СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р. Справа № 905/622/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (вх. №610 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/622/16 (м. Харків, повний текст ухвали підписано 17.09.2018, суддя О.М. Сковородіна),

за скаргою ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь",

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1,

за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_3 - ОСОБА_3 Україна", с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область,

до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 904 790,80 гривень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до Господарського суду Донецької області зі скаргою №17/890-2113 від 27.08.2018 на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, в якій просить суд:

1.Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині не передачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205;

2.Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в AT "Альфа- Банк" у м. Києві (р/р № 26006011377801, МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

3.Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 повернути на рахунок ПАТ "Енергомашспецсталь" (р/р № 26006011377801, AT "Альфа- Банк" у м. Києві, МФО 300346) незаконно списану суму боргу за виконавчим провадженням №57028362 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016, а також основну винагороду приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій за зазначеним виконавчим провадженням.

4.Зобовязати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом передачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі №905/622/16 задоволено частково скаргу №17/890-2113 від 27.08.2018 ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1; визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині непередачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в AT "Альфа- Банк" у м. Києві (р/р № 26006011377801, МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 в сумі 899943,31 грн; зобовязано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом передачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205; в іншій частині вимог скарги відмовлено.

Приватний виконавець ОСОБА_1 з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018, ухвалити нове, яким у задоволенні скарги відмовити; судові витрати покласти на скаржника.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що порядок об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного законодавцем врегульовано окремо як для органу державної виконавчої служби, так і для приватного виконавця, натомість обов'язок передавати матеріали виконавчого провадження від приватного виконавця до органу ДВС для приєднання до зведеного виконавчого провадження або об'єднання відкритих приватним виконавцем та державною виконавчою службою у зведене не передбачений.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 поновлено провадження у справі; розгляд справи призначено на 14.01.2019 о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

У судове засідання, яке відбулось 14.01.2019, учасники справи не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що ухвала Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі №905/622/16 не відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Донецької області від 29.03.2016 позовні вимоги Приватного підприємства "ОСОБА_3 Україна" до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 904 790,80 грн задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 30 353,33 грн річних, 449 615,67 грн інфляційних втрат, 7 199,54 грн судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 у справі 905/622/16 змінено, викладено другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, місто Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства "Вікторія-Транс Україна" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вулиця Лозова, будинок № 8, код ЄДРПОУ 35995259) 3% річних в сумі 71 889,50 грн, 814 754,16 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 13 299,65 грн". В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 у справі 905/622/16 залишено без змін.

Крім того, за змістом резолютивної частини вказаного судового акту стягнуто з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Приватного підприємства "Вікторія-Транс Україна" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 14 629,62 грн.

25.07.2016 на виконання вказаної постанови було видано, зокрема, наказ про стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Приватного підприємства "Вікторія-Транс Україна" 3% річних в сумі 71 889,50 грн, 814 754,16 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 13 299,65 грн.

З матеріалів виконавчого провадження №57028362 вбачається, що 16.08.2018 Приватне підприємство "Вікторія-Транс Україна" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Донецької області від 25.07.2016 про стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Приватного підприємства "ОСОБА_3 Україна" 3% річних в сумі 71 889,50 грн, 814 754,16 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 13 299,65 грн (всього 899943,31 грн.).

У вищенаведеній заяві стягувач зазначив про те, що за боржником відкриті банківські рахунки у ОСОБА_2 акціонерному товаристві "Альфа Банк", місцезнаходження: м.Київ, вул.Десятина, 4/6.

Відтак, визначаючи підвідомчість місця відкриття виконавчого провадження, заявником вказано про наявність майна боржника (грошових коштів), враховуючи відкриття рахунку боржника у ОСОБА_2 акціонерному товаристві "Альфа Банк" (м. Київ).

15.08.2016 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №57028362 з примусового виконання вищенаведеного наказу.

За змістом п.6 постанови від 15.08.2016 про відкриття виконавчого провадження №57028362, з посилання на приписи ст.31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватним виконавцем повідомлено сторін виконавчого провадження про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 899943,33 грн (10% від загальної суми до стягнення за виконавчим документом №905/622/16 від 25.07.2016).

16.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП №57028362 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 989937,64 грн.

03.09.2018 приватним виконавцем надіслано до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" вимогу щодо надання інформації про залишок коштів на рахунках боржника ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", які відкриті у вказаній банківській установі.

Крім цього, 04.09.2018р. приватним виконавцем також винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Згідно платіжного доручення №57028362 від 03.09.2018 на депозитний рахунок стягувача з рахунку відповідача (№26006011377801) зараховано 991617,14 грн.

Як свідчать матеріали ВП №57028362, на підставі платіжного доручення №477 від 04.09.2018 грошові кошти у розмірі 899943,31 грн були перераховані приватним виконавцем стягувачу - Приватному підприємству "ОСОБА_3 Україна".

04.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, з огляду на приписи п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №57028362, згідно якої виконавчий документ господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 виконано фактично.

Звертаючись з відповідною скаргою Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" вказує, що наразі на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №49554205, боржником за яким є Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь".

Відтак, боржник вважає дії приватного виконавця з примусового виконання наказу №905/622/16 від 25.07.2016 неправомірними та вчиненими з порушенням вимог чинного законодавства України, а також з порушення прав стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, яке здійснює відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Місцевий господарський суд, погоджуючись з відповідною позицією ОСОБА_2 акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", наголосив, що системний аналіз приписів норм Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що наявність двох або більше зведених виконавчих проваджень щодо одного і того самого боржника є недопустимим, оскільки порушується принцип черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог останніх. На думку суду, у випадку першочергового задоволення вимог одного зведеного провадження, порушуються права інших стягувачів, примусове виконання за якими перебуває у іншому зведеному виконавчому провадженні, що, в свою чергу, порушує принцип рівності всіх учасників виконавчого провадження.

Керуючись відповідною правовою позицію, беручи до уваги, що наразі на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №49554205, боржником за яким є Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", місцевий господарський суд дійшов висновку про незаконність дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016, у зв'язку з чим задовольнив скаргу частково. Так, відмовлено лише в задоволенні вимог скарги в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 повернути на рахунок ПАТ "Енергомашспецсталь" (р/р № 26006011377801, AT "Альфа- Банк" у м. Києві, МФО 300346) незаконно списану суму боргу за виконавчим провадженням №57028362, оскільки вказана сума перебуває наразі у користуванні стягувача.

Однак колегія суддів не погоджується з вищенаведеною правовою позицією Господарського суду Донецької області з огляду на таке.

У силу статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII).

Пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII та пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов'язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред'явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону № 1404-VIII віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац другий частини першої статті 19 цього Закону). Тобто, вищевказані положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Частина перша статті 27 Закону № 1403-VIII і частина друга статті 24 Закону № 1404-VIII також передбачають право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначених Законом № 1404-VIII. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Залежно від вибору стягувача та після пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону № 1404-VIII права й обов'язки, зокрема обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Застосування правила щодо обов'язкового передання виконавчого провадження від приватного виконавця до державного і навпаки призведе до порушення основоположного принципу диспозитивності, порушення права стягувача на вибір виконавця, передбаченого законом.

Забезпечення рівноцінної конкуренції між державними та приватними виконавцями судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 Верховного Суду у справі № 904/7326/17 наголосила про право стягувача вільно обирати орган для здійснення примусового виконання рішення - державну виконавчу службу або приватного виконавця.

Поряд з цим ОСОБА_4 Верховного Суду у справі № 904/7326/17 визначила, що згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції остання розроблена відповідно до законів № 1403-VIII та №1404-VIII, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог цих законів, та такі, що не можуть їм суперечити, в тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення Закону № 1404-VIII не зобов'язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.

Натомість частина п'ята статті 5 цього Закону допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої приватному виконавцю лише за заявою стягувача.

Системний аналіз норм законів № 1403-VIII і 1404-VIII свідчить про те, що закодавством визначено неоднаковий порядок дій для державних та приватних виконавців у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, допускаючи можливість одночасного виконання судових рішень щодо одного боржника різними виконавцями у випадку обрання стягувачем приватного виконавця для примусового виконання виконавчого документа, тоді як Інструкція не може визначати такого обов'язку.

Окрім того, за змістом положень законодавства, яким визначено порядок здійснення виконавчого провадження, будь-яка передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від одного виконавця до іншого здійснюється лише за згодою стягувача. Т

Закони № 404-VIII, № 1403-VIII та Інструкція фактично визначають три ключові процедури (механізми), пов'язані з рухом виконавчого документа та виконавчого провадження між приватними виконавцями та/або органами державної виконавчої служби, а саме "об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження", "передача виконавчого документа" та "передача виконавчого провадження".

Так, механізм об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження передбачений статтею 30 Закону № 1404-VIII та після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом може здійснюватися:

-органом державної виконавчої служби згідно з абзацом першим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції (державна виконавча служба має визначений законом та підзаконними нормативними актами порядок взаємодії своїх органів: державний виконавець може сам сформувати зведене провадження за наявності у нього декількох виконавчих документів або формування такого провадження може відбуватися у межах державної виконавчої служби шляхом передачі всіх виконавчих проваджень щодо одного боржника державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження);

-приватним виконавцем згідно з абзацом другим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції (формування зведеного виконавчого провадження та приєднання до нього наступних проваджень у випадку звернення до цього ж приватного виконавця стягувача чи стягувачів з виконавчими документами щодо одного й того ж боржника).

При цьому в обох зазначених цих випадках згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, оскільки не йдеться про зміну виконавця.

Передача виконавчого документа визначається, зокрема, частиною п'ятою статті 5 Закону № 1404-VIII та розділом V Інструкції та може здійснюватися:

-від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця;

-від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби;

-від одного приватного виконавця до іншого.

Причому в усіх наведених випадках передача виконавчого документа здійснюється лише за заявою стягувача (принцип диспозитивності).

Порядок передачі виконавчого провадження визначається статтями 42 і 44 Закону № 1403-VIII. Така передача відбувається лише у прямо передбачених законом випадках, зокрема в разі зупинення діяльності сам приватний виконавець або Міністерство юстиції України (у випадку припинення діяльності на підставі наказу за наявності незакінчених проваджень) вирішує питання про заміщення такого приватного виконавця іншим приватним виконавцем. Така передача здійснюється за погодженням із стягувачем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення останнього передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

Принцип передачі виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, повною мірою не може бути реалізований щодо приватних виконавців, оскільки вони мають низку обмежень у своїй діяльності, зокрема:

-щодо змісту рішень (частина друга статті 5 Закону № 1404-VIII містить перелік рішень, які можуть виконуватися лише державними виконавцями. За змістом цієї норми до таких рішень фактично відносяться рішення, де боржником чи стягувачем є держава, або здійснюється виконання рішень адміністративних судів, рішень Європейського суду з прав людини, рішень про виселення та вселення фізичних осіб, рішень про конфіскацію майна, рішень, де боржники - діти або недієздатні особи та інші);

-щодо кількості виконавчих документів (згідно з пунктом 1 частини третьої статті 5 Закону № 1404-VIII приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу, якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця);

-щодо суми стягнення (протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті (абзац тринадцятий частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII).

Таким чином, поширення на приватних виконавців дії правила щодо передачі всіх виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника, призведе до створення для державних виконавців більш сприятливих умов діяльності, що є неприйнятним з огляду на мету реформи системи примусового виконання рішень - дотримання балансу повноважень приватних і державних виконавців.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_4 Верховного Суду у справі № 904/7326/17 дійшла висновку про те, що передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від приватного виконавця до іншого приватного чи державного виконавця може здійснюватися лише за заявою чи згодою стягувача, а стаття 30 Закону № 1404-VIII передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. У звязку з чим приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відтак, самостійне виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 без передачі останнього до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205 жодним чином не суперечить приписам законодавства, а доводи скарги є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про незаконність ухвали суду в частині задоволення вимог скарги. У зв'язку з цим ухвала Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/622/16 підлягає скасуванню в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" №17/890-2113 від 27.08.2018, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на боржника як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 271, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/622/16 в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" №17/890-2113 від 27.08.2018.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог скарги про:

-визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині непередачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205.

-визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в AT "Альфа- Банк" у м. Києві (р/р № 26006011377801, МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 в сумі 899943,31 грн.

-зобов’язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом передачі виконавчого провадження №57028362 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/622/16 від 25.07.2016 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/622/16 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, місто Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 15, рахунок № 26224052600109; МФО 300711; код отримувача: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1762,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 17.01.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал