період 1978-2004 роки, дані яких є ідентичними даним щодо кількості фактично відпрацьованих позивачем днів при встановлених мінімумах, які містяться у його трудовій книжці.

Також, судом встановлено, що представником позивача на його запит було отримано з архівного відділу Подільської районної державної адміністрації лист від 31.05.2018 року (т.1 а.с.57), в якому зазначається, що в документах архівного фонду №36 «Колгосп ім. Радянської армії, Колективне сільськогосподарське підприємство «Косівське» Котовського району Одеської області» в протоколах загальних зборів, уповноважених членів КСП та рішеннях, прийнятих ними за період 01.01.1983 по 09.01.1986 роки значиться рішення щодо встановленого мінімуму трудоднів, копія якого надається. Також, у вказаному листі зазначається, що документи колгоспу знаходяться на зберіганні по 1999 рік, за 2005 рік документи на зберіганні є в діючому господарстві та до архіву не надходили і на зберіганні відсутні.

Згідно наданого до цього листа копії протоколу №1 від 04.02.1984 року загальних зборів членів колгоспу ім. Радянської армії (т.1 а.с.58-64), встановлено мінімуми вихододнів на 1984-1985 роки, який складає для чоловіків 281 вихододнів. Також, згідно вказаного протоколу позивача за досягнуті успіхи в роботі як передового працівника нагороджено цінним подарунком.

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.01.2018 року №6, яка видана позивачу ТОВ «Косівське» (т.1 а.с.104) та міститься в матеріалах пенсійної справи, зазначена заробітна плата позивача за 1984-1988 роки на підставі особових рахунків, та вказано, що підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці.

Водночас, з боку позивача до суду надано довідку ТОВ «Косівське» від 31.10.2018 року №156 (т.1 а.с.119-120), в якій зазначається, що архівні дані з нарахування заробітної плати (облікові листи трактористів) на підприємстві не збереглися.

В свою чергу згідно довідки, виданої позивачу ТОВ «Косівське» від 10.01.2018 року №5, що міститься в матеріалах пенсійної справи, на підставі особових рахунків за 1978-1979, 1981-2005 року, ОСОБА_3 перебував членом колгоспу ім.Радянської армії у період з 01.07.1979 року по 20.05.1979 року, з 05.07.1981 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року (т.1 а.с.102).

При цьому, судом встановлено, що у довідці №4 від 10.01.2018 року, виданій позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Косівське» на підставі особових рахунків за 1983-1986, 1987-2005 роки за підписом керівника товариства та начальника відділу кадрів (інспектора по кадрах) зазначено, що ОСОБА_3 у період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року працював трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві чи протягом календарного року в тваринництві, та зазначено, що вказані періоди зараховуються в стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.75, 99). Дана довідка видана для надання в органи Пенсійного фонду та міститься в матеріалах пенсійної справи.

В той же час, згідно довідки від 10.01.2018 року №3 (т.1 а.с.104-зворотній бік), яка видана ОСОБА_3 та міститься в матеріалах пенсійної справи позивача, судом встановлено, що:

- 22.08.1992 року колгосп імені Радянської Армії реформований в КСП «Косівське»;

- 14.03.2000 року КСП «Косівське» реорганізовано в СВК «Косівський»;

- 25.10.2004 року СВК «Косівський» реорганізований в ТОВ «Косівське».

Також згідно вказаної довідки, ТОВ «Косівське» є правонаступником архівних документів СВК «Косівське», код ЄДРПОУ 30820413.

Судом встановлено, що 11.01.2018 року позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (т.1 а.с.56,92-зворотній бік).

Згідно розписки-повідомлення до вказаної заяви, разом із заявою про призначення пенсії позивачем було подано до органу пенсійного фонду: довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, паспорт НОМЕР_3, трудову книжку НОМЕР_4, військовий квиток НОМЕР_5, диплом НОМЕР_6, довідку про заробітну плату №6, довідку про зміну назви організації №3, довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремих категорій працівників №4, документ про стаж №5 (т.1 а.с.56-зворотній бік, 93).

Як зазначається відповідачем у наданому до суду 20 листопада 2018 року за вх. №35324/18 листі від 14.11.2018 року №5503/08 (т.1 а.с.133-134) на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2018 року, ОСОБА_3 11.01.2018 року звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (як тракторист) (заява № 47). При цьому, як вказує сам відповідач, за наданими матеріалами (трудова книжка, пільгова довідка) заявнику було достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 12.01.2018 року відповідачем на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено запит №18 на перевірку пільгової довідки №4 від 10.01.2018 року, яка видана ТОВ «Косівське» ОСОБА_3 (т.1 а.с.99 - зворотній бік).

25 січня 2018 начальником відділу №2 контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФУ в Одеській області на підставі вищевказаного запиту, в присутності інспектора по кадрам ТОВ «Косівське» проведено перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці № 4 від 10.01.2018, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Косівське» для призначення (перерахунку) пенсії гр. ОСОБА_3 за період з 01.01.1983 року по 17.01.2005 року, за результатами якої складено акт зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії №1197 від 25.01.2018 року (т.1 а.с.76, 100).

Як зазначається у акті, для проведення перевірки використовувалися наступні документи: відомості про нарахування заробітної плати колгоспу «ім. Радянської армії» за 1983-1992 роки, з 1992 року КСП «Косівське», з 2000 року СВК «Косівський», з 2004 року ТОВ «Косівське» та вказаною перевіркою встановлено, що відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_3 отримував заробітну плату як тракторист (значаться доплати за технічне обслуговування трактора, за стаж роботи на тракторі). Протоколи та накази про прийом на роботу та звільнення з роботи, шляхові листи тракториста, робоча інструкція тракториста ОСОБА_3 під час перевірки не надані у зв'язку з тим, що первинні документи не збереглися. Дані про додаткові відпустки та відпустки без збереження заробітної плати відсутні.

На підставі зазначеного, у розділі "Висновки" акту №1167 зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії вказано, що немає можливості перевірити дані пільгової довідки у зв'язку з відсутністю первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 18.05.2018 року за №2265/03 на адресу ТОВ «Косівське» направлено лист «про відкликання пільгової довідки», в якому зазначається, що у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтвердили право гр. ОСОБА_3 на призначення пільгової пенсії, пенсійний орган просить відкликати пільгову довідку від 10.01.2018 року №4 (т.1 а.с.135).

При цьому, як зазначив відповідач, станом на момент розгляду справи, до останнього не надходило відомостей щодо відкликання даної довідки товариством.

Також, представник позивача зазначив, що на адресу позивача не надходило жодних повідомлень щодо відкликання виданої товариством довідки від 10.01.2018 року №4.

В свою чергу, судом встановлено, що відповідачем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 від 11.01.2018 року №47 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" прийнято рішення від 30.01.2018 року №3 "Про відмову у призначенні пенсії" на підставі протоколу від 30 січня 2018 року №47, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (т.1 а.с.26).

Як зазначено у вказаному рішенні, згідно акту зустрічної звірки від 25.01.2018 року №1167 встановлено, що первинні документи за період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року для перевірки не надано.

Також, у вказаному рішенні зазначено, що у разі незгоди з ним, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Дане рішення підписано заступником начальника управління Казимирською А.Г, начальником відділу з ППП та ВП Леонтьєвою А.П., завідувачем юридичного сектору С.В. Морозовим, головним спеціалістом відділу Волошиним Н.А.

Супровідним листом №806/03 копія вказаного рішення №3 від 30.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії направлена на адресу позивача (т.1 а.с.27, 114).

При цьому, під час підготовчого засідання з матеріалів пенсійної справи позивача, які надані відповідачем на вимогу суду, судом з'ясовано, що відповідачем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 від 11.01.2018 року №47 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" прийнято рішення від 31.01.2018 року №3 "Про відмову у призначенні пенсії" на підставі протоколу від 30.01.2018 року №47, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (т.1 а.с.91).

Вказане рішення №3 від 31.01.2018 року є ідентичним за своїм змістом рішенню №3 від 30.01.2018 року, однак, замість підписання його заступником начальника управління Казимирською А.Г, як вказано у рішенні від 30.01.2018 року, рішення від 31.01.2018 року підписано начальником управління Швець О.А.

При цьому, з боку позивача до суду наданий та в матеріалах пенсійної справи наявний супровідний лист від 05.02.2018 року №806/03 (т.1 а.с.114), яким на адресу позивача направлено копію рішення про відмову в призначенні пенсії за віком як трактористу-машиністу в сільському господарстві від 30.01.2018 року №3.

В свою чергу, на вимогу суду з боку відповідача не було надано доказів щодо направлення на адресу позивача рішення №3 від 31.01.2018 року.

Представником позивача у підготовчому засіданні було зазначено, що даного рішення №3 від 31.01.2018 року позивач не отримував та дізнався про його прийняття безпосередньо у підготовчому засіданні, після того як про це зазначив суд.

В свою чергу, на обґрунтування прийняття рішення 31.01.2018 року №3, відповідачем у листі, який надано на виконання вимог суду (т.1 а.с.133-134) та про який зазначалось вище, зазначено, що вказане рішення №3 від 31.01.2018 року прийнято на заміну помилкового рішення від 30.01.2018 р., у зв'язку з тим, що виявлено помилку у прізвищі начальника управління, а саме: прізвище Швець О. А. (начальник управління), а було надруковано - Казимирська А. Г., хоча рішення фактично підписала начальник управління Швець Олена Анатоліївна. Текст та зміст рішення залишився незмінним.

Вказана обставина щодо незмінності тексту самого рішення, позивачем не заперечувалась.

Судом також встановлено, що 02.05.2018 року за №6749/02 на адресу Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з боку Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов лист «Щодо перевірки пенсійної справи» (т.1 а.с.115 - зворотній бік), яким повернута пенсійна справа ОСОБА_3 (Подільський підрозділ), якому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 розділу XIV-І "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після перевірки в порядку контролю.

Згідно вказаного листа, за результатами перевірки встановлено, що в матеріалах пенсійної справи відсутнє повідомлення про відмову у призначенні пенсії, сформоване у підсистемі "Звернення" за заявою від 11.01.2018 року №47. Також у листі зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2018 №3 сформульовано некоректно, а саме, не зазначено вимоги законодавства щодо умов призначення пільгової пенсії. Крім того, необхідно було зазначити, що відмовлено у зв'язку з тим, що документально не підтверджено безпосередню зайнятість заявника у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста.

Також у листі зазначено, що якщо актом перевірки від 25.01.2018 року №1167 не підтверджено безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста, то чому не надіслано листа до підприємства щодо відкликання виданої пільгової довідки.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено, що згідно із записом у трудовій книжці №6 заявник був звільнений 13.03.2000 року, страховий стаж за січень 2005 року необхідно обчислити за даними ОК-5, без позначки"+". Окрім того, у листі зазначено про недопустимість друкувати дані ОК-5 на чернетках.

Зважаючи на вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено, про необхідність доопрацювати пенсійну справу, після чого вважати перевіреною.

В свою чергу, в наявній в матеріалах справи службовій записці від 18.05.2018 року до Головного управління ПФУ в Одеській області, зокрема, зазначається, що зауваження стосовно коректного формування рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято до уваги (т.1 а.с.116).

В свою чергу, позивач, вважаючи протиправними дії Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відповідне рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 31.01.2018 року № 3 "Про відмову у призначенні пенсії" протиправними (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), звернувся до суду з даною позовною заявою.

Суд зазначає, що предметом розгляду у даній адміністративній справи є наявність права на включення до пільгового стажу ОСОБА_3 періодів його роботи з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року та з 24.03.186 року по 17.01.2005 року на посаді тракториста в колгоспі імені Радянської армії, КСП «Косівське», СВК «Косівський» та ТОВ «Косівське».

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Положеннями ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачено зарахування періоду роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання до загального трудового стажу особи.

Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

В свою чергу, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7.

Так, у вказаному листі роз'яснено, що відповідно до статті 13 (пункт "в") Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства "тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

При зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається). Стаж зазначеної роботи визначається комісією в складі керівника господарства, працівника по кадрах, головного бухгалтера і представника профспілкового комітету на підставі відповідних документів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача за спірні періоди роботи позивача в колгоспі імені Радянської армії, який в подальшому було реорганізоване у КСП «Косівське», СВК «Косівський» та ТОВ «Косівське», вона заповнена у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, що в свою чергу, не спростовувалось відповідачем у спірному рішенні №3.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що записи трудової книжки позивача не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ№ 637 від 12.08.1993 року.

Однак, ні представником відповідача у судовому засіданні, ні у заявах по суті справи відповідач не зазначив, які саме записи в трудовій книжці позивача не відповідають вимогам законодавства, та зокрема, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ№ 637 від 12.08.1993 року, на який посилається відповідач.

Під час розгляду справи судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_3 НОМЕР_2 та встановлено, що вона містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у вищевказані періоди його роботи в колгоспі імені Радянської армії, який в подальшому було реорганізоване у КСП «Косівське», СВК «Косівський» та ТОВ «Косівське», із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази, протоколи), підписами уповноважених осіб, що вносили ці записи та проставленням штампів та печаток цих підприємств, де працював позивач.

При цьому, суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами та доповненнями), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом, підставою для відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як вбачається з рішення №3 "Про відмову у призначенні пенсії"(від 30.01.2018 року та від 31.01.2018 року), слугував акт зустрічної звірки №1167 від 25.01.2018 року, яким встановлено, що первинні документи за період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року для перевірки не надано.

При цьому відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_3 дійсно був працевлаштований у періоди з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 21.08.1992 на посаді тракториста в колгоспі ім.Радянської армії, з 22.08.1992 року по 13.03.2000 року на посаді тракториста в колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», з 14.03.2000 року по 24.10.2004 року на посаді тракториста в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косівський», з 25.10.2004 року по 17.01.2005 року на посаді тракториста в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське» про що, зокрема, свідчить розрахунок стажу позивача згідно якого вказані періоди роботи включені до загального трудового стажу ОСОБА_3 (т.1 а.с.92).

Як вже встановлено судом у довідці №4 від 10.01.2018 року, виданій товариством з обмеженою відповідальністю «Косівське» на підставі особових рахунків з 1983-1986, 1987-2005 роки за підписом керівника установи та начальника відділу кадрів зазначено, що ОСОБА_3 у період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року працював трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві чи протягом календарного року в тваринництві та що вказані періоди зараховуються в стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.75, 99).

Окрім того, наявними матеріалами доказами підтверджується, що ОСОБА_3 у 1979 році закінчив курс навчання в професійно-технічному училищі №9 за професією «тракторист-машиніст третього класу», що підтверджується копією атестату №9069, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.100-зворотній бік).

При цьому, судом також встановлено, що 07.02.1992 року позивач отримав посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_7 (т.1 а.с.103).

Окрім того, на підтвердження безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, з боку останнього до суду надані, зокрема, копії грамот та почесних грамот, виданих позивачу головою колгоспу імені Радянської армії за досягнення ним рекордних результатів по збиранню врожаю, за його високі показники при збиранні врожаю в 1983 році, за його високі показники при збиранні врожаю зернових культур в 1984 році, за його високі показники на «ЖАТВА-85» зерново-колосових та бобових культур, за його високі показники при збиранні зернових культур врожаю 1986 року, за його високі показники на «ЖАТВА-87», за його перемогу у змаганні по збиранню врожаю силосної кукурудзи в 1989 році (т.1 а.с.34-42).

Тобто, вказаними грамотами, відомості щодо яких заносяться до трудової книжки, також, підтверджується те, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, в тому числі з 1983 по 1989 роки.

Також, з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що видами діяльності за КВЕД товариства з обмеженою відповідальністю «Косівське», яке є правонаступником СВК «Косівський», КСП «Косівське», колгоспу імені Радянської армії, є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Таким чином, безпосередня зайнятість позивача на виробництві сільськогосподарської продукції підтверджена довідкою №4 від 10.01.2018 року, як це прямо передбачено п.20 Порядку №637, даними трудової книжки та вищевказаними судом доказами, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом.

Отже, судом встановлено, що позивач у періоди: з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 21.08.1992 працював на посаді тракториста в колгоспі ім.Радянської армії, з 22.08.1992 року по 13.03.2000 року працював на посаді тракториста в колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», з 14.03.2000 року по 24.10.2004 року працював на посаді тракториста в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косивський», з 25.10.2004 року по 17.01.2005 року працював на посаді тракториста в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське» протягом повного польового періоду та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими наведені вище у відзиві на позов посилання представника відповідача, які слугували підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки у трудовій книжці ОСОБА_3, яка відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відомості щодо роботи позивача на посаді тракториста, а в довідці, що підтверджує стаж роботи особи, наявна інформація щодо безпосередньої постійної зайнятості позивача у роботі трактористом протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії на пільгових умовах згідно пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічні висновки, викладені Верховним судом у постанові від 27.02.2018 року по справі №681/813/17, у постанові від 08.05.2018 року по справі №559/484/17, у постанові від 10.05.2018 року по справі №196/1004/14-а.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, нормативно обґрунтовуючи свою позицію положеннями п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач вважає, що відмова відповідача у підтвердженні періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в період з 01.01.1983 року по 09.01.1986 рік, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року, в зв'язку з тим, що відсутні відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції повного польового періоду, - є прямим порушенням його конституційного права на соціальний захист.

Вказані періоди, як вже зазначено судом, підтверджені довідкою ТОВ «Косівське» від 10.01.2018 року №4, відомостями з трудової книжки, а також іншими даними, що вже досліджені судом.

Отже, вказані періоди роботи позивача з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 21.08.1992 на посаді тракториста в колгоспі ім.Радянської армії, з 22.08.1992 року по 13.03.2000 року на посаді тракториста в колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», з 14.03.2000 року по 24.10.2004 року на посаді тракториста в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косівський», з 25.10.2004 року по 17.01.2005 року на посаді тракториста в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське» протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підставі п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що на адресу ТОВ «Косівське» було направлено лист про відкликання довідки №4 від 10.01.2018 року, оскільки, по перше, до суду не надано доказів на підтвердження направлення вказаного листа на адресу ТОВ «Косівське», по-друге, до суду не надано доказів того, що вказана довідка є дійсно відкликаною, по-третє, відповідачем жодним чином не обґрунтовано право пенсійного органу вимагати від підприємства відкликати видану ним довідку за наявності записів у трудовій книжці, що підтверджують трудову діяльність позивача.

В той же час, під час усього строку розгляду даної адміністративної справи до суду не було надано рішення суду, яке набрало законної сили, яким було б встановлено факт видачі довідки №4 від 10.01.2018 року, за відсутності на це підстав.

Крім того, суд зазначає, що процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, для прийняття рішення за заявою про призначення пенсії встановлений строк 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 11.01.2018 року відповідач прийняв рішення №3 від 30.01.2018 року та від 31.01.2018 року,.

Тобто, відповідачем, при прийнятті спірного рішення, порушено вимоги ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, а саме порушено 10-денний строк прийняття вказаного рішення.

При цьому, в матеріалах пенсійної справи, оригінал якої судом оглянуто в судовому засіданні 09.01.2019 року, відсутні рішення про продовження 10-деного строку для розгляду заяви позивача.

Крім того, суд зазначає, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 не визначено право органів Пенсійного фонду України приймати через технічні помилки рішення з тим самим номером, яке видано раніше та із зазначенням ідентичних попередньому рішенню підстав для відмови в призначенні пенсії.

Тобто, не визначено право приймати рішення «взамін» рішення з тим самим номером, яке видано раніше та із зазначенням ідентичних попередньому рішенню підстав для відмови в призначенні пенсії, що, в свою чергу, є також свідченням порушення відповідачем Порядку № 22-1.

Отже, відповідачем при прийнятті рішення №3 від 31.01.2018 року порушено встановлену законодавством про пенсійне забезпечення процедуру його прийняття.

Окрім того, відповідачем не зазначено та в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких було виявлено відповідні помилки у рішенні від 30.01.2018 року №3 та документи, на підставі яких було прийнято відповідачем рішення від 31.01.2018 року №3.

Крім того, дане рішення №3 від 31.01.2018 року взагалі не було направлено на адресу позивача, що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Водночас, при розгляді справи суд враховує лист Головного управління ПФУ в Одеській області «Щодо перевірки пенсійної справи» (т.1 а.с.115 - зворотній бік), яким повернута пенсійна справа ОСОБА_3 (Подільський підрозділ), згідно якого, зокрема, за результатами перевірки встановлено, що рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2018 №3 сформульовано некоректно, а саме, не зазначено вимоги законодавства щодо умов призначення пільгової пенсії. Крім того, Головне управління зазначило, що необхідно було зазначити, що відмовлено у зв'язку з тим, що документально не підтверджено безпосередню зайнятість заявника у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста, чого відповідачем зроблено не було.

Тобто, Головним управлінням ПФУ в Одеській області було перевірено, в тому числі, рішення №3 від 31.01.2018 року та зазначені про певні порушення та недоліки при його прийнятті відповідачем.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, та з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та висновків Верховного суду, суд дійшов висновку, що рішення №3 про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2018 року, згідно з яким ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та підлягає скасуванню.

В той же час, суд зазначає, що у обох рішеннях №3 не зазначено вимоги законодавства щодо умов призначення пільгової пенсії та не зазначено саму підставу для відмови.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, та з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та висновків Верховного суду, суд дійшов висновку, що рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області № 3 від 31.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Водночас, оскільки, окрім іншого, судом встановлено, що рішення № 3 від 31.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" прийнято із порушенням його процедури «взамін» (зі слів представника відповідача) рішення №3 від 30.01.2018 року, та жодних документів, які б підтверджували недійсність рішення №3 від 30.01.2018 року з боку відповідача до суду не надано, окрім зазначення у поясненнях, що таке прийнято взамін попереднього рішення, суд, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі уточнених позовних вимог позивача і визнати протиправним та скасувати рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області № 3 від 30.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яке первинно оскаржувалось позивачем.

При цьому, вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними дій Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд виходить з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

При цьому, позивачем окремо заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення №3 (спочатку від 30.01.2018 року, а потім, від 31.01.2018 року), яким ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, яка відображена у рішеннях відповідача №3, які в даному випадку є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні юридичні наслідки, надається судом при вирішенні спору щодо оскарження цього рішення.

Обов'язковою ознакою дій, рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки певної особи (певного кола осіб).

В даному випадку породжують певні правові наслідки для позивача саме спірні рішення №3 (від 30.01.2018 року та від 31.01.2018 року) про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку із чим, судом надана оцінка таким діям відповідача при вирішенні питання щодо правомірності складання таких рішень, тобто, при вирішенні судом позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення №3 про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим, оскільки у Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області як суб'єкта владних повноважень були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне згідно з ч.2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог позивача і зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи за посадою тракториста у колгоспі ім.Радянської армії, колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косівський» та в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське», а саме з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції.

Водночас, щодо вимоги позивача про зобов'язання Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка є похідною від першої позовної вимоги, суд, окрім вищевикладеного, вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Згідно з п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Отже, за наявності законодавчо визначених підстав, особі призначається пенсія з дати подання відповідної заяви про її призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення позивача із заявою від 11.01.2018 року про призначення пенсії ОСОБА_3 виповнилось 55 років та він має необхідний стаж роботи, визначений п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вже встановлено судом підставою для відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стало те, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача відповідні періоди його роботи у колгоспі ім.Радянської армії, колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косівський» та в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське».

При прийнятті рішення №3 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Тобто, відповідач - Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянув заяву позивача по суті та за її розглядом прийняв рішення про відмову у призначені пенсії ОСОБА_3 з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.

Отже, в даному випадку, за встановлених судом обставин, оскільки Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянуло заяву позивача по суті та прийняло рішення по суті заяви ОСОБА_3, відповідні повноваження відповідача щодо призначення пенсії в даних спірних правовідносинах не є дискреційними повноваженнями.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" також підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого ним рішення №3 від 30.01.2018 року та рішення №3 від 31.01.2018 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням виходу суду за межі позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1409,60 грн., а саме: у розмірі 734,00 грн. згідно квитанції № 0.0.1073947522.1 року (т.1 а.с.5) та у розмірі 675,60 грн. згідно квитанції №NOZ5G57386 від 07.08.2018 року (т.1 а.с.55).

Тобто, позивачем сплачено судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними дій та про визнання протиправним та скасування рішення) у розмірі 704,80 грн. за кожну вимогу. При цьому вимога зобов'язального характеру є похідною вимогою.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов'язання вчинити певні дії судом задоволені, а в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій, - відмовлено, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2,9,70,77,90,91,120,139,194,205,241-246,258 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №3 про відмову у призначенні пенсії від 30.01.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №3 про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2018 року.

Зобов'язати Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 40386424, адреса: Шкільна, 2 Б, м.Подільськ, Одеська обл., 66300) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи за посадою тракториста у колгоспі ім.Радянської армії, колективному сільськогосподарському підприємстві «Косівське», сільськогосподарському виробничому кооперативі «Косівський» та в товаристві з обмеженою відповідальністю «Косівське», а саме з 01.01.1983 року по 09.01.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.01.2005 року.

Зобов'язати Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 40386424, адреса: Шкільна, 2 Б, м.Подільськ, Одеська обл., 66300) призначити з 11.01.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 40386424, адреса: Шкільна, 2 Б, м.Подільськ, Одеська обл., 66300), за рахунок бюджетних асигнувань Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 18.01.2019 року.

Суддя О.М. Соколенко

.