ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2019 року

м. Дніпро

справа № 201/11991/18(2-а/201/238/2018)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2018 в адміністративній справі № 201/11991/18(2-а/201/238/2018) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області рядового поліції Мелконян Артура Саркисовича про скасування постанови ЕАВ №699351 від 29.10.2018 р. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2018 в адміністративній справі № 201/11991/18(2-а/201/238/2018) адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області рядового поліції Мелконян Артура Саркисовича про скасування постанови ЕАВ №699351 від 29.10.2018 р. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 10 грудня 2018 року.

Копію оскаржуваного судового рішення відповідачем отримано 21.12.2018 року.

Проте, апеляційна скарга подана відповідачем 27.12.2018 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого ст.286 КАС України.

Даний адміністративний позов розглянуто в порядку встановленому ст. 286 КАС України.

Статтею 271 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280- 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України (в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року) апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином вказана норма встановлює строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку ст. 286 КАС України, а не з часу отримання копії рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте поважних причин не зазначено.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», у разі представництва інтересів у суді адвокатом.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись: довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; копіями цих документів, засвідченими у встановленому законом порядку чи підписом судді.

Відповідно до п. 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.

За приписами п. 76 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу.

За приписами п. 6 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Отже, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом або копією засвідченою у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 820/2380/17, від 02.03.2018 року у справі № 808/3037/16.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником Департаменту патрульної поліції за довіреністю ОСОБА_3

Водночас копія довіреності, долучена до апеляційної скарги, видана Департаментом патрульної поліції на ім'я ОСОБА_3 завірена самим представником, та є такою, що суперечить вимогам п. 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 та п. 76, 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242, оскільки доказів щодо наявності у особи, яка засвідчила вказану довіреність, а саме ОСОБА_3

Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 178/1626/17 (2-а/178/31/17).

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про поновленя строку на апеляційне осарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2018 в адміністративній справі № 201/11991/18(2-а/201/238/2018) - залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні/інші підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами.

- документ підтверджуючий повноваження особи, що підписала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Малиш